29
Весняне сонце лагідно гріло землю, а легкий вітерець приносив запах свіжої трави. Я з коханою неквапливо йшов дорогою, насолоджуючись погожим днем. Розмова текла плавно, коли раптом мене охопило дивне відчуття. Щось змінилося. Простір ніби зрушив, і я зрозумів: це сон.
Цього разу я відчував слабкість своїх сил гостріше, ніж будь-коли. Світ навколо злегка тремтів, як віддзеркалення у воді, а люди, які ще кілька хвилин тому заповнювали простір, почали поступово зникати, ніби розчинялися в повітрі. Щось змінювалося, і я знав це.
Я подивився на свою дружину — але відчув, що вона вже не вона. Вона була кимось іншим. Сновидом. Проте її обличчя залишалося доброзичливим. Вона мовчки кивнула, ніби запрошуючи мене до розмови.
- Поговориш зі мною про сон? — запитав я.
Вона знову кивнула і, не поспішаючи, спустилася з дороги на невеликий залитий водою луг. Я пішов слідом. Ми повільно йшли крізь прохолодну воду, що сягала щиколоток, поки не дісталися плакучої верби на іншому боці. Її тонке гілля коливалося на вітрі, ніби приховане знання, що чекало на відкриття. Я відчув, що ця зустріч має значення.
І тоді вона запитала:
- Як у тебе справи з Individual perfectial?
Я завмер.
- З чим? — перепитав, не розуміючи.
- Individual perfectial, — спокійно повторила вона.
Я намагався розшифрувати ці слова. Індивідуальне вдосконалення? Персональний перфекціонізм? Що вона мала на увазі? Чи не натяк це на щось більше – на спосіб зміцнити свою свідомість у сновидіннях?
- Ти маєш на увазі… енергію для сновидіння? — запитав я.
Вона усміхнулася.
- Так, я помітила, що її зараз мало.
Це була правда. Її не те що було мало — її майже не залишилося. Світ навколо став втрачати фарби, ніби сонце заходило назавжди. Контури предметів розпливалися, тіні танули. Темрява підкрадалася, невблаганно поглинаючи все довкола. Її голос лунав усе тихіше, а я в цей останній момент напружив свій розум, щоб запам’ятати ці слова — Individual perfectial.
Я відкрив очі. Серце калатало. У голові ще лунав її голос, а загадкові слова не полишали думок. Я відразу потягнувся до телефону, відкрив перекладач і ввів їх.
Individual perfectial — індивідуальне вдосконалення.
Мені перехопило подих. Гугл вимовив їх у точності так, як я чув у сні. Вони мали значення. Сон дав мені підказку. Але що я роблю для власного вдосконалення? Як мені накопичити концентрацію?
Відповідь ще належало знайти.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!