Віра Бегаль
Честь.
Крихітна камера просякла сечею. Липовецький загорнувся в брудну сорочку, що ще вчора пахла лавандовим милом, а тепер мишачими гніздами та соромом.
«Смерть через повішення» проголосив вчора суддя.
Липовецький застиг, не кликав варту, не благав. Внутрішній голос нашіптував: ти не винен, правда твоя, тож тримайся рівно, піди достойно, як личить твоєму роду.
Від хліба, що принесли зранку, тхнуло пліснявою. Він не їв. Готувався: ти шляхтич, поважна людина, філантроп. Вони можуть зламати тіло, але не честь. Зберегти гідність в останні хвилини то твоя спадщина.
Єдине, шкодував що не лишив нащадків, не передав славетне імʼя Липовецьких синові.
Охоронці накинули грубу линву на зап’ястки. Мотузка обпекла шкіру, наче примірялася, як буде обіймати шию.
Він дійшов, гордовито піднявши голову, до помосту, незворушний. Поглянув кату у вічі й вкляк.
Чорний каптур, важкі руки, а очі… Колись вони принижено відводились, і Липовецький кидав монету за винесене нічне відро з покою. Тепер дивились прямо, переможно.
Шляхтич зблід.
В думках промайнула Яринка, гарненька селючка, письменна. Таку можна і в коханки взяти, якби не батько, що вигрібає конюшні.
Як вона тремтіла, коли прийшла під поріг з пузом. На колінах благала. Він кинув їй кілька монет і пригрозив висікти, як прийде знову.
Померла в пологах. А місяць потому сталося обвинувачення у вбивстві. Не її. Ніхто б не став карати шляхтича за просту дівку. Вбито родовиту панну, й так ладно все склалося: і любовні листи від його руки знайшли, і кривавий кинджал у його покоях. Тільки
— Це ти все підстроїв! Я не вбивав! Я не винен!
Люди гуділи, сміялися.
— Я не хотів її смерті!
Сльози текли брудними цівками по щоках. Він бився, молився, рвався з линви.
Кат мовчав. Лише в кутках очей причаїлася тінь задоволення.
Коли зашморг затягнувся на шиї, Липовецький потонув у смороді конюшень та нічних відер.
— Як жив без честі то й в смерті її не побачиш, — обдав лице цибульний подих.
Стілець з під ніг вибив повільно, аби шия не зламалася одразу. Нема куди квапитись.
***
Оцініть від 1 до 10 наскільки авторка впоралася із завданням та напишіть про свої враження.
Оцінки можна ставити в коментарях під уривком до 21.06.2025 включно.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!
Спойлер!