Вижити у забутому світі.

Група Мії доправила непритомного Дем'яна до Золотого дому*, аби врятувати йому життя. Після порятунку хлопця, Мія, Стів та Ро були вимушені відправились розслідувати інцидент, пов'язаний із Лісовим Гігантом, оскільки це викликало занепокоєння у чиновників після доповіді яку ті отримали з Гільдії Авантюристів.

---

Три дні тому Дем’ян зустрів Лісового гіганта й отримав сильні травми після чого втратив свідомість, нарешті сьогодні він прокинувся. Відкривши очі, хлопець одразу помітив невідому стелю.

Спробувавши поворухнутись йому стало зрозуміло, тіло чимось прикуте і єдине чим він може рухати - це голова.

Хлопець був одягнений у спеціальну одежу й зафіксований за допомогою ременів що кріпились до металевого ліжка.

Дем’ян: (Де я? Що трапилось? Останнє що я запам’ятав, це як мене збив монстр і я відлетів, а далі усе як у тумані.)

Памс: Власнику, ви прокинулись.

Д: (Що зі мною трапилось?)

П: Проводжу підсумок (/////) Ваш статус змінено з “Критичний” на “Задовільний”, було зафіксовано : велика кількість переламів кісток, а саме “грудної клітки, правої руки”; розрив правого легеня; серйозна кровотеча; струс мозку; також...

Д: (Досить-досить, я зрозумів.)

П: Бажаєте переглянути останні візуальні дані, отримані перед тим, як ви втратили свідомість?

Д: (Ні....)

Збоку біля ліжка на підставці стояв артефакт, що реагує на рух у кімнаті, він з’єднаний з своїм братом котрий знаходиться у іншій частині, такі використовують зазвичай у лікарнях й зрідка задля безпеки, оскільки його досить легко провести, або знищити.

Поставили його там, щоб коли пацієнт прокинувся, йому надали необхідну допомогу, а також нагодували.

Через кілька хвилин з моменту пробудження, у кімнату завітав цілитель. У його руках був легкий сніданок, котрий Дем’ян не міг розглянути, бо був прикутий.

Цілитель: [Відчинивши двері] вітаю, ви уже пробудились.

Д: По перше де я, по друге чому ви мене зв’язали!

Ц: Ох прошу вас не підвищувати голос, я усе поясню підряд. Зараз ви знаходитесь у Золотому домі*, вас сюди принесла група авантюристів й оплатила ваше лікування тут. Ви були без свідомості близько трьох днів, усе через ваші травми й шок. Рухатись ви не зможете іще деякий час, за допомогою спеціальної одежі, ми вас зафіксували аби ваші кості почали зростатись як слід, після чого ми зможемо вас повноцінно вилікувати за допомогою магії.

Д: Невже мене не можна вилікувати зараз?

Ц: Ви переоцінюєте можливості магії зцілення. Звичайно ми можемо зцілити вас негайно, однак... однак магія не зростить ваші кістки так, як вони мали б бути, вона просто зростить їх у тому положенні у котрому вони зараз знаходяться. У результаті ви будете інвалідом до кінця життя, або прийдеться заново їх ламати й зрощувати. Лише магія рівня Архонт здатна зціляти будь-які травми, але й вона не всемогутня.

Д: Хм, я вас зрозумів. (СТОП! ЗОЛОТИЙ ДІМ! Як я пропустив цей момент?) Ледь не забув, иииии ну, оплата?

Ц: За це можете не переживати на цей випадок мене попросили передати вам листа, однак мені заборонено його відкривати. Вам доведеться дочекатись доки не зможете самостійно його прочитати.

Д: (Ну он, тепер мене буде мучити цікавість...) Дякую.

Ц: Це моя робота. На цьому у мене все, зараз до вас підійде доглядальниця і ви зможете поснідати, вона буде з вами цілий день до моменту поки ви не зможете рухатись самостійно.

Буквально через дві хвилини, після того, як цілитель покинув кімнату, у середину зайшла доглядальниця. Це була жінка середнього віку й після короткого привітання, вона одразу перейшла до своїх обов’язків, та почала годувати пацієнта.

Д: (Пюре із картофу з грибною підливкою... грибна... Це викликає у мене якісь негативні спогади про недавні події.)

---

[17 день першого місяця літа, 2531р. Н.Е.Б.]

Минуло півтора тижня з моменту пробудження Дем’яна у Золотому домі, нарешті він уже може самостійно рухатись. Його розв’язали, після чого зняли спеціальну одежу.

Довгоочікувана свобода, однак хлопцеві необхідно залишитись іще на один день, цілитель повинен завершити лікування. Після того як він поснідав, тепер уже за допомогою власних рук, хлопець дістав лист котрий йому залишили люди що, врятували йому життя.

---

Повернувшись назад у місто, група Мії відправилась у Золотий дім. Підійшовши до управителя дівчина сказала :

Мія: Добрий день. Ми принесли хлопця котрому терміново необхідна допомога, усі витрати на лікування ми оплатимо зараз.

Управитель: Добрий день, так я зараз повідомлю цілителів. [Використовуючи "магічний зір" він швидко оглянувши хлопця котрий лежав на спині у Стіва й продовжив.]Судячи з його вигляду поранення досить серйозні, лікування обійдеться не дешево...

М: Це не проблема.

У: В такому випадку, будь ласка, занесіть його у окрему кімнату для важко поранених, мій помічник вас проведе.

М: Стів, будь добрий, віднеси його, а я розберусь з платою.

Стів: Я ж і так його пер сюди усю дорогу... Помічник жестом запросив Стіва пройти за ним, тому він пройшов у двері неподалік від управителя.

Ро: Навіщо ти береш на себе ці проблеми? Я не хочу сказати, що варта його кинути напризволяще, однак...

М: (Хммм, не можу ж я йому сказати - “Це через те що я переродилась, а цей хлопець — моє домашнє завдання”...) Не думай забагато, я допомагаю йому, тому що так буде правильно, а оскільки я не знаю скільки у нього грошей, то внесу заставу на лікування... [Занурившись у роздуми, вона обмірковувала як би все обставити.] Оскільки він зараз у відключці, я напишу йому листа, а потім він поверне мені гроші (Насправді я досить заможна людина, грошей у мене кури не клюють. Завдяки своїй роботі авантюристом, я назбирала уже достатньо, аби купити титул...можливо навіть декілька, ще й зможу купити непоганий будинок і заодно відкрити бізнес. Тільки навіщо мені це? Спокійне життя, де я просто буду знову вмирати як офісний-планктон? Ні, дякую.).

Р: Зрозуміло... Просто я думав ми залишимо усе на нього.

М: Ро, ти ж знаєш. Якщо він буде не в змозі розрахуватись за своє лікування, його просто продадуть у рабство (Ще цього мені не вистачало. Хоча якщо так задуматись, було б досить не погано. Його продають у рабство, пізніше я б його викупила й тим самим він буде зобов’язаний мене слухатись й йти за мною без можливості вибору.) Поки обдумувала цю ідею, вона мимоволі посміхнулась.

М: Я уже все вирішила, тому не будем обговорювати цю тему.

Р: Як скажеш...

М: (Рабство так? Добре-добре, не хочу потім розбиратись з наслідками й руйнувати йому життя. Хоча воно у нього і так уже зруйноване, а? Ох не заздрю я йому, я зібрала досить багато інформації про тутешніх божків, вони заставлять його бігати перед ними й махати хвостиком на їхнє замовлення, як це було раніше...)

Розрахувавшись з управителем, Мія взяла аркуш паперу й почала думати, що б їй записати.

М: (Так з чого б почати. Спочатку напишу коротке привітання, поясню хто я така і що відбулось.)

“Вітаю тебе, на жаль не знаю твого імені. Мене звуть Мія, я з Керії. Я з моєю групою відправилась на завдання гільдії авантюристів, де нам необхідно було розібратись із Гігантом. Коли ми прибули, ти уже був серйозно поранений і на щастя ми встигли надати тобі першу допомогу після чого відправили тебе у Золотий дім.”

М: (А тепер, як би мені змусити його бути мені винним, однак не так щоб це тиснуло на нього... О точно, ми ж взяли його матеріали з монстрів, хоча звичайно їх продаж не перекриє й 1/5.)

“Я не знаю скільки у тебе грошей у розпорядженні, тому я продала матеріали з монстрів, що ти вбив, а іншу частину я оплатила із своїх. Без відповідного лікування, ти міг би залишитись з інвалідністю й я вирішила взяти все на себе. Впевнена, в майбутньому ми іще зустрінемось. Тобі непотрібно зайвий раз переживати за те як зі мною розрахуватись, а також не шукай зустрічі зі мною, оскільки я подорожую по усій Імперії й ти просто витратиш купу часу в нікуди. Бажаю усього найкращого та надіюсь ти докладеш більше зусиль до своїх тренувань, щоб у майбутньому ти міг сам себе захистити.”

М: (На цьому все, закінчина нарешті. Якби можна було просто напряму йому все розповісти й одразу запрягти його до роботи, таааааа було бу чудово, але на жаль мій покровитель... Покровитель, можна його так називати? Володар, пан? Чи можливо буде краще сказати - мій Бог?)

Передавши лист управителю, Мія із своєю компанією відправилась далі по Імперії. Попереду її очікували нові перешкоди та нові пригоди, а також знайомство з персоною, котра має відношення до того ж самого Бога, котрий повернув її до життя.

---

“Бажаю усього найкращого та надіюсь ти докладеш більше зусиль до своїх тренувань, щоб у майбутньому ти міг сам себе захистити.”...

Дочитавши листа, він відклав його вбік, після чого почав роздумувати над тим як йому пощастило.

Дем’ян: Якби вони запізнились. А я лишень перед цим відправляв матері лист, що усе буде у порядку...

Зануривши голову у руки, хлопець занурився у відчай, однак так далі тривати не могло. Тому він через декілька хвилин взяв себе в руки. У голові усе загуділо, після чого з’явився досить знайомий писклявий голос.

Феола: (СМЕРТНИЙ! Ти-ти! ААААААА. Я усього лише відвернулась на мить, а ти встигнув вже балансувати на грані смерті!)

Д: (Вітаю вас богине. Вибачте, що змусив вас переживати за мене, це не повториться...)

Ф: (Ну ти вже постарайся не відкинутись! Хууух.)

Видихнувши, Феола зробила невелику паузу, а Дем’ян не наважився заговорити, адже він знав, що із цією “інфантильною” богинею краще зайвий раз не резикувати.

Ф: (Бачу, ти вже відновився, добре. Тоді перейду до справи - у мене є для тебе завдання й ти не зможеш від нього відмовитись, не зважаючи на те, що воно надзвичайно небезпечне.)

Д: (Що ж це за завдання таке?)

Ф: (Ти звичайно старався, витрачав час на тренування, хвалю тебе за це. Однак прогрес йде занадто повільно, а судячи п, тому що, ти ледь не вайп... ееее, ледь копита не відкинув, мене відвідала одна ідея. Ти відправишся у ШанЧенг, там тобі доведеться розшукати одну реліквію, вона пришвидшить твій розвиток. Так коли там будуть усі необхідні умови? Сонце світить під кутом... ага, ну у тебе є три місяця на підготовку.)

Д: (Як скажете, я підготуюсь...)

Ф: (Хі-хі. [Спочатку вона засміялась, після чого тон її голосу став настільки серйозним, що кров застигала.] Не змушуй мене в майбутньому знову втручатись у твої справи. До зустрічі.)

Д: [Гул у голові розчинився, немов би його й не було.] (Господи, до кого мені потрібно звернутись, щоб з мене зняли це прокляття... Вбивати мене вона не буде, спокійно померти - теж не дасть судячи з всього. Життя у підвішеному стані, оце так доля. Ну добре, яке вже життя маю таке маю, думаю я вже дійшов до стадії коли я прийняв усе це. Цікаво, це доля у мене така, чи мені просто не пощастило? Памс.)

Памс: (Власнику, викликали?)

Як і завжди, перед очима хлопця з’явилась левітуюча сфера, а також його прокляття, через яке він тепер вимушений тратити своє життя на примхи богині. Після коротких роздумів, хлопець звернувся до свого ассистента.

Д: (“Можливо... можливо, якщо я позбудусь цієї штуки, богиня нарешті відстане від мене?” Памс, здається ти говорив, що є можливість вийняти тебе і якщо я правильно пам’ятаю, у тебе недостатньо інформації?)

П: Підтверджую.

Д: (Що тобі необхідно для того, аби ти відшукав спосіб?)

П: Пошук (/////). Для відновлення необхідно “█▄▇”... Дані заблоковано, у вас недостатньо прав для доступу - необхідно відповідати вимогам вказаним Адміністратором “▇▇▇”.

Коли Памс намагався озвучити ім’я Адміністратора або сказати що саме необхідно він видавав незрозумілий набір звуків. Ці звуки були досить приглушеними й грубими, як Дем’ян не намагався, він не міг їх ні зрозуміти, ні відтворити. Мова здавалась божественною, а можливо й демонічною, на такій точно ніхто не спілкувався у цьому світі.

Д: !!!!!! (Яким іще вимогам, що за Адміністратор? Я не розчув що ти сказав.)

П: Адміністратор “▇▇▇”.

Д: (“Нічого не розумію”. Хто це?)

П: Запит відхилено.

Д: (“Ні я докопаюсь до суті”. Чому він це зробив?)

П: Запит відхилено.

Д: Тц... (Тоді скажи, це твій попередній власник?)

П: Перевіряю інформацію (/////). Відповідь : ні. Згідно з фрагментами, котрі мені вдалось відновити, Адміністратор “▇▇▇” - не є моїм попереднім власником.

Д: (“Просто чудово, тепер у моєму житті на одну проблему більше. Хтось втрутився в роботу цього артефакту й тепер я не можу отримати від нього необхідну інформацію. Хто, коли і для чого це зробив? Угх.” А які необхідно виконати вимоги, щоб ти мені розповів?)

П: Вимоги для розблокування інформації позначені як “секрет”. Памс не може обійти обмеження, встановлені Адміністратором “▇▇▇”.

Д: (Який ж ти безтолковий, навіщо ти взагалі існуєш, якщо не здатен виконати моє прохання.)

П: Памс перепрошує, однак я артефакт, котрий не здатен йти проти волі власника, а також закладених законів.

Д: (АЛЕ Я ТВІЙ ВЛАСНИК!)

П: Підтверджую, але у законах на яких базується моя свідомість чітко прописана ієрархія і я не можу піти проти неї.

Д: (Що ж це за ієрархія така?)

П: Творець>Адміністратор(Рут)>Адміністратор(Головний), для цього необхідно пройти підтвердження у мого Творця> Адміністратор(Власник) нижчого рівня з обмеженим доступом.

Д: (Тобто у мене обмежені можливості? Це сміх.)

П: Саме так. Варто зазначити, Адміністрато з Рут правами - надав вам деякі привілегії - Адміністратора(Головного). Тому мій функціонал розширено, наприклад в цей пакет розширень входить : підтримка заклинаннями, відтворення спогадів, Заборонена та Проклята секції та інше.

Д: (“Занадто багато інформації. Виходить, що хтось розширив можливості цієї штуки й водночас заборонив мені доступ до деякої інформації? Тепер навіть не знаю, радіти мені чи битись об стіну.” Добре, на цьому все.)

П: [Відключився.]

Д: Ну, з цим поки закінчу... Через півтора місяця мені необхідно виїхати у ШанЧенг, чи куди там мене відправили. (А чи можу я взагалі озвучувати свої негативні висловлювання про богів, можливо вони мене чують? І чи читає ця Феола мої думки? Охххх, відчуваю як у мене розвивається параноя....).

-----

Примітка :

*Золотий дім - загальна назва для лікарень де працюють маги-цілителі. Надає три рівні послуг, перший дешевий (обстеження, лікування легких порізів і подібного), середній(лікування зовнішніх поранень, пневмонії), елітний (лікування переломів різної ступені важкості, пошкоджень внутрішніх органів і т.д.). Чим складніша процедура, тим вища кваліфікація повинна бути у цілителя, це збільшує вартість зцілення у декілька разів. Наприклад "зцілення однієї зламаної руки(не складний випадок)" обійдеться людині у її 3/4 місячної зарплатні(мається на увазі середня зарплатня по Імперії, тобто 7 срібних ліім), у разі відмови людина буде вимушена витратити до двох місяців на своє лікування.

© Демі Ньюбі, 2024.