Літературне шоу «Супер Автор»

— Я надто старий для цього лайна! — виголосив Петрович. — Надто старий, надто хворий і надто, курво, розумний, щоб дозволити собі такі дурниці. Але знаєш що? Я все одно зараз підірву дупу і піду в це гадюче кубло. Бо ніхто не зробить це за мене.

Петрович був найстаршим і найдосвідченішим опером провінційного міста Ж… . Він бачив в цьому житті деяке лайно. Зараз він сидів за кермом пошарпаної службової автівки. Автівка стояла поруч з найвідомішим у місті Ж. притоном. Це був пафосний “елітний” заклад, оформлений в кращих традиціях жлобарта. Називався “Лазні Нерона. Кожний собака в місті знав, що саме тут збираються найвідбитіші бандити. Азартні ігри, наркотики, повії, підпільні гладіаторські бої. Все існувало майже офіційно, начальник поліції був в долі.

— Петровичу, в тебе місяць до пенсії, хворе серце та заборгованість у мікрокредитах. Тобі не варто цього робити. — Юна та невинна поліціянтка Зоряна подивилась на свого напарника і зітхнула. Вона знала, якщо Петрович затявся, то його нереально переконати.

— Яке це має значення? — він відсьорбнув рижського бальзаму з фляжи і підкурив цигарку без фільтра.

— У тебе молода дівчина і дружина на аліментах. І дві дочки. Ти маєш зберегти себе заради них.

— Ти… не розумієш. Ніхто не розуміє. Я маю піти туди заради них.

Петрович покректуючи виліз з машини і рушив у бік входу. Він був одягнений у довге плащ-пальто і на голові мав борсаліно. Старий завжди мав стиль.

На вході до “Лазні..” стовбирчив вишибала у костюмчику, накачаний бритий бичара. Він глянув на Петровича і крізь зуби процідив:

— Тобі тут не раді.

Старий поліціант недобре зіщулився:

— Ти ж мене знаєш, Вовчику. Я впертий. Якщо я хочу зайти в середину, я це зроблю. По хорошому чи по поганому.

Вовчик сплюнув, але відійшов вбік.

За двадцять хвилин Петрович вже збадьорений кількома порціями кокаїну і віскарику, довбив поставлену раком пухкеньку білявку.

Відчув як з наближенням оргазму світ ніби віддаляється.

“Вартувало того!” — подумав.

І серце старого мєнта зупинилось назавжди.

***

Оцініть від 1 до 10 наскільки автор впорався із завданням та напишіть про свої враження.

Оцінки можна ставити в коментарях під уривком до 7.06.2025 включно.