Зміст
  • Розділ 01 : Повернення
  • Розділ 02 : Сніданок
  • Розділ 03 : Подорож
  • Розділ 04 : Дівчина
  • Розділ 05 : Розмова
  • Розділ 06 : Церемонія
  • Розділ 07 : Результати
  • Розділ 08 : Оцінювання
  • Розділ 09 : Розмова з бабусею
  • Розділ 10 : Невиправдана нагорода
  • Розділ 11 : Подорож до міста.
  • Розділ 12 : Прибуття.
  • Розділ 13 : Маєток і його мешканці
  • Розділ 14 : Близнюки
  • Розділ 15 : Ткач Долі.
  • Розділ 16 : Ранкова рутина
  • Розділ 17 : Розмова в машині
  • Розділ 18 : Проблема
  • Розділ 19 : Кліше
  • Розділ 20 : Арія
  • Розділ 21 : Тільки одна.
  • Розділ 22 : Фіолетовий
  • Розділ 23 : Закупи
  • Розділ 24 : День народження
  • Розділ 25 : Біда
  • Розділ 26 : Нічні справи
  • Розділ 27 : До гори.
  • Розділ 28 : Посеред Лісу
  • Розділ 29 : Підземелля
  • Розділ 30 : Зла отрута для чоловіків
  • Розділ 31 : Маргарет
  • Розділ 32 : Угода
  • Розділ 33 : Прискорений курс
  • Розділ 34 : Лікування?
  • Розділ 35 : Бос
  • Розділ 36 : Результати
  • Розділ 37 : Арешт
  • Розділ 38 : Барон
  • Розділ 39 : Дільниця
  • Розділ 40 : Алекс
  • Розділ 41 : Стіл перевернули
  • Розділ 42 : Велике пограбування
  • Розділ 43 : Накази Бабусі абсолютні
  • Розділ 44 : Лігво Коханців
  • Розділ 45 : Велика гра
  • Розділ 46 : Дівчата
  • Розділ 47 : Пірнання
  • Розділ 48 : Дівчина в Підземелля Павуків.
  • Розділ 49 : Душевна розмова
  • Розділ 50 : Напад
  • Розділ 51 : Доля
  • Розділ 08 : Оцінювання

    Слідуючи за слугою вони пройшли заплутаними коридорами доки за поворотом не побачили прикрашені двері перед якими стояло кілька охоронців. Погляд одного зневажливо зміряв Віктора й Лілі.

    — Викликали тільки Віктора фон Вайзе. Поясніть себе.

    — Віктор фон Вайзе син Теодора фон Вайзе, Прийшов сюди для проходження оцінки. І згідно з правилами, я можу на оцінку взяти особистого слугу, який був присутній під час церемонії.

    — Зрозумів. Прошу проходьте.

    Невдоволено промовив охоронець стримуючи емоції й відкриваючи двері. За ними посеред кімнати стояв нефритовий сланець біля якого зібрались старійшини серед яких були Теодор I Патрік, а позаду них був чоловік на єдиному прикрашеному різбленням стільці сидів чоловік середнього віку з героїчною постаттю і лише двома пасмами срібла в пурпурно-чорному волоссі.

    "О дядьку ви повинні подякувати цьому майстру за врятоване життя вашого сина"

    Думав Віктор направляючись до каменя під вичікувально роздратованим поглядом батька, я роздратовано презирливим поглядом дядька, хоча якби той міг прочитати його думки, мабуть, отримав внутрішні пошкодження і плюнув би кров'ю.

    Підійшовши він звернув погляд на єдиного сидячого чоловіка у кімнаті і привітався згідно з етикетом.

    — Віктор фон Вайзе. Вельмишановний патріарх, старійшини.

    — Хм. Встаньте обоє. Хто цей слуга?

    Теодор швидко рушив уперед не давши Віктору сказати й слова.

    — Це та дівчина про яку я вам розповів вельми шанований батьку. Мій син допоміг їй і вирішив зробити своїм послідовником. І схоже, що вона доволі талановита, якщо змогла пережити церемонію.

    — Чудово. Тоді з неї й почнімо. Назви себе і поклади руки на нефрит.

    — Лілі. Колишній учень зали вбивць, нині слуга пана Віктора. фон Вайзе.

    Нервово сказала вона після чого поклала руки на камінь. Слабке світло наповнило кімнату і на спеціальній дошці почали з'являтись слова.

    Рівень 0

    Статус Раб

    Клас Танцюрист Тіней

    Повноваження 3

    Сила 20

    Розум 22

    Спритність 36

    Удача 11

    Краса 39

    Родовід Ранг S+ / 100% / Не пробуджений / Запис відсутній

    "Чудово родовід S рангу. Я повинен її добре тренерувати. Але треба буде розв'язувати цю проблему.

    Віктор подивися на старійшин, що здивовано подивились на Лілі. Навіть патріарх встав зі свого місця і підійшов ближче неначе не міг повірити. Його погляд швидко впав на неї й він почав придивлятись до неї й хотів було простягнути руки. Віктор кашлянув зосереджуючи всю увагу до себе.

    — Патріарх. Прошу мене пробачити, але Лілі вже моя..

    Обличчя патріарха скривилось, а його рот вже збирався промовити слова догани. Коли згадав, що Віктор правий і відповідно до сімейних правил він не може нічого вдіяти. Офіційно так, але за лаштунками є багато засобів домовитись, В останнє подивившись на дівчину він вирішив відступити.

    — Можеш відійти. Стосовно основних питань все залежить від твого пана. Але стосовно родоводу сім'я наказує тобі мовчати.

    Теодор зображував несхвалення дій свого сина і хитав головою наче намагався сказати:" Тобі краще від неї відмовитись"з чим решта і навіть патріарх погоджувались., та Віктор найкраще знав свого батька і бачив його сигнали, що цілковито схвалювали його дії.

    — Чого ти чекаєш у нас немає всього дня швидко поклади руки на нефрит.

    Під роздратованим голосом патріарха він підійшов до каменю. Світло знову наповнило кімнату. І новій пластині були написані слова.

    Рівень 0

    Клас Верховний Торговець

    Повноваження 3

    Сила 21

    Розум 25

    Спритність 20

    Удача 15

    Краса 20

    Родовід: Ранг А++ / 100% / Не пробуджений /фон Вайзе

    Віктор задоволено дивився на статистику, його вміння працювало, оскільки він мав навичку, що дозволяла йому торгувати, він вирішив обрати цей клас як маскування. Й заради власного задоволення, торговця просто так не призначать до смертельної місії їх частіше за все ставлять дивитись за сімейним бізнесом.

    Зараз торговці рідкісний клас і багато застосувань для нього немає, та після розплати це буде надзвичайно важливий клас. Завдяки можливості торгівлі на будь-які відстані й торгівлі з системою за допомогою монет. Основний метод здобуття яких, виконування місій, продаж матеріалів системі, чи торгівля між гравцями.

    Погляд старійшин був дещо розгублений через нерозуміння приставки "верховний", але це не могло бути погано.

    Але врешті решт вони були задоволені. І багато з них змінили гнів на милість. Навіть обличчя патріарха проявило задоволення. Верховний торговець з третім рівнем повноважень чудове доповнення до сім'ї. Ще більше вплинула наявність у Віктора 100% крові фон Вайзе, що робить його рідкісним володарем справжнього родоводу., яких цінують і захищають, бо вони з більшою ймовірністю повністю пробудять свій родовід, і їх нащадки мають більші шанси на чистокровність.

    Хоча стосовно атрибутів Старійшини вважали, що йому не пощастило, і через клас торговця, шанс на їх серйозне зростання надзвичайно малий.

    — Добре. Дуже добре. Вікторе тобі пощастило і ти можеш пишатись своєю кров'ю. Ти перевершив мої очікування і я не маю для тебе відповідного призначення....

    Патріарх задумався і звернувся до Теодора.

    — Хм. Теодоре в тебе добрий син. Як я знаю Марнославне місто у твоїй юрисдикції, як на рахунок того, щоб відправити його туди заснувати бізнес чи призначити його на неповний день в вашу філію на період навчання в елітній академії.

    Він знову подивився на Віктора і наче здивований його присутністю

    — А ти досі тут Вікторе? Тобі не треба нічого приховувати, можеш йти.

    Віктор ледь не вилаявся на патріарха. за те, що той не дав йому ніякої нагороди.

    " Він затаїв образу, або ще не відмовився від Лілі й має на неї інші плани. Мені треба її допомога"

    Посміхнувшись і привітавшись він рішуче вийшов з кімнати й слідуючи за слугою пішов на двір шукати можливості звернутись по допомогу.

    Віктор повернувся до зали й сів за стіл, а Лілі вже по своїй ініціативі сіла йому на коліна.

    "Ця дівчина добре вчиться, але зараз не до цього"

    Жестом він підкликав слугу і попросив його принести листок і ручку. Написавши повідомлення батькові й очікуючи на відповідь він роздивлявся учасників Рон оточений прилипачами, очевидно приховував те, що був напівгравцем. І продовжував світську бесіду.

    За кілька хвилин слуга приніс відповідь батька. Прочитавши її Віктор не став очікувати долі й попросив його вести до виходу.

    На вулиці свіже вечірнє повітря, вплинуло на Віктора змусивши його вибухнути сміхом, раніше він був стриманий, через обставини й те, що кожен новий крок міг привести до його смерті, та зараз він впевнений, саме тепер почалось його життя.

    Лілі спочатку була здивована, але швидко змогла уявити, про, що думав і чому радіє той. Тому подивилась на нього з посмішкою

    — Мої Вітання. пане.

    Виринувши зі сміху Віктор подивився на неї, після чого стряхнув з себе бруд і підійшовши достатньо близько ляснув її по сідниці. Потім розвернувся на п'ятах і пішов геть здивована і спантеличена Лілі потираючи дупу почала йти за ним.

    — Пане, чого ми йдемо в гору? Якщо я не помиляюсь ваш батько наказав вам спуститись.

    Від чого Віктор зупинився і стрімко підійшов до Лілі, щоб знову ляснути її по сідниці, і знову продовжити йти в гору. Дівчина була на межі плачу через таку несправедливість. Та перш ніж вона наважилась запитати знову Віктор заговорив.

    — Я йду через тебе.

    — Що? Чому?

    — Ти хочеш бути моїм слугою чи патріарха? Я впевнений, що якщо ти підеш за ним, то твоє життя буде набагато кращим ніж було до цього. Відповідай швидко і чесно, жодних вагань. Не переживай я не буду сердитим, яку б відповідь ти не дала.

    — Нехай. Я належу пану. й не хотіла б, щоб хтось інший мене торкався... Особливо після того, як пан мене врятував і допоміг помститись.

    Сказала вона трохи відводячи погляд з сором'язливим рум'янцем. Віктор був здивований правдивістю її слів і широко посміхнувся.

    — Добре, дуже добре.

    — Пане, але згідно з правилами неважливо чого хоче патріарх, це, мабуть, ваш вибір. Молодий майстер хоче мене позбутись?

    Замість відповіді Віктор завдав Лілі ще одного удару, на цей раз сильніше ніж інші.

    — Ай, пане ти сказав, що не будеш гніватись!

    — А я і не злий, просто, ця ситуація далеко не така проста. І Маркус точно не відступить просто так.

    — Маркус? Ви маєте на увазі патріарха?

    — А кого ще?

    — Але ж згідно з сімейними правил...

    — Не дуркуй. У правилах, завжди є лазівки відповідно до того, як я врятував тебе від вірної смерті сьогодні.

    — Якщо це допоможе пану може краще відмовитись від мене.

    — Ні. Є набагато кращий метод. Чому більшість лідерів і впливових бізнесменів мають таємних коханок чи других дружин ?

    — Тому, що вони мають владу, багатство.

    — Вірно, але як ти думаєш, чого наш патріарх, що може міняти таких людей помахом руки одружений лише на одній жінці?

    — Це сімейна традиція чи він дуже закоханий у твою бабусю....

    Вона зупинилась на півслові й продовжила, роздумуючи у голос

    — Ні, у всіх старійшин і чистокровних багато дружин і коханок. Так не може бути, і у всіх них є улюблені дружини, і це не заважало їм мати інших...

    В її голову ринула думка, але вона не могла навіть дозволити вимовити цього в голос. На що Віктор задоволено кивнув.

    — Він боїться своєї дружини.

    Ці слова змусили Лілі відстрибнути від майстра і швидко перевірити місцевість

    — Я вже використовую своє вміння, щоб приховати зміст нашої розмови.

    — Пане, будь ласка, кажіть подібне трохи раніше. Я гадала, що це може привести до нашої смерті.

    Сказала вона нарешті помітивши очі численної прихованої охорони.

    — Щоб зупинити цього павука, ми повинні діяти швидко і рішуче, щоб не дати йому сплести своє павутиння. Тож як ти думаєш, до кого ми йдемо?

    — На зустріч з вашою шанованою бабусею?

    Запитала вона нахиливши голову..

    — Так на зустріч з бабусею.

    Сказав він з посмішкою з хитрою посмішкою, що не доходила до очей.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.