Вижити у забутому світі.

Памс:  Зафіксоване критичне пошкодження, втрата свідомості через 3...2....1......

Отримавши удар в сонячне сплетіння, Дем'ян втратив свідомість.

---

М:  (ОЙ, ЗДАЄТЬСЯ Я ПЕРЕСТАРАЛАСЬ!!!) Вибач, зараз - не ворушись! (Що я мелю, він ж відключився....)

Вона швидко підбігла до нього й одразу почала застосовувати навичку "загоєння". 

Д:   Де я?  

Відійшовши після удару, хлопець був дезорієнтований. Мія сиділа поруч на бруску, сонце за її спиною створило ореол й у цей момент для людини котра тільки відкрила очі – вона виглядала немов ангел*. 

М:  Ти в раю. 

Д:  [Зірвавшись з землі] Я де?! 

М:  Все ще на полігоні, заспокойся. Ти просто відключився, на хвилину... 

Д:  Пригадав, я в черговий раз змахнув мечем і потім... Відлетів  

М:  Я хотіла тобі продемонструвати те що у зіткненні з людьми потрібно слідкувати не лише за мечем, але й за ногами. Проте я не очікувала, що цей удар тебе нокаутує... Вибач. 

Д:  Та нічого страшного, правда мене нічого не болить. 

М:  Бо я тебе підлікувала, інакше б у тебе був добрячий синець та біль. 

Д:  Ви ще й володієте магією зцілення? 

М:  Ну так, я довгий час була без команди, тому був вибір : витрачати багато грошей на зілля, або навчитися магії.  

Д:  (Між нами не те що прірва, а різниця як між небом та землею. Хіба люди можуть бути настільки сильними? Не тільки тіло, а й сила волі...). Я відійшов. Можемо продовжити.  

М:  Добре.  

П:  Власнику. 

Д:  (Що таке Памс?) 

П:  Пропоную вам допомогу у цій ситуації. 

Д:  (Ні дякую, якщо я кожен раз буду звертатись по допомогу до тебе, то потім взагалі нічого не зможу зробити без допомоги, тим більше який тоді зміст від тренування, якщо я буду використовувати обхідні шляхи.) 

П:  Зрозуміло, переходжу у режим очікування, але вам варто уникати удар у сонячне сплетіння, інакше це може порушити вашу циркуляцію мани, що призведе до перебоїв у моїй роботі. Пізніше мені потрібно буде використати значний об’єм мани для відновлення. 

Д:  (Як незручно, ех, буду старатись.) 

Памс зникнув з поля зору хлопця, тренування продовжується. 

Знову розійшовшись у дві сторони, Дем’ян розставив ноги на ширині плечей та намагаючись врахувати попередні свої невдачі, вирішив змінити тактику. 

Д:  (А якщо я зроблю ось так?!)

Пішов наступний змах мечем, тепер під іншим кутом, також він зрозумів, що не можна зациклюватися лише на одному – потрібно дивитись по сторонах й оцінювати усе навколо.  

Мечі зійшлись, блок удар – удар блок, звук металу розносився по полігону, а з ним й іскри від зіткнення. Усе повторилось іще декілька разів.

М:  (Навіть не знаю що робити, сильніше вдарити я не можу інакше просто травмую йому руку. Не те щоб я за нього сильно переживала, але все ж він жива людина, та й мені його шкода ... зовсім трішки, ну можливо на один відсоток.) 

Мія перейшла у наступ, декілька раз вона спробувала вдарити так, щоб хлопець зміг відбити її меч, але він уже почав вибиватись з сил. Протистояти авантюристу S рангу нелегко, навіть коли той стримується. 

Декілька вдалих блоків і він уже вирішив піти у напад, адже лише захищатись це не варіант.

Зловивши момент, він зробив прямий випад мечем котрий повинен був попасти рівно у грудні клітку противника, але Мія підбила його мечем своїм знизу до гори, від чого той підлетів угору вирвавшись з руки. Дем’ян відвернув свою увагу дивлячись на свій меч у польоті. 

Мія за секунду опустилась вниз на одну ногу, поставила ліву руку на землю й спершись на неї - миттєво іншою ногою описала коло, тим самим збивши опонента з ніг. 

Дем'ян приземлився на свою п'яту точку.

Меч котрий летів – приземлився у декількох метрах від хлопця та увіткнувся в землю.

М:  Запам’ятай, ніколи не відривай п’яту від землі, ми не на турнірі з фехтування де показують техніку володіння рапірою. Мечник завжди повинен твердо стояти на землі інакше страждає сила замаху та рівновага. 

Д:  Ху-ху-ху[віддихавшись він продовжив],  запам’ятаю, але хіба подібний випад не використовують мечники у бою? Я бачив подібне декілька разів. 

М:  Подібне можна використовувати лише у тому випадку коли ти впевнений у своїх силах, але на таке йдуть лише професіонали. Тобі краще зараз забути про те що ногу можна підіймати.

Д:  Ага... 

М:  (Так тепер думай, треба його за щось похвалити інакше просто деморалізую його.) Для того хто недавно взявся за меч, ти ним не погано користуєшся, тренування в гільдії себе окупило, але. Потрібно старатись більше і знайти когось сильніше для тренувань. 

Д:  (Логічно, якщо я буду тренуватись із тими хто набагато сильніше чим я, то швидше зможу підвищити свої навички.) Ваша пропозиція іще в силі? 

М:  Так, а що? 

Д:  Ви не проти якщо спочатку я закінчу свої справи тут й після цього дам вам відповідь? 

М:  (Саме цього я і чекала, все-таки я зможу його захапати, Нокс буде задоволений.) Хммм,  я не очікую від тебе негайної відповіді... (Удам немов я не впевнена, вагаюсь з вибором.) 

Д:  Я все розумію... 

М:  (А тепер пора показати яка я великодушна!) Ні-ні все нормально, я готова зачекати, хотіла просто сказати що “було б добре як би ти вирішив це швидше”. [Вказавши рукою на лавку] Думаю тобі краще присісти. 

Дем’ян скористався пропозицією та присів.

Лавка була дуже широка, але Мія сіла впритул до хлопця, від чого він почав себе дивно відчувати, серце забилось швидше чим зазвичай, такого не було навіть під час тренувань. Глибоко в його душі почало щось зароджуватись, але він про це іще не здогадувався. 

Думки Мії ж у цей момент були зайняті справою.  

М:  Тепер поговоримо про твою роботу, що тобі потрібно, коли та як плануєш розраховуватись? 

Д: Як би сказати. Мені потрібно дійти до одного місця у цій місцевості, глибоко в лісі. Точніше зможу сказати згодом. Буде це через чотири дні, щодо оплати... Я точно не знаю скільки такі авантюристи беруть, не могли б ви мені розповісти як саме розраховуєте ціну? 

М:  Враховується : ризик, можливі вороги, ціль якщо це конкретний монстр, а також місце й зілля з базового набору. Все залежить від завдань, якщо це полювання на монстра, тоді береться максимальна ціна, якщо просто супровід, то сама мінімальна, але вона зростає залежно від загроз з якими ми зустрінемось на шляху. 

Д:  Я б хотів взяти вас у супровід, щодо ризику точно не знаю,  можливо будуть монстри. 

М:  Хм, ну загроз S рангу точно не передбачено, на певних маршруту можуть зустрітись складні противники, Думаю ми зможемо зійтись у ціні, якщо все пройде гладко, тоді з тебе тридцять золотих ліімів. 

Д:  Я думав буде дорожче, аж полегшало. 

М:  Це лише у випадку якщо все буде просто і зустрінеться лише монстр типу Жабуна чи Споранга, якщо загроза вище, тоді ціна буде від п’ятдесяти до ста золотих ліім.  

Д: Оууу, а щодо кількості монстрів? 

М:  Кількість в принципі не важлива, хіба їх перевалить за сотню.

Д:  (Боже дякую хоч за це.) У такому разі я оплачу перший внесок у тридцять золотих, решту уже розрахуємо по завершенні.  

М:  Домовились, тоді виходимо через 4 дні?

Д: Можливо потрібно буде вийти швидше, я за ці дні зберу деяку інформацію і тоді скажу точніше. 

М:  (Так він і досі не знає куди йде? Сміх та й годі.) У такому разі, щоб не сидіти без діла увесь цей час, ми будемо проводити тут тренування кожен день, можеш приходити у таки й же час. Але на сьогодні час твого тренування вичерпано, відпочинь. Можеш попрактикуватись у магії з Ро. 

Д:  Угу.  

Даян та Стів теж завершили свій спаринг й підійшовши, сіли на лаву поблизу, дістали свої пляшки з водою та почали пити.

Да: Пані Мія, я давно хотіла у вас запитатись — скільки у вас самих сильних навичок?

М: Досить таки багато, а що?

Да: Просто цікаво, можете одну з улюблених назвати?

М: З улюблених значить... Одна з таких - «Колекція Смерті: Меч».

Да: Ого, я чесно не очікувала.... Думала як і усі інші назвете щось банальне типу «Пекельний вогонь»*. Хоча лише на активацію «Колекції Смерті» у мене піде більше мани чим вміщає моє тіло.

М: А я досить часто використовую цю навичку проти S рангових.

Мія сказала це так буденно, що спочатку до Даян не дійшов зміст слів й вона застигла ненадовго.

Да: Часто?!

С: Тобі не варто ех... [Після невеличкої паузи] Не варто дивуватись, вона справжній монстр.

М: Стів прошу, не перебільшуй.

С: Перебільшувати? Це я ще применшую, твоїх запасів мани вистачить аби використовувати будь-яку «Колекцію Смерті» приблизно три хвилини.

Да: ТРИ?!!!

Очі дівчини почали так швидко кліпати, що ще б трохи й вона злетіла в небеса.

М: (Ну от і так завжди, як тільки хтось про це чує так починається. Я ж не хотіла вихвалятись своїми можливостями, просто чесно відповіла на запитання.)

С: Саме так, у неї з народження неймовірний запас мани, це здивувало усіх в гільдії коли вона вперше прийшла.

М: (Що я можу зробити? Це можна було б списати на бонус переродження, як у копіпастних* ісекаях*, але на щастя чи на жаль — таких бонусів мені не надали. Якщо так замислитись, можливо Нокс все-таки доклав до цього руку?) Давайте не будемо про це...

С: Ага, бо саме через це наш Ро постійно намагається збільшити свої запаси. Він ельф і не готовий миритись із такою аномалією.

М: Надіюсь його ельфійського життя вистачить на це.

С: Ха-ха-ха дійсно, ти ж і зараз стараєшся його збільшити, лише не забувай про безпеку.

М: Так-так.

Мія встала та відійшла недалеко, аби потренуватись самій, бій з Дем’яном був лише легкою розминкою.

Д: Мені аж цікаво стало, можете розповісти, що саме ця навичка робить?

С: «Колекція Смерті» відноситься до магії «Ґефер», вона надзвичайно небезпечна як для цілі так і для того хто її використовує. У саму «Колекцію» входить : Плащ, Рукавиці, Коса, Меч та Кристал.

Д: А чим саме небезпечна ця навичка?

С: Наше тіло здатне вміщати неймовірні об’єми мани, але чим її більше, тим вище ризик втратити контроль. Коли у твоєму тілі стільки мани скільки у Ро, то уже з’являються проблеми при ще більшому розширенні, а у Мії мани у декілька разів більше. Якщо вона вийде з під контролю, в кращому випадку ти більше не зможеш бути авантюристом.

М: (Я б сказала їм «Немає причин для переживань, бо...». Бо Нокс не допустить цього, я надіюсь. Коли я використовую магію, то моє тіло повністю мене слухається, це почалось після того як я випила той дивний напій в гостях у Нокса.)

Далі розпочалось головне тренування групи де  Дем’яну не було місця через нерівність сил.  

Команді потрібно підтримувати себе у хорошій формі й завжди удосконалюватись, будь-який неправильний рух може стати для них останнім.  

Коли хлопець повернувся додому з тренувань, він занурився у свій спальний мішок й хотів відпочити від фізичних та магічних навантажень.  Проте у нього з’явився непроханий гість, як завжди не вчасно. 

---

Феола:  Смертний. 

Вимовила вона й почала позіхати. На цей раз голова не гуділа, не було ні якої болі й присутність Феоли майже не відчувалась. 

Д:  Так, я слухаю? 

Ф:  Я думала як тобі пояснити маршрут й використала простіший спосіб – просто перенести необхідну інформацію у твою голову. Звичайно це небезпечно, але краще чим придумувати десять обхідних шляхів. Починаю. 

Не давши навіть перевести дух, вона почала вносити у пам’ять хлопця необхідні знання, цього разу обійшлось взагалі без болю чи якихось неприємних відчуттів. 

Ф:   Так [знову позіхнувши], коли дійдеш до дерева, дочекайся моменту коли плід почне переливатись кольорами райдуги. Тільки у цей момент його можна буде зрізати. І ще...  

Д:  Так? [Пауза]  Я слухаю?  

Ф:  А? Ааа... На чому я? Ага, як бачиш я готуюсь до сну. Певний період часу мене не буде, можливо навіть декілька років. За цей час ти повинен будеш прокачатись, бажано до S рангу.  

Д:  Вибачте, але ви просите неможливого, це фізично не... 

Ф:  Це можливо, як ти думаєш чому я тебе сюди відправила? Той хто скуштує цей плід пришвидшить свій розвиток, як фізичний, так і магічний.  

Д:  Чому ж я не чув про це раніше?(Ой.) 

Ф:  Тому що, біля цього дерева є сторожі які підкоряються Богині Землі й захищають плід від недостойних. Та й усі хто про нього пам’ятав уже давно відкинулись, ще в той період часу люди мало що задокументовували. Словом – знання про це загубилось. А тепер піду займатись своїми справами.

Д:  Так і зроблю.  

.... 

Д:  Феола? АУУУУ?  

....... 

Д:  (Хух пішла, цього разу точно було щось не так, я нічого взагалі не відчув. Можливо вона просто усі ці рази спеціально знущалась наді мною? Стоп, може вона і досі тут? [Озирнувшись] Це іще гірше, чим коли моя голова розколювалась, так я хоча б знав що вона тут...) 

Посидівши у тиші декілька хвилин, він все-таки не витримав. 

Д:  (Вона пішла займатись своїми справами. СПРАВАМИ?! Вона ж точно пішла спати й сама про це сказала, які ще справи! Я маю займатись СВОЇМИ СПРАВАМИ?! З якого  дива вони мої, вона сама мені їх нав’язала!!!!). ХУХ!  

Сильно видихнувши, його відчуття люті й агресії почало відходити.  

------

Примітка :

(У таких дужках записані думки персонажа), [а у таких записана додаткова інформація.]

Пекельний вогонь — навичка високого рівня, сфера червоного вогню яка має велику руйнівну силу, вогонь здатен спалити навіть кістки.

У місцевій культурі "Ангел" — це провідник душ померлих, який супроводжує їх у місце вічного спокою(тобто забуття).

Копі-паст (від англі. copy-paste, метафорично) — скопіювати-вставити, в цій ситуації - явище механічного дублювання тексту, позбавлене творчої інтерпретації чи авторського переосмислення (коли десятки творів схожі один на одного, з мінімальними відмінностями).

Ісекай ("Інший світ") — це популярний японський жанр фентезі, де головний герой потрапляє з нашого світу в інший, часто фентезійний світ, світ відеогри, паралельний всесвіт, або навіть у минуле, і змушений там адаптуватися.

© Демі Ньюбі, 2024.