Зміст
  • Розділ 1.1. Проблеми не ходять поодинці. Перевірено
  • 1.2
  • Розділ 2.1. Попит та пропозиція. Непорозуміння додаються
  • 2.2
  • Розділ 3.1. Краса – страшна сила. В буквальному сенсі
  • 3.2
  • Розділ 4.1. Друзі вирішать будь-яку проблему. Або створять
  • 4.2
  • 4.3
  • Розділ 5.1. Таємне стає очевидним. Іноді
  • 5.2
  • 5.3
  • Розділ 6.1. Стати злочинцем легко. Залишитися – складніше
  • 6.2
  • 6.3
  • Розділ 7.1. Кіборги теж люди. Іноді
  • 7.2
  • 7.3
  • Розділ 8.1. Злочин – важка справа. І небезпечна
  • 8.2
  • 8.3
  • Розділ 9.1. Ксенобіологія корисна. Не всім
  • 9.2
  • 9.3
  • Розділ 10.1. «Зайці». Знайти легко, зрозуміти – складніше
  • 10.2
  • 10.3
  • Розділ 11.1. Новини бувають різними. Добрими – нечасто
  • 11.2
  • 11.3
  • Розділ 12.1. Відвертість приносить користь. І шкодить
  • 12.2
  • 12.3
  • Розділ 13.1. Інтуїція. Вірити чи ні?
  • 13.2
  • 13.3
  • Розділ 14.1. Декоративне тваринництво. Обережно – смертельно небезпечно
  • 14.2
  • 14.3
  • Розділ 15.1. Випадковості невипадкові. Особливо добре сплановані
  • 15.2
  • 15.3
  • Розділ 16.1. Сила проти хитрощів. Перемагає випадок
  • 16.2
  • 16.3
  • Розділ 17.1. Страх надає сил. І рятує
  • 17.2
  • 17.3
  • Розділ 18.1. Пункт призначення. Впізнати нескладно, повірити важче
  • 18.2
  • 18.3
  • Розділ 19.1. Люди зі зброєю. Демонстрація і застосування
  • 19.2
  • 19.3
  • Розділ 20.1. Лови на живця. Примітка: це боляче
  • 20.2
  • 20.3
  • Розділ 21.1. Дивовижна природа. Головне – не стати її частиною
  • 21.2
  • 21.3
  • Розділ 22.1. Приховане. Знайти – чи забути?
  • 22.2
  • 22.3
  • Розділ 23.1. Причини та наслідки. Або ж побічний ефект
  • 23.2
  • 23.3
  • Розділ 24.1. Лайси та люди. Природа любить пожартувати
  • 24.2
  • 24.3
  • Розділ 25.1. Велика політика. Бруд надається за замовчуванням
  • 25.2
  • 25.3
  • Розділ 26.1. Лайси всеїдні. І перебірливі
  • 26.2
  • 26.3
  • Розділ 27.1. Помилки, звершення… І їхня ціна
  • 27.2
  • 27.3
  • Розділ 28.1. Нечесний обмін. Образи гарантовано
  • 28.2
  • 28.3
  • Розділ 29.1. Розрахунок. Головне – не продешевити
  • 29.2
  • Розділ 30.1. Правда важлива. Брехня корисніша
  • 30.2
  • 30.3
  • Розділ 31.1. Кожен заслуговує на шанс. Не кожний його помічає
  • 31.2
  • 31.3
  • Розділ 32.1. Люди, бляшанки, Райс. Викреслити зайве
  • 32.2
  • 32.3
  • Розділ 10.1. «Зайці». Знайти легко, зрозуміти – складніше

    /З неопублікованого роману Коте Ріни/

    Поки я розважалася тим, що створювала віртуальні злочинні зв’язки, життя в Дослідницькому центрі летіло вперед семимильними кроками.

    Про Даніала Каса якщо й говорили, то з обуренням і зневагою. Іліас Метт припинив прослуховувати заступника директора і з подвоєним азартом взявся за «Повелителів стихії». Амбер Міллс ніяк не могла визначитися, чи щиро зізнатись Антесу у злочинній змові з Меттом і сподіватися, що він оцінить добрі наміри, чи повернутися до плану зі спокусою.

    Родас Торн пропадав на якійсь науковій конференції, що проходила на Оніксі-1. Підконтрольний йому синтезаторБК перебував у стані запчастин, з яких не могли зліпити хоч щось працююче. Відповідальні за хроноБК-лабораторію з кожним днем ставали все злішими, сивішими і психованішими.

    Антес тим часом складав звіти про те, що дослідження успішні, результати не за горами, всі проблеми вирішаться дуже скоро, бла-бла-бла… Загалом, фантазував сповна, вибиваючи гранти, дотації, пожертви, субсидії тощо, а потім списуючи фінансування на неіснуючі цілі.

    Заради справедливості, приблизно половина коштів все-таки доходила до Центру. Залишок зникав незрозуміло куди. Тобто для мене незрозуміло, та лиш доти, доки заступник директора раптом не вирушив у велику політику. Добре, що тоді я про це не знала, бо одним мотивом убивства Ліліани Евгенії стало б більше.

    Кілька тижнів у блоках панував мирний настрій. Потім «згори» прийшло побажання до Дня Заснування показати щось реальне, і ритм життя пришвидшився.

    – Не варто хвилюватись. – Антес був єдиним, кого не торкнувся ажіотаж. – Ми завжди можемо продемонструвати синтезаторБК і отримати заслужену порцію оплесків.

    Його зовсім не обходило, що синтезатор – зразок еліанської техніки, а з Еліанією у Онікса не найкращі стосунки.

    З іншого боку, про те, що цей прилад – напрацювання інопланетної раси, я чула лише у хроноБК-лабораторії, тому, гадаю, цей факт не афішувався і в широких колах про причетність еліан не підозрювали.

    У відповідь на підбадьорення Антеса лаборанти дивилися в підлогу і кивали, мовляв, так, покажемо фокус будь-якої миті, але я бачила: з апаратом все дуже сумно.

    За тиждень до Дня Заснування з Онікса-1 повернувся Родас Торн і з’ясувалося: заступник директора все ж таки в курсі, що хроноБК-лабораторія може виявитися мильною бульбашкою.

    Професора Торна викликали до начальства прямо з космопорту. Він подорожував без нічого – з одним лише кейсом, обладнаним старовинним механічним замком. На пасажирських лайнерах першого класу не було потреби дбати про дрібниці на кшталт піжами чи зубної щітки – компанії пам’ятали про репутацію і забезпечували клієнтів необхідним мінімумом речей.

    Я якраз стирчала за плечем Антеса (спостерігала, як він ділить чергову дотацію на «це Центру, це мені, це притримаємо про всяк випадок», і розмірковувала, чи матимуть отримані знання про махінації якийсь практичний сенс для примари), коли секретарка невдоволено пробубоніла, що Родас Торн прибув і чекає у приймальні.

    «Швидко», – подумала я.

    Впевнена, Антес поділяв мою думку – він скривився і закрив фінансову програму, не зберігши зміни.

    – Хай заходить, – кинув уривчасто.

    На першому слові в його тоні переважала неприязнь, але на другому заступник директора повністю опанував себе і вже випромінював благодушність.

    «Він хороший актор», – підсумувала я.

    Чи це називається лицемірством? Хто знає… Антес постійно змінювався. Навіть удома, віч-на-віч із собою, його настрій стрибав, як зляканий коник, з однієї крайності в іншу. Але на роботі він «тримася» постійно. Якби я за ним не спостерігала, то ніколи б не подумала, що у Хом’яка серйозні психологічні проблеми.

    – Саботуєте? – без жодних передмов звернувся заступник директора до Торна, коли той увійшов. – Чи й далі проповідуєте, що еліанські технології – зло?

    – Не зло, а не підходять для людей, – беземоційно промовив професор, зупинившись біля дверей. – Це зараз вони здаються нам чарівною паличкою, що дасть гроші та славу. – Він поставив кейс на підлогу і, трохи човгаючи стоптаними черевиками по блискучому покриттю, наблизився до єдиного в кабінеті столу. – Через роки ви пошкодуєте про те, що поставили все на інопланетну конячку, а в неї раптом посеред перегонів виросла п’ята нога.

    Антес із розсіяною посмішкою спостерігав, як Торн розстібає м’ятий коричневий піджак і сідає в крісло, незвичне до пильних дорожніх штанів.

    – Хіба я пропонував вам сідати?

    – Ви наказали прийти, тож я тут. Готовий слухати, скільки треба. У комфортних умовах, звісно.

    – Не грайте з вогнем, Торне. – Зазвичай привітні очі заступника директора небезпечно заблищали. – Вигнати вас із Центру дуже просто.

    Відвідувач засміявся, нахабно витяг ноги, відкинувся на спинку і опустив повіки.

    – А що вам заважає? – отрути в його голосі вистачило б на десятки гадюк. – Я вже з пів року напрошуюсь, а останнім часом взагалі виступаю проти політики Онікса відкрито. Що змушує вас терпіти мене? Чи не таємнича стаття, яка напевно сниться вам у кошмарах? Стаття Ліліани?

    Антес гримнув кулаком по столу, і я злякано відскочила, забувши: мені він у жодному разі нічим не загрожує. Торн у відповідь і не ворухнувся.

    – Ви ідіот? – прошипів Хом’як. – Говорите про це тут?

    – А в чому проблема? Чи у вас совість нечиста?

    Антес зробив глибокий вдих, і його пухкі щоки ворухнулися, коли він зусиллям повернув на обличчя посмішку.

    – Намагаєтеся заговорити мені зуби? Не вийде. Я знаю, що ви кілька разів відвідували ринок нелегальних товарів на Оніксі-1 і цікавилися еліанськими пристроями. Навіщо?

    – Щоб полагодити синтезаторБК, навіщо ж іще? – Торн розплющив очі. – У нас терміни, уряд вимагає результат. Не хотілося б розчарувати тих, хто підписує зарплатні відомості.

    – Брехня!

    – Показати?

    Професор ривком встав і приніс від дверей кейс. Набрав код: три дев’ятки й одиницю. Відкинув кришку і…

    – Що це, Торне?!

    – Дхарі Іль, світило еліанської науки. Він брав участь у конструюванні синтезатораБК, якщо ви раптом забули. Як бачите, професор Іль зараз у трохи незручному стані… Термін його лялькування закінчується через три роки, але мені пояснили, як прискорити процес.

    Антес хапав ротом повітря і нагадував викинуту на берег рибу.

    – Ви викрали еліанина? – нарешті прохрипів він, тримаючись за горло.

    – Ну, ви ж убили Ліліану Евгенію. Чим я гірший?

    І на цій багатозначній ноті у заступника директора стався нервовий зрив.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.