24. Третій зайвий

Захар і його кумедні підозри. Отже, Тад, за його версією — страшний злочинець? Маніяк? Серійний вбивця? Вікторія акуратно закрила дверцята власної машини та поспішила до провулка, в якому щойно зник Тадеуш.

Жінка згадувала його розмірений крок, пряму спину, накладала на той образ старі зображення в сценічних костюмах та зі скрипкою в руках і все більше хмурніла.

Вона б ніколи не подумала що це одна й та сама людина. Той хлопець на старих Віденських фото точно любив публіку. Тепер же, Тад ніби й пхався до публіки, однак все одно відгороджувався від неї ненавистю. А ще музикою. Як же божественно він грав. І як же схвильовано дихав від кожного витка мотузок.

Міркуючи про це, Віка майже наздогнала Тадеуша, та неочікувано для себе встигла на незапланований "концерт".

Зачаїлася біля провулка і мовчки спостерігала за розмовою. Слова долинали до неї нерозбірливими та не зрозумілими, але схвильований тон Любомира, а за ним і Тадеуша свідчили про не вкрай приємну ситуацію.

Тад нервував і той нерв бринів у всій його постаті. Вікторія не могла помилитися. Його страхи, бажання, затаєну жагу і лють можна було вдихати, просто стоячи біля нього. Вона це й робила неодноразово на їх спільних сеансах.

Її уважний погляд ковзав його силуетом. Дурні, озвучені Захаром підозри, накладалися на широку Тадову спину, плуталися у завитках татуйованих квітів, що виднілися з-під рукавів футболки. В перекатах його м'язів зачаїлася сила, яку точно не хотілося б відчути на собі за негативних обставин. Тою силою він обійняв вкрай збентеженого Любомира. Тримав і щось тихо говорив.

Віка, своєю чергою, подумки вкладала до його пальців ніж та уявляла Любчика в описаній Захаром пасці. Все більше тим надуманим образом бентежиласьб.

Побачивши, що Любомир її засік, Віка поспіхом сховалася за кут, а коли знову визирнула то тепер хлопець обіймав Тадеуша, а не навпаки. Тримав він його як здобич і усміхався в цю мить як хижак. І пронизував Віку тим поглядом так, наче одягав на кінчик все ще живого метелика…

* * *

Чорний хід. Важкі двостулкові фарбовані двері вели темним коридором у робочу зону клубу, повз нішу для сміттєвих баків, склад, холодильну камеру і кухню, ряди сталевих ванн і холодильних столів. Любчик вів за собою, вхопивши Тадеуша за долоню, наче дитину. Його шкіра була теплою, а погляд таким багатообіцяльним, що у грудях мимоволі розливалася гарячкова важкість. Тад не зчувся, як хлопець смикнув його на себе та затягнув у пральну кімнату. Глянув в очі та хитро мружачись притис зап'ястя Тадеуша до дверей. З тих його міцних пальців не хотілось вириватися… Навпаки. Тільки липнути та зливатися.

То було вкрай вузьке приміщення з пральною машиною та автоматичною сушаркою, кошиками для уніформи та фартухів. Окремо стояла дошка для прасування і потужна праска. Над пралкою нависали полиці для порошків, ополіскувачів та плямовивідників.

Навпроти знаходилась стійка з вішаками для попрасованого одягу…

Правда хлопці цього не бачили, Любомир втискав Тадеуша у стіну та безжально покусував та вилизував його уста, ковтаючи тихі видихи та стогони.

Руки вже знайомо сковзнули під ремінь, нігті драпнули тонку шкіру, поки Тад закинув руки йому на шию. Через мить пряжка злетіла униз. Тихо вжикнула ширінка, розчахнувшись під натиском поспішних рухів та збудження. Любчик цілував жадібно, а його руки не менш хтиво тягли ті джинси униз та задирали футболку догори. Опускаючись на коліна, він м'яко торкнувся цілунком блідого живота та зігрів диханням нап'яту тканину білизни, щоб через мить торкнутися її язиком, прикусити Тада крізь ту тонку, шерхувату від вологи перепону.

Тадеуш притулився тім'ям до стіни. З шумом випустив з себе повітря та вплів пальці у м'які кучері, втис його лицем у себе.

— Геть нетерплячий, — усміхнувся Любко, лоскочучи носом пах і тягнучи гумку боксерів вниз по молочно-білих стегнах. Оголював та звільняв. Пальці на мить впилися в татуйовані сідниці, царапаючи, та залишаючи на них червоні плями. Погладили кісточки та безбарвні завитки, густо завихрені нижче. Майже невагомо торкнулись внутрішньої сторони стегон, куди сягали пелюстки татуйованих квітів.

— Я майже ревную, уявляючи як глибоко він бував у тобі, — видихнув Любомир, перш ніж пройтись язиком по збудженій плоті, захопити її у полон власних уст, проковтнути так глибоко, як тільки можна. Тієї миті у Тада підгиналися коліна, він слаб від того ковзання і вогкої теплоти, гострих різців і ціпких нігтів.

Перед очима пливли плями, слова губилися в пам'яті та накладалися на щось схоже. Наче легка вуаль, ті пестощі прикривали собою все, що було до того, піддівали серпанком та скрашували. Так, ніби до тепер не було нічого, що б могло хоч на мить тривожити.

У цій новій реальності, розділеній на двох, не існувало ні болю, ні жадібних поглядів чорних божевільних очей.

Волосся лоскотало долоні й так було зручно смикнути чужу голову, змусити вигнути шию, вип'яти адамове яблуко. А потім самому упасти на коліна та кусати за те яблучко, наче то найекзотичніший фрукт з якого от-от та й бризне найсмачнішим, найсолодшим соком.

Тому задоволенню не місце й не час. І, схоже обом байдуже, що хтось може почути, проходячи повз ті двері. Байдуже на чорне око камери, що зирить з-під стелі на сплетіння рук і тіл. Байдуже на пересуди, що підуть слідом зовсім скоро.

Не байдуже на один одного. Не байдуже дивитись в очі та куштувати, брати та віддавати, з'їдати у цілунках глухі стогони та відверті рухи, спільне, схоже на божевілля бажання.

***

Хей, як йому в тих обіймах? Тиснутись спиною до дверей чи стіни, та ловити з довкола кожний зайвий шурхіт? Може хтось йде повз, а може от-от збереться щось прасувати чи прати?

Лишається лиш важко дихати та поглинати ті звуки, як єдину інформацію про нову реальність. Раз по раз оцінювати свої можливості та рівнятись на Макса. Припускати, про що він думав, коли торкався до того білосніжного тіла. Що хотів, коли малював ті квіти й суниці, промальовував на тендітній шкірі чорні дуги ребер? Чи він бажав створити монстра, чи так позначав свою власну річ?

Кортить глянути в очі й сказати: "Віддай.

Віддай мені ці м'які відверті стогони. Віддай очі та плечі. Віддай Тада мені".

Згадується, як цей розквітлий чоловік висить, сплутаний червоними путами, як кипить німою люттю, стискаючи зубами мотузки. Погляд бузкових очей ковзає залом і безжально кожного пронизує.

І від того ще цікавіше спостерігати, як розслабляються ті плечі та сповільнюється подих. Навіть думки в мить стають спокійніші. Яка ж та спрага нездоланна. Бажання отримати над цією людиною владу просто непереборне. Бо ж те відчуття контролю схоже на тягучу патоку. Солодке. Настільки солодке, що без доброго ковтка води не винести. Цією найжаданішою водою стане погляд тих очей, сповнений відвертого жаху, благання і болю…

Та зараз сили лиш на мить прикрити повіки та чекати тієї єдиної довершеної миті. Душа тремтить в очікуванні того дійства. Неймовірно глибокого єднання. Контакту, де обидві свідомості стануть по обидва боки терезів. Не простих, не іграшкових. Де з однієї сторони буде задоволення, а по іншу безмежний біль. І поки жертва буде падати в жаху униз, її кат буде піднесений від насолоди. Чудово придумано скажи, Максиміліан?

***

Кухня кипить. Точніше, кипить робота у ній. Вадим носиться з соусами, в ту мить, як господиня намиває підлогу. Всі в очікуваннях планової інспекції й всім байдуже насправді, що коїться навкруги. У Тада поплилий погляд і солодко тягне у тілі. Він готовий впасти у ліжко, заритись носом в кучері та так і заснути, покривши Любомира собою. А чи навпаки під ним, як він обіцяв зовсім недавно. Від тої думки мурахи по шкірі й ще більше тягне жили від хвилювання.

Погляд ковзає кухнею, хаосом із рухів, тіл і голосів. Очі вишукують той гак, що бачили тут зовсім недавно і знаходять бажане набагато лівіше. Він блищить. На ньому, під дишлом вентиляційної труби, поволі тягне за рухом повітря тонку волосину.

Мозок відмовляється це аналізувати. Тадеуш ще якусь мить вихоплює очима те майже непомітне коливання та відволікається на легке ковзання Любомирових пальців по спині.

Ловить його бентежний, повний обіцянок погляд та усміхається.

У тих м'яких почуттях він би волів залишитись назавжди.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
lyubasha
20.03.2024 11:21
До частини "24. Третій зайвий"
Думки того хто знав, що шукати, спостерігати... Знову збочення, і знову підозра на Вікторію. А ще та волосина, яку побачив Тед, здається, що розслідуванням займётся саме він. А то, вже надто багато натяків на те, що маньяк знаходиться поруч, кров на кухні, мотузки начебто в соусі, а тепер щей та волосина... Цікаво, що ж там відбувається насправді?
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • B der Line
    06.03.2024 01:56
    До частини "24. Третій зайвий"
    Оффтоп. Перечитую -- і не хочеться виринати з цієї теми. Мабуть, таки дам голос і своєму замученому музикантові. Цікаво, скільки несвідомого плагіату з вашого твору там буде)))) Історія, правда, у мене дознемоги проста і прозаїчна. Життя "після того як". Прийняття покаліченого (фізично і психологічно) себе, прийняття свого спотвореного обличчя в дзеркалі, пошук способу зводити кінці з кінцями, бо на сцену дорога закрита.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    15.03.2024 07:37
    До частини "24. Третій зайвий"
    Та скільки б не було. Та сама ідея в різних авторів виглядатиме по різному. І це чудово, як на мене. Якось ніколи не трималась за ідеї.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • B der Line
    06.03.2024 00:52
    До частини "24. Третій зайвий"
    Спойлер!
    (як продовження коментаря під минулою главою) ...От зараз, наприклад, оповідь фокусується на Вікторії, і тепер уже вона (вкотре))) опиняється під підозрою. Чому вона нервово випхала Захара з машини, коли він сказав про маніяка? Чому автор сзгадав про її сприйняття тадових негативних емоцій? Просто так, чи це має якийсь сенс? (З минулих натяків складається враження, що убивця "харчується" більше емоціями жертв, навіть більше, ніж упивається владою). Чому вона так розхвилювалася за Любчика? Бо хтось незаплановано може зарізати її спільника/співорганіхатора "клубу позасімейного дозвілля"? Корочє, теорії заговору плетуться самі по собі у великій кількості. А тут ще й любомирів хижий погляд. Хм-хм))). Одразу ж приходять думки, то Любчик веде дуже умілу гру, от тільки яка його ціль?.. Цікаво, Любчик навмисне для когось "гаряче кіно зняв", знаючи про камеру? Чи просто пофіг було? (Це так, роздуми вголос, не те щоб я хотіла знати на це зараз відповідь))). Дражнить маніяка, знаючи, що той його не зачепить? (Як от Вітора). І далі ж дізнаємось, що маніяк чомусь не думає пришити Любка за те, що той так безсоромно володіє бажаною річчю. (Що знову повертає нас до підозр щодо Вікторії, яка, можливо, навіщось зрежисувала стосунки Любомира і Тада, щоб на те дивитися і... Коротше, таке враження, що Любко, побачивши Віку біля клубу, спецом їй показує, чомусь знаючи, що та полізе в записи камер). Прикольна ще деталь знову з тим гаком. Цікаво, чи є на кухні камери, і яке "кіно" там "знімали" (а потім вирізали), хто знімав і для кого, якщо знімав... Як ми бачимо, твір -- благодатний ґрунт для плетіння теорій для тих, хто це полюбляє робити. Думаю, читачі такого плану тут відведуть душу по-повній)))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    15.03.2024 07:40
    До частини "24. Третій зайвий"
    Спойлер!
    До речі, про гаряче кіно і камеру. Якщо це навмисно, то я зааплодую йому стоячи, сама не думала за таку версію (А тепер кортить реалізувати) На кухні знімали кіно убивче. А взагалі ті гаки на кухні є натяками що убивця вільно переміщається територією клубу
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • B der Line
    15.02.2024 07:28
    До частини "24. Третій зайвий"
    Спойлер!
    То за Тадом і Любчиком хтось в камеру зирить?)) Колишній слідчий, що вів справу Тада, а потім його попаяло, і він став Максовим фанатом, як Дракон став фанатом Ганнібала Лектера (чи кого там іще, я не пам'ятаю), слідчий звільнився з роботи і влаштувався охоронцем у заклад вслід за Тадом?))) Ніколи не була сильна у детективах та загадках, особливо після безсонної ночі, ахах))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    15.02.2024 08:18
    До частини "24. Третій зайвий"
    Спойлер!
    Все набагато прозаїчніше. Хтось стояв за дверима, коли вони кохалися. А камери... Не знаю, ті заклади що бачила були наьицяни службовими камерами. Я сподіваюся у вас буде час поспати і відпочити.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • B der Line
    15.02.2024 11:18
    Спойлер!
    Просто ви раніше згадуєте в описі коморки камеру, тож я вирішила, що хтось за пультом охорони чи хтось із менеджменту сидить перед монітором та дивиться)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    15.02.2024 13:47
    Спойлер!
    Там є камера, дійсно, в наступних главах Любчик звертатиме увагу Тадеуша на них
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Ія Лін & Ізумі Хо
    23.11.2023 01:31
    До частини "24. Третій зайвий"
    хахаха, після слів, що за "я майже ревную", Любчика треба було через пралку перегнути і дати спробувати відчуття тої глибини, щоб дурні не ніс а з описом пралок то такий налом... от от ну... і бамц.. на тобі, дивись на кімнату, хлопці готуються)) аж настрій піднявся) а далі.. то ж не Любчика думки? відчуття, що Тад як та муха, що літає точно над сіткою павука.. тільки дмухнути і піііі))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    23.11.2023 06:29
    До частини "24. Третій зайвий"
    Хто зна, хто зна. Ті думки точно вже не Тадові хD Тад стидається все ще (пишу "стидається", а виходить "стискається" . ХD Підозрюю, що то навіть вірогідніше) Підозрюю що в Тада починає вироблятися навик "не реагую на дурні фрази" або відкладає реакцію щоб віддерти по чорному трішки пізніше х)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Ія Лін & Ізумі Хо
    23.11.2023 15:16
    Коментар видалено автором