Фаза 1: Уламки. Експеримент

– І як ти збираєшся це перевірити?

– Як будь-яку теорію, – Антон про щось міркував і автоматично крутив в руках цукерку, принесену разом з кавою. – Проведемо експеримент.

– Гаразд. І з чого почнемо? – Ігор зробив ковток і поставив філіжанку на маленький столик, який дивом виявився вільний в обідній час на відкритій терасі. – Тільки не кажи, що заради цього мені втретє треба відмінити зустріч.

– А ви знову на той же час домовились?

– То була не моя ініціатива. Мені самому все це вже нагадує “день бабака”.

– Може десь так і є…

– Ти про що?

– Очевидно, що тут якась аномалія, – Антон знову задумався, а тоді, нарешті, зробив ковток кави. – Залишилось тільки з’ясувати, чи стосується вона нас.

– Логічно, – всміхнувся Ігор.

– Пропоную завтра нам обом не їхати цією дорогою і подивитись що станеться. Ти десь поряд живеш?

– Так. Власне, паркінг під моїм будинком.

– Може ще й вікна на дорогу виходять? – в голосі Антона почулась іронія.

– Так, виходять, – невесело всміхнувся Ігор.

– Тоді тобі лише треба вийти на балкон о 10:30 і поглянути на дорогу.

– Ти не врахував мою зустріч. Щоб встигнути, я маю у цей час вже виїхати з паркінгу.

– Гаразд, тоді лише я не поїду. Це, звісно, порушує чистоту експерименту, але дає можливість хоча б мене виключити. Або навпаки… – на цих словах обличчя Антона потьмяніло.

– Не варто робити завчасних висновків, – спробував підбадьорити його Ігор.

– І, все ж, лише я забув, що сталося, – спохмурнів Антон.

– Так, але… – Ігор, насправді, не знав, що додати, проте не хотів нагнітати і без того складну ситуацію.

Але тут дуже вчасно заграв мобільний.

– Привіт, – швидко відповів Антон. – Можу, але недовго. Що там у тебе?

Ігор з цікавістю спостерігав, як спокійне обличчя його нового приятеля раптом стає кумедно заклопотаним.

– Ні, завтра в цей час ніяк, Лесько! Невже це не можна зробити іншим разом? – невдоволення Антона змінилось приреченістю. – Добре, добре, я зрозумів.

– Теж невідкладні справи на завтрашній ранок? – обличчя Ігоря торкнула іронічна усмішка.

Антон лише втомлено зітхнув.

– То що робимо тепер?

– Повторювати все ще раз – безглуздя. Я майже впевнений, що знову станеться те саме. Треба щось змінити, але не маю уявлення, що саме…

Антон не встиг закінчити думку, як його погляд раптом прикипів до дівчини, що прямувала до їхнього столика.

– Вітаннячка! – весело промовила вона, підійшовши ближче і чмокнувши Антона у щоку.

– Лесю, що ти тут робиш? Чому не на парах?

– От так він радий бачити свою єдину сестричку, – весело всміхнулась дівчина, але тепер вже в бік Ігоря. – Я – Леся!

– Дуже приємно, – на таку безтурботність важко було відповісти чимось крім усмішки. – А я – Ігор.

Леся не встигла відвести погляд від усміхнених синіх очей нового знайомого, як одразу натрапила на пронизливі сірі.

– Тож? – холодно нагадав Антон.

Дівчина картинно скорчила нещасну мармизу і сумно проказала:

– Розумієш, мене вигнали з універу за погану поведінку і тепер я буду цілими днями валандатись без діла!

– Не смішно, – Антон продовжував пронизувати сестру холодним поглядом.

– Ну чому ти завжди такий? – тепер Леся насупилась вже по справжньому, але це виглядало не менш кумедно.

Ігор подумки порівняв її з літнім сонечком, на яке раптом набігли хмарки.

– То що з парами? – Антон був невблаганний.

– Відмінили, бо День відкритих дверей, – нудним голосом відповіла Леся, а тоді знову азартно всміхнулась і додала: – Ми трохи потусили з дітлахами, показали їм мікроскопи і все таке. А тоді сказали, що зайняті розробкою біологічної зброї і звалили.

– А…

– Мене Дімка підвіз, – випередила вона брата.

– Це той твій однокурсник, що влаштувався тестером в ігрову компанію?

– Ні інший, – в її очах заграли бісики. – Йду я по вулиці, зупиняється крута тачка і хлопець каже: “Сідай, мала!”. Ну я й сіла, а його виявляється теж Дімкою звуть…

– Лесько, це вже не смішно!

– Хіба? – вона картинно округлила очі і глянула на Ігоря, що вже ледь не давився зі сміху.

– Може кави? – спробував він розрядити атмосферу.

– Залюбки, – красиве обличчя дівчини знову засяяло усмішкою.

Ігор запропонував своє місце, а сам пішов замовляти каву та ще один стілець. А коли повернувся, зрозумів, що Антон з останніх сил намагається врятувати їхній експеримент.

– То може твій Дімка і завтра тебе відвезе?

– Він не може. У нього робота.

– А в мене виходить немає роботи?

– Ну ти ж уже крутий програміст і працюєш як тобі заманеться, а він як десь проколиться, то одразу вилетить.

– Гаразд, я відвезу тебе на ті дослідження.

– Якщо хочеш, я можу дати завдання своєму водієві, – втрутився Ігор. – Він відвезе куди потрібно і якщо треба почекає.

– Мені незручно тебе напружувати, але якщо це не проблема…

– Не проблема. Він завтра вранці завезе бухгалтерку в податкову, а тоді вільний. І так ми зможемо перевірити принаймні… – Ігор глянув на Лесю, а тоді додав: – …принаймні щось.

– Щось? – Леся запитально подивилась на брата.

– Нічого цікавого, – спробував відмахнутися Антон.

Ігор поглянув на дівчину і раптом збагнув чим вони так схожі з братом. ЇЇ сірі очі, які ще недавно нагадували гірський кришталь, тепер перетворились на гостре лезо, яке проштрикує наскрізь. Але проти Антона ця суперзброя виявилась неефективною. Хоч як сестра не намагалась просвердлити його своїм поглядом, та натрапляла лише на стіну холодного спокою.

– Ну гаразд, не хочеш – не кажи, – насупилась вона.

Тоді Антон обернувся до Ігоря:

– Тоді домовились.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Давидкін Микола
18.02.2024 09:25
До частини "Фаза 1: Уламки. Експеримент"
Цікава ідея щодо того, аби провести експеримент! У цьому розділі мені зокрема сподобався образ Леськи. Грайлива, весела, цікава. Але не “картона”. Відчувся дух студентських часів. Хоча я безпосередньо не вчився саме у виші, але атмосфера молодого настрою та запалу зчиталася чудово! Навіть відчувся певний дух весни у плані настрою. І безтурботність трохи, й взагалі. А за експериментом цікаво буде поспостерігати. Чи зможуть хлопці таки переграти цю містерію подій.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше