С1 : Розділ 6.
Так пройшло декілька днів : Дем’ян виконував завдання й отримував за них винагороду, збір трав не був чимось складним.
Поблизу міста було відносно безпечно оскільки як солдати, так і місцеві авантюристи постійно займались вбивством монстрів популяція яких поступово збільшувалась. Виконавши необхідну кількість він перейшов на наступний ранг E, починаючи з цього рангу можна брати завдання на ліквідацію найслабших монстрів, зазвичай завдань для рангу Е пов’язаних з монстрами завжди було досить мало, однак останнім часом кількість авантюристів знизилась, тому збільшився вибір.
Дем’ян: Єва, підкажіть, чому так мало авантюристів?
Єва: Нуууу... Як би сказати, такі часи? Насправді ця проблема була завжди, проте останні роки вона стала все більшою. Зміна поколінь, багато старих авантюристів вийшло на пенсію, нових авантюристів майже не з’являється, частина тих хто ще залишався, від відчуття наживи втратили голову й почали братись за все складніші завдання тому частина загинула. Таке відбувається по всій Імперії... хоча якщо довіряти чуткам, то таке відбувається по усім континентам.
Д: Он воно як.
Є: Тренувальний полігон уже готовий, прошу пройдіть за мною.
Д: (У магазині мені попався непоганий меч, ще я взяв кинджал, надіюсь я не зламаю їх у першому ж бою. )
Д: (Памс.)
П: (Так власнику?)
Д: (Здається ти говорив, що можеш допомагати мені із магією.)
П: (Звичайно. У разі необхідності вам потрібно просто надати мені дозвіл допомагати вам у бою. Однак не забувайте, на разі я можу використовувати лише ту магію, котру вивчили ви, а також я не можу збільшити на цьому етапі силу цих заклинань/навичок. Ваше тіло поки не адаптоване до постійного застосування магії. У разі збільшення сили навичок ваша ЦСЦМ може постраждати.)
Д: (Зрозумів, тоді просто допоможеш мені трішки. “Хоч якась вигода від цього прокляття”.)
Пройшовши на тренувальний полігон у середині гільдії, розпочався тест.
Адріан: Вітаю, мене звати Адріан, місцевий інструктор, я буду проводити твоє тестування.
Д: Добрий день, мене звати Дем’ян. Перед початком можна дещо уточнити?
А: Звичайно.
Д: Я в основному користуюсь мечем, проте також використовую трішки магії.
А: О, так переді мною бойовий-маг?
Д: Ну це досить гучно сказано, я швидше просто воїн котрий інколи застосовує магію.
А: Добре, тоді починаємо. Нападай.
Дем’ян дістав меч [простий меч із звичайним руків'ям, зазвичай такий використовують лицарі новачки** оскільки він досить надійний та не дуже дорогий], встав у стійку котрій його навчив батько [тримаючи одноручний меч у правій руці, він вирівняв його до 90 градусів перед собою й нахилив у сторону Адріана ще на 45 градусів], та розпочав свою атаку.
Зробивши ривок у сторону інструктора, він зробив замах мечем цілячись у тіло (~клац~), як і очікувалось - атака була з легкістю заблокована.(~дзинь-дзинь-дзинььььь~) Не збавляючи темпу він провів іще декілька різних ударів під різним кутом, але все марно, прорвати оборону не вдалось, а тому прийшла черга до зміни тактики - атака мечем з двох рук. Схопивши руків'я меча обома руками, хлопець почав поступово переминати пальцями намагаючись зручніше тримати меч, оскільки руків'я не дуже велика й у нього недостатньо досвіду для того, щоб швидко підлаштовуватись у бою.
“Атаки мечем досить мляві, проте техніка непогана”, відмітив Адріан.
Обмінюючись ударами було видно, що хлопець не перший раз тримав у руках меч, проте він точно не бував у реальних битвах й це давалось в знаки. Практикувався Дем’ян у основному лише з батьком, коли той приїздив на свята, та у відпустки, це відбувалось через події минулого й батько намагався підготувати сина до різних небезпечних ситуацій, також він навчив його простої магії для атаки.
А: (Для рангу Е навіть занадто добре, думаю його можна сміливо пропускати, хоча зі Спорангами йому краще не зустрічатись... Він сказав, що ще використовує у бою магію, нумо, хочу подивитись, якщо його уміння буде достатньо тоді можна відправляти й на завдання із Спорангами.) Хлопче, а тепер покажи як ти використовуєш магію.
Д: (Памс, твоя черга попрацювати.) Добре.
П: (Для активації навички вам необхідно зосередитись на необхідному типі магії, або завчасно повідомити мені яку магію будете застосовувати, а також у скільки раз необхідно її підсилити.)
Д: (підсилювати нічого не потрібно, а магію виберу походу.)
Знову атакуючи мечем, Дем’ян провів серію ударів котру звичайно ж Адріан повністю блокував й у проміжку :
Д: (Не знаю як це буде реалізовано, адже роблю це у перше, тому потрібно вибрати щось простіше, бажано не вогонь... Вода?)
Зробивши іще декілька ударів, він використав навичку води “Водяний снаряд”, намагаючись атакувати у проміжку між ударом мечів і блоком. Зазвичай під час бою новачкам досить складно атакувати мечем й магією, Дем’ян знав про свою слабкість, тому й довірив це Памсу для якого це простіше простого. Атака пройшла вдало, однак Адріан розрізав водяну сферу навпіл і вода розлетілась у сторони.
Від прямого попадання на швидкості, цим снарядом спресованої води, можна поранити або навіть відірвати кінцівку, однак для вмілого воїна така атака не представляє небезпеки, магія води не дуже підходить для атаки без зв’язки з іншими елементами.
У проміжку після атаки хлопець намагався оцінити ситуацію навколо. Після допомоги Памса у нього пробігли мурашки по шкірі від усвідомлення, що по суті його тілом частково управляє артефакт.
Д: (Наскільки безпечно довіритись Памс, а також... чи не буде у мене проблем у майбутньому? Я мало що знаю про цей артефакт, а Боги ясно дали зрозуміти - вони категорично проти таких штук у нашому світі.)
Почала з’являтись слабкість у тілі, очевидно тіло не було пристосоване до подібного й він уже майже вибився з сил.
Д: (Хи, сили мені точно не вистачає, навіть такий короткий бій уже підвів мене до межі моїх можливостей, прийдеться немало попрацювати над цим у майбутньому.)
А: (Хм? Дивно, він явно не маг і явно не професійний боєць. Однак швидкість активації магії у бою була майже як у професіонала... майже в мене влучив. Якщо цей хлопець буде постійно тренуватись, то дійде до рангу S. Хоча це тільки моя здогадка, ймовірніше йому все ж прийдеться докласти багато зусиль.) Що ж на цьому ми закінчимо. Вітаю, ти успішно переходиш на ранг Е.
Вклавши мечі у піхви, вони нарешті розслабились.
Д: Хух... спасибі.
А: Можливо ти не знаєш, у нас в гільдії є академія магії. Туди можуть вступити авантюристи, звичайно не безплатно.
Д: Справді? Я ніколи про це не чув, дякую за підказку.
А: Також проводяться тренування для мечників, тож у вільний час раджу тобі заходити. Техніка у тебе непогана, однак твої удари досить мляві, витривалості твоєму тілу теж не вистачає, для рангу Е це звичайно ж не проблема, проте чим швидше ти розпочнеш покращуватись, тим швидше спростиш собі життя.
Д: (Думаю це непогана ідея, мені потрібно розвиватись. Хто знає чого завтра захоче ця богиня, потрібно себе убезпечити на той випадок, якщо від мене вона захоче позбутись. Убезпечити так? Ха. Як смішно... І що я взагалі можу протиставити богам які створили увесь наш світ? Нікчемний...який я...нікчемний.) А тренування мечників теж платні?
А: Звичайно ж ні. Тренуванням мечника займатись простіше, групове навчання пришвидшує й спрощує процес, саме тому мечників більше чим магів. А магам потрібен більш індивідуальний підхід, а також цілитель у групі котрий має не менше чим рівень Мудреця.
Д: А цілитель навіщо?
А: Як це навіщо? [Округливши очі, він не міг зрозуміти суть питання, адже практично кожен знав подібні прості речі. Після цієї незручної паузи він у решті продовжив.] Нууу, під час вивчення “навичок” маги часто травмуються (бувало що й кінцівки відривало, але це йому краще не знати), магія сама по собі страшніша за меч, тому потрібен хтось для невідкладної допомоги. Індивідуальний підхід і цілитель, все це входить в плату.
Д: (Здається я мав би це знати? Виходить коли я тренувався з батьком... Ну обійшлось і добре.) Дякую вам за відповіді, до зустрічі.
А: До зустрічі.
---
Після тесту він покинув гільдію й відправився до своєї кімнати. відставивши своє спорядження, Дем'ян не встигнув навіть докінця присісти на стілець біля невеличкого столика, що стояв біля вікна, як тут :
Ф: Хо-хо-хо. Хто тут у нас? Авантюрист Е рангу! Мої вітання!!
Д: ААААААА. (О Боги. Богине Феоло, не могли б ви мене так не лякати?)
Ф: ХА ХА ХА. А якщо мені подобається? Насправді я прийшла не заради привітань, я прийшла тебе вмотивувати - ти якомога швидше повинен дійти до В рангу. Ну як тобі? Правда я молодець?
Д: (Ви напевне жартуєте. Я ще навіть нормально меч у руках не тримаю, як я можу...)
Ф: Досить мені тут жалітись, я не говорю тобі зарашити* В ранг. Я маю на увазі, щоб ти увесь час приділив своєму розвитку.
Д: (Зара... що?)
Ф: Ой, не звертай увагу, хі-хі.
Д: (Богине , я б хотів вас дещо попросити, якщо на те буде ваша милість.)
Ф: Хмммммм. Ну давай я послухаю, потім вирішу.
Д: Чи не могли б ми укласти з вами угоду, за котрою я б міг не переживати, що завтра ви про мене забудете.
Ф: А ти нахаба. Які ви люди усе ж таки - маловіри. Боїшся за свою шкуру, аби я не вайпнула*, тобто не позбулась від тебе?
Д: (Вибачте я не...)
Ф: Ну не важливо, що ти мав на увазі, мене тобі не обдурити. Я в принципі не проти угоди, не вперше смертні хочуть подібне підтвердження від нас. Даю тобі своє слово, ми від тебе не позбудемось. В знак підтвердження, на твоїх кістках буде висічене підтвердження.)
У цей ж час все тіло Дем’яна вразив такий сильний біль, що він ледь не втратив свідомості.
Ф: Ізі*, угода укладена й завірена. Хі-хі, ну як тобі. Задоволений?
Д: (Гхх, д-дякую.)
Ф: (Що ж на цьому у мене все, як досягнеш рангу С, я ще раз із тобою зв’яжусь. Постарайся у наступну нашу розмову не вивести мене із себе, а то сьогоднішній біль буде здаватись тобі дитячою забавкою. Ну все, не нудьгуй тут без мене й займайся справами, хі-хі, до зустрічі.)
Дочекавшись поки з його голови остаточно вискочить ця богиня, він продовжив :
Д: ( Тцц, хто тільки мене за язик тягнув? Вже давно і так стало зрозуміло, що ті кому ми поклоняємось насправді не ті за кого себе видають, чи можливо це ми просто занадто від них очікуємо? Вона ще й використовувала якісь невідомі слова, можливо це божественна мова?)
Здається з того самого моменту як уперше він зустрів Феолу, подібні думки часто розпочали залазити у його голову, було зрозуміло одне – тепер йому не грозить бути викинутим десь на дно моря, або у жерло вулкану. Хоча втіхи у цьому також мало, бути гончою богів теж недуже приємно.
Д: Цікаво, перші герої з розповідей, теж почували себе так? Чи їхні обставини відрізнялись?
Скрутившись калачиком на своєму ліжку, він намагався привести себе до порядку, біль яку він недавно почув значно вщухла, але тіло іще нило.
Д: (До речі мене тут відвідала одна думка. Памс!)
П: (Так власнику?)
Д: (Ти колись говорив, що твої відомості втрачено, але є доступ до нових?)
П: (Саме так : Головна база даних пошкоджена і не підлягає відновленню, однак у мене є інша - новіша.)
Д: (Звідки вона у тебе взялась?)
П: (Інформація відсутня.)
Д: (тоді на цьому все, можеш відключатись.)
П: ...
Д: (Ну хіба не підозріло? Звідки у нього нова інформація, сам він навряд міг провернути щось подібне. Також якщо подивитись на його поведінку загалом - Памс не робить нічого без моїх вказівок, значить його створили без власної волі. АААААААААААААААААА! Чим більше про це думаю, тим більше мене болить голова, залишу це на потім, все одно мені нікуди не дітись.)
Дивлячись у пустоту в кімнаті, голова Дем’яна була готова уже розірватись від негативу який на нього виливався, однак усі знали - подібні емоції необхідно контролювати, інакше може розвинутись захворювання викликане розладами мани [так це пояснюють для простих людей, насправді це розлад ЦСЦМ, відомий як Психогенний-мана синдром].
Д: (Мене не покидає відчуття, що усе моє життя просто чийсь задум, Феола не приховує свого бажання використовувати мене на повну.)
---
[Духовна сфера : Реіґотт.]
Закінчивши розмовляти з Дем'яном, Богиня Феола відправилась у термальному басейн. Навкруги стояли клуби пари, сівши на камінь який виступав, вона опустила ноги у воду.
Ф: Ну осььь... (Варто було мені повністю проснутись, як під час розмови почали вилазити "ті" слова. Можливо треба було зберегти декількох умільців, щоб вони й далі виробляли для мене ігри? Охххх, знаю-знаю - не варіант.)
Плещучи ноги у воді, вона згадувала як було весело проходити все нові ігри придумані смертними, не всі були хорошими, але було багато достойних. Феола - затятий геймер, зараз вона залишилась без нових ігор й вимушена перебиватись тими, що уже були в її колекції. Її захоплення ніхто з її родини не підтримував, хоча й не критикував її за це, головне - щоб вона виконувала свою роботу, от тільки усі вони у певний момент віддалились від смертних й заснули на тисячі років.
Ф: (Скільки не дивлюсь за цими "жучками", вони все ніяк не вилізуть із свого середньовіччя, здається уже стільки часу пройшло, однак без нас вони взагалі розпустились і застрягли. "ЕЙ ВИ НЕДОУМКИ, А НУ ШВИДКО ПОЧАЛИ РОЗВИВАТИСЬ!" - закричала б я їм в лице, але не можу. Якщо я так зроблю, усі ці докучливі брати й сестри одразу проснуться й влаштують мені пекло.)
Єдиний хто недавно проснувся, був Ісслей, який уже знову заснув у своїй опочивальні. Замотавши головою, Феола озиралась навколо щоб пересвідчитись, що зараз ніхто її не бачить. Пересвідчившись, що нікого немає, її губи настільки викривились у посмішці, що здавалось би кутики її губ он-он дійдуть до вух, подібний вираз обличчя був більш притаманний якомусь монстру, чим маленькій дівчинці.
Ф: Хе-хе-хе. (Коли ми з цим "грішником" закінчимо справи тут. Чи не відправитись мені в інший світ порозважатись? Надіюсь ми все ж таки зможемо досягти своєї цілі й вирватись з цього місця.)
---
[Тієї ж ночі.]
Дем'ян заснув у ліжку, забувши загасити свічку котра освітлювала кімнату, вона була нова й за час поки горіла, встигла зменшитись лише на одну четверту. В якийсь момент полум'я свічки почало танцювати немов би від вітру й у решті решт загасло, вікно закрите, двері закриті, за вікном вітру теж немає, що ж це?
Тіні у кімнаті почали рости: тінь з під ліжка, яка іще недавно була лише на декілька сантиметрів нього, зараз була уже у двадцяти сантиметрах, тінь під вікном розповзлась по усій стіні, тінь від столу перекрила половину підлоги. Дивлячись на ці тіні у кімнаті, можна було помітити що вони ставали об'ємними й водночас було враження немов би вони не об'ємні, а нескінченно глибокі. Від подібного у деяких людей могло б скластись враження, що з їхнім зором щось не так і потрібно протерти очі перед тим, як утекти, інші б впали безтями від побаченого, однак у кімнаті не було нікого іншого, окрім сплячого.
Почавши крутитись у ліжку, хлопець спостерігав сон, який поступово перетікав у кошмар.
Опинившись у своєму домі в Латерії, він вийшов зі своєї кімнати у вітальню, де побачив спину матері, котра мила посуд.
Вікторія: Сину, сідай снідати, зараз я принесу їжу.
Оглянувшись навколо він не помітив нічого незвичного. Сівши на своє місце, він очікував свою порцію. Мати принесла тарілку з їжею й поставила перед ним, після цього вона встала збоку, за його лівим плечем.
В: Це все ти.
Дем'ян: Я?
Взявши вилку у руку, він готувався розпочати трапезу, однак у цей час перед його очима замість салату який поклала перед ним мати буквально декілька митей назад, опинився труп Шуншука з котрого почали вилазити різні черви. Вкинувши вилку і вскочивши з свого місця, хлопець відійшов до стіни неподалік.
Д: Що це таке?
В: Це все ти, це все ти винен. Мати повторювала це багато разів без зупинки, при цьому її погляд був як у мерця.
У вітальні різко похолодало, навколо стало темнішати.
В: ЦЕВСЕТИВИНЕНЦЕВСЕТИВИНЕНЦЕВСЕТИВИНЕН.
Повторюючи це знову й знову, вона дивилась на нього не рухаючись. Дем'ян опам'ятався й вийшовши зі ступору, вибіг через двері на двір, у результаті опинившись у своєму дворику, у Вульграні. Дивлячись на таку різку зміну, йому необхідно було розібратись із тим, що тут відбувалось, однак (~БАХ~), двері з сильним ударом зачинились.
Повторюючи це знову й знову, вона дивилась на нього не рухаючись. Дем'ян опам'ятався й вийшовши зі ступору, вибіг через двері на двір, у результаті опинившись у своєму дворику, у Вульграні. Дивлячись на таку різку зміну, йому необхідно було розібратись із тим, що тут відбувалось, однак (~БАХ~), двері з сильним ударом зачинились, тому він інстинктивно обернувся.
Роксолана: Чого ти тут стоїш? Нам пора іти в ліс.
Коли Дем'ян обернувся, перед ним стояла маленька дівчинка, на яку він дивився зверху в низ. Він знав її, це була його подруга. Немовби забувши усе, що щойно відбувалось він піддався хорошій атмосфері літа, що була навкруги. Усе як і тоді, мирні дні без проблем з артефактом й Богами.
Р: Нуууу, чого застиг, ми йдемо?
Д: Так, ходімо.
Підійшовши до лісу хлопець спіткнувся за корінь й впав лицем до землі, піднявшись на руках він розвернувся та сів на землю, ніс від удару досить сильно болів, тому він узявся його масувати. Раптом... Розплющивши очі він побачив наступну картину : увесь Вульгран був ущент зруйнований, не залишилось й каменя на камені.
Прямо перед ним стояла його подруга котра повільно підійшла до нього, після чого різко за долю секунди вхопила його за шию й почала душити.
Д: Щ-щ-що ти?
Р: Це все ти винен. Вона говорила розслабленим дитячим голосом так, немовби просто пила чай.
Д: (Чому вона така сильна хіба діти можуть так сильно стиснути руки? Я ж зараз задихнусь. Це сон, це просто сон. Стоп. Якщо це сон, чому я відчуваю біль? ) Але що я?...
Р: Це все ти винен, це ти... Ти надто довго готувався до того дня, а коли він прийшов ти нічого не зміг зробити. Це ти винен, тож вмри зараз, можливо так у нас буде надія.
Д: (Ще трохи й вона дійсно мене вб'є, що ж робити.) Я-я. Я пстарюсь.
Р: Ти щось сказав?
Д: Я птаюь. (Не можу вимовити, зараз я взагалі уже відключусь.)
Р: Постараєшся? Ха [розтиснувши руки]. Побачимо.
В цей момент Дем'ян різко проснувся, весь у холодному поту, наскрізь мокрий немовби був під дощем.
Д: Мммммм ииииииииииииии [Хапаючи ротом повітря]. Хууууууууууу. Ммммм хууууууууууу.
Памс: Власнику, зафіксоване підвищення артеріального тиску, також виявлена аномалія у роботі головного мозку, одночасно із цим ваша ЦСЦМ зазнала перенавантаження. Ведеться підрахунок інших пошкоджень, будь ласка, зачекайте (/////). Інших пошкоджень не виявлено, загальний стан - задовільний. Можливий статус : страх.
Д: [Нарешті віддихавшись він зміг вимовити хоч щось, щоб перервати потік інформації від Памса]. І це ти називаєш задовільний...
П: Хоча виявлено деякі аномалії, вони не потребують лікування, вам достатньо усього лише відпочити.
Д: Дякую, я уже відпочив на сьогодні...
-----
Примітка:
Пояснення ігровогj сленгу, який використала Феола :
Зарашити — діяти швидко і без планування, кидатися в справу без попередньої підготовки.
Вайпнути — обнулити, знищити, видалити усі дані, тощо.
Ізі — (легко), "це було занадто легко".
**Меч який використовують лицарі новачки - масово виробляється через просту будову й технологій для виробництва. [Каролінзький меч (аналог у реальному світі).]
© Демі Ньюбі, 2024.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!