Ольга Семененко
Найважливіший день у моєму житті починався з метушні, дзвону металу і гомону сотень голосів. Вже зовсім скоро почнеться бій і людство нарешті знищить лісову нечисть, що паплюжить нашу землю.
З шатра позаду почувся шурхіт. Мій Король став поряд:
– Милуєшся?
– Пишаюся, тим що причепний, Королю.
– Ха, не применшуй своїх заслуг. Якби не твій вправний язик та суворий погляд з-за моєї спини, як би я зібрав їх тут всіх?
Його слова гріли душу. Я досі не впевнений, що саме він знайшов у кволому хлопчиську. Але він дав мені шанс. Це більше за те, на що я міг сподіватись. Край лісу зліва зажеврів. Битва от-от почнеться.
– За пів години виступаємо. Командуй, генерале. Хай зоря та зорі стануть свідками нашої перемоги, – Король об’єднаних людських королівств попрямував до шатра. А я застиг.
У моїй пам’яті замерехтіли спогади з далекого дитинства. З рідного села неподалік…
“Фігури у темних обладунках ходили поміж будинків, розмахуючи дивними залізними палицями. Мати притисла мене до себе так міцно, що було важко дихати, але я і не міг – через страх, що паралізував. До нас підійшов найстрашніший з них. Мама просила помилувати. Він замахнувся і промовив:
– Хай зоря та зорі стануть свідками нашої перемоги!”
Це не могло бути правдою. На село напала лісова нечисть! Третій син Короля Заходу не міг бути у південному селі? Мені було важко дихати, наче мама знову притискала до себе. Як тоді. З шатра вийшов чоловік у темних обладунках. Чоловік який став для мене світом. Чоловік, якого я поклявся вбити.
– Генерале? Якого біса?
– Це був ти. У Лощині, двадцять років тому. Це був ти.
– Що ти несеш? Зберись негайно!
– Ти випалив сотні селі, видаючи це за “звірства лісової нечисті”. Аби розв’язати війну. Аби захопити владу. Аби змусити всіх стати під твої знамена у війні. У цій війні. Це був ти.
Хижа усмішка розквітла на устах короля:
– Схоже, у мене вийшло?
Моя рука була швидша за розум. Ніж вже полетів, поки я намагався осягнути почуте. Вже за мить мій король лежав на землі, яка напувалась його кров’ю.
***
Оцініть від 1 до 10 наскільки авторка впоралася із завданням та напишіть про свої враження.
Оцінки можна ставити в коментарях під уривком до 21.06.2025 включно.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!
Спойлер!