Зміст
  • Розділ 01 : Повернення
  • Розділ 02 : Сніданок
  • Розділ 03 : Подорож
  • Розділ 04 : Дівчина
  • Розділ 05 : Розмова
  • Розділ 06 : Церемонія
  • Розділ 07 : Результати
  • Розділ 08 : Оцінювання
  • Розділ 09 : Розмова з бабусею
  • Розділ 10 : Невиправдана нагорода
  • Розділ 11 : Подорож до міста.
  • Розділ 12 : Прибуття.
  • Розділ 13 : Маєток і його мешканці
  • Розділ 14 : Близнюки
  • Розділ 15 : Ткач Долі.
  • Розділ 16 : Ранкова рутина
  • Розділ 17 : Розмова в машині
  • Розділ 18 : Проблема
  • Розділ 19 : Кліше
  • Розділ 20 : Арія
  • Розділ 21 : Тільки одна.
  • Розділ 22 : Фіолетовий
  • Розділ 23 : Закупи
  • Розділ 24 : День народження
  • Розділ 25 : Біда
  • Розділ 26 : Нічні справи
  • Розділ 27 : До гори.
  • Розділ 28 : Посеред Лісу
  • Розділ 29 : Підземелля
  • Розділ 30 : Зла отрута для чоловіків
  • Розділ 31 : Маргарет
  • Розділ 32 : Угода
  • Розділ 33 : Прискорений курс
  • Розділ 34 : Лікування?
  • Розділ 35 : Бос
  • Розділ 36 : Результати
  • Розділ 37 : Арешт
  • Розділ 38 : Барон
  • Розділ 39 : Дільниця
  • Розділ 40 : Алекс
  • Розділ 41 : Стіл перевернули
  • Розділ 42 : Велике пограбування
  • Розділ 43 : Накази Бабусі абсолютні
  • Розділ 44 : Лігво Коханців
  • Розділ 45 : Велика гра
  • Розділ 46 : Дівчата
  • Розділ 47 : Пірнання
  • Розділ 48 : Дівчина в Підземелля Павуків.
  • Розділ 49 : Душевна розмова
  • Розділ 50 : Напад
  • Розділ 51 : Доля
  • Розділ 52 : Ще Один
  • Розділ 53 : Віві
  • Розділ 54 : Чорна вдова
  • Розділ 55 : Вечеря в дома
  • Розділ 56 : Думки під покровом ночі
  • Розділ 57 : Хлопець
  • Розділ 58 : Відголоски минулого
  • Розділ 59 : Зустріч в Автосалоні
  • Розділ 60 : Сестра
  • Розділ 61 : Те, що сталось після
  • Розділ 62 : Вечірка
  • Розділ 63 : Міра
  • Розділ 64 : Пізня вечеря
  • Розділ 65 : На острів
  • Розділ 66 : Зоя
  • Розділ 67 : Переговори
  • Розділ 68 : Зала Вбивць
  • Розділ 69 : Бордель
  • Розділ 70 : Насищений Ранок
  • Розділ 71 : Лара
  • Розділ 72 : Інцедент на церемонії.
  • Розділ 73 : Зізнання
  • Розділ 74 : Сховище
  • Розділ 75 : Безлад
  • Розділ 76 : Сотня Красунь
  • Розділ 122 : Тест на родоводи
  • Розділ 123 : Ще одна собака?
  • Розділ 124 : Флірт
  • Розділ 125 : Отримали пташенят
  • Розділ 126 : Смертельний вибір
  • Пояснення.
  • Розділ 45 : Велика гра

    Віктор сидів у машині, йому було потрібно привести свої думки до ладу. Він відчайдушно згадував своє минуле, і намагався дістати з надр пам'яті більше інформації. Він сів за уявний гральний стіл.

    "Фон Розен пішак фон Цвей. Але це секрет, про який знає зараз можуть знати лише верхівки обох сімей."

    До столу присів опонент і взяв свої карти. Віктор посміхнувся і взяв карту, яка могла все змінити, але знав, що без інших вона нічого не важить.

    "Мій шлюб це лише незначний етап у плані, і коли я виявився марним вони знайшли іншу ціль. Але є ще дещо про що вони не знають."

    Він посміхнувся і дістав ще одну карту, та перевів погляд на іншого учасника який також сів за стіл, та взяв свої карти.

    "Тітус та інші пішаки фон Гештальт."

    Зараз йому стає все більш менш зрозуміло, і він посміхається.

    "Фон Гештальт не хочуть посилення фон Вайзе і намагаються дестабілізувати сім'ю за допомогою Тітуса та Лінди, не підозрюючи, що руйнують план фон Цвей."

    Він подивився як його вороги кладуть на стіл карту і задоволено посміхаються. Віктор знав, що станеться далі він чудово пам'ятає ті дні.

    "Я закоханий йолоп кружляю навколо Лінди, а вона на мене навіть і не дивиться. Їй потрібен сильний та успішний. Я обіцяю собі, що стану гідний її. А в той самий час вона спить з іншими за моєю спиною."

    Він похитав головою і подивився у дах машини, Непотрібна буря емоцій хоче взяти над ним гору, але він лише тихо посміхається.

    "Мені навіть якось вдалось вмовити відкласти весілля на кілька років. Щоб в інших вдалось мене позбутись."

    Він пам'ятав її сміх та байдужий погляд перед тим як вона його вигнала, а охорона втоптала у бруд і побила. Після цього йому швидко знайшлась заміна.

    "А ось і Білл чудова альтернатива для фон Цвей."

    Він міг уявити як посмішка з'явилась на обличчі, а інший роздратовано подивився на карти та загадково посміхнувся.

    "Але Білу не судилось стати частиною схеми."

    Під час весілля на екранах де передавались вітання від сотень людей, з'явилось кілька сотень відео та фото розваг Лінди та "невідомого" чоловіка.

    " Він тоді був в такій ярості, що без роздумів вбив її. Шкода, що я не зміг його тоді побачити."

    Йому це розповіла Арія, щоб хоч трохи його підбадьорити. Звичайно той чоловік це Тітус. І зараз Віктор без проблем міг сказати, що на розум Лінди впливав якийсь артефакт, причому доволі сильний. Бо слабенька навичка Тітуса погано впливає на гравців.

    "Він, мабуть, підсилював вплив артефакту, купою обіцянок, щоб виховати з неї гарненьку повію."

    Віктор подивився на стіл і гравці лише почали розігрувати партію

    "Загалом я в непоганій позиції. Фон Гештальт не знають, що це я зіпсував їх плани та вкрав товар. А фон Цвей радіють, що не доведеться міняти плани."

    Він взяв ще одну карту та уважно оглянув першого опонента.

    " Я маю кілька варіантів. Перший залишити все як є. Другий зібрати докази, і розкрити правду. Третій просто отруїти її та інших. І останній розіграти свою партію, але це може бути проблемою, в тіні є інші."

    Він обережно поглянув за спини гравців за столом, та помітив інших, що готували свої карти. Кожен з планів мав свої мінуси та плюси, але з усіх перший викликав у нього найбільшу відразу.

    "Я ніколи не пущу, цю отруйну змію у своє ліжко, і навіть намагатись її контролювати не хочу. Вона позбавлена всякого глузду."

    Віктор лише на секунду уявив, що він з Ліндою поруч і по його спині пробіг холодок і захотілось блювати. Другий був його першим після повернення до того як він дізнався про Тітуса.

    "Стабільність і безпека, але часу занадто мало."

    Бабуся залишила йому мало, часу, щоб знайти суттєві докази.

    " Отруїти всіх, наче просто, але занадто очевидно, особливо зараз. І ще отруту потрібно знайти."

    Від роздратування він подивився на карти, що ще не були зіграні. Раптом в його голові з'явилось кілька ідей і він посміхнувся.

    "Якщо мені вдасться все провернути. Якщо я отримую все, що треба, це буде чудова гра. Але їх ще треба знайти."

    Він знав про ці карти, але де вони лежать на цей час він не знає.

    "Ох, треба буде пошукати докази в домі губернатора, але це справа іншого дня."

    Він повернувся до реальності та подивився на краєвиди за машиною. Вони швидко змінювались, і він міг сказати, що вони скоро приїдуть до маєтку.

    " Я скоро зможу побачити мої, трофеї, та Лілі."

    Коли він згадав про неї, його погляд сам собою впав на Алекса. Що сидів біля попереду біля Джорджа.

    — Щось треба, пане?

    — Ні, я просто гадав, чи зможу змусити тебе одружитись, замість мене.

    З деяким не вдоволенням відповів Віктор. Вона була занадто жорстка вчора, і він не зміг нормально виспатись.

    "Чи це вина ліжка? Вона трохи змінилась."

    Він помітив зміну у її поставі, та поведінці. Розмова з Джорджем дійсно багато чого змінила у ній і вона стала схожою на справжнього дворецького.

    — Юний пане, не треба жартувати на такі теми. Джентльмен не повинен розкривати недоліки своєї дружини.

    — Я знаю. Просто я засмучений цим всім. І хотів трохи пожартувати з Алекса.

    Віктор недбало відповів Джорджу дивлячись на шоковану дівчину, що трохи розслабилась і дещо ображено дивилась на нього.

    "Щоб я робила, якби він дійсно зробив би щось подібне?!"

    Вона дещо в паніці почала перебирати варіанти, але дійшла до висновку, що їй справді залишається просто сподіватись. А тим часом машина вже під'їхала до воріт маєтку де охоронець грав у телефоні й помітивши машину без роздумів відкрив ворота. На що Віктор дещо невдоволено клацнув язиком.

    — Непогано продовжуй в тому ж дусі. Дякую дядьку Джордже, що навчили для мене цього хлопця. І бережіть себе.

    — Хо-хо. Не треба таких слів, юний пане. Це всього лиш моя робота.

    Віктор вийшов з машини, через двері які йому відкрила Алекс, та подякував Джорджу з посмішкою, на що він лише трішки засміявся і поїхав назад. Вони зайшли до будинку, де почули звуки розбитого скла та побачили Лілі, що стояла поруч з близнюками та розгублено дивилась у власний телефон. Він тихо підійшов до них так швидко, що близнюки помітили його присутність коли він вже стояв за ними та давав сигнал мовчати.

    — Хіба це не Том?

    Лілі здригнулась та наче заржавілий механізм почала повільно почала повертати голову назад намагаючись вимкнути телефон, але в неї нічого не вдалось.

    — Ах, пане. Ласкаво просимо.

    — Що сталось?

    Він з посмішкою подивився на неї, а вона опустила голову і мовчки повернулась назад. Близнюки могли лише похитати головою і Міна ступила трохи вперед і червоніючи заговорила.

    — Пане. Лілі просто показувала нам відео де Том робить збочені речі підглядаючи за парою в ліжку. І ми впізнали міс Лінду і сказали про це Лілі. І це її шокувало.

    — Ах, ось чого. Не турбуйся про це я вже знаю.

    Віктор недбало сказав, змусивши дівчат нахилити голови у розгубленості. Міна і Мана дивились одна на одну, вони не знали, що сказати і як реагувати. Хоча вони безперечно дещо стурбовані романом Лінди.

    — Ми нікому не скажемо, пане.

    — Правильно, зараз не час. А тепер швиденько приберіть тут і будьте обережні, щоб не порізатись.

    Близнюки кивнули, та швидко покинули кімнату ледь чутно про щось перешіптуючись. Віктор подивився на Алекса, що зачаровано дивиться в екран телефону.

    — Любий, Алексе. Якщо тебе цікавлять такі речі, я маю цілу колекцію, не соромся запитати.

    Вона вирвалась з трансу та розгублено подивилась на нього. Але через кілька секунд вона все зрозуміла і червоніючи відвела погляд від телефону.

    — Не треба пане. Я не думаю, що такі речі мені знадобляться.

    Близнюки повернулись, та почали прибирати кімнату, Лілі досі стояла в заціпенінні, а Алекс, тихо проклинала його. Віктор хлопнув у долоні та привернув до себе увагу.

    — Усі. Я ледь не забув вам представити Алекса. Він мій новий охоронець та служниця, ой вибач. Він мій новий дворецький. І не турбуйтесь, він заслуговує на вашу повну довіру.

    Лілі лише кинула на нього швидкий погляд і знову подивилась у підлогу, вона могла лише гадати, що на неї очікує і злегка тремтіти від хвилювання. Близнюки лише обережно її привітали, та відійшли. Алекс розгублено дивилась у підлогу, сподіваючись, що він просто помилився. А Віктор лише посміхався, як раптом роззирнувся і нахилив голову.

    — А де Гільда?

    — Ах, пане, після вашого дзвінка Лілі привела якихось дівчат. Тітка Гільда, знаходить їм місце в будинку для слуг.

    — Чудово, Гаразд, Міна, я хочу щось поїсти. Мана проведи Алекса до Гільди, нехай вона знайде йому кімнату біля моєї. Він повинен захищати мене цілодобово, і я не хочу., щоб він залишався на одинці з моїми дівчатами. Лілі за мною.

    Всі пішли по своїх справах, а Віктор з Лілі пішли до його кімнати. Коли вона закрила двері його кімнати він притис її до дверей.

    — Я можу сказати, ти вже знаєш, що зробила не так. Ти хотіла їм показати, який Том насправді, щоб він перестав їм подобатись?

    Лілі лише обережно кивнула головою не наважуючись подивитись на нього. Він тихо посміхнувся і притягнув її до себе.

    — Цього разу, я не проти. Але запитай мене наступного разу перед тим як зробити подібну дурість.

    Він знав, що дівчата вже почали виходити з впливу долі Тома і її дії були корисні для його плану. Він почав обережно погладжувати її шовковисте волосся.

    — На цей раз, я тебе прощаю. Тож не турбуйся, добре?

    На цей раз вона обережно підняла голову і подивилась на нього.

    — Я зробила, ще дещо без вашого дозволу.

    — І що це?

    Він трохи відійшов та уважно подивився на неї, яки так і стояла біля дверей дивлячись на нього з під лоба.

    — Я пообіцяла дівчатам, що ми їх ніколи не розлучимо.

    — Он, як. Ти повинна спитати в мене наступного разу, але це не проблема, я хотів їм запропонувати дещо схоже.

    Він не міг злитись на неї коли вона так на нього дивилась, вона посміхнулась і підійшла до нього дещо хитро посміхаючись. і тримаючи руки за спиною.

    — Пане ти такий добрий до мене. Але я зробила, ще одну погану справу.

    — І що це?

    Лілі підійшла до нього та прошепотіла кілька слів йому на вухо з пустотливою посмішкою. Змушуючи його розсміятись і ще раз подивитись на неї.

    — Непогано, непогано. Але краще спитай мене наступного разу. І де мої нові іграшки?

    — Пане Міна ж казала тобі. Гільда шукає...

    Вона не встигла договорити, як отримала по дупці від Віктора. І ображено подивилась на нього.

    — Лілі, я розумію, що це можливо мій вплив, але невже я виховав в тебе такий збочений розум? Я мав на увазі артефакти, гроші та зброю.

    Вона почервоніла і заховала обличчя у його сорочку бажаючи сховатись.

    — Вони у підвалі.

    — Чудово, я їх роздивлюсь, а ти скажи решті, щоб очікували мене у їдальні.

    Він на останок подарував їй ще один удар і пішов до підвалу.

    Тим часом в іншому місці. Лінда отримала ляпас і полетіла у вазу розбиваючи її вщент.

    — Я казав тобі, щоб ти не підходила до Тітуса, поки не я не зможу договоритись про контракт.

    — Але він такий крутий справжній джентльмен. Він водить мене по всяких місцях, де я можу погратись, та зіграти в карти й....

    Амелія не витримала і вовком подивилась на Лінду скалячи зуби.

    — Закрий свою пащеку. Хтось тебе помітив?

    — Ні. Я заховалась поки вони не пішли та одразу поїхала до дому.

    Вона лише схилила голову та подивилась у підлогу. Амелія видихнула та подивилась на неї уважно.

    — Чудово. Пташка мені доповіла, що ти підбурювала його зробити крок на Віктора. Я казала тобі, щоб ти перевіряла все перш ніж діяти. Здається він під посиленою охороною.

    — Він сказав мені. Що його церемонія катастрофа і його відправили сюди як покарання. Я не думала, що його будуть охороняти.

    Вона покрутила в руці кришталеве намисто, артефакт який їй подарував Тітус, дещо шкодуючи, що більше нічого він їй не подарує.

    — Ти повинна думати про майбутнє. Білл вже приїхав до міста і він також буде відвідувати академію.

    — Ах, він тут.

    Лінда щасливо підстрибнула і подивилась на Амелію, що перестала читати документ та підняла очі на неї.

    "Він такий принц, кожного разу клянеться мені у коханні та ставиться наче я найцінніше, що він має."

    Поки вона витала у хмарах, Амелія похитала головою.

    — Так, Білл знаходиться в деякій стороні від сімейних справ, тому Енн повинна бути не проти й нам лише потрібно їх дотиснути. На щастя ти не спала з Тітусом, бо він дуже ревнивий тип.

    Лінда лише мовчки кивнула. вона ніколи не скаже, що вона зробила.

    — Можеш йти. Просто поводься тихо. Ніхто не повинен дізнатись, що ти була з Тітусом.

    Вона так само мовчки вийшла з кабінету повз служниць, що вже почали прибирати фрагменти вази. І легенько провела рукою по обличчю прибираючи кров рана вже затягнулась.

    "Я повинна знайти посвідчення, і про це не повинна дізнатись, ця стара шкапа. Якщо вона дізнається мене покарають на тиждень."

    Вона з деяким страхом згадала минуле, та пішла до підвалу, з посмішкою, там вона зможе виплеснути свій гнів.

    А в іншому місці, Барон кілька разів ударив по своєму керму поки їхав до особняка.

    "Клятий Мейсон. Не міг просто повернутись і мені довелось поїхати та забрати його кляті речі. "

    Він був розгніваний, йому довелось самостійно збирати усі докази та відвозити їх йому. А це витрачало його дорогоцінний час, він повинен був переконатись, що все на місці.

    — Клятий Джордж, ти міг залишити хоч когось живим!

    Вилаявшись він пройшов крізь руїни, спалені машини, острова попелу та океани гільз. У вечірній темряві. Він з розпачем викликав решту своїх людей, щоб прибрати цей безлад. І пішов до підвалу, ще дужче проклинаючи Джорджа.

    "Ось вони, двері наче цілі, все ж повинно бути добре. Так?"

    Він скористався вимикачем та ввів потрібну комбінацію, але нічого не сталось. Піт з'явився на його чолі й він знову ввів комбінацію переконуючись, що все вірно. Але знову нічого не сталось і він в розпачі вдарив і зламав його.Двері були міцно замкнені, його обличчя спотворилось.

    "Нас хтось осмілився зрадити?"

    Барон зібрався з духом та вдарив, раз за разом металеві двері прогинались, а стіна осипалась. На п'ятому ударі вони більше не витримали й з гуркотом впали всередину. Його зустрів порожній коридор й цілковита тиша.

    — Ні, ні, ні.

    Він з усіх сил побіг коридором до сховища, де стояв великий сейф. Він обережно почав вводити комбінацію та дістаючи ключ, дублікат якого був лише у Тітуса.

    "Ніхто не повинен знати комбінацію, я міняю її кожного разу. Все буде на місці."

    Він заспокоював себе і коли замок відкрився він повільно видихнув і рішуче відкрив дверцята настіж. Де помітив вибухівку, і прощальний смайл.

    — До біса.

    Наступної миті роздався вибух. Подарунок на прощання від дівчат був доставлений прямо в руки.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.