Юний пан в тіні/ The Young Master in the Shadows

Був пізній вечір коли Віктор прибув до маєтку. Гільда не витрачала часу даремно та окрім близнюків змогла спокійно натренувати дівчат і всі вони чекали на нього перед будинком. Маргарет стояла прямо напроти Алекс і поки ніхто не бачить, активно показує, що вона буде робити з бідною. дівчиною.

— Лілі, Гільдо, допоможіть дівчатам облаштуватись.

— Мені підготувати окрему будівлю, чи?

— Розмісти дівчат в будинку для слуг, а Арії знайди кімнату в головному будинку.

Віктор підморгнув дівчині від чого вона закотила очі й пішла за Міною. Гільда взяла інших дівчат і разом з Лілі повела їх до будинку слуг.

"Окрім міс Арії, ще 8 нових дівчат. Він хоче побити рекорд свого батька?"

Поки вона гадала над відповіддю Мана підійшла до нього.

— Хочете поїсти, пане?

— Ні, я добре поснідав у літаку. Просто приготуйте, собі що хочете.

Він погладив дівчину по голові, та збирався піти до будинку коли до нього підійшла Бета.

— Пане, Старша сестра, тобто Альфа. Вона ще не повернулась, ви знаєте, що з нею?

Дещо боязко запитала дівчина в офіційній манері.

— Все добре, просто її завдання виявилось дещо важчим ніж вона очікувала. Але нічого серйозного, я завіряю тебе, вона повернеться у найближчі кілька днів

Віктор добре, бачив, що його слова особливо не переконали дівчину, але вона йому повірила..

— Алекс і Маргарет за мною.

Він пішов прямо до кабінету, полиці якого тепер були заповнені різноманітними книгами та було важко сказати з його статками, чи є вони високоякісними копіями, чи оригіналами з таємних бібліотек.

— Пане, щось сталось?

Алекс відчувала, що щось не так, але вона не розуміла це через Маргарет чи є інша причина.

— Алекс ти дивився останні новини?

— Ні пане. Гільда відправила мене розбиратись з бандою Лотос. Вона повинна була вам доповісти.

— Я знаю, але це повинні були зробити, ще кілька днів тому і без вашого втручання. Але це більше не важливо. Дивись.

Віктор ввімкнув невеличкий телевізор, захований серед книжкових полиць і там досі продовжували крутити записи, що сталось в Срібній Блискавці.

"Схоже Раді важко придушити таку хвилю уваги, але вони вже почали впливати на маси."

Репортаж разюче відрізнявся від того, що він бачив вчорашнього вечора та на літаку. Вони перестали згадувати про хлопчика приписуючи вбивство монстрів місцевим жителям, поліції та армії. Він подивився на Алекс яка спочатку була розгублена, потім шокована і з рештою повністю зблідла.

"Гадаю, цього досить."

За кілька хвилин він вимкнув телевізор і відкинувшись на кріслі подивився на неї.

— Гадаю, тобі є що мені розповісти.

— Можливо, це трохи. Моя провина.

— Що ти маєш на увазі?

— У секти Грому, ніколи не було артефакту пробудження.

Спочатку Віктор розгублено нахилив голову на тихі слова дівчини, але вже за секунду він зомлів і скочив з місця.

— Це напіввідкрите підземелля?

Дівчина била здивована, але швидко кивнула.

— Засновник секти був простим майстром бойових мистецтв. Одного разу подорожуючи світом він в пошуках натхнення прибув до дивної гори де часто бачили блискавки та став свідком як одна з них розколола камінь і повернулась назад в небо. Перевіривши місце він знайшов дивний прохід, це і був. вхід в підземелля.

— Ближче до суті.

— Так, так. Вхід у підземелля з часом ставав нестабільним і почав закриватись. І він знайшов майстра формацій, щоб облаштувати одну, але тепер увійти в підземелля можна було тільки раз у рік. І єдиними хто знав як відкрити формацію був Майстер секти та його наступник. Я та мій батько були єдиними, хто знали як відкрити формацію.

— І ти звісно їм не розповіла як це зробити.

— Так. Вони, мабуть, намагались силою відкрити формацію, але зламали її.

В кімнаті запала тиша. Віктор зітхнув і потре лоба. Алекс мовчки чекала його рішення схиливши голову.

— Що ж. Алекс скажу прямо твоя ситуація важча ніж може здатись. Ти під прицілом Ради як і інші вцілілі з твоєї секти.

— Якщо треба я можу піти.

— Алекс, я тобі не дозволю так просто від мене втекти.

— Ви збираєтесь мені допомогти?

Вона з проблиском надії в очах подивилась на нього.

— Так. І в нас є два варіанти. Перший я замикаю тебе в підземеллі і тримаю там наступні років десять можливо двадцять.

— А інший?

— Від сьогодні ти дівчина. Маргарет. Це твоє завдання, потрібного його. Її. Потрібно її так натренувати, щоб вона стала справжньою леді, а якщо що, то просто скажи і я відріжу їй всі приладдя і вона стане більш жіночною.

Промовив Віктор з посмішкою зблідлій Алекс і усміхненій Маргарет.

— Не турбуйся, я зроблю все як можна краще, і ти навіть болю не відчуєш.

— Ой, це зайве, пане. Я зроблю все в найкращому вигляді. Але я можу бути дещо грубою, це ж не проблема?

— Жодних. Роби все, що потрібно, щоб ніхто не здогадався, що він чоловік.

Алекс боялась втрутитись у їх розмову і тремтіла намагаючись зробити свій профіль як можна менше.

"Може мені сказати? Але ж я обіцяла. Але..."

Вона бачила той дивний блиск в їх очах коли вони дивились на неї та тремтіла, ще дужче. Але порятунок прийшов з неочікуваної сторони, прийшла Гільда разом з Лілі.

— Юний пане. ми знайшли місце для дівчат. І я не встигла вам, доповісти, але ми вже встановили камери по будинку, але нам катастрофічно не вистачає охорони.

— Завтра я збираюсь отримати кількох. І Гільдо куди ти діла журнал, що тут були?

— Я віднесла їх до підвалу як і було наказано, але вони вам потрібні?

— Можливо, але хто їх купив?

— Барон.

— Чудово, запакуй їх. Я збираюсь їх використати після завтра.

Лілі примружила очі дивлячись на нього, поки інші в розгубленості нахилили голову.

— Ах, точно. Пане ми виконали завдання, я зараз принесу все, що ти просив.

— Я також піду. Мені є чим зайнятись.

Гільда швидко вийшла з кабінету й обперлась на стіну дивлячись у стелю.

"Ха, я зовсім не розумію, що відбувається у його голові."

Тільки їй здалось, що вона може здогадатись про, що він думає, як в його голові виникає якийсь новий божевільний план чи він витворює, щось таке від чого волосся стає дибки.

"Щоб не було, я маю старатись. Я ще досі недостатньо гарна служниця."

Вона зітхнула і набравшись сил повернулась до свого образу поки ніхто не бачив і пішла до низу, як їй на зустріч побігла Алекс.

"І що з цим хлопцем? Чого він взагалі залишив його жити в головному будинку?"

Вона зіткнула і пройшла повз слідуючи своєю дорогою. Дівчина побігла з сумкою до кабінету. Всередині Віктор широко посміхнувся, а Лілі закрила двері перед тим як вони почали розбирати речі.

"Посвідчення Барона, це знадобиться."

Заховавши невеличку картку у своєму кільці він вихопив звичайну на вигляд ручку і кількома прудкими рухами перетворив її на флешку, яку швидко передав Лілі.

— Перевір її. Там має бути багато брудної спідньої білизни на додаток до чорної бухгалтерії.

Він вихопив важкий жорсткий диск і в розгубленості подивився на Алекс.

— Це?

— Альфа сказала, що це може тобі знадобитись, там мають бути записи з камер борделю.

— Хм, гаразд. Лілі, нехай дівчата перевірять записи. Гадаю, це буде непогане перше завдання для них.

Наступним був дивний золотий кинджал. В ньому було щось не так.

— Альфа забрала його з тіла Барона, він здається вагався використовувати його проти неї.

Віктор одразу активував свою навичку і подивився на кинджал.

[Жертовний кинджал S+ 1/9

Пожертвуйте життям заради шансу на Вірну смерть цілі (1/10)]

"Вірна смерть. Це дуже небезпечно, але шанс доволі маленький. Не дивно, що він вагався. Стоп один з дев'яти? Є ще якісь подібні артефакти? Чи можуть вони складатись? Тоді..."

Цей кинджал був важливою підказкою і якщо його здогадка правильна, то це буде друга найнебезпечніша зброя після отрути, якщо зібрати комплект до купи. Він обережно заховав кинджал, та продовжив розбирати сумку. На цей раз це була стара книга в шкіряній коричневій палітурці з червоним оком на ній.

[Книга Крові S

Розкрийте талант родоводу

Можна розкрити детальну інформацію про родовід(Потрібно мати більші повноваження ніж ціль)]

"Що? Це ж повинен був бути просто низькосортний артефакт. Я повинен використати його на собі та Лілі"

Хоча він і мав бажання одразу випробувати його, він обережно відклав його у бік. Наступними були документи які він передав Лілі й на дні він помітив просту книгу в чорній твердій палітурці з назвою "Сто Красунь" Він покрутив її туди сюди, а потім відкрив. з перших сторінок на нього дивилась приваблива красуня в доволі відвертій позі й спокусливій спідній білизні.

— Це?

— Вона була у кабінеті барона і я подумала. що вона тобі може сподобатись і я вирішила її прихопити.

Маргарет гордо проговорила і підняла свого носика до гори. Віктор посміхнувся, але за звичкою активував навичку.

[Книга Бажаних знань X

Книга набуває найбільш відповідної форми, щоб розкрити інформацію яку бажає господар

Умови використання

Клас Рангу X

Залежно від знань які хочуть отримати потрібна певна кількість повноважень та очок Ордера.

Перезарядження залежить від знань.

Останні знання 100 найгарніших жінок у відвертих позах та сексуальному одязі]

Мозок Віктора на хвилину перестав працювати. Він мовчки дивився на книгу поки Маргарет не штовхнула його у плече.

"Якого біса?! Звідки, звідки там міг виявитись артефакт рангу X?! Ні звісно я міг помилятись, на рахунок книги крові, але це..."

Артфакти цього рангу могли міняти реальність, але потребували й високої ціни. Щоб активувати книгу часу йому довелось викрасти найбільший скарб королівської сім'ї.

"Що мені запитати? Що я хочу дізнатись? Скільки це буде вартувати?"

Його розум досі перебував у паніці, але він зробив кілька вдихів і одразу видихнув.

"Зараз не час. Я маю привести свій розум до ладу."

Щоб хоч трохи заспокоїтись він вирішив погортати книгу оцінюючи жінок за шкалою Лілі, в середньому вони досягали десь вісімдесят балів, але деякі доходили до дев'яноста п'яти балів, як раптом перед його очима з'явилась не земна красуня і він одразу закрив книгу.

"Ця книга мала бути активована нещодавно. Так, так."

І хоча він намагався втекти від реальності він ще раз заглянув у книгу, щоб побачити її та одразу закрив, щоб Маргарет яка збиралась підгледіти нічого не побачила.

"Це точно має бути вона."

Він зітхнув і відклав книгу, він знав, що зараз не час думати про це і відклав думки на потім, щоб подивитись на насуплену дівчину поруч. Вона не дивилась у книгу, лише крадькома оцінила, але зараз їй було дуже цікаво, що він там такого побачив. Віктор не гаяв часу і схопив дівчину, чим її дуже налякав і одразу поцілував у губи.

— Дякую. Ця книга найкращий подарунок який я міг отримати. Дякую Маргарет.

Вона могла тільки мовчати та приймати його похвалу. З їх найпершої зустрічі вона ніколи не очікувала, що отримає таке ставлення і це повністю зруйнувало її розум, а він лише посміхався тримаючи її на руках. Лілі та Алекс не знали, що сказати й шоковано на них дивились з однією думкою в голові.

"Невже в цій книзі було, щось дуже важливе? Чи йому просто подобається подібне? Нам потрібно також шукати, щось подібне?"

Віктор швидко вигнав Маргарет і Алекса з кабінету, а потім замкнув двері й посміхнувся Лілі.

— Знаєш це справді чудова річ, а тепер посидь і почекай своєї черги.

Він показав дівчині книгу крові, перед тим як покласти її на стіл та проколовши свій палець він затаврував книгу і вже наступної миті книга засвітилась признаючи нового власника. Тепер коли він міг спокійно користуватись книгою Віктор напитав особливий жолобок на палітурці кров'ю. Книга ожила та почала гортатись з небаченою швидкістю поки не зупинилась на сріблясто-фіолетовій сторінці, де обережно в кутку було написано фон Вайзе, але йому це було не цікаво його цікавили слова, що світлом були написані на сторінці.

[Кров Ідентифіковано Ранг A++]

[Повноважень достатньо. Ви хочете розкрити дані крові?]

[Так/Ні]

Віктор без роздумів натис "так" і слова закрутились міняючись заповнили всю сторінку.

[Кров Ідентифіковано

Ранг A++

Чистота крові 100%

Оригінальний вид Старший Дракон

Особливості крові

Безсмертя

Аура Дракона

Збільшене Зцілення

Збільшене Лібідо

Збільшена Сила

Збільшена Магічна Сила

Збільшена Краса

Збільшена Удача

Збільшена Стійкість отрути

Збільшена Вогнестійкість

Навички Роду

Драконіфікація S+

Регенерація S+

Дихання Дракона S

Кіготь Дракона S

Нескінченний Політ S

Підводне Дихання S

Приховування S

Поглинання A

Крик Дракона A

Маскування A.

Причарування B

Слабкість

Камінь Нижнього світу — Стримує Сили

Сонячний Камінь — Розкриває Приховування]

"Хах, я навіть і не підозрював про силу власної крові. Не дивно, що той виродок так сильно його бажав, але я ж не збираюсь просто так його залишити. Я збираюсь його посилити."

Він чудово знав, що це і як це працює. Навички крові їх сила залежить від чистоти й зменшується в геометричній прогресії до повної відсутності, а їх отримання відбувається після повного пробудження. На жаль в його родині ніхто так і не зміг повністю пробудити свій родовід за сотні років, вважаючи часткове пробудження піком досконалості.

— Що це?

— Це записи, що розкривають інформацію про родовід і це родовід фон Вайзе.

— Ти, можеш прочитати ці руни?

Лілі шоковано заговорила дивлячись на сторінку списану дивного роду рунами й тільки з її слів він нарешті звернув на це увагу

"Рунічне письмо. Не дивно, що вони дозволили Барону отримати цю книгу, хоча й розуміли її цінність."

— Так я можу читати ці слова, хоча і потрібно докласти певних зусиль.

Її очі заблищали й вона з захопленням подивилась на нього. Насправді вона не уявляла наскільки цінною була ця навичка. Віктор в минулому був одним з небагатьох, хто міг вільно читати рунічне письмо, в той час, як найбільшим досягненням для інших вважалось розуміння однієї або двох рун.

— А тепер крапни трохи крові в цей жолоб.

Коли Лілі кивнула і дістала кинджал він панікуючи вихопив його з її рук та простяг невеличку голку. Вона незграбно посміхнулась і обережно кивнула крапнувши трохи крові. І варто було її крові увійти як книга знову ожила вириваючи свої сторінки з рук Віктора і розкриваючись на золотисто чорній сторінці, яка щойно з'явилась

[Кров Ідентифіковано Ранг S+]

[Повноважень достатньо. Ви хочете розкрити дані крові?]

[Так/Ні]

Він одразу натис "Так".

[Кров Ідентифіковано

Ранг S+

Чистота крові 100%

Оригінальний вид Вінценосна Ворона

Особливості крові

Безсмертя

Збільшене Зцілення

Збільшена Сила

Збільшена Магічна Сила

Збільшена Спритність

Збільшена Розумова Сила

Збільшена Температурна Стійкість

Абсолютна Пам'ять

Абсолютна Краса

Навички Роду

Той хто приносить нещастя X

Тіньовий Рід S++

Висмоктування Душі S++

Виживання Душі S++

Кіготь ворона S+

Крик Смерті S+

Нескінченний Політ S

Причарування S

Приховування S

Інстинкт виживання S.

Поглинання A

Пісня пам’яті A

Маскування A

Регенерація B

Глузування C

Слабкість

Ельфійський Метал — Блокує Сили

Сонячний Камінь — Розкриває Приховування]

— Що в біса?!

— Все гаразд?

— Лілі підійди сюди.

Віктор поманив до себе розгублену Лілі, яку він кілька миттєвостей тому сам і налякав своїм криком. Дівчина підійшла і він затяг її у свої обійми саджаючи собі на коліна і показав на золотисту сторінку книги.

— Я думав, що це мій родовід, щось особливе, але коли я побачив твій, то зрозумів наскільки я насправді жалюгідний.

Вона в розгубленості подивилась на рунічні письмена, але не розуміючи їх подивилась на нього у пошуку відповіді.

— Але це ще не все. Я маю для тебе як хороші, так і погані новини.

Вона ще більше розгубилась і мочки дивилась на нього очікуючи наступних слів.

— Погана новина полягає в тому, що нам швидше за все ніколи не бути разом.

— Що?! Чому?! Ти ж обіцяв. Я тобі більше не потрібна? Це якось пов'язано з моїм родоводом? Невже ти не можеш просто його забрати?

Вона заричала намагаючись вирватись з його обіймів, але він стримував її з легкою посмішкою на губах. Віктор відчував нестримний біль у серці, зараз коли він намагався маніпулювати її ще не зрілими емоціями.

— Дурненька. Я не це мав на увазі. Насправді це пов'язано з доброю новиною. Тепер я точно знаю, хто твої батьки.

Він зітхнув збираючись розповісти їй правду, яка вже давно була захована і це було лише питанням часу коли вона розкриється. Дівчина ж у розгубленості нахилила голову.

— Мої батьки? Яке це має відношення, вони були просто фермерами, що продали мене в бордель не зморгнувши й оком.

— Це були не твої справжні батьки.

Віктор відкрив Книгу Бажаних Знань на одній з численних сторінок. Надзвичайно красива жінка дивилась на них і Лілі яка хотіла відвернутись, зупинила свій погляд на її обличчі.

— Хто вона? І чому вона. В цій позі?

Хоча Лілі з радістю встала перед ним, вона тремтіла лише від однієї думки, щоб це побачив хтось інший навіть перед його скорою смертю.

— Ця книга надзвичайно рідкісний Артефакт. І його останній власник використав його близько сто двадцяти років тому, щоб побачити сотню найкрасивіших жінок його часу.

Віктор не міг знати точно скільки часу пройшло, але коли він спробував запитати книгу те саме йому запропонували вибір, дванадцять тисяч очок ордера і десять років перезарядження чи десять і сто двадцять років перезарядження. Але скільки років минуло з того часу, як її можна було знову використати він не знає.

— І хто вона?

— Ім'я написано в самому низу.

Лілі подивилась під зображення і з подивом виявила, що слова написані дещо ефірним рунічним письмом. Вона з докором подивилась на нього і він підняв руки.

— Це Венера фон Кроне. Швидше за все вона твоя бабуся.

Дівчина насупилась, вона ніколи не чула про щось подібне і спробувала, ще раз роздивитись жінку, але сором взяв над нею гору і вона відвела свій погляд.

— Можливо я просто схожа на неї.

— Ти її родичка і в цьому немає жодних сумнівів. Твій родовід Вінценосної Ворони може походити лише від них. Фон Кроне одна з найміцніших сімей у світі й близько двадцяти років тому вони зникли з радарів і заховались, щоб повернутись коли прийде час.

— Але яке це має значення. До нас?

— Фон Кроне ніколи не схвалять такого зятя як я, і навіть якби й схвалили, то з великою неохотою, мій родовід для них занадто низькосортний.

Він само принизливо посміхнувся змушуючи її ахнути, бо вона тільки зараз цілковито зрозуміла його слова.

— Тобі ми можемо просто сховатись.

— Лілі. Ти набагато краще ніж я знаєш як працює сімейна розвідка

— Я знаю, але ж вони мене досі не шукали, чого їм потрібно робити це зараз?

— Якщо моя інформація вірна, то останні десятиліття там йде залаштункова боротьба і вона має скоро добігти свого кінця і саме через неї вони тебе досі не шукали. І хоча ми не знаємо чи будуть вони тебе шукати ми маємо бути готові.

Його серце защемило, але він не міг наважитись сказати правду. Її вже шукали, хоча і не у всю силу. А ще за кілька десятиліть за нею точно прийде її брат. Коли Віктор блукав руїнами саме його він зустрів, після чого вони й стали найкращими друзями. Саме завдяки цьому зв'язку він і дізнався багато секретів і правду, що дівчина яка померла на його церемонії, була надзвичайно цінною і важливою.

— Але я хочу залишитись з тобою.

— Я теж. Але рано чи пізно тобі доведеться з ними зустрітись, тому ми повинні одружитись перш ніж вони знайдуть тебе. І мені доведеться зустрітись зі свекром і свекрухою.

Він продовжував обіймати її, і вона насолоджувалась цими обіймами, але раптом подивилась на нього легко примруживши очі.

— Через це ти змусив мене носити вуаль?

— І так і ні. Але я точно не хотів, щоб хтось окрім мене дивився на тебе брудними очима. Не турбуйся як тільки я позбудусь Лінди й ми зможемо одружитись.

Він мав вже наготові кілька планів для реалізації яких залишилось зібрати потрібні інгредієнти та провернути. І хоча це було не для цього у своїй основі вони допоможуть йому підтвердити свою цінність, щоб його прийняли менш болісно.