Фаза 3: Формування. Схема. 1

В кабінет Антона вже вдруге приносили тацю з кавою, але присутні здавалося досі не могли повністю оговтатись від усього, що сталося. Пішла година тільки на те, щоб обмінятись інформацією, але чітких відповідей досі не було.

– Гаразд, – порушила мовчазні роздуми Оля. – Давайте спробуємо все це якось проаналізувати.

Вона помасажувала скроні, бо в голові ще досі паморочилось. Антон уважно подивився на неї.

– Ти взагалі нормально себе почуваєш? – він спробував підняти голову зі спинки крісла, але одразу пошкодував про це.

Різкий біль заставив його скривитись.

– Точно краще за тебе, – невесело всміхнулась Оля. – Не рухай поки головою.

– Я вже зрозумів, що це погана ідея, – спробував всміхнутись Антон, але навіть це викликало больовий імпульс і він знову скривився.

Оля зі співчуттям подивилась на програміста, але повернулась до теми.

– Отже, – зібралась з думками вона. – У нас є “схема”.

Вона поклала перед собою листок паперу, який залишила їй дружина технолога.

– І сподіваюсь, що “мапа зв’язків”, – кволо всміхнувся Антон. – Щоб це не було.

– Так, і “мапа зв’язків”, – Оля щось позначила на листочку і глянула на Антона. – Ти можеш її якось описати чи замалювати?

– Зараз? – у Антона аж нудота підступила від згадки про сяючу просторову геометрію.

– Можна пізніше, – одразу погодилась Оля і повернулась до листка. – Тоді почнемо зі схеми.

– Ще є видіння Лесі, – раптом сказав Ігор.

Він обмірковував те, що сталося, і тепер все почало складатися для нього в цільну картину.

– Схоже у Лесі дійсно була важлива інформація, – задумався Антон. – Принаймні про це говорив технолог.

– Ну я точно не бачила ніяких схем чи чогось більш менш логічного, – втрутилась Леся.

– Але ти знала, що Антон у небезпеці, як тільки прокинулась, – спокійно сказав Ігор і, уважно подивившись на неї, додав: – А потім відчула загрозу для Олі.

– До речі, щодо цього, – включився Антон. – Я ніяк не міг зрозуміти, як ви так швидко зустрілися.

– Твоє повідомлення застало нас вже в дорозі.

– Тобто ти дійсно знала про все значно раніше, – Антон задумливо подивився на сестру.

– Гадаю, у Лесі здатність відчувати уламки та їхніх носіїв у реальному часі, – Ігор нарешті озвучив ідею, яку обміркував ще вночі.

Тоді йому не давали спокою деякі деталі того вечора. Наприклад, що Олег зовсім не здивувався його появі і знав, хто він, принаймні у термінах артефакту. Звісно, в маєтку йому було не до того, щоб звертати на подібне увагу. Але вночі, коли він сидів з Лесею, часу щоб подумати було більш ніж достатньо. Тоді згадалися і поспішні збирання технолога, що постійно виглядав у вікно. Кого він чекав? Від випадкових перехожих достатньо було сховатись у будь-якому темному закутку тої руїни. Але не від тих, хто знає кого шукати і де. Мабуть Антон з Олею вже були на шляху до маєтку і він про це знав. А Леся могла безпомилково ідентифікувати його місцезнаходження, якщо б раптом отямилась. Вночі це була лише теорія, але дивні заяви Лесі після пробудження почали її підтверджувати. І коли вона сказала, що треба терміново знайти Олю, він не вагався.

– Відчуття мабуть різні і може не зовсім явні, та все ж… – додав він і запитально поглянув на Лесю.

– Що? – не зрозуміла вона. – Тебе відчуваю як синій вогонь. Інших… не знаю, – Леся задумалась. – Просто відчуття всередині, іноді схожі на нав’язливу думку, іноді на сигнал небезпеки.

– А зараз як ти нас відчуваєш? – зацікавився Ігор.

– Тебе як щось тепле і приємне…

Леся задумалась, занурившись у власні відчуття, навіть не помітивши, що Ігорю стало незручно. Оля на це лише всміхнулась.

– Антон схожий на якийсь хмарний сервер з купою даних, – продовжила Леся, а тоді уїдливо додала: – Але думаю, він таким був з народження, навіть без артефактів.

Антон спробував усміхнутись, але натомість знову скривився від болю.

– А Оля схожа на випромінювач сигналів, – завершила описувати Леся, сама дивуючись власним визначенням.

– Дуже цікаво, – Оля поглянула на схему. – Мабуть ти все це відчуваєш, тому що пов’язана з “ядром”. Описів тут немає, але судячи з назви і того, що говорила дружина технолога, це якийсь центральний елемент.

– Гаразд. Давайте тоді всіх визначимо, – запропонував Ігор. – Тож Антон у нас “навігатор” і має “мапу зв’язків”.

Оля пошукала в схемі потрібний блок і додала:

– Біля “навігатора” є такі визначення: “схема Релікта” і “вектор напрямку”.

Всі подивились на Антона, але він лише втомлено всміхнувся.

– Я не знаю ніякого напрямку. І схема он у Олі.

– Може це якісь різні схеми… – Оля помасажувала скроні.

Вона відчувала себе координаторкою дуже незрозумілого, але термінового проєкту.

– Гаразд, давайте ще когось визначимо, – запропонувала вона.

– Оля – “медіатор”, – не втримався від усмішки Ігор.

– “Налаштування і синхронізація частин”, – одразу збадьорилась Оля, знайшовши потрібний блок.

– То як там з налаштуваннями? – уїдливо спитав Антон.

Оля лише важко зітхнула.

– Схоже все це поки не дає нам нової інформації.

– Може потрібно якось на практиці це дослідити, – припустив Ігор.

– Що ти маєш на увазі? – зацікавилась Оля.

– Думаю, варто проаналізувати свої відчуття в різних ситуаціях і спробувати співставити з визначеннями, – він задумався. – Можливо це не весь час працює, а тільки в особливих обставинах. Як у Лесі, коли виникла небезпека для членів команди.

– “Для членів команди”, – повторив Антон. – Тож ми таки команда, – всміхнувся він. – Гаразд, давайте розглянемо якісь випадки.

– Давайте, але пізніше, – Ігор поглянув на годинник. – В мене зустріч і вона важлива, тому перенести не можу.

– З Дітмаром? – по діловому спитала Леся.

Вона вже відчувала себе значно краще, тому готова була знову включитись у свої фіктивні обов’язки.

– Так. Домовились зустрітись в центрі, щоб одразу і “Київ вечірній” подивитись, – всміхнувся Ігор. – Ти зі мною?

– Звісно, – здивувалась Леся. – А то раптом він ще передумає все підписувати, – вона дістала з сумочки планшет і демонстративно покрутила ним у руці. – Якщо що, то презентація у мене з собою.

– До речі, дякую за неї! – щиро сказав Ігор. – Ти мене тоді просто врятувала.

– Завжди будь ласка, – вдоволено всміхнулась Леся.

Ігор вже встиг одягнути піджак і подати Лесі сумочку.

– Ну ми побігли, – швидко сказала вона. – Думаю, через пару годин повернемось.

– Принаймні постараємось, – стримано додав Ігор. – На такі зустрічі завжди варто закладати додатковий час.

Антон лише розуміюче хитнув головою, а тоді знову притулив її до спинки крісла. Ігор подивився на нього, потім на досі бліду Олю, і стурбовано спитав:

– Ви взагалі як?

– Скоро будемо в нормі, – невесело всміхнулась Оля. – Не хвилюйся.

Ігор хитнув головою, Леся чмокнула брата у щоку і вони швидко попрямували до виходу.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Давидкін Микола
31.03.2024 14:12
До частини "Фаза 3: Формування. Схема. 1"
Згадка про каву у перших рядках автоматично спонукала до відчуття певного затишку. Добре, що всі зібралися разом й принаймні на кілька годин у відносній безпеці. Ще у минулому коментарі хотів зазначити момент, який присутній у цьому розділі. А саме те, як на перших секундах розмови з Антоном, технолог майже миттєво опанував себе. Дуже цікавими на мій погляд вийшли асоціації, які виникають у Лесі щодо кожного з учасників команди. Є здогадка, що можливе й обрано було саме цих людей не дарма, а зокрема й за професійними якостями. А можливо й з урахуванням їх взаємодії, почуттів, ставлення одне до одного, яке відбулося у процесі знайомства. Тобто є люди, які не ладні знайти конект між собою навіть у критичніх ситуаціях, а тут вони дійсно неначе частина єдиного злагодженого механізму. Принаймні такого, що воліє бути злагодженим. Також сподобалися жарти на рахунок особливості того, що деякі асоціації Лесі, як то сервер-Антон, чи Ольга. Й власне, як Леся пермкнулася/вжилася у роль помічниці. Дякую за як завжди цікаве продовження!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Дар'я Гребельник
    03.05.2024 05:47
    До частини "Фаза 3: Формування. Схема. 1"
    Можу сказати лише, що всі деталі в цій історії не випадкові і люди звісно теж) Але яку роль вони насправді грають буде відомо пізніше. Дякую, що так детально слідкуєте за історією! :)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше