2. Татуювання.

“Відстань зі своєю етикою компанії, Любчику. Серйозно, Таду не вперше”, — ті кинуті насмішкуваті слова Вікторії крутилися в голові Любомира, наче дурні обкурені вужі. Якби ж ще жалили зсередини, то геть кепсько б було. Менеджера те не влаштовувало. Тому злими кроками він пересік коридор від гримерки до роздягалки. Різко відчинив двері та десь там в порозі ошелешено застряг. Тадеуш сидів впівоберта біля своєї шафки, був схилений, від чого заплетене кісками довге біляве волосся майже ковзало підлогою, повністю відкриваючи для огляду менеджера широку татуйовану та покраєну рожевими слідами від мотузок спину. На ребрах під руками та на плечах, наче з білого туману, плавно проступав вкрай майстерний малюнок, він же яскравим квітковим панно покривав собою спину і стегна напівоголеного хлопця, виднівся під коліньми. Мабуть, ще й сідниці тими мальованими квітами були встелені. Наче не чоловік, а вуж з білястим пузом і чорною мереживною спинкою. Правда, чорного на Тадеушеві тільки два кільця на зап’ястях : густо татуйовані "браслети", потворні наче ржаві пута, що впіймали квітково-білосніжну красу. Або фею. Бо там на спині Тадеуша ті квіти й ягоди пробираються крізь татуйовані дуги ребер. Все настільки реалістично, що здається наче в цю мить зі спини за легкого подиху на шкіру здіймуться квіткові суцвіття та вмить заколишуться врізнобіч.

Слова застрягли в Любомировому горлі від того видива. Чи то від краси, чи то від несподіванки. Адже в напівтемному залі під мотузками не було так добре видно. Однак тут, в яскравому світлі майже оголений новенький виглядав вкрай дивовижно. Так би пальцями по тій татуйованій спині і провів, аби перевірити чи справжнє. А потім по плечах і грудях, щоб впевнитися ,що вони справжні і теплі, а не мармурові. Тепер вже не дивно, що Вікторія на тій виставі захопилася.

— Воу, Тадеуше, я вражений. Недешеве, мабуть, тату, — зрештою видає Любомир, вступаючи усередину роздягалки. Погляд розгублено блукає його тілом і вкрай складно взяти себе у руки. Не сказати зайвого, не дати непотрібного натяку. Новенький якраз тягне штані на себе та застібає ширінку. Слідом йдуть шкарпетки та мокасини..

— Майстром поділишся? — додає Любомир, розглядаючи його, поки той не бачить. Тад на мить спиняється, підіймає обличчя до нього, потім мовчки зав’язує на мокасинах шнурки.

— Повір, тобі того не треба, — видихає він, а потім здіймається на ноги і дістає з шафки льняну сорочку. Поволі застібає її на собі, підійнявши бузковий погляд на Любчика. Важкий та непроглядний. Хто б сказав зараз, що на сцені, в світлі софітів в тих очах блукала паніка і що ті широкі плечі альбіноса геть тремтіли, наче з переляку.

— Підозрюю, ото я сам вирішу. Серйозно, скільки ти за цю красу віддав?

Тад застібає ту сорочку аж під саме горло і чомусь Любчику вкрай бентежно від того як в тонких пальцях хлопця перекочуються дрібні гудзики. І як під комірцем гуляє кадик. Недоречно згадується як ту шию перетискала мотузка і доводиться зізнатися собі, що Тадеуш привабливий, коли зв’язаний. На нього хочеться дивитися а, опісля, бажається те зухвале дійство повторити знов.

— Недешево. Декілька місяців спокою, — Тад підхоплює з шафки свій рюкзак і закидає його на плече, просто розвертається на вихід..

— То що за така дивна ціна? — питання долітає альбіносу у спину. Він наче стигне, а потім обертається та важко дивиться:

— Ще питання?

— Та наче ні… — знічується Любомир, геть не уявляючи що той має на увазі під ціною. — Хоча, зажди, я ж не щодо тату прийшов говорити. А щодо сьогоднішнього шибарі. Тадеуше, ти не повинен був брати участь, тим більше якщо не хотів. Ти можеш відмовитися, якщо Віка запропонує ще раз. Обіцяй, що наступного разу добре подумаєш. В нас не люблять насильства над собою, навіть несвідомого. Та й якщо раптом хтось так полізе, говори, розберемось.

— А я вже було подумав, що ти клеїшся... А виявляється, ти просто штатний психолог, — безбарвно відповів він , повертаючи на вихід. — Я не замовляв порад, дякую.

— Гей, я між іншим маю дбати про твій добробут! — останнє Любомир кинув йому вслід. Тад навіть не спинився і не прокоментував.

— От пскудник.

— Що, розмова не вдалась? — поцікавилась Віка, варто було Любомиру повернутися в гримерку.

— Серйозно, я не розумію, що в голові цього хлопця. — видихнув він, приземляючись у крісло, навпроти Віки. Та якраз знімала чорну перуку, під сіточкою було звично сховане її коротке руде волосся.

— Варіант перший, що ти на нього запав, — прокоментувала вона. — Варіант другий, — що ти дурник, який не бачить очевидного.

— Це чого, раптом?

— Бо він тут ненадовго, котику. І причина тому вкрай жадібні погляди гостей. Ще й ти зирив на нього майже всю виставу, наче голодний кіт на сметану. І я тебе тут дуже добре розумію. — вона продовжила знімати з обличчя масний грим. — В мене враження що він кожного в кого сьогодні встав перерахував. Склав список, кому відкрутить яйця в разі чого. Так як ти прибіг найперший, то і місце перше тобі в списку.

— Знущаєшся, так? — зітхнув Любчик, ковзаючи по жінці поглядом. Вона була з тієї породи, що одразу запам'ятовується. Висока, красива і сексуальна. Навіть коротке волосся того не портило. Хлопцеві періодично здавалося, Віка навмисне подає йому ті особливі сигнали та знаки, після яких з особливим задоволенням обламує.

— Звичайно що так, — розсміялася вона. Любомир похмурів.

— Дарма, між іншим. Я тут працюю лиш з тією метою щоб усім було комфортно, — невдоволено пробурмотів він. Віка на те лиш усміхнулася та поплескала його по плечу.

— Тоді попустись Любцю. І все буде добре. До речі, я бачила, до тебе приходив Захар, щось трапилось?

— Та як завжди, просився назад, — збрехав.

— Боже, а ти все ще не пробачив?

— Чого б це?

Віка на це тільки зітхнула та, розчесавши перуку, повішала її на стійку.

— Ходить він до тебе зачасто, як на не пробаченого, любий мій. Закрути вже щось, та хоч з тим самим Тадом. Може охоту йому відіб'є.

Може і дійсно відіб'є. Любомир на те тільки зітхнув. Не казати ж Віці про чергового сталкера і людей залишених в лісопосадках.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Маріан Ґрот
22.02.2024 01:44
До частини "2. Татуювання."
Щось так не подобаються жарти про "запам'ятав" і чувак з лісопарками... Сподіваюсь, хоч не Таді, і не потенційний новий поневолювач 😅
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    22.02.2024 12:20
    Це тішить, бо ця книга, це як відкупне перед Тадеушем. В мене в голові від нього залишилося купа бажань про стосунки і нормальне життя і от намагалася втілити і адаптувати його
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • B der Line
    12.02.2024 16:10
    До частини "2. Татуювання."
    Спойлер!
    Розділ 2. Майстерно передане захоплення Любчика тадовими татушками (за цим вчувається захоплення самим Тадом). Хочеться з ним там постояти порозглядатись. "Повір, тобі того не треба" -- сильно. Так і бачу, як ця фраза падає між ними на підлогу, як величезний камінь з неба. Я вже знаю, ЩО за цією відповіддю стоїть, і від того ах моторошно. Любчику, ти тігнеш свої руці до вельми стрьомних речей, сам того не підозрюючи. Тад молодець, тримається. Не впадає в істерику від того, що хтось тицяє в болюче місце. Його відстороненість і бажання, щоб не лізли, від******лись, -- таке знайоме, таке зрозуміле. Шлейф самотності огортає цього юнака, відштовхуючи переважну більшість людей і ще більше притягуючи деяких. "Скільки віддав за це тату?" -- "Декілька місяців спокою". Аплодую. Під час цієї розмови Тад знаходить дуже влучні фрази, які водночас вельми абстрактні й мало що говорять тим, кому не треба знати. І водночас приховує в собі цілі пласти подій та почуттів. Дуже додає напруження пасаж про "він кожного, у кого сьогодні встав, перерахував". (Вже саме по собі. А у поєднання зі словами Захара -- так взагалі). Таке типу, ого, Тад уже не тендітний метелик, він перетворився на небе*зпечну тварючку, яка і руку може візгризти. В голові встають образи Тада, який ночами (хз, чому ночами, адже він працює) до відмови тіла несамовито тренується з боксерською грушею або відпрацьовує удари чи прийоми крав-мага. Як потім тиняється довгими безсонними ночами містом, перекочуючи в голові важкі думки.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • B der Line
    12.02.2024 16:26
    До частини "2. Татуювання."
    Спойлер!
    Трохи дивує, що волосся відпустив довге (бо то ж такий поступ потенційним нападникам -- якщо накрутить на руку, то ти хрін викрушишся; якщо відносно коротке волосся можна просто видерти з рук, тобто нападник може не втримати, то довге вже знайно складніше).
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    12.02.2024 18:29
    До частини "2. Татуювання."
    Спойлер!
    Це типу виклик :"мені насрати, що ти про мене думаєш." Ну і натяк що він ні разу не стригся з тих пір. Як прихована ознака депресії. І як виклик самому собі
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • B der Line
    12.02.2024 18:49
    депресія депресією, а кіски заплітає))) (це з регулярно треба на корекцію ходити, брррр). Молодець, не занехаює себе. Багато хто навіть митися перестає та зуби чистити.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    12.02.2024 18:31
    До частини "2. Татуювання."
    Спойлер!
    Людино, ви захотіли щоб автор розплатився? Мені стільки часу було цікаво як воно зі сторони і от ви просто на блюдечку. Дякую вам. Я дуже рада що воно так виглядає
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • B der Line
    12.02.2024 18:47
    Спойлер!
    розплата не обов'язкова)) я не чекаю, що ви щось із мого будете розбирати)) Мені приємно читати ваш твір, він у багатьох речах мені близький, і розбирати його теж приємно. Я знаю це авторське відчуття, коли ти вопше хз, чи воно норм, чи лайно повне; як виглядає та чи інша сцена очима сторонньої людини, у якої сцена не як кіно в голові, а просто литери на екрані))); яке враження справляє той чи інший персонаж; чи "вистрілила" якась ключова фраза, чи натяк; тощо тощо. Тож, якщо я можу хоч трошки вдовольнити жагу до фідбеку, то мені це приємно. Маю ж я вам хоч якось подякувати за прекрасні моменти, проведені з вашим твором)).
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • B der Line
    12.02.2024 18:54
    Спойлер!
    На мою думку, "Тадеуш" та "Викрадення" - це найкраще наразі, що я читала на Аркуші за свої неповні 1,5 місяці тут.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    12.02.2024 19:41
    Спойлер!
    Дякую вам , я розплилась калюжкою остаточно. Дійсно дуже хочеться розуміти що вистрелило, а що, ні. Бо я коли пишу в мене є емоційний план глави , але ніколи не ясно, чи читач відчув те що заплановано. А тепер така: тааак спрацювало!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    12.02.2024 18:31
    До частини "2. Татуювання."
    Спойлер!
    Людино, ви захотіли щоб автор розплатився? Мені стільки часу було цікаво як воно зі сторони і от ви просто на блюдечку. Дякую вам. Я дуже рада що воно так виглядає
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    12.02.2024 19:02
    Спойлер!
    Ну Віка добряче прочитала Тадеуша, Щодо діалогах, я коли писала, то я бачила був Квальго той холод, вразливість, ну і кожну провокацію. Бо слова Любчика до Тадеуша це надто часто саме провокація до діалогу. І у той же час він постійно згадує тригерні для Тада теми. Несерйозно, смішкувато, жартома. Тад міг би його за те відчитати а він терпить, бо не хоче говорити. І в от цьому є одна цікава річ. Любчик своїми висловами нівілює значення речей, про які жартує. По суті словесго затуплює кути, об які Тад вже вдарився.. Він може сприймати це вкрай негативно, а може в якийсь момент забутися і перестати реагувати.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • B der Line
    12.02.2024 19:19
    Спойлер!
    Хм. Щось у тому є. Коли починаєш називати Волдеморта на ім'я, то він не такий уже і страшний (чогось мені з бути-барахти тут цей момент з поттеріани згадався)))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Бася Каллиган
    04.08.2023 02:55
    Так, Декстер - один з найчистіших тропів "Чудовисько, яке полює на інших чудовиськ"))) Геть не можу сказати, що він мені подобався, але що я спічувала його полуванню і бажала вдачі, то 100%!)))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше