"Каселона". Шалений рейс

Накульгуючи, він піднявся в рубку, де виявив Арістея, Міка і пів сотні привабливих дівчат у купальниках.

– Ви вчасно. Гляньте. – Вовк вказав на екран з фото. – Цікаво, чи не так?

– Боюся вас розчарувати, але моделі Онікса програють красуням з Аріппи.

– Погодьтеся, вони чудові! – Мік так азартно махнув головою, що м’ятний льодяник в його роті стукнувся об зуби.

Сем здивовано перевів погляд з Арістея на хлопця. Що за дивні захоплення? Моделі як моделі. Бувають кращі, бувають гірші.

– Як на мене, на любителя, – пересмикнув плечима. – І якщо культурну програму закінчено…

– Дивіться на краєвиди, а не дівчат, капітане! – перебив Мік. – Це не Онікс-12! Взагалі не система Онікса!

– Фотографії з планшета професора Торна? – зрозумів Сем. – Ті самі, що він зберігав разом із фільмами про Землю? Вони теж зроблені у Сонячній системі?

Мік хвацько посунув набік свою постійну кепку і схопив комп’ютерну мишку. Його очі палали незвичною жагою дії, із рухів зникла незграбність. Хлопець явно почувався у рідній стихії.

– Це земні пам’ятки! – оголосив гордовито. – Більшість із них давно зруйновані, тому половина фото – комп’ютерна графіка.

– І що з того? – З погляду Сема, криміналу в цьому не знайшов би ніхто.

– Краєвиди земні, але моделі – з Онікса. Співачки, актриси, світські левиці… У нашій системі їх впізнають. Вони – символ! Деякі з них раніше знімалися в рекламі Онікса-12, але тепер заповідна планета закрита для туристів!

– Який сенс знаменитостям Онікса популяризувати Землю?

– Ось і ми про те саме! – охоче підхопив Мік. – Земля не потребує реклами! Вона – найвідвідуваніше місце Галактики! Ті, хто ніколи в житті не чув про Онікс, готові віддати останні гроші, аби побачити Землю і залишки її колишньої величі!

За ілюмінатором промайнула зграя великих чорних птахів, і Сем на мить викинув із думок слова Міка. Сонця хилилися до заходу, але до темряви ще залишалося годин зо дві. Треба встигнути перевірити слова Коті, і якщо вони підтвердяться…

– Кілька років тому, перед виборами, ЗМІ аж захлиналися, розповідаючи про мудрість правлячої партії, що вирішила перетворити крижаний Онікс-10 на процвітаючу планету земного типу, – бас Арістея повернув Сема до рубки. – Про це теревенили скрізь, де тільки можна. Вибори минули, галас затих, фінансування проєкту продовжилося, хоча іноземні експерти запевняли, що це марна трата грошей. У кращому разі клімат Онікса-10 став би придатним для життя людей поза захищеними від стихії базами, тоді як уряд обіцяв курортний рай.

– Тільки обіцяв? – насторожився Сем. – Чи навіть випустив рекламні буклети з місцевими знаменитостями на тлі майбутньої краси?

Вовк простежив поглядом за світлинами, що змінювали одна одну на моніторі, і побарабанив пальцями по краю панелі управління.

– Незабаром нові вибори. Думаю, ці фото покажуть саме до них і знову розказуватимуть людям стару казку про тераформацію.

– Але Онікс-10 досі покритий льодом, – нагадав Мік, клацаючи картинки з жадібним захопленням. – Ми з татом думаємо, що «Каселону» хочуть зробити у цьому винною. Ні, не у провалі проєкту. – Він помітив на обличчі Сема скептичну посмішку. – В затримці. За документами, які знайшла Сана в озері, ми підрядилися перевезти на Онікс-10 матеріали для тераформування. Корабель зазнав аварії, тому терміни зсунулись і напрацьована схема порушилася.

– Схема була аж настільки слабкою? – Сем не вірив, що загадку розкрито.

– Вчені посміялися б із таких виправдань, але Онікс звик до брехні, – тихо промовив Арістей. – Ви знаєте історію Леві, Райсе? Її зробили мало не ворогом людства, щоби прикрити некомпетентність цілої структури. Люди говорять про «зрадницю Стар», але мало хто замислюється, що якби урядові служби працювали як слід, жодного витоку інформації не сталося б.

Сем скривився. Всі довкола згадували минуле Леві як загальновідомий факт. Він втомився нагадувати, що гадки не має, про що мова. Навіть ім’я Джеділея Сіна означало для нього більше, ніж якась шпигунська історія. Чомусь убивцю-мафіозі та його злочини пасажири не соромилися обговорювати вголос, тоді як для Леві у них не було слів – лише ухильний шепіт.

– Із «Каселоною» буде так само, – продовжував Вовк. – Підніметься скандал, людям згодують казочку, приправлену фотографіями, для правлячої партії вибори минуть успішно. Можливо, міжнародна спільнота навіть виділить гроші на ліквідацію екологічної катастрофи, яку ми влаштували на заповідній планеті. Всі задоволені… Крім хіба що іноземних найманців на кшталт вас, бо рівень довіри до них впаде зовсім.

– Людей не можна дурити довго, – наполягав Сем.

– Не можна, – погодився Арістей. – До наступних виборів вигадають щось інше. Наприклад, знімуть статус заповідника з Онікса-12 і дозволять його забудову. Або відкриють для туристів Онікс-3, і це буде ще ефектніше. Почитайте історію, Райсе. Немає потреби вигадувати нові хитрощі, все давно вже випробувано і працює. Між іншим… Леві? – його голос здригнувся. – Ти давно тут стоїш?

Колишня офіцерка Стар тихо перемістилася з коридору в рубку.

– Я не чула, як ви обговорювали мене, – сказала спокійно. – Тож ні.

– Леві… Це зовсім не те, про що ти…

– Та мені байдуже. Скільки можна повторювати, що та історія мене вже не хвилює?

«Ніколи в це не повірю», – читалося в сумних очах Вовка. Але він із награною байдужістю знизав плечима і, відібравши у Міка мишку, прибрав з екрана фотографії.

– У мене там начебто сенсація, – відчуженим тоном вела далі Леві. – Розкрито загадку століття. Виявляється, страшенно засекречений «Оніксідрол», про унікальність якого волають усі урядові канали, розщеплюється не набагато повільніше, ніж банальний ворожий «Елініт». На мою думку, між ними і різниці ніякої немає, крім назви, концентрації, барвників та якоїсь добавки, що уповільнює випаровування.

– Розщеплюється? – Сем одразу вловив ключове слово. – Тобто наші професори можуть отямитися?

Леві бентежно зіщулилась.

– Щодо Торна я не впевнена, – зізналася неохоче. – Він отримав основну дозу препарату, і його організм із цим не справляється. Здається, це індивідуальна реакція. Боюся, без нормальної медичної допомоги все закінчиться погано.

– А Кас? – Арістей повернув крісло так, щоб бачити співрозмовницю. – Йому дісталася використана голка із залишками «Оніксідролу». Думаєш, він отямиться самостійно?

– Вже. – Леві, як не намагалася, не могла втримати на ньому погляд. – Він уже отямився. Поки що не зовсім тверезо оцінює ситуацію, але… Впевнена, щодо його здоров’я хвилюватися не варто.

– Що означає «не зовсім тверезо»? – Сем мало розбирався в медицині, але вважав, що Даніал Кас не схожий на психа у загальноприйнятому значенні слова.

– Чомусь для нього дуже важливий молодий Антес, – пояснила Леві. – Він весь час повторює, що без Матіаса ми не маємо шансів вижити. Ніяк не збагну, в чому тут сенс.

– Кас викрав Матіаса, ризикуючи всім, – почав розмірковувати Сем. – Якимось дивом доставив на «Каселону» і…

– Без Товстуна Ніка точно не обійшлося, – пробурмотіла Леві. – Він завжди і в усьому замішаний.

– …і вимагав, щоб ми відвезли їх на Онікс-12. І ось ми там, де він хотів опинитися. Хм… Не здивуюсь, якщо Кас – частина чийогось плану. Чи він – третя сторона?