2.1.

Часом життя перетворюється на в'язке болото, яке засмоктує тебе, і ти зовсім не чекаєш, що хтось кине рятівну мотузку. А коли це відбувається — буденність летить шкереберть.

Хіллан привів незнайомку на базу не підозрюючи, чим все обернеться. Він ставився до неї як до чергового солдата. Однак у глибині душі зародилося невідоме почуття. Точніше… передчуття швидких змін.

Думками про них він розраджував себе, поки стояв за спиною дівчини у кабінеті генерала. Попри просторість приміщення, всередині було душно та незатишно. Світлі стіни та темна паркетна підлога підкреслювали почуття стилю свого дизайнера. Втім, Хіллан сумнівався, що облаштуванням займався генерал Бладлей.

Той сидів за письмовим столом, в одній руці тримав планшет, другою чухав підборіддя, вкрите густою бородою.

— Отже… Ти отямилася у парку. Зустріла майора Хіллана, а потім знепритомніла.

Дівчина знизала плечима.

— І в парку ви не знайшли більше жодної живої душі? — Торн глянув на Хіллана. Колючий погляд наче скалка, що засіла глибоко під шкірою, завдавав дискомфорту. Але майор витримав його.

— Так, сер. Ми обійшли весь парк та Грін-сквер. Живою знайшли лише її. Інші або трупи, або почали мутувати, — доповів Хіллан й кинув погляд на дівчину. Після її пробудження їм вдалося переговорити всього кілька хвилин, перш ніж лікарі, як голодні гарпії, налетіли на неї з питаннями та перевірками. Пізніше генерал дізнався про все і зажадав, щоб вранці майор привів незнайомку до його кабінету.

— Не густо. Дуже негусто, гаразд. — Торн подивився на дівчину і відклав планшет. — Ти пам'ятаєш своє ім'я?

«Як тебе звати?»

«Я не пам'ятаю. Нічого не пам'ятаю. Чому я не можу згадати себе?»

Хіллан струснув головою, відігнавши спогади недавньої короткої та незручної розмови.

Тепер він не бачив її обличчя. Стояв позаду крісла, в яке її всадовили, щойно вони увійшли до кабінету. Проте не сумнівався: дівчина збентежена.

— Ні, — нарешті вона прошепотіла очікувану відповідь.

Генерал кивнув, наче тільки цього й чекав. Перезавантаження у багатьох відібрало пам'ять і не до всіх вона поверталася. Хіллан насупився, намагаючись згадати себе минулого, але швидко спроби полишив, перемкнувши увагу на двері, що відчинилися.

— Перепрошую, що без стуку… — Увійшла Вайолет Квотермейн — жінка з таким послужним списком, кількістю дипломів та дисертацій, що пальців не вистачить порахувати, але всі її звали просто — «док». Саме вона увечері за білою ширмою проводила розтин мутанта.

— Що? — різко обізвався генерал, міцно стиснувши щелепи.

— Ви потрібні у лабораторії. — Вайолет пересмикнула плечима та поправила прямокутні окуляри, що сповзли на кінчик носа.

— Дай нам п'ять хвилин.

Док пішла, а генерал знову подивився на дівчину. Та без змін смиренно сиділа навпроти.

— На щастя, для тебе… — заговорив він, друкуючи в планшеті, — я знаю, хто ти.

— Правда? — якось зовсім сумно спитала вона.

Хіллан привів генералу вже кілька десятків тільки перезавантажених солдатів, але жоден ще не здавався таким заляканим, готовим зомліти від хвилювання.

— Так, тебе звати Белона Дей. Тобі нещодавно виповнилося двадцять. Родичів нема.

— Ох... — Дівчина зітхнула, опустила голову. Нервово заламувала пальці.

— Так, я розумію, що ти відчуваєш, — сказав генерал. — Це важко. Але тепер ти в безпеці під опікою майора Хіллана Прайора. Він все тобі пояснить, але спочатку ти маєш пройти повне медичне обстеження.

— Навіщо? — голос Белони тремтів. Плечі, втім, також.

— В Окіані, може, пам'ятаєш, почалася епідемія небезпечного вірусу. Усіх погнали на вакцинацію.

— Я хвора?

— Ні, я гадаю, ні. Ти ж зараз тут. Хворі залишилися ззовні.

Стук у двері відбився на обличчі генерала стиснутими в єдину лінію губами та очима, сповненими роздратування.

Знову увійшла Вайолет, нервово смикаючи манжет білого форменого халата.

— Торне, ви потрібні в лабораторії, негайно. — Док осіклася, кинувши погляд на Белону, потім на Хіллана, явно думаючи, чи можна говорити у їх присутності. — У нас справа, яка не терпить зволікань.

— Гаразд, іду, — процідив крізь зуби генерал. Хіллан давно служив йому і встиг вивчити: Торн Бладлей ненавидить, коли його перебивають або відривають від важливих справ.

Хіллан поклав руку на плече Белоні:

— Давай, нам теж варто йти.

Вона піднялася, і всі разом залишили кабінет.

На роздоріжжі коридору розділилися. Док із генералом пішли в лівий рукав, де розташовувалися бокси лабораторій та клітки для «нічників» — так прозвали тих, хто змінився після перезавантаження. А Хіллан і Белона попрямували до правого рукава — медсанчастини.

— А з мене не вистачить обстежень? — несподівано спитала Белона. — У мене вже стільки крові взяли… — Вона глянула на руки, але сліди від уколів уже стерлися стараннями нанороботів, які тепер плавали по її венах.

Хіллан зупинився перед дверима, за якими знаходився головний дослідницький кабінет, та повернувся до Белони обличчям.

— Хочу, щоб ти засвоїла одне: тут тобі не нашкодять. Нас не варто боятися. Боятися треба тих, хто поза парканом бази.

— А хто там? — Тінь хвилювання прослизнула по блідому обличчю з усіма ознаками знемоги.

— Пізніше розповім. Але ти почула мене?

— Почула.

— Добре. Лікарка Елмерс проведе огляд. Це потрібно, щоб з'ясувати, чи готова ти розпочинати службу.

— Службу?

Хіллан кивнув й відчинив двері.

Вони увійшли до приміщення зі стерильно-білими стінами та з запахом йоду в повітрі. Літній учений сидів за столом у дальньому лівому кутку, роблячи позначки в блокноті.

У дальньому правому кутку стояла ще одна біла ширма. З-за неї лунало задумливе бурмотіння, виднілися темні силуети стоматологічного крісла й навислого над ним чоловіка.

Белона оглядалася. Ще б пак — у кабінеті було багато медичної апаратури та дивних пристроїв, здатних не лише здивувати, а й викликати жах. Чого тільки коштували зашморги на довгих жердинах. З їхньою допомогою солдати переводили мутувавших новачків в ізолятори.

Хіллан пам'ятав, як сам прокинувся в одному з них. Як був наляканий, дізнавшись, що у його організмі почалися мутації. Від природи сірі очі вкрилися білими візерунками, що нагадували завихрення на темному мармурі. Зазвичай ці «завихрення» розповзалися на всю райдужку, і людина перетворювалася на неконтрольоване чудовисько, але Хіллану пощастило. Вчені так і не змогли зрозуміти, чому мутації в його організмі зупинилися і чи відновляться вони колись.

Він потер повіки, й підштовхнув Белону у бік письмового столу, який стояв біля стіни праворуч. Там сиділа лікарка Елмерс. Цю жінку Хіллан, всупереч їхній різниці у віці, називав коротко.

— Привіт, Ел. Потрібний повний огляд, — сказав, посміхнувшись.

— Доброго дня, Хіллане. — Лікарка посміхнулася у відповідь й витягла руку для привітання. — Я Катерина Елмерс. А тебе як звуть?

— Белона. — Вона відповіла на рукостискання.

— Добре, приємно познайомитись. Сідай на канапу. Скарги є?

— Голова болить. Слабість...

— Слухай, Ел, — Хіллан прочистив горло, — ти як закінчиш, повідом. Мені потрібно виконати одну справу.

— Так, йди.

Однак перш ніж піти, він нахилився до Белони та прошепотів на вухо:

— Просто дихай, Бело. Просто дихай.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Meliora
27.10.2022 01:02
До частини "2.1."
Ой, я почитала коментарі і тепер трохи загубилась, а Майя і Белона - це взагалі одна людина? Чи я це зрозумію вже в наступних частинах?
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Meliora
    27.10.2022 01:00
    До частини "2.1."
    Чи варто тепер всі коментарі позначати як спойлери? Я не можу зрозуміти, чи їх показують всім користувачам, які зацікавились роботою, чи лише тим, хто на цій главі
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Діана Вінтер
    27.10.2022 10:08
    До частини "2.1."
    Усім показують, на головній сторінці книги у розділі "коментарі" можна переглянути їх суцільним полотном з усіх, що колись писалися під розділами. Думаю, варто позначати спойлерами ті, які сама вважаєш за потрібне ☺️
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Meliora
    27.10.2022 00:57
    До частини "2.1."
    Спойлер!
    Омг, все стає знов заплутанішим, він назвав не те ім’я, яким вона представилась в 2020 і тепер питання, хто ж каже правду 😰 Схиляюсь до того, що вона Майя, а генерал просто рандом їй сказав, ще й про відсутність батьків набрехав, щоб зручніше було. Але хто знає, чи її спогади про сім’ю і місто після прокидання справжні.. Ставлю на те, що завдяки цьому мереживу на райдужках Хіллан зможе вийти з-під контролю 😏 І ох, цей момент з «просто дихай» 🛐🫠🫠
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Діана Вінтер
    27.10.2022 10:06
    До частини "2.1."
    Генерал дуже складна людина, зі своєю мотивацією. Все розкриється та проясниться пізніше. Хіхіхі, Хіллан до Бел дуже приязний 😏
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Тамара Рудик
    13.07.2022 20:34
    До частини "2.1."
    Ахах сама не люблю дантистів 😬😬😬 а тут не встигла дівчина прийти в себе, як уже відправили до зубного 😁😁 А якщо серйозно, то трохи не вистачає діалогів, щоб зрозуміти мотиви кожного. Та не вистачило емоцій. Напевно, Балона дуже стурбована тим, що з нею сталося, хотілося б зануритися в її думки, а також в думки Хіллана. 🔥🤗
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Діана Вінтер
    13.07.2022 20:47
    До частини "2.1."
    Герої, від яких йде мова, будуть чергуватися, Белона з'явиться ще пізніше. Це той самий момент, коли хочеться обіцяти, що далі буде краще 😁😁 Дякую за коментарі, я візьму до уваги!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Тамара Рудик
    13.07.2022 20:57
    Я зрозуміла, що то ті самі солдати, які типу полювали за Фло, Майєю та іншими. 👌👌👌 Все ж цікаво подивитися події з різних точок зору!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше