Фаза 3: Формування. Релікти. 3

Оля прийшла на зустріч трохи раніше і тепер очікувала за столиком затишної кав’ярні. Вона з цікавістю розглядала присутніх, намагаючись здогадатись ким вони можуть бути. Часто практикувала цю вправу, коли випадала можливість. Вважала, що для справжнього спеціаліста, який працює з людьми, важливо вміти оцінювати людину з першого погляду. Це допомагає ставити правильні запитання на співбесідах, а також завжди бути готовою до нестандартних ситуацій.

Молода жінка, що зайшла до кав’ярні, одразу привернула її увагу. Елегантна та стильно одягнена, вона ввічливо всміхнулась офіціанту і попрямувала до вказаного столика. Та все ж, Оля помітила нервову втому і дивний смуток на її обличчі.

– Христина, – коротко представилась жінка, сідаючи навпроти.

На обличчі Олі з’явилася стримана робоча усмішка.

– Ольга.

– Перепрошую, що не зможу довго говорити. Маю ще забрати доньку з дитячого садка.

– Звісно, – хитнула головою Оля. – Не думаю, що ми сильно затримаємось.

– То про що конкретно ви хотіли поговорити? – перейшла до справи жінка, після того, як вони замовили каву.

– Як я і казала, мова йтиме про вашого чоловіка.

– Колишнього чоловіка, – холодно виправила жінка і додала: – Ми вже оформили документи на розлучення.

– Зрозуміло, – тактовно сказала Оля, хоча й так знала всі обставини.

Сьогодні вранці, коли Олег не з’явився на роботу, вона поспілкувалась з бухгалтеркою і дізналась значно більше про особисте життя технолога, ніж було у його профайлі.

– Справа в тому, що ваш колишній чоловік останнім часом дуже дивно себе поводить, – почала здалеку Оля.

Жінка лише всміхнулась.

– Ну я ж йому не мамця і навіть вже не дружина.

– Безперечно, – також усміхнулась Оля, а тоді стала серйозною і додала: – Але проблема в тому, що він переслідує людей. І я думаю, що це якось пов’язано з його археологічною діяльністю.

Обличчя жінки одразу змінилось. На мить, в її очах з’явився страх але вона швидко опанувала себе. Проте Олі цього було достатньо, щоб впевнитись, що зустріч недаремна.

– Чи могли б ви розповісти про це більше? – одразу спитала вона, поки жінка не повністю оговталась від почутого.

– Чому ви раптом думаєте, що я щось про це знаю? – натомість гостро запитала колишня дружина технолога.

– Через це, – коротко відповіла Оля і дістала з-під легкої блузи дизайнерський шнур з артефактом замість підвіски.

Реакція жінки була однозначною. Оля була впевнена, що вона бачить цю річ не вперше.

– То ви тепер носій уламка? – якось дивно промовила жінка, швидше стверджуючи ніж питаючи.

– Напевне, – погодилась Оля і одразу спитала: – До речі, чому “уламок”?

– Звідки він у вас? – ігноруючи запитання, продовжила жінка.

– Від вашого чоловіка.

– Він вам його віддав? – на обличчі жінки було щире здивування.

– Ні, він побився через нього зі своїм колегою, – Оля зробила паузу і додала: – Двічі. Тож довелось його забрати.

Це ще більше здивувало колишню дружину. Вона якийсь час мовчала, а тоді нарешті сказала:

– Це “медіатор”.

Тепер була Оліна черга дивуватись.

– Що значить “медіатор”?

– Налаштування та синхронізація частин, – майже автоматично відповіла жінка, думаючи про щось своє, а тоді знову зосередилась і додала: – У кожного уламка є своя назва і функція.

– Зрозуміло, – повільно сказала Оля, хоча запитань у неї стало значно більше, ніж було на початку розмови.

Жінка якийсь час мовчала, а тоді раптом сказала:

– Це було в Єгипті. Там, на розкопках, ми і познайомились з Олегом…

Далі вона розповіла про манускрипти, артефакт і про свою роботу над перекладами з давньоєгипетської.

Оля уважно слухала, не перериваючи.

– Ви одна чи є ще хтось? – неочікувано спитала Христина.

Запитання заскочило Олю зненацька. Вона чудово розуміла, про що запитує жінка, але згадувати про їхню коаліцію не поспішала. Звісно щось сказати доведеться, але треба бути обережною.

– Ще одна дівчина має уламок, – коротко відповіла Оля і одразу додала: – Власне саме її переслідує ваш колишній.

– А як виглядає цей уламок? – одразу спитала Христина.

– Як маленька металева куля.

Жінка змінилась в обличчі. Вона відкрила сумочку і дістала блокнот з ручкою. А тоді намалювала невелике коло і спитала:

– Приблизно така за розміром?

– Ні, думаю десь вдвічі більша.

Обличчя жінки стало ще більш похмурим.

– Це “ядро”, – напружено сказала вона, а тоді наче до себе додала: – Мабуть він хоче взяти контроль над Реліктом.

– Чекайте! Що за “ядро” і що за “релікт”? – спробувала впорядкувати почуте Оля.

Дружина технолога взяла новий листок.

– Я намалюю схему, – коротко сказала вона і почала щось креслити.

Оля зі здивуванням дивилась на прямокутники, які жінка з’єднувала лініями і щось підписувала.

– Що це? – не втрималась вона.

– Схема “Сьомого”, – коротко відповіла Христина, а тоді побачила нерозуміючий погляд і додала: – Сьомого Релікту. Взагалі реліктами їх називали єгиптяни. Думаю оригінальна назва складається лише з числа.

Оля навіть не знала, що запитати. Але спеціалістка з давньоєгипетської продовжила сама:

– Точних даних немає. Та з того, що я переклала, можна зробити деякі висновки.

Христина зробила довгу паузу. Або збиралася з думками, або вирішувала чи варто продовжувати. Оля її не квапила. Вона вже виклала всі аргументи. Тепер все залежало від того, що вирішить для себе дружина технолога. Всіх деталей розлучення вона звісно не знала, але могла припустити, що це теж якось пов’язано з артефактами. І якщо її припущення вірне, то жінка може захотіти їм допомогти.

– Судячи з описів египтян, релікти – надпотужні технологічні механізми, – нарешті заговорила археологиня. – Схоже, їх залишила у спадок якась давня надрозвинена цивілізація. Ніяких згадок в інших джерелах про неї немає, як і про самі релікти. Але з манускриптів, які ми знайшли, можна зробити висновок, що технологічний рівень цієї цивілізації просто захмарний порівняно з нашим.

– А до чого тут єгиптяни? – вражено спитала Оля.

– Вони мали один з таких механізмів. Судячи з описів – Шостий.

– Що означає Шостий? – у Олі вже починав закипати мозок. – Взагалі, що це за номери?

– Невідомо, – зітхнула жінка. – Є тільки припущення на основі фактів.

– Давайте хоч щось.

– В манускриптах написано, що релікти з’являлися вже шість разів, тож можливо це порядковий номер механізма. Ще відомо, що наш Релікт складається з семи уламків, тому може це ще й параметр складності артефакта.

Хоча інформація вражала, але Олю чомусь напружила фраза “наш Релікт”. Це заставило її згадати запитання, яке вона так і не встигла поставити.

– Ви сказали, що ваш чоловік хоче взяти контроль над Реліктом, – обережно почала вона. – Що ви мали на увазі?

Жінка уважно подивилась на Олю, а тоді, наче щось вирішивши, сказала:

– У нього “мале ядро”. Судячи з описів, одна з його функцій це резервне живлення. Тож мабуть він хоче вимкнути основну систему і стати “ядром”.

У Олі вже голова йшла обертом від всього почутого, але дещо було очевидним.

– Це означає… – її спиною пройшов холод.

– Це означає, що він небезпечний, – закінчила за неї Христина.

– Уламок чи ваш чоловік?

– Вони вже давно стали одним цілим, – із сумом сказала жінка.

– А ви могли б…

– Ні, – рішуче відрізала вона. – Я і так вам забагато сказала. От схема, тут все є. А про мене забудьте.

– Але чому ви так… – Оля не договорила, побачивши дивне мерехтіння в очах жінки.

Десь вона вже його бачила. Згадала! Так мерехтіли очі Ігоря, коли він тримав на руках Лесю в технологічному цеху. Тоді вона подумала, що їй здалося, але тепер не було сумнівів. “Вона теж має уламок”, – пронеслося в Оліних думках. Але було вже запізно. Її тіло почало німіти, а перед очима все попливло. Напів розмите обличчя жінки недобре посміхнулось.

– Так, у мене теж є уламок, – іронічно сказала вона. – Він називається “нейтралізатор”. Дізнаєтесь потім, що це означає. А зараз мені вже час.

Жінка встала і швидко попрямувала до виходу. Оля хотіла щось сказати, але світ перед очима спочатку перетворився на кольоровий калейдоскоп, а тоді почав згасати. А коли майже настала темрява і тіло почало падати кудись у безодню, вона відчула, як чиїсь сильні руки підхопили її за плечі.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Давидкін Микола
31.03.2024 12:30
До частини "Фаза 3: Формування. Релікти. 3"
Ох, неочікувано щодо зустрічі Ольги. На рахунок того, ким саме виявиться її співрозмовниця був певен майже одразу, а от щодо її позиції у цій небезпечній грі вдалося здивувати. Таємниці реліктів потроху відкриваються. Коли співрозмовниця Ольги почала малювати схеми, мені одразу згадалася атфосферна картинка з кресленнями з видіння Лесі, якщо не помиляюся. Коли вони проявляються у вигляді світіння. Потроху наздоганяю опубліковані розділи, й схоже приємна динаміка та захопливий сюжет триматиметься у кожному з них.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше