Юний пан в тіні/ The Young Master in the Shadows

Сонце заходило за горизонт, але місто не зникало у темряві, вогні з новою силою розгорялись на головній вулиці. Сотні очей було зібрано довкола і всі вони з благоговіння дивились на машини. Маргарет відвернулась, її очі почали боліти від численних спалахів, вона подивилась на Віктора, що лежав у неї на колінах та спокійно дрімав. ЇЇ рука мимоволі потяглась розчесати його довге волосся від чого він одразу прокинувся, а вона почервоніла.

— Ти так зімнеш свій костюм.

— Ха, та кому яка різниця. Я не їду туди, щоб їх вразити, вони та так знають хто я і заради мого благословіння будуть готові обсипати мене компліментами навіть якщо я прийду голий.

Він замовк та уважно подивився на неї.

— Що сталось? Ніколи не бачив такої красуні.

— Хм, я знав багато красунь світового рівня. Деякі подобались, деякі лякали, але навіть на їх фоні ти доволі особлива. Як ти думаєш скільки ти вартуєш?

— Про що ти? Зачекай, Ейб просив в тебе грошей.

Вона нахмурилась та подивилась вниз, він хитро посміхався коли дивився на неї.

— Я купив тебе за мільйон. І маю сказати він просто дурень, ти вартуєш в десятки якщо не в сотні разів більше.

— Це зайве, я вже належу тобі.

Він посміхнувся та обережно відвів кілька пасом волосся.

— Я ще не заплатив. Ти завтра зробиш це сама. Віддаси тітці компенсацію, за всі роки, що вона тебе виховувала.

— Ейб та Лулу все одно заберуть гроші.

— Знаю, але яке це має значення? Ти більше не матимеш відношення до них. Ти моя.

Він закрив очі поки вона почервоніла кивнула головою.

" Ці дурні точно витратять гроші та прийдуть просити, ще. Тоді я зможу отримати кілька розмінних пішаків."

Лео подивився назад і в котре зітхнув Віктор цього разу закрив переговірну стінку і йому залишалось лише здогадуватись про що вони говорять.

"Цього разу це руденька. Але чи нормально це? Такий розріз, хіба він все не виставляє на показ?"

Насправді якби не низька швидкість та завантаженість дороги він міг знову втрати керування, просто мріючи про неї.

— Про що він в біса там говорить? Нащо їм той бар'єр? Ха. Гаразд, ось і готель, мені потрібно в паркінг.

Він проїхав повз головний вхід, змушую.чи зівак обурено вити.

— Я знаю, знаю, я теж хотів вийти на сцену, але таке його бажання.

Він завів машину в підземний паркінг де охорона одразу закрила ворота зупиняючи настирливих журналістів, а до машини підійшло двоє. Вони дочекались поки Лео запаркується та відкриє задні двері машини.

— Я можу отримати ваше запрошення?

— Ви повинні запитати мого пана.

Швейцар подивився як з машини слідом за Маргарет вийшов Віктор.

"Мабуть, занадто багато вражень на вечір."

Він лише кілька хвилин тому зустрічав жінку середніх років з молодим хлопцем на повідку.

— Вибачте. Я можу отримати ваше запрошення?

— Яке в біса запрошення? Хіба моє ім'я не повинно бути у твоєму клятому списку?!

— Вибачте, але сьогодні збираються дуже впливові люди та безпека була посилена, у вас є запрошення?

Тон швейцара став на порядок холодніший, а охоронець почав розминати руки.

— В мене його немає. І я знаю, що не кожен пацюк знає мене в обличчя, але ти повинен був це зробити. Гадаю це набагато краще освіжить твою пам'ять!

Віктор дістав з кишені жетон та кинув його в обличчя чоловіка, змушуючи його спершу обуритись, але вже наступної миті зомліти.

"Фіолетовий! Елітний!"

Швейцар і охоронці, що почали збиратись на шум одразу вклонились починаючи нервувати.

— Вибачте, що не впізнали юного пана! Вам запрошення не потрібно, будь-ласка заходьте.

— Ось так би й одразу.

Віктор забрав з рук чоловіка жетон і поклав його назад у кишеню.

— Чи повинен я сповістити інших про вашу присутність?

— Ні, я хочу, розважитись, а не збирати купу лизоблюдів довкола.

Віктор обійняв Маргарет за талію та слідуючи за охоронцем пішов до ліфта. Дивлячись йому у слід всі полегшено видихнули, а швейцар одразу подзвонив босу.

— Твоя сім'я керує і цим місцем?

— Це? Це мій готель, мені його подарували разом з іншою компанією.

Маргарет шоковано відкрила рота та подивилась на нього. Вона не очікувала того, що окрім престижної компанії він отримає щей один з найкращих готелів міста. Він посміхнувся та закрив їй рота.

— Так твій новий власник безглуздо багатий тримайся міцніше.

За одним з поворотів на них біля ліфта очікувала дівчина, з-за великих дверей було чутно галас, але це нікого не турбувало.

— На вечірку?

— А куди ще?

Віктор уважно роздивився дівчину, з ніг до голови, а потім клацнув язиком і подивився на Маргарет. Вона не розгубилась і як кішка вигинаючись гордо посміхнулась, заходячи разом з ним в ліфт, де він обійняв її та інтимно притис до стінки.

— Будь готова використати свої навички.

— Хіба це законно?

— А яка різниця поки ніхто не знає.

Він на мить завмер, а потім посміхнувся, обпираючись на стінку біля неї. Невдовзі двері відчинились і в його обличчя вдарив слабкий літній вітерець, а перед очима з'явились сотні чоловіків і жінок. Вони займали маже весь дах раз у раз з заздрістю дивлячись на чудернацький скляний купол, на іншому кінці даху.

Віктор вийшов з ліфта, та щось прошепотів дівчині швейцарці від чого вона почервоніла до вух і одразу зникла за дверима ліфта. Маргарет посміхнулась та обійняла його руку, що він міг без проблем залізти їй під сукню.

— Так нормально?

— Ідеально.

Він дивився як кілька чоловіків безглуздо дивились на них з відкритим ротом, змушуючи своїх партнерів ображено їх пробуджувати дзвінкими ляпасами

"Я ніколи не думала, що колись буду тут."

Вона бачила як люди дивились на них з заздрістю, хіттю й сильніше притискалась до його руки,

— Заспокойся, поки я з тобою все буде добре. Всі вони вершки суспільства, найбагатші та найвпливовіші люди міста, але вони неварті навіть пилу під ногами. Будь-яка посередня сила гравців може знищити будь-кого з них без останку всього за одну ніч.

Вона кивнула трохи заспокоївшись та розум з ним дійшла до середини зали, кількість людей що кудись йшли збільшилась в рази.

— Як ти смієш так нагло торкатись мене!

Віктор подивився на жінку яку він тільки, що відштовхнув.

"І що це за вистава? Невже ти думаєш, що якщо вдягнути повію у розкішну сукню, це дасть їй потрібну атмосферу? Де ти ховаєшся?"

— Як такий як ти, взагалі зумів увійти сюди?! Охорона!

Він не звернув увагу на її крик та обережно роздивлявся довкола. Натовп не знав його в обличчя і тому осмілювався зневажливо говорити про нього.

"А ось і ти Лінда. Твоїх рук справа?"

Віктор дивився як Лінда збирається вийти на сцену та оцінив її.

[Ім'я Лінда фон Розен

Повноваження 3

Рівень 9

Клас Призивач

Сила 19

Розум 25

Спритність 20

Удача 20

Краса 26

Ордер 12

Навички

Мистецтво слабкого виклику D

Демонічний наказ D

Кулінарія D

Стійкість до вогню E

Причарування E

Бездоганне прибирання E

Мистецтво Чарівного посоха F

Обладнання

Руна захисту A+

Доля C

Напрямок Долі Негативний (змінюється)

Прогноз Долі Смерть

Загальний статус долі C-]

"Хохо, Лінда я цього не очікував, але зіграймо."

Маргарет не могла терпіти та збиралась, заговорити коли відчула як Віктор обережно її зупинив змушуючи її почервоніти та подивитись куди він вказав. Вона бачила як серед натовпу почали з'являтись охоронці та якась дівчина готувалась вийти на сцену.

— Як ти смієш зводити наклеп на мого нареченого?

— Міс Лінда, що ви маєте на увазі під нареченим? Він ваш наречений?

— Так.

Віктор насупився роздивляючись довкола, охорона довкола цілковито складалась з людей фон Розен

"Де в біса охоронці моєї сім'ї? Це теж твої приготування?"

Він звузив погляд дивлячись на Лінду. Вона у своїй білій закритій сукні ідеально контрастувала з Маргарет.

— Він її наречений?

— Справді?

— Це той самий хлопець з чуток?

— Це той хто намагався її зруйнувати?

— Тихо, не зараз.

— Це він.

— Давай Тото, Вилизуй дочиста.

— Подивись у шо він одягнений.

— Він взагалі слідкує за стилем?

Розмови повчали ширитись як чума, Віктор добре бачив підсадних качок. що розігрівали натовп та посмішку Лінди.

"Радій, своїй сцені, скоро я її зламаю навпіл."

Маргарет тремтіла від гніву. Вона добре чула пліткарів і відчувала тиск сотень очей, що тиснули на них, але його спокій та твердість запевнили її та повернули спокій.

"Я хочу побачити, що він зробить далі."

Лінда дала достатньо часу, щоб навіть людина яка тільки зараз вийшла у відкрите суспільство дізналась хто такий Віктор і чого його потрібно ненавидіти. Вона підняла руку і зала поринула в тишу, а всі подивились на неї, готуючись увібрати кожне її слово.

— Так. Він мій наречений. І дозвольте пояснити одну річ. Всі чутки які ви чули раніше були сфабриковані іншими людьми які хотіли нас розлучити.

Вона підійшла то рукою ніжно обвела його підборіддя з презирством подивившись на Маргарет

— Віктор ніколи не зроби...

— Лінда. І ти туди ж? Я вже неодноразово казав батькові та скажу це ще раз. Я не турбуюсь, що про мене думає якийсь там плебс. Моя сім'я в десятки якщо не сотні разів багатша за усіх тут присутніх разом узятих.

Віктор схопив її за руку та зробив крок перед перериваючи її промову, чим дуже сильно здивував Лінду.

"Це точно той самий Віктор? Чорт, все повинно бути не так."

Він підійшов, до розгубленої жінки, та відпустивши дівчат схопив її. Його руки нещадно блукали по її тілу залишаючи всю залу безмовною.

— Непогано. Хочеш я інвестую у твій бізнес кілька мільйонів?

Вона намагалась вирватись навіть не чуючи його, але він швидко підійняв її однією рукою за руки та заговорив, щоб усі чули прямо біля її вуха.

— Я інвестую кілька мільйонів у твій бізнес всього лиш, за те, що ти станеш моєю.

Він іншою рукою заліз у її сукню та безпосередньо схопив за груди дивним чином стимулюючи її чутливі точки

— Що це імпланти? Якого біса, я граюсь лише з натуральними. Я дам тобі кілька тисяч, щоб ти зникла з моїх очей.

Віктор під пильним поглядом оточення дістав невелику пачку грошей та засунув їх жінці під сукню, та швидко відступив наче це була найогидніша річ у світі, повертаючись до приголомшених дівчат підморгуючи Маргарет.

— Люба Лінда, минуло багато часу. Ти справді чудово виросла.

Він зробив швидкий крок наближаючись до неї та обіймаючи її за сідниці. Публіка, охорона сама Лінда, всі вони були у розгубленості та не знали, що робити. Тим часом він почав стимулювати її.

— Нарешті ми зможемо зробити всі ті речі які я тобі розповідав. Я певен тобі сподобається.

— І про мене не забувай,

— Хіба тобі не вистачило? Я гадав, що заповнив тебе кілька годин тому.

— Це було лише кілька годин тому. Я хочу ще.

Маргарет підійшла та схопивши його руку в виріз на сукні ніжно погладила його груди та подивившись нижче пояса закусила губу. Лінда оговтавшись від несподіваної атаки змогла відійти від парочки та перевести подих.

— Що з тобою поробиш, можеш піти з нами якщо Лінда не проти.

— Але її черга ніколи не настане. Я набагато красивіша за неї.

— Звісно, але ж вона моя наречена, і за певних умов освітлення вона буде красивішою за тебе.

— Любий цілковита темрява не рахується.

Віктор клацнув язиком та відвернувся, а Маргарет засміялась. Лінду ж кидало зі сторони в сторону.

"Що в біса тут відбувається?! Він грає чи це справді він? І які в біса спеціальні умови освітлення?!"

Лінда заводилась і збиралась вибухнути.

— Давай тоді спитаємо в інших, хто з вас красивіший. Хто виграє, той і буде першим.

Лінда яка не хотіла, ще більше втрачати кермо на публіці, підійшла до нього, та прошепотіла на вухо.

— Припини це, будь ласка. Ходімо в більш приватне місце і все вирішимо. Я зроблю все, що ти хочеш в межах розумного.

— Це зайве, ти можеш зробити, що я захочу прямо тут.

Віктор проігнорував її благання, він занадто добре знав, що живе в середині цієї дівчини, щоб їй вірити. Та це було не все, наостанок він засунув щось у комір її сукні змушуючи всіх віджахнутись особливо охоронців, ті добре знали її божевільний характер, і особисто спостерігали як вона вирвала очі охоронцю.

"Як він сміє! Що це?!"

Вона розлючена до межі дістала посвідчення і її гнів моментом стих.

"Звідки це в нього?! Невже він про все дізнався? Це його причина розіграти цю дурну п'єсу?!"

Вона подивилась на нього, гадаючи як правильно поводитися зараз, що не звернула увагу на слова.

— Гей ти. Так ти, хто б ти там в біса не був. Хто гарніший моя Маргарет чи Лінда?

— Міс Маргарет.

Чоловік був доволі відомим політиком і звичайно він не збирався просто так обирати кого попало, але коли він подивився в очі Маргарет світ перестав багато важити. Звісно це не сподобалось його дружині як і супутницям інших чоловіків яких встиг опитати Віктор.

— Бачиш, Ліндо, тобі доведеться поступитись місцем та йти другою.

Вона нарешті прокинулась від шоку і спробувала швидко оцінити ситуацію.

"Це проблема велика проблема, я не зможу контролювати натовп, він розбив всі мої заготовки. Треба відступити."

Лінда відкашлялась, та в останнє оглянувшись вона подивилась на Віктора з ледь прихованим гнівом.

— Ми обговоримо все пізніше. А тепер я мушу йти.

Та перш ніж вона встигла зробити, хоч крок звідкись з'явився голий молодий хлопець в ошийнику та паперовому пакеті на голові та зірвав з неї сукню, щоб наступним кроком стрибнути з даху.

— Хм, і це все? Чесно скажу взагалі не вражає.

Лише наступної миті вона зрозуміла, що сталось і в паніці намагалась приховати себе руками та присіла, один з охоронців швидко накинув на неї свою куртку поки решта обступили її з усіх сторін намагаючись запам'ятати усіх хто тримав телефони.

— Все ж Маргарет ти в рази гарніша ніж вона тут навіть порівнювати не варто.

Віктор обійняв Маргарет, що вигиналась показуючи своє тіло, та пішов до купола. Лінда яка ганебно тікала, ледь не плюнула кров'ю від гніву, коли почула його слова.

Тим часом Том реготав як навіжений. З того моменту як він зустрів Віктора сьогодні в день почалась його чорна лінія. Спершу банк заблокував його картку, через підозрілу активність і йому довелося прийняти всі вимоги жінки перед собою.

"Я точно цього не очікував, хто б міг подумати, вона виявиться..."

Він не міг це сказати, навіть подумати було лячно. Вона познайомила його з новим світом, про який він ніколи не хотів знати.одягнути ошийник та повідець було невеликою проблемою в порівнянні з тим, що на нього очікувало далі.

Подруги жінки які приходили одна за одною зі своїми вихованцями лякали його, але це також було відносно терпимо. Йому дали відвідати найкращі страви, але в мисці як собаці. І хоча він благав систему й чув її мовчання це було не так критично.

"Я не хочу знати, що зі мною могло статись."

Він запанікував коли побачив як прибула остання подруга з вагомою валізою. З неї вони діставали різноманітні іграшки, що пробуджували у ньому тваринний страх, а також підсвідомий страх, що йому це могло сподобатись.

[Примхлива система, вітає тебе, вона отримала для тебе вихід і нове завдання. Ти готовий на все?]

"Навіть і питати не варто, Так!"

Він радів, що система нарешті прокинулась, та очікуючи назад побачив як жіночки дивились на нього, а точніше на його зад і облизували губи, готуючи різноманітні іграшки.

[Чудово!

Місія Збоченець.

Примхлива система слухала все, що хотіла та образилась на Лінду Кросс, Стрибай та зірви з неї сукню, а потім використовуй його для втечі.

Нагорода

Ти втечеш від жінок та отримаєш свободу, бо вони не наважаться зізнатись, що саме вони тебе привели. Також система позбудеться записів сьогоднішніх камер, а також 100 монет з гори.

Невдача

Система не буде це пояснювати, але система з задоволенням насолодиться шоу.]

Коли Віктор підійшов до купола нарешті підійшло кілька сімейних охоронців. Він дав їм короткі вказівки та пішов у середину.

— Ми не переборщили?

— Можливо. Але яке це має значення, це все було її виставою.

Він кинув останній погляд на натовп, що вовком дивився на нього і посміхнувся.

— Ці ідіоти пов'язані з моєю сім'єю. Вони ніколи не зможуть розірвати ці зв'язки. Коли вони повернуться до дому й обміркують, що сталось, то зрозуміють, що я справжній джентельмен.

Маргарет ледь не розсміялась, але швидко заховала свою посмішку, коли він вдарив її по дупці.

— Ти можеш припинити.

— Про що ти? Я ніколи цього не робила.

Вона блиснула посмішкою, та ввалилась у його обійми. Офіціант, який відкривав їм двері, залився фарбою. Віктор похитав головою і зайшов всередину. Гості купола не наважувались дивитись на нього зверхньо.

— Вони знають своє місце. І знають хто я. Ось вона різниця в порівнянні з тим збродом.

— Пане, ви нарешті тут.

Віктор подивився на Сьюзен яка тільки, що підійшла і дещо криво посміхнувся її улесливій посмішці.

— І ти тут. Веди.

Він добре знав, що в неї на думці, але не розділяв її прагнень.

"Я дійсно повинен повернути Арію."

Маргарет з цікавістю дивилась на нього та жінку перед собою.

— Вона гарненька.

— І неприємна на смак.

Віктор уважно подивися на дівчину, що сиділа за столом для видатних гостей.

"Ось ми й зустрілись знову."

Він зробив крок вперед відпускаючи Маргарет та обходячи Сьюзен і сперся на стіл перед дівчиною.

— Красуне, скільки ти хочеш за ніч?

Вона підняла байдужий погляд на нього та поставила бокал на стіл з ледь чутним дзенькотом. Майже вся зала поринула в тишу дехто боявся навіть видихнути. Він уважно спостерігав за нею, та швидко оцінив.

[Ім'я Шарлотта фон Гештальт

Рівень 15

Клас Торговець

Повноваження 3

Сила 29

Розум 30

Спритність 25

удача 25

Краса 28

Ордер 17

Навички

Доступ до системного магазину (5 Рівень)

Доступ до ринку Гравців (2 Рівень)

Енергетичний щит D

Стійкість до отрути C

Мистецтво кинджала D

Мистецтво метальної голки E

Математичний розум E

Мистецтво слова E

Підкидання Монетки F

Обладнання

Руна вищого захисту A+

Мале кільце зберігання A

Отруєна Шпилька B

Доля B

Напрямок долі Позитивний

Прогноз долі Велич або Падіння

Загальний статус долі B+]

"Хохо, я не очікував меншого від неї."

Він кілька секунд помовчав, але швидко зрозумів, що наступила незручна тиша.

— Може, хоч скажеш своє ім'я, щоб я міг викупити тебе в сутенера?

Вона, тільки встигла елегантно підняти бокал, щоб відпити, ледь не вилила його на нього. Закашлявшись вона побачила його посмішку і швидко взяла себе у руки.

— Не треба цієї вистави, Вікторе.

Вона посміхнулась і лише губами додала фон Вайзе.

— Пробач, я не міг стриматись побачивши твою красу, Шарлотта.

Він так само губами додав фон Гештальт. Дівчина гучним ударом поставила бокал на стіл та відвернулась.

"Що ти в біса маєш на увазі?! Заспокойся Шарлотто, це не спроста, він, точно щось планує."

Вони обмінялись на останок привітаннями та сіли на різні краї одного столу, максимально ігноруючи один одного, але слухаючи уважно.

— Ах, пане Віктор, яка радість вас зустріти!

Віктор який думав побалувати Маргарет побачив як до нього підійшов Марк Зільберберг, поруч з ним йшла дівчина, яка зблідла побачивши його волосся.

"Це вона. Це вона. Я ніколи. Ніколи тебе більше не втрачу."

Він хотів зірватись з місця та схопити дівчину на місці, але стримався.

"Я не повинен давати їй приводів зрозуміти."

Він відкинувся на спинку стільці та подивився них.

— Містер Зільберберг, давно не бачились, чи не могли б ви нас представити?

— Звісно, звісно. Це Міра Ельф, наша нова зіронька, а це пан Віктор Білий новий гендиректор Медіа Горизонтів, він давно хотів тебе побачити. Міра?

Він подивився на дівчину, яка, здавалось втратила все життя

— Приємно познайомитись, пане.

Вона намагалась втримати себе в руках, але було видно, що їй це погано вдається.

"Він же не знає? Може, я зможу спокійно вийти?"

Віктор посміхнувся ще більше лякаючи дівчину. Вона нервувала і поправляла свою небесно-блакитну сукню та перевіряла чудернацьку шпильку з різноманітними екзотичними квітами в її чорному волосі.

"Вона користується макіяжем, тоді я не розумів навіщо, але. Це дійсно гарний хід."

Він встав, бережно і ніжно взяв дівчину за руку, Колись в нього її забрали та він прискав її холодну руку до свого обличчя,

— Ходімо я хочу роздивитись тебе ближче.

Міра нічого не сказала, а лише кивнула. Більшість зітхнули, але нічого не сказали. Вони все чудово розуміли, хоча було кілька які явно з останніх сил тримались і були невдоволені, але інші гості допомогли їм заспокоїтись.

"Ти тоді мене знатно помучила, я майже рік бився об цю скелю."

Він гладив її волосся та вбирав аромат відчуваючи як Маргарет почали тиснути на його плечі, але він був не проти, з кожною секундою поруч з Мірою його розум ставав чистішим і поверталась давно забута лють.

"Я обов'язково їм помщусь, я змушу їх відплатити в десятки якщо не в сотні разів більше."

Його рука стискалась в кулак, а м'язи тверділи. Маргарет дивно подивилась на нього обережно погладжуючи. Але він згадував той день як вона зникла, як за кілька днів безцільних пошуків він хотів піти до батька. І як в його дім закинули її тіло та останній поцілунок який вона йому подарувала.

"Добре, все добре. Тепер цього не станеться, я цього не допущу"

Він обережно дістав жетон і підніс до тату, що засвітилось. Дівчина здригнулась, але прийняла без нарікань.

"Вона моя."

Він натішився тату і заховав його, ніжно погладжуючи її шию.

— Міра побачила свого пана.

Віктор посміхнувся та оцінив її.

[Ім'я Міра Ельф

Статус Раб (слабкий)

Сила 8

Розум 23

Удача 17

Краса 30

Стус долі E (Зростає)

Родовід (невідомо)]

"Оу, в неї є родовід? Я не чув про це. Невже сім'я її не перевірила? Ну це мені на руку."

Він чув історію від її батька за келихом на похороні. За його важку службу та видатні здібності він отримав дозвіл, щоб його донька могла жити відносно нормальним життям, але її затаврували як служницю, і поки вона нікому не потрібна, вона могла грати в цей фарс.

"Якби я знав це раніше. Можливо. Ні, зараз не час, цього більше не станеться"

Дівчина стійко трималась, поки Віктор тішився Маргарет стискала його плечі. Шарлотта дивилась уважно за його поведінкою, але потім зітхнула.

"Я гадала це гра. Але здається мені треба змінити свої плани. Що ж це також зіграє мені на руку."

Віктор нарешті повернувся до реальності.

— Вибачте, за цю сцену містер Зільберберг, пам'ятаєте, той фільм про який ви говорили?

— Ах, так, міс Арія вже повідомила мені дату, я гадав ми обговоримо це тоді.

— Останнім часом в компанії сталися деякі зміни й буде важко підтримувати старий курс. Але я не про це, я дам вам фінансування в повному обсязі та повну свободу дій за умови, що моя дівчинка буде сяяти.

Він погладив Міру по голові та посміхнувся.

— Справді? Можете не сумніватись, я якраз планував запропонувати міс Мірі одну з головних ролей.

— Чудово, тоді ми порозумілись. Сьюзен запиши, потім оформиш документи.

Марк кивнув та пішов, Сьюзен, що стояла та слухала розмову і заздрила дівчині, запанікувала коли намагалась швидко дістати блокнот з сумочки й розповзлась по землі.

"Як я міг закохатись в таку як вона?"

Зараз це здавалось дикістю особливо після всього через, що він пройшов. Віктор вирішив не зациклюватись і погладив Міру по голові.

— Дякую, за таку можливість, пане.

— Я не хочу втрачати твій талант даремно. Тим паче ти тепер моя.

Він дихнув на її вухо, а вона посміхнулась.

"Може все не так і погано? Він дозволить мені грати."

Віктор знав, що її мрія це зніматись в кіно і хоча був великий шанс все втратити, вона все одно хотіла зніматись. Її серце замирало і вона повністю поринала в образ. І він захоплено дивився на неї та слухав її історію.

— Ах, я маю сказати про це своєму агенту.

— Гаразд, але обов'язково зустрінь мене перш ніж ми підемо.

Міра кивнула та зіскочила з його колін і легкими кроками побігла геть, можна було побачити легку посмішку на її обличчі. Він подивився їй у слід та посміхнувшись відкинувся на спинку.

— Шарлотта, мої коліна можуть захолонути, ти не хочеш їх зігріти?

Дівчина більше не витримала і кинувши на нього останній погляд повний презирства пішла геть.

— Це можу зробити я.

— Ти занадто гаряча для мене і я боюсь обпектись.

Маргарет посміхнулась та нахилилась до нього обплітаючи руками його шию.

"Він знає як грати. На відміну від Тома, який міг лише бігати. Том?"

Вона завмерла і нахилилась до його вуха.

— Тож був Том чи не так?

Віктор нічого не сказав лише посміхнувся.

— Як ти його контролюєш?

— Колись я тобі розповім, але не зараз. А зараз шиш, не кажи нікому.

Він похлопав її по руці та дивився на натовп після Марка один за одним люди знаходили сміливість підходити до нього. Вони не могли собі дозволити втратити цей шанс познайомитись з ним та краще його зрозуміти, щоб лобіювати свої інтереси.

— Юний пане, радий вас бачити. Я Лукас син Елвіна генерального директора Інвестиції Білих.

— Оу, я не очікував тебе тут побачити, моя сестра багато про тебе розповідала.

Віктор з посмішкою заговорив до Лукаса, який намагався не звертати увагу на Маргарет.

"Тобі торба. Я не хочу знати який в вигадливий спосіб Ірис покінчить з тобою."

Звісно хлопець не знав його думок і був неочікувано радий відкритій можливості.

— Це дивовижно.

— Справді, вона буде в захваті, коли я розкажу їй, що зустрів тебе. Вона точно захоче побачити тебе на одинці.

— Це буде честь для мене.

Лукас був гордий собою, на його думку, він отримав ключі від раю майже нічого не роблячи

"Сестра цього хлопця, так щей брат з ранку когось образив. Доля на моєму боці."

Віктор без проблем міг здогадатись про, що він думає.

"Ні, хлопче без шансів, краще б ти сподівався, що виживеш."

Вони посміхнулись один одному й Лукас пішов геть, за ним вже почала збиратись пристойна черга. Доволі скоро вечірка підійшла до кінця і люди почали розходитись.

"Шарлотта вирішила тримати відстань, чи вона викинулась з вікна? Плювати."

Віктор легкою ходою пішов до входу, де його очікувала Міра

— Пане вам потрібно, щоб я супроводжувала вас?

— Сьогодні це зайве. Я хотів дати тобі свій номер.

Він добре знав, що вона доволі старомодна дівчина і так просто його не підпустить.

"Не підпустила б не будь я її паном."

Дівчина була дещо розгублена і кивнула дістаючи свій телефон. Віктор не став багато очікувати та вихопив її телефон.

"Сімейна модель, чудово, який пароль там був?"

Він хотів розблокувати її телефон універсальним паролем, але спробував дещо з минулого.

"Га, в неї був цей пароль, ще до нашої зустрічі."

Він з ностальгією в очах віддав його розгубленій дівчині.

— Перший це я, а інший мій дворецький. Якщо хочеш поговорити дзвони мені в будь-яку мить, якщо щось треба дзвони йому.

Міра шоковано подивилась на нього. Віктор клацнув язиком коли Маргарет за його спиною посміхнулась.

— Не дивись на мене так, я ще не доїв Маргарет. А так я хочу тебе як найшвидше бачити в моєму. В моєму маєтку, так. Хоча доведеться почекати, якщо я вірно пам'ятаю, ти будеш зайнята зйомками за містом, вірно?

Вона кивнула та посміхнулась.

— Тебе підвезти?

— Не треба мій агент чекає на мене.

— Тоді бережи себе.

Він на останок легенько вдарив її по дупці від неочікуваності чого дівчина скрикнула та насуплено подивилась у його спину. Все гарне враження яке він справив на неї зникло в один момент.

— Ходімо.

Віктор обійняв Маргарет за талію та пішов геть. Коли Міра полегшено видихнула та збиралась подзвонити своєму агенту, вона нарешті помітила як він записав себе.

"Що в біса за "Кохання всього життя та неперевершений пан Віктор" і "Товсте порося Кай"?!"

На іншому краю міста Лінда нарешті приїхала до свого дому, Вона побачила як батько пройшов повз не сказавши ні слова.

"Клятий Віктор. Я повинна була бути зіркою вечора. Я."

Вона стиснула кулаки, а потім пішла до дверей кабінету Амелії.

— Я знаю, що ти там. Заходь.

Лінда зайшла та схилила голову вона очікуючи поки Амелія закінчить читати звіт.

— Швидше за все він тобі мститься.

— Думаєте він дізнався, про те, що саме ми стоїмо за чутками?

Амелія кілька секунд помовчала, після чого подивилась на Лінду.

— Може, так, а може і ні. Це не має великого значення. Цей шлюб має тривати незважаючи ні на що.

— Але ж він мене ненавидить. Це за його вказівкою на мене напав той хлопець. Коли я хотіла отримати записи з камер виявилось, що вони всі одночасно зламались.

Амелія посміхнулась та хлопнула у долоні.

— Це ще краще. В нього є мізки та він знає грані дозволеного. Він точно отримає важливу посаду в сім'ї. Це просто ідеально для наших планів.

— Але. Невже це справді повинен бути саме він може ми все ж зможемо змінити нареченого...

— Припини це тут. Я не повинна повторювати тобі це кожного разу. Твій шлюб це не те рішення, яке ти в праві приймати. А тепер шукай можливості з ним зблизитись, але не спи з ним. до шлюбу. Як я вже казала тобі раніше твоя цнота важлива для наших планів. А тепер геть.

Амелія дістала інший звіт не помічаючи паніку в очах Лінди, яка машинально схилилась, та вийшла з кабінету.

"Я в лайні, ця стара шкапа цього точно не спустить. І що в біса означає я тобі вже казала?! Ти мені нічого не казала! Я повинна діяти швидко."

Вона тремтячи намагаючись не потрапляти на очі служниць пішла до своєї кімнати та тільки закривши двері вона видихнула спокійно

"Якщо вони дізнаються, що я вже не цнотлива, простим покаранням вони не обмежаться. можливо моя голова буде лежати поруч з нею."

Лише від однієї думки вона здригнулась та схопила телефон шукаючи вихід та гортаючи контакти поки не зупинилась на одному.

"Зачекай, вона ж робила щось подібне?".

Не довго думаючи вона набрала свою подругу.

— Привіт Куку. Це я. Слухай мені потрібна твоя допомога. Ти розповідала, що зробила операцію з відновлення цноти в тебе залишився номер лікаря?