28. Погрози

Тиждень минув непомітно. А за ним тепло змінилось дощами.

Тад встиг вивчити місцевість довкола, прокласти умовно улюблену доріжку для ранкової пробіжки та навіть запам'ятати кілька сусідів, які вигулювали своїх собак вдосвіта.

Любчик зазвичай спав, коли Тадеуш виходив на пробіжку, коли ж повертався — допивав каву, хапав ключі, дарував цілунок і біг на роботу. Біг, бо інакше ризикував затриматися в обіймах Тада, або в ліжку і тоді день би полетів шкереберть.

— Ти змінився, — якось підмітила Зорянка, попиваючи американо за барною стійкою. Вона була втомлена черговою інспекцією і постійно поглядала на годинник.

— Чекаєш когось? — поцікавився Тадеуш, проігнорувавши її коментар.

— Та так, сподіваюся, що одне чудо виділить у своєму графіку час на мене.

Вона сказала це з таким сумом, що Тадеуш одразу відчув себе ніяково. Уявилося, що його так уникає Люб, потім згадалося, що сам йому не відповідав днями на початках, чим доводив до стану "покинутої після дефлорації цнотливки". За ту свою поведінку було соромно.

— Те чудо дійсно таке зайняте, чи просто чудові зазвичай на тебе байдуже? — зрештою спитав він. Зоря похмурніла на те питання, відсьорбнула кави, і злегка підвела брови.

— Насправді, між цими варіантами немає різниці, — спокійно відповіла вона. — Знаєш, я вже звикла. З іншого боку, ми про такі стосунки домовилися з самого початку. Без обов'язків і лише коли в обох є вільний час. Я не пхаюся в… відносини цієї людини, а людина в мої.

Тад не мав що на те відповісти.

— Тадику, дай пляшку, і лимончику туди закинь, будь ласкавий…

На чергове замовлення від офіціантки, хлопець лиш мовчки зігнувся, відкриваючи комод з пляшками та відчув, як раптом його потягли за волосся. Підвівши погляд, здивовано впіймав Зоряну за тим, що вона крутить одну з його косичок в своїх пальцях. Рука її була випростана, долоня майже перед очима, погляд геть задумливий та потьмарений.

Висмикнувши своє волосся з її пальців, Тадеуш швидко сполоснув пляшку та набрав з фільтра води, закинув у середину часточки лимона.

А передавши офіціантці приготований напій, помітив за спиною Зоряни Любчика. Схоже той щойно прийшов і одразу втрапив на цікаве дійство.

— Я зараз почну ревнувати, — заявив він, всівшись поряд з Зорянкою та неочікувано обійняв її за талію. Поглядом же свердлив Тадеуша. — Мені шот, будь ласкавий, чим міцніший, тим краще.

— А ти хіба не на роботі? — здивувалася Зоря, ні краплі не дивуючись його інтимним обіймам.

— А я вже відпочиваю, набираюсь сміливості перед грандіозною виховною годиною, — криво усміхнувся Любомир, не відводячи погляд від Тада. — Капосник.

Це що, ревнощі? Тадеуш вирішив це не коментувати. чином, слова Любчика його не лякали та не дивували. Більш того, він сам знітився від того двозначного Зорянчиного жесту. Тож трошки "виховної години", щоб відчути що все стало на свої місця їм обом не завадить.

— І що ж ти будеш робити? — здивувалась Зоряна, та зашарілась, коли Любомир ніжно провів пальцями по її долоні.

— Буду насильно і без дозволу обтинати Тадеушу його чарівні косиці, щоб твої тендітні пальчики більше не мали змоги їх торкатися, — пояснив він. — Я раптом став дуже ревнивий.

Зоряна зніяковіла, а потім вся підібралася.

— То ви двоє…

Тад зітхнув та пошкодував, що на роботі, набовтав Любчикові горілки з лимонним лікером та мовчки поставив перед ним дрібну стопку.

— Ніч буде для тебе довга, — щиросердно пообіцяв він, коли Любчик мовчки перекинув запропоноване питво за один ковток. Різати своє волосся Тад, звичайно, не відмовив.

***

Зоряна наздогнала Любчика вже на півдорозі в гримерку.

— Любко… Вибач, я не думала, що це тебе зачепить, — почала вона, намагаючись торкнутися його плеча.

— Давай, почнемо з того, що ти просто не знала, про мене і Тада, — спокійно відповів він та відступив, скидаючи її руку з себе. Зітхнув:

— Не переймайся все гаразд.

— Упевнений? — вона на те лиш примружилась, хотіла обійняти, та не наважилась. — Ти щойно грозився його постригти, по твоєму це чудовий вихід з цього непорозуміння? Хочеш помститися, так вже помстися мені.

— Ти не розумієш, — Любомир запнувся. Йому було складно пояснити й ту мовчазну Тадеушеву згоду на анонсоване покарання, і той вираз обличчя Тада, коли він висмикував з пальців Зорянки свою косичку.

— Не розумію? Ти в мене на плечі ридав, коли Захар тобі з Вікою зрадив, — процідила Зоря і гнівно вперла руки в боки. — Якщо в тебе є нормальні стосунки, то будь ласкавий тримайся їх, а не випалюй даремними ревнощами.

— А ти не думала, що часом і тобі варто ревнощі увімкнути? Щоб тебе не топтали, щоразу розказуючи про те, що стосунки з кимось іншим більш важливі? Чи тобі так кортить бути на одинці, чекаючи коли про тебе згадають?

Зоряна поникла плечима та відвела погляд.

— Ти підслухав мою розмову з Тадом?

— Я просто випадково почув те що ти говорила, коли я милувався своїм хлопцем, — перебив її Любчик. — То як? Хто та наволоч?

Зоряна промовчала. Потім потяглася до своєї дрібної сумочки й витягла звідти конверт.

— Ти ж до Віки, передай їй. Сувенір з подорожі. Не маю настрою ще й її повчання слухати.

Любчик, взяв конверт і без будь-яких запитань, заглянув до середини.

— Листівки? — він скептично поглянув на Зоряну. — Сумніваюся, що вона оцінить.

— Байдуже, — гордо скинула підборіддя дівчина і різко відвернулася. — Піду в зал, щасти зі стрижкою, Любко, — кинула вона, віддаляючись.

Пирхнувши, Любомир переглянув поштові картки з краєвидами Кракова і усміхнувся. Здається він щось схоже бачив в Тадеуша, от кому б точно таке зайшло.

Думка повернула його до білявого паскудника, від якого відверто запаморочило голову і загубилася, як тільки Любомир добрів до гримерки та смикнув двері на себе…

— Віка, в тебе можна позичити щось гостреньке? — поцікавився він та й на мить розгубився. Вікторія сьогодні виглядала, як американський гангстер. Чорні штани в смужечку та відгладжену стрілочку, наглухо застібнута сорочка і яскраво червоний метелик. Підтяжки підкреслювали її геть не чоловічу фігуру, з іншого боку коротка стрижка і макіяж робили свою справу. Однак, схоже образ все ще не був завершений, бо жінка стояла перед дзеркалом і обирала між двома перуками, по черзі прикладаючи до голови то білу, то чорну.

— Гостреньке на скільки? — поцікавилась вона, навіть не дивлячись на Любчика. Все хмурилася та обирала.

— Достатньо, щоб дещо відрізати…

Віка покосилася на нього, а потім кинула перуки на столик та витягла з тумбочки ножиці й канцелярський ніж. — Є ось таке, достатньо гостре, щоб… різати.

— Ого, скажи ще, що в тебе там скальпель знайдеться і займеш перше місце у моєму персональному рейтингу брутальних осіб, — хихикнув Любчик, прикриваючи за собою двері та забираючи в неї ножиці. — Але думаю, щоб обстригти Тада, цього буде достатньо.

— Ну якщо для Тада… — Віка абсолютно серйозно витягнула з тієї ж полиці шкіряний чохол зі скальпелем і продемонструвала Любчикові, що в середині нього дійсно те що він озвучив. — Думаю, нашому любителю гострих відчуттів зайде, котику. Тільки не забудь добряче зв'язати його, а то біди собі наробите. Насолоджуйся, — порадила вона, забираючи в Любчика ножиці й вкладаючи в руки шкіряний чохол. — Поверни до завтра, це робочий інвентар.

Відкривши чохол, Любчик зацікавлено оглянув гостре лезо та уявив його на фоні Тадового волосся. Усміхнувся.

— Дякую. Виглядає доволі маніакально, — прокоментував він, ховаючи все це у кишеню і тут же нагадався за запханий туди конверт.

— О, до речі, тут Зорянка тобі дещо передала. Хоча, як на мене, ти більше по магнітикам.

Віка, нічого не зрозуміла та мовчки забрала конверт, певний час без особливого ентузіазму переглядала листівки з фотографіями польської столиці. Любчик же забрався геть, а через мить знову прочинив двері:

— До речі, — нахабно усміхнувся він. — Ти груди трішки бандажем притисни, бо не віриться, що чоловік.

Двері за хлопцем вчасно закрилися і листівки, які Вікторія пожбурила у нього, строкатим розсипом гепнулася на підлогу...

— Хам! — процідила вона і роздратовано поглянула на себе у дзеркало. Зітхнула. Любчик правий, груди варто перев'язати. Інакше ніякого ефекту не буде. З тією думкою вона взялася за стрейчевий бинт.

Вона поралася над своїм образом ще досить довго, перш ніж залишилась задоволена. Але всього цього все одно було замало. За хамство кучерявого зухвальця варто було провчити.

"Ти просив за ними слідкувати, Зак. Я вже не знаю хто з них двох небезпечніший. Любчик взяв в мене скальпель, сказав, що має плани на Тада. Я через тебе стала панікеркою і параноїком, "— написала вона Захарові й зухвало усміхнулася собі в дзеркало.

Невеличка неприємна розмова для Любчика тепер забезпечена, а можливо буде зірваний запланований ним пікантний вечір. Це йому за груди та порівняння з чоловіком.

Попереду її чекали сцена, сеанс шибарі й, звичайно, Тадеуш.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
B der Line
12.03.2024 19:41
До частини "28. Погрози"
Спойлер!
Що це на Зоряну найшло? Отак за волосся співробітника хапати... хм... Я здивувалася. Це у них в клубі типу нормально? Я вже давно помічала, що у них там трохи не дуже добре з особистісними кордонами. Мабуть, середовище якось на людей впливає. Цікаво, що у Любчика було з Зоряною (навіть не в сенсі "в ліжку"), що у них за стосунки. Листівочка з Кракова та скальпель породжують новий виток теорії змов)))))). Щось я в ступор впала від того плану з волоссям... Любчик і правда зібрався обрізати?..
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    13.03.2024 07:41
    До частини "28. Погрози"
    Спойлер!
    Це було анонсовано ще при їх першому поцілунку. А взагалі Любчик бачив не тільки Зорянку з волоссям. Він ще й бачив Тадеуша в цю мить. Тад не сперичається з ним між іншим.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Бася Каллиган
    05.12.2023 18:23
    До частини "28. Погрози"
    Листівочки, значить. Ага-ага, чи не з тих, що надсилали Таду? З краєвидами. Невже, це Зоряна? А я навіть не дуже пам*ятаю хто це і як вона виглядає...
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше