Зміст
  • Розділ 01 : Повернення
  • Розділ 02 : Сніданок
  • Розділ 03 : Подорож
  • Розділ 04 : Дівчина
  • Розділ 05 : Розмова
  • Розділ 06 : Церемонія
  • Розділ 07 : Результати
  • Розділ 08 : Оцінювання
  • Розділ 09 : Розмова з бабусею
  • Розділ 10 : Невиправдана нагорода
  • Розділ 11 : Подорож до міста.
  • Розділ 12 : Прибуття.
  • Розділ 13 : Маєток і його мешканці
  • Розділ 14 : Близнюки
  • Розділ 15 : Ткач Долі.
  • Розділ 16 : Ранкова рутина
  • Розділ 17 : Розмова в машині
  • Розділ 18 : Проблема
  • Розділ 19 : Кліше
  • Розділ 20 : Арія
  • Розділ 21 : Тільки одна.
  • Розділ 22 : Фіолетовий
  • Розділ 23 : Закупи
  • Розділ 24 : День народження
  • Розділ 25 : Біда
  • Розділ 26 : Нічні справи
  • Розділ 27 : До гори.
  • Розділ 28 : Посеред Лісу
  • Розділ 29 : Підземелля
  • Розділ 30 : Зла отрута для чоловіків
  • Розділ 31 : Маргарет
  • Розділ 32 : Угода
  • Розділ 33 : Прискорений курс
  • Розділ 34 : Лікування?
  • Розділ 35 : Бос
  • Розділ 36 : Результати
  • Розділ 37 : Арешт
  • Розділ 38 : Барон
  • Розділ 39 : Дільниця
  • Розділ 40 : Алекс
  • Розділ 41 : Стіл перевернули
  • Розділ 42 : Велике пограбування
  • Розділ 43 : Накази Бабусі абсолютні
  • Розділ 44 : Лігво Коханців
  • Розділ 45 : Велика гра
  • Розділ 46 : Дівчата
  • Розділ 47 : Пірнання
  • Розділ 48 : Дівчина в Підземелля Павуків.
  • Розділ 49 : Душевна розмова
  • Розділ 50 : Напад
  • Розділ 51 : Доля
  • Розділ 52 : Ще Один
  • Розділ 53 : Віві
  • Розділ 54 : Чорна вдова
  • Розділ 55 : Вечеря в дома
  • Розділ 56 : Думки під покровом ночі
  • Розділ 57 : Хлопець
  • Розділ 58 : Відголоски минулого
  • Розділ 59 : Зустріч в Автосалоні
  • Розділ 60 : Сестра
  • Розділ 61 : Те, що сталось після
  • Розділ 62 : Вечірка
  • Розділ 63 : Міра
  • Розділ 64 : Пізня вечеря
  • Розділ 65 : На острів
  • Розділ 66 : Зоя
  • Розділ 67 : Переговори
  • Розділ 42 : Велике пограбування

    Десь під ранок, коли Том розважався з однією зі своїх коханок. Система надіслала йому повідомлення.

    ["Шанс на багатство"

    Критична місія !

    Примхлива система дізналась, що на околиці міста є особняк, де живе зла людина яка скоро отримає по горіхах. Тому йди спостерігай, досліджуй і отримавши шанс забери все, що зможеш унести.

    Нагороди.

    Все що зможеш унести.

    Невдача

    Облисіння на кілька місяців.

    Система особисто проведе вас по таємному лазу]

    Том був доволі роздратований. Але йти проти системи він не хотів. І ще раз прочитавши зміст він широко посміхнувся, все ж розходи на дівчат були не маленькі, і від зайвих грошей він не відмовиться. Тому вигадавши якусь дурну відмовку і поцілувавши насуплену дівчину він одягнувши все темне та захопивши чорну панчоху своєї дівчини побіг до місця на яке вказала система.

    Через кілька годин Том знайшов особняк на краю місця де стояло кілька десятків чоловіків, зі зброєю, і загрозливими татуюваннями на тілі трохи прикритими дорогими костюмами.

    "Бандити, система права, тут точно не хороші люди."

    Слідуючи вказівками системи він знайшов таємний хід, прорахунок у будівельних планах і почав досліджувати особняк. Речі тут були безумовно дорогими, але він не міг їх узяти через їх очевидні проблеми. Вони занадто громіздкі та їх занадто важко продати. Тому він продовжував досліджувати маєток у пошуках грошей, хоча не один раз він ловив себе на відчутті, що за ним спостерігають, але нікого не знаходив обертаючись.

    "До біса, я можу бути психом, але коли я не дивлюсь на неї прямо та тінь рухається."

    Коли він приготувався розкрити тінь система його заспокоїла і нагадала, що це його перший раз і в нього просто нерви здають. йому зараз не можна дати себе викрити. В один момент, щоб не бути спійманим він виліз на фасад будинку і піднявся до великого балкона з видом на двір.

    Залізши на балкон він обережно заглянув у середину кімнати. У середині на великому ліжку лежали хлопець з фіолетовим волоссям і чарівну дівчину.

    " Це ж Лінда, а він..."

    Та перш ніж він встиг здогадатись перед ним з'явилось системне вікно.

    ["Побічна місія!"

    Перелюбниця! Примхлива система дійсно зачарована дійством, через свою примхливість система уточнить подробиці для власника. Цей двоюрідний брат Віктора, а ця дівчина його наречена, про яку він мріяв багато років. Правда про неї розіб'є йому серце.

    Примхлива система пропонує користувачу зняти матеріал і відправити його Віктору з вимогою в 1 000 000 доларів за відео.

    Нагорода

    Ви отримаєте 1 000 000 доларів і 100 монет.]

    Том посміхнувся ледь стримуючись, щоб не засміятись в голос. Він дістав свій надзвичайно дорогий телефон і почав знімати попри те, що в кімнаті було темно камера могла знімати чітко і без проблем. Він потурбувався, щоб ракурс був ідеальним і обличчя винуватців було чітко видно. Їм знадобився деякий час, щоб зробити перерву, але він був не проти. Він сам певною мірою насолоджувався таким шоу.

    "Це буде великий скандал. Віктор буде в люті та ще раз знепритомніє. Так йому і треба чого він забирає усіх гарних дівчат."

    Том припинив запис коли помітив що сонце сходить і його буде легко викрити, а також він хотів дослідити особняк більш детально. В той самий час телефон хлопця завібрував на приліжковій тумбі й перевіривши його він задоволено посміхнувся, щось відповів та приліг обійнявши Лінду.

    Та ось зі сторони парадного входу роздався шум. Том не придав великого значення як раптом у двір не влетіли підсмажені до чорноти рештки охорони та розплавлені ворота. З будинку почали вибігати ще більше чоловіків з різноманітною зброєю від автоматів до кулеметів.

    Том очікував кого завгодно, але не чоловіка в костюмі дворецького. Шквал куль повалився на нього, але жодна так і не втрапила, розбиваючись об невидимий бар'єр вони каплями стікали на землю.

    — Стріляйте, він не зможе довго його ...

    Та він не встиг закінчити у наступну мить його спалили вщент, не залишаючи нічого. Багато хто з них хотіли втекти після цього видовища, Але вони знали де і на кого працюють і що смерть врази краща. Продовжуючи стріляти вони діставали все тяжчу зброю і з будинку вибігало ще більше чоловіків, сподіваючись укритись вони ховались за деревами, навіть на машинах намагались його протаранити, але все було марно.

    Зачарований Том дивився на те, як дворецький спалює ворогів одного за одним і з кожним кроком все ближчий до маєтку. Він кинув погляд на пару в спальні, але вони безтурботно спали попри весь цей гамір. Та коли дворецький зайшов у будинок система прокричала йому, що час заховатись інакше він помре так само як і решта.

    " До біса, так он туди. Там надійна схованка."

    Том знайшов відлюдкувату місцину і стрибнувши з балкона заховався там, спостерігаючи як у вікнах спалахували дула автоматів і пістолетів, та вже в наступну мить їх носії палали так само яскраво. За кілька хвилин він помітив, що щось відбувається у спальні. І ще за кілька з маєтку майже голого за ногу витягли героя коханця, а через кілька хвилин вийшла і Лінда, що побігла до своєї машини.

    "Я стану сильнішим за нього."

    Прогулюючись по пустці подумав Том. Він деякий час блукав по двору та будинку, що були наповнені гільзами, що як вода розтікались по підлозі, та купками пилу, схожими на острови. Він знав, що це колись були люди, але йому байдуже коли він ступав на них і перевіряв кімнату за кімнатою збираючи трофеї. В кімнаті хлопця він знайшов два артефакти та за підказкою системи знайшов повну грошей кімнату. Він не міг перенести все, але знайшовши велику сумку набив її грошима.

    "Тут ще так багато, я обов'язково повернусь ще раз."

    Він покинув маєток уявляючи як розбагатіє і яке буде обличчя у Віктора коли він надішле йому те відео. Хоча він не мав навичок як це провернути, він мав одного знайомого, який йому допоможе.

    Тим часом Лілі, що вже деякий час спостерігала за Томом вийшла з тіні. Тримаючи дешевий цифровий фотоапарат у її руці. Вона виконувала одну з численних вказівок, що залишив Віктор.

    "Хіба це не Том? Чого він тут був? Його також надіслав Віктор?"

    Вона так думала, бо він скористався тим самим шляхом, що їй вказав Віктор. Вона приїхала сюди на одному з фургонів компанії, що Арія залишила за її вказівкою. Йдучи порожнім двором до будинку вона спостерігала за попелом, що розлітався від вітру. Одна з її цілей спостерігати за мешканцями особняка. Вона встигла вчасно, щоб записати розмову Барона і Тітуса, а також побачити приїзд Лінди. Вона не звернула багато уваги на них, лише зробивши кілька фото і пішла у засідку. Вона очікувала світанку та того моменту як особняк спорожніє, якщо цього не станеться, то відступити до маєтку.

    У той час коли вона шукала місце сховатись до особняка тим самим ходом увійшов Том. Він добре орієнтувався, або він був кимось керований телефоном, бо вона чула як він тихо відповідає і з чимось погоджується. Він був дуже пильним і кілька разів її ледь не помітив, але вона уміло поєдналась з тінями.

    "Він, що не міг контролювати себе? Навіщо, було це робити."

    Лілі зупинилась на місці здригнулась та почервоніла, спостерігаючи за тим місцем де Том зупинився та почав знімати парочку на ліжку. Вона втратила всяку повагу до нього, а також записала відео, щоб показати Віктору і близнюкам. Під ранок роздався звук машини й біля воріт вона помітила Джорджа, що ввічливо розмовляв біля воріт.

    Вона не наважилась спостерігати в цьому дворі, тому поки її не помітили, вона відступила як можна далі та спостерігала з безпечного місця. Те як Джордж розправився з охороною зачарувало її. Він витратив не більше п'ятнадцяти хвилин, щоб знищити та вбити усю охорону і вийти з Тітом.

    Коли всі покинули особняк вона повернулась у двір та швидко його перевірила. Та кивнула головою прийшов час виконати наступну вказівку. У своїх пошуках вона пішла до спальні Тітуса перевернутій з ніг на голову Томом. На її щастя там вона знайшла ключі та дуже зраділа. Джордж настільки добре виконав свою роботу, що нерозтоплених екземплярів майже не залишилось.

    " Нарешті! Ось вони, я вже і не сподівалась!"

    Лілі обережно спустилась до підвалу остерігаючись засідки оскільки не була певна в тому, що Джордж вбив усіх. Там на неї очікувало просторе приміщення з різноманітними стійками та столами, схоже бійці тут їли та розважались. Все здавалось нормальним, окрім однієї стіни.

    "Там, той самий вимикач про який сказав Віктор."

    Вона підійшла до стіни де був дивний старий брудний вимикач світла. Але Віктор вказав його іншу функцію, вона вмикала і вимикала його за схемою яку він вказав. І порожня цегляна стіна трохи провалилась і розкрилась відкриваючи таємний прохід.

    " Все як і сказав Віктор, звідки він про це знає?."

    Але зараз не час гадати Лілі обережно припала до стіни, перевіряючи оточення та проходячи далі у підземний комплекс. Але схоже нікого не було в одній з кімнат вона помітила майже порожні стелажі де залишилось кілька автоматів і розкидані по підлозі майже повні магазини та кулі.

    "Вони очевидно поспішали, такий безлад. Але тут нікого. Лілі пам'ятай уроки не можна розслаблятись. "

    В повній насторозі вона пройшла далі по коридору, поки не помітила міцні двері в кінці.

    "Там є хтось."

    Обережно, вона встала біля стіни та підібрала ключ. Відкривши двері вона з кинджалом на готові зайшла. В кімнаті були потерті килими де сиділи побиті семеро гарних дівчат приблизно її віку, хтось старший, хтось молодший.

    "Як він і сказав сім дівчат, вони повинні бути надзвичайно цінним товаром, за його словами."

    Вона дивилась на дівчат, що рушили до стінки та зі страхом дивились на неї не наважуючись нічого сказати. Вони були навчені болем як себе поводити. Хоча Віктор не розкривав інших подробиць Лілі могла зрозуміти, що тут щось нечисто. Хоча вона не мала здібностей вона відчувала, що ці дівчата доволі особливі.

    Хоча Лілі не могла цього знати Віктор добре знав подробиці. Кожна з дівчат мала особливий родовід була незаймана та не мала сімейного тату. Тітус перевіряв усе місто та його околиці, щоб знайти їх, та продати на аукціоні який він проводить раз у кілька років, щоб зібрати достатньо товару. Звичайно він міг би наростити свою мережу, але це могло б насторожити сім'ю. Бо кожна сила має своїх агентів, що шукають родоводи для створення сильних слуг і посилення наступних поколінь. Але він йшов проти інтересів сім'ї заради власної вигоди. Та не він почав бізнес, а його батько, що передав бізнес сину, після того, як вступив до ради старійшин.

    — Слухайте мене уважно. Я тут за наказом мого пана. Він пропонує тобі вибір. Стати на його бік, або втекти. Особняк порожній, його господаря тягнуть кудись побитим, але скоро прийде інший.

    Вона ніжно сказала, і розвернулась до дверей, та перед тим як вийти вона подивилась на них.

    — Якщо підеш зі мною, я можу гарантувати, що з вами будуть добре поводитись, але якщо ви вирішите утекти вас схоплять і повернуть назад.

    Вона щиро хотіла їм допомогти, бо в дитинстві пройшла через подібне, але майже не пам'ятає, бо була набагато молодшою. Та перед тим як вона вийшла одна з дівчат заговорила.

    — Чи можеш ти гарантувати, що з нами будуть добре поводитись? Може нам буде краще якщо ми спробуємо утекти?

    Лілі зупинилась і уважно подивилась на неї, вона здається була трохи старшою за решту.

    — Я не можу цього гарантувати, але ви повинні зрозуміти доброту мого пана, бо я без проблем можу привести вас усіх силою до нього.

    Вона стиснула кулак і вдарила в металеві двері, вагома вм'ятина. Ця проста дія змусила їх почати тремтіти та з острахом дивитись на неї.

    — Можеш дати нам кілька хвилин?

    — Добре. Мені зараз є чим зайнятись, тож можете все обговорити.

    Лілі кивнула та вийшла з кімнати. Дівчата були розгублені та щиро здивовані. Цього вони не очікували, хоча і чули звуки битви на горі. Але ніхто з них не наважувався вийти самостійно, в них досі свіжа пам'ять їх останньої спроби. І того що сталось після. Вони почали обговорювати, що робитимуть.

    Поки зважували всі за та проти Лілі перевірила решту кімнат, там не було нічого особливого зброярня, кухня, гуртожитки та кімната спостереження з серверами, хоча вона потурбувалась і знищила кожну камеру на її шляху так, щоб не потрапити на запис.

    "Але обережність не буває зайвою"

    Тому вона знищила всі прилади, а сховища даних забрала з собою. На останок вона відкрила кімнату з сейфом, в середині якого було кілька артефактів. Хоча замок був нескладним він потребував особливого ключа. Який був у Тітуса, якому Джордж люб'язно не дав часу зібрати речі. Інакше їй довелось би залишити сейф, у спокої.

    Вона швидко повернулась до дівчат. Вона дала їм достатньо часу, щоб все обговорити і їй потрібна допомога.

    — Що ви вирішили?

    — Ми підемо з тобою. Але обіцяй, що не розлучиш нас.

    Дівчата були певні, що кращого варіанту в них не буде. І нехай вони потраплять у руки цього її пана. Якщо вони будуть там разом, вони зможуть витримати усе. Лілі трохи вагалась, вона не знала, навіщо йому ці дівчата, але не хотіла їх покидати, тому швидко прийняла рішення.

    — Обіцяю.

    Хоча Віктор може її потім покарати, поки з ним все гаразд вона вже була не проти. Прогнавши з голови його образ вона уважно подивилась на них.

    — Як тебе звати?

    — Ми не пам'ятаємо жодного імені окрім тих, що нам дала старша сестра. Мене звати Бета, в кожної подібне ім'я.

    З деяким сумом проговорила Бета, після чого назвала решту дівчат. Лілі уважно кивнула, а потім покликала їх за собою.

    — В нас мало часу, тому потрібно діяти швидко. Ви в трьох йдете в ту кімнату і забираєте усе з сейфа і будьте обережні. А ви в трьох йдіть до зброярні це та кімната. Зберіть усе, що зможете унести. Зустрінемось біля входу. Бета за мною.

    Вийшовши з підвалу вона подивилась на годинник і видихнула, хоча Віктор в інструкціях обіцяв їх затримати, вона не хотіла ризикувати та наражати свого пана на проблеми. Лілі повела Бету до кімнати з грошима

    — Збери все, що зможеш, коли інші закінчать можеш попросити їх про допомогу, я піду за машиною.

    Бета шоковано дивилась на купу грошей.

    "Якби ми знали про гроші то не погодились би на її пропозицію."

    Але вона швидко похитала головою.

    "Якщо в них стільки грошей, то знайти нас в них не було б проблем."

    Вона подивилась на Лілі, що пішла до дверей і наче відчуваючи її погляд вона розвернулась

    — Ледь не забула, якщо ти, або інші надумаєте зрадити мого пана. Я особисто принесу ваші голови як вибачення.

    Бета здригнулась, та кивнула. Вона та інші дівчата почали збирати все, що сказала Лілі та за кілька годин все було готово. Фургон повний грошей і зброї виїхав з особняка Тітуса, а дівчата одягнуті в велику для них форму охоронців сиділи одна на одній.

    — Якщо нас зупинять, то кажіть, що це реквізит для фільму.

    Лілі закрила очі, щоб трішки подрімати, поки машина їхала, до непримітного місця біля маєтку. Вони не потрапили на жодну камеру, оскільки Лілі забрала дані внутрішніх, а зовнішніх не було, в радіусі кількох кілометрів, щоб ніхто не міг дізнатись про його темні справи.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.