Роман Фещак
Вечір п’ятниці. Двоє друзів насолоджуються ароматним напоєм у «Львівській копальні кави». Десь на фоні грає «Take Me To Church», а офіціант укотре робить комусь легендарну запаяну каву з вогнем і карамельною скоринкою.
— Ля, — продовжував обурюватися Славік. — Цей чувак з чату не заспокоюється. Ото причепився, як реп’ях, і далі мені втирає, що шішна музика це фуфло, ШІ ніколи не зрівняється з людиною і бла-бла-бла.
— Ну щодо зрівняння з людиною він має рацію. А ти що відповів йому на то?
— Та що, сказав, аби він заспівав краще за ШІ, бачте, йому там якісь артефакти вчуваються. Чувак злився, сказав, що в цей момент не може, типу заспіває через два дні, а зараз скинути йому інструментал без вокалу і він мені покаже, як воно має звучати.
— То хай покаже. ШІ справді далеко ще до людей.
— І ти туди Віталіку. ШІ — це майбутнє. Значно швидше все робить і щоразу краще. Ще й задурно.
— Жлоб ти, Славку, хтось дійсно докладає зусиль і робить все професійно, тож очікує на винагороду. А ти ото за пару хвилин згенерував за допомогою ШІ й одразу заливаєш на платформи. Твої пісні, як сіль на рани справжнім композиторам.
— А мені пох. Шішна музика користується зараз попитом. Я доношу до людей українське, створюю непоганий продукт, що зацікавлює чималу авдиторію. Хочуть ті композитори більше винагороди, то хто їм заважає. ШІ готовий їм допомогти в цьому.
— Думаю, для справжнього композитора скористатися ШІ для написання музики це низько.
— Чого це низько? — щиро здивувався Славік. — ШІ — це той самий музичний інструмент. Як скрипаль грає на скрипці, так і я віртуозно граю на штучному інтелекті, створюючи пісні. Вони теж можуть, просто не хочуть. Тексти мої, тільки, на жаль, голосом бозя мене не нагородив.
— Ну вони ж митці, душа і все таке. Штучний інтелект не має душі, не може передати емоції.
— Чомусь скрипаль грає з душею те, що написав композитор, от і я передаю через ШІ свою душу. Це творчість нового покоління, Віталіку.
— Бачу, я тебе все одно не переконаю. Роби як знаєш, головне, щоб тобі це приносило задоволення та не шкодило іншим. А музиканти все одно без роботи не лишаться, завжди будуть поціновувачі живої пісні.
— От-от, я нікого не чіпаю і хай мене не чіпають.
— Та хто б тебе чіпав такого нарватого. Ото чел у чаті зачепив і певно сам не радий.
Друзі гигикнули. Славік допив каву і відправив повідомлення у чат. Знову загигикав:
— Я його з іншими провокаторами послав на три букви, щиро, від усієї душі.
— На таке ШІ точно не здатен, — приснув зі сміху Віталік. — Оце так зам’яв конфлікт.
— Ну а нє.
***
Оцініть від 1 до 10 наскільки автор впорався із завданням та напишіть про свої враження.
Оцінки можна ставити в коментарях під уривком до 5.07.2025 включно.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!
Спойлер!