Літературне шоу «Супер Автор»

День добігав кінця. Вулиці дедалі більше наповнювалися галасливим людом. Заклопотані матусі поспішали за дітьми у дитсадок чи молодшу школу. Чоловіки паркували машини біля супермаркету. Молодь юрмилася за столиками кав'ярні.

Вона стояла навпроти вітрини бутіка. Там, на видноті, майоріли черевички, яскраво-сині, немов волошки, зібрані докупи, чи двійко екзотичних папуг, чи просто забута мрія.

У кутовому дзеркалі побачила своє обличчя. Темні кола під очима, знебарвлена шкіра, уста стиснуті в смужку, брови в одвічному запитанні: «чому?»

То, справді, вона? Після розлучення довелось орендувати квартиру. Витрати на побут і їжу зросли вдвічі, якщо не більше. Які там черевички! Увесь одяг ще з минулого сезону, й на вигляд немов з дешевого секонду. А ще згадалося, як він все товкмачив: «Взуття має бути практичним, щоб пасувало до будь-чого». А те «будь-що» завжди: чорне, сіре або коричневе в усіх відтінках багна, як і все життя, що вони прожили разом.

«Це — не практичне, це — надто яскраве і сороміцьке. Сюди — не ходи. З тими — не знайся. Взагалі, ліпше мовчи і спостерігай. Будь вдячна, що я тебе рятую від усього бруду довкола.» Тепер вона сама, несмілива в любові до себе, не звикла до яскравих барв.

Йой! Сині черевички…

Та пішов він! Скільки можна ще жити за його правилами! Немає нікого в неї за спиною. Тепер її ніхто не веде, не береже від сонця і посмішок.

Черевички — сині, яскраві й блискучі, немов цілується небо і море.

— Та байдуже на ціну! Ще той шалик шовковий покажіть!

— Вам личить!

— Справді?

— Та не соромтесь. Запитаймо когось зі сторони? Згода?

— Угу…

— Так, дуже гарно! Ваші ноги стрункі у цих черевичках. Гріх ховати такі щиколотки у громіздкому взутті. А очі, такого ж синього кольору!

— Я й забула.

— Та дарма. Ви красива!

— Дякую!

— Вам дякую! Краса перед очима — це як жива вода. Насичує наше життя сенсами.

Вона вдихнула на повні груди і засміялася. Зовсім не страшно відчувати себе яскраво, скільки би там не товклось багна в її вуха за останні десять років.

***

Оцініть від 1 до 10 наскільки авторка впоралася із завданням та напишіть про свої враження.

Оцінки можна ставити в коментарях під уривком до 21.06.2025 включно.