Окіану приходить кінець

Їх зв'язали та завели на другий поверх. Кинули під стелаж, заставлений коробками з офісною документацією.

Усередині Хіллана вирував гнів, але чоловік не дозволяв емоціям контролювати себе.

Гейл, так звали старшого бунтівника, який не шкодував нищівних ударів прикладом дробовика по обличчях заручників, став перед ними. Інші трималися трохи позаду.

Кімната добре освітлювалася. Портьєри валялися під вікном — крізь широкі щілини між дошками лилося тепле сонячне світло.

Іфате мовчки свердлив бунтівників поглядом. Та таким, що в будь-якої іншої людини спиною поповз би холодок. Поріз на його руці більше не кровоточив водоспадом, але й рівні краї рани не поспішали затягуватися. Нанороботам потрібно щонайменше чотири години, щоб відновити пошкоджені тканини. Приблизно стільки ж Хіллану доведеться терпіти лютий біль в скронях.

— Отже, — сказав Гейл, переступивши з ноги на ногу, — в Окіані твориться справжня бісовщина. І щось мені підказує: ворота до пекла відкрилися не самі собою. Ми вимагаємо пояснень.

Хіллан хмикнув. Ледве не розреготався.

— І ви вважаєте, ми в цьому замішані? — спитав, здивовано скинувши брови. Спробував сісти зручніше, але з туго затягнутою стяжкою на зап'ястях жодна поза не здавалася зручною. Руки повільно втрачали чутливість, хоч і були скуті спереду.

— Ви викошуєте всіх, хто не носить вашу чортову форму, — крізь зуби промовив інший бунтівник. Його те саме дівчисько з тесаком називало Веллом.

— У нас немає іншого вибору, — сказав Іфате. Злість у його погляді змінилася жалем. Він труснув головою, скинувши з очей темні пасма, і підняв погляд на бунтівників.

— Собача нісенітниця. — Гейл підібгав губи. — Або ви розповідаєте, або нам доведеться змусити вас зробити це.

— Що? Поріжете нас? Чи стріляти у кінцівки будете? Голки під нігті? — Хіллан сплюнув на килим. — Що б ми не сказали, ви все одно нас вб'єте.

— Те саме робите і ви. — Велл дістав з кобури пістолет, пересмикнув затвор та направив на Хіллана. — Ну?

— Це все вірус, — поспішно заявив Іфате, ставши навколішки. — Ви заражені. Це вірус перетворив частину людей на «нічників».

— Нічників? — повторила дівчинка.

— Так, — продовжив Іфате. — Мутантів, чудовиськ. Ви мали бачити їх. На вулицях.

— А ми до чого? Ми пройшли вакцинацію. — Рука з пістолетом Велла ледь помітно тремтіла. Ось би у Хіллана вдалося розірвати стяжку, він би негайно відібрав зброю.

— Вакцина лише сповільнила ваше мутування, — уже брехав Іфате. І правильно робив. Проста заява, що бунтівники заразні та небезпечні для інших людей, їх би не так вразила, як новина про можливе перетворення на чудовиськ.

— Стій! — заверещала дівчинка. Обійшла Гейла та стала перед Іфате.

— Відійди назад, Фло, — скомандував Велл. — Цей виродок бреше.

— Ні, я хочу дослухати. — Фло категорично хитнула головою й перехопила тесак зручніше. — Тобто ти стверджуєш, що ми також перетворимося? На цих кошмариків, що жеруть людей?

Іфате впевнено кивнув.

Хіллан посміхнувся. Встрявати в розмову не поспішав, бо знав правду, але не міг її сказати. Та й що зараз би дало зізнання?

— Не вір йому, Фло. — Гейл ступив уперед. Грав жовнами на вилицях, нервово кусав губи.

— Чому ж? Ви хотіли відповідей! Ось вони. — Іфате повільно встав на ноги.

— Ану сядь, швидко! — Велл наставив пістолет на нього. Хороша нагода, щоб підскочити, штовхнути бунтівника і вирватися з приміщення, ось тільки Хіллан не став цього робити. Свідомо невдалий план. Блондинка з автоматом стояла у дверях.

— Заспокойтеся, я не збираюся на вас нападати. — Іфате демонстративно відступив. — І я був би більш зговірливим, якби у мене були розв'язані руки.

— І не мрій. — Фло розправила плечі. Сонце блищало на гострому краї зброї, стисненої в дівчачих руках.

— Та ні, — Велл пирхнув, — навіть якщо ваші слова правда — це абсурд. Отак відстрілювати людей — незаконно.

— Незаконно перетворюватися на страшил та їсти здорових людей, — заперечив Іфате. — А в нас надзвичайний стан і наказ зачистити Окіан від невідомої зарази. Якщо хоч один заражений залишить острів — усьому світу прийде кінець.

Велл глибоко вдихнув та відкрив рота, щоб знову заперечити, але не встиг.

Блондинка раптово знепритомніла.

Тієї самої миті решта бунтівників припустилася фатальної помилки — озирнулися.

Хіллан спритно скочив на ноги, розірвав стяжку різким ударом зап'ясть о коліно і відпрацьованим рухом вирвав пістолет у Велла. Іфате теж не зважав. Він схопив Фло ззаду, викрутивши руку з тесаком, перехопивши його на льоту, і приставивши дівчинці до горла.

— Ні! — вигукнув хлопчина в окулярах льотчика, який до цього відмовчувався. І Іфате завмер. Забарився. Хіллан бачив у його очах відбиток боротьби: милосердя проти наказів генерала.

«Вбивайте бунтівників».

«Вбивайте мутантів».

«Приведіть мені плакальницю».

«Не ставте зайвих питань».

«Не чиніть опір».

Генерал міг змусити солдатів виконувати всю брудну роботу, але не змусив їх перестати відчувати. Щоразу, спускаючи курок чи натискаючи ножем до оголення плоті, у Хіллані щось тріскалося, надламувалося. Падало до прірви. Втім, не лише у ньому. І хоч комусь убивства давалися легше, комусь важче, вони на всіх залишали слід. Точно відбиток підошви на свіжому бетоні. Він застигне та увічнить спогад про вчинене.

Тому боротьба в очах Іфате була Хіллану така знайома. Як і кров, що струмком побігла з носа губами до підборіддя.

Скло миттєво вилетіло з вікон. Захиталася підлога та стіни, а повітря потряс крик плакальниці. Глибокий, надривний, сповнений скорботи та розпачу. Хіллан закрив обличчя руками, ховаючи його від уламків, а коли крик стих — розплющив очі.

Іфате досі тримав Фло руками, але слабшав на очах. Дивився вперед скляним поглядом. У його шию встромився шматок скла. Дівчинка, усвідомивши, що її звільненню більше перешкоджати нема кому, вивернулася і кинулася геть, як і інші. Хіллан, який не повністю вийшов зі ступору, кілька разів натиснув на спусковий гачок, цілячись услід бунтівникам, але пістолет не вистрілив. В ньому не було патронів.

Хіллан щосили кинув зброю до коридору і підскочив до Іфате. Підхопив його під руки та допоміг опуститися на підлогу. Втім, він уже був мертвий.

Хіллан обшукав підлогу й схопив тесак, перш ніж пролунав другий крик. Затріщали стіни.

Наступної миті будівля склалася як картковий будиночок.