Вижити у забутому світі.

По вимощеній бруківці їхала карета, перетинаючи наповнене життям місто. То тут, то там бігли робочі, хтось доставляв товари у магазинчики. 

Десь створився корок через те, що дві карети не змогли розминутись й зараз їхні власники влаштували словесну перепалку.

Узбіччям йде пара та вигулює гонгона*, а на небі як завжди яскраво світить сонце яке доповнюється безхмарною погодою.

Карета сім'ї Караш, здолавши увесь шлях та перепони, нарешті опинилась перед брамою “Академії Літсто”.

Показавши печатку роду, кучер отримав дозвіл й в'їхав у середину.

Розвернувшись біля фонтану, що знаходився перед парадним входом, він висадив пасажирів та поїхав на стоянку.

Вайз:  Ми лишень приїхали, а я уже хочу звідси піти.

Елісабет: Таке буває не часто, але я з тобою згідна. Ти до речі прийняв ліки?

В:  Ага.

Е:  Тоді ходімо візьмемо наш план навчання.

В:  Я от зрозуміти не можу, навіщо нам в такому віці вчитись?

Е:  Тому що, брате, прогрем не стоїть на місці й ми маємо рухатись з ним в ногу, а не наздоганяти. Якби ми жили років так по шістдесят, то одного навчання нам би вистачило з головою, а так... з'являється багато нових досліджень й робиться багато відкриттів, нова інформація, тому для нас - це необхідність.

В:  Ну от, завжди ти так - береш і душиш.

Е:  Цього б не було, якби ти поводив себе відповідно до нашого статусу.

Її холодний та зверхній тон поставив крапку у цьому діалозі. Вайз просто знизав плечима та пішов вслід за сестрою. 

Недалеко від входу, очікувала жінка одягнута у форму академії,  розподіляла навчальні програми між новоприбулими. Черги не було, тому брат з сестрою одразу отримали свої розклади уроків.

Хлопці навчаються у правому крилі, дівчата в протилежному, тому побажавши один одному успіхів - вони розійшлись. 

Вийшовши з центральної будівлі та йдучи через сад, Елісабет зіткнулась зі своїми однокурсницями. Тут всі один одного знають, бо це академія для знатних родин. 

Е:  Тц (прикусивши язик від злості). (Краще б я вчилась у звичайній академії, чим у цій.) 

Група з трьох дівчат стояла на основній дорозі. Оминути їх зараз, значить виявити найвищу не повагу, що може зіпсувати відносини між родами, навіть якщо це всього лише молода кров*.

Одягнувши фальшиву посмішку, Елісабет наблизилась до них, швидко привіталась та перекинулась парою слів з ввічливості. 

Е:  Скоро початок, тому я вас покину. (Який жах, виділила на них більше часу чим планувала.)

Фігура дівчини поступово віддалялась, в дівчата продовжили.

Перрі:  Ви бачили? У неї плаття з останньої колекції Хікорі.

Леві:  Я так їй заздрю.

П:  Ти більше думаєш про її брата і як би з ним познайомитись…

Л: Перріііііі!!! 

Леві надула щічки та мило тупотіла ногою.

Шейла: (Шепочучи)  До речі, ви чули… її брат недавно так осоромився…

Л: А?

Перрі схопила співрозмовницю за шию, її очі змінили колір на яскраво блакитний, рука стискала шию все дужче. Лице Шейли почало червоніти, поступили вени.

Капіляри в очах почали тріщати, зір затуманювався й з кожного миттю було видно все менше й менше.

На пару задусі прийшла магія крові “розрідження”, від чого кисень зникав ще швидше.

П:  Люба, будь ласка, слідкуй за своїм язиком.

Л:  Ай-ай. Ну як так можна, Шейла? Я звичайно розумію, що ти не з основної гілки сім'ї, але хіба це привід нехтувати манерами?

Грайливий тон дівчат сильно контрастував із тим, що відбувалось.

П:  Шейла Вентері Бамон - щоб ти більше не займалась нічим подібним.

Перрі відкинула дівчину назад.

Ш:  Ґхааа-ґхааа [віддихуючись]. Гшхххххп. 

Л:  Можеш зараз нічого не говорити, краще попіклуйся зараз про себе. [Звертаючись до Перрі] Добре, думаю пора вже йти в аудиторію. Як думаєш, у мене є шанс потоваришувати з Елісабет?

П:  Навряд, але можеш спробувати. 

Неподалік від місця сутички знаходилась аудиторія, де за своїм місцем уже нудьгувала Елісабет, очікуючи початок.

Завдяки чудовому слуху посиленому магією, вона була в курсі всього що відбувалося ззовні.

Е:  (Ну хоч хтось тут при здоровому глузді, а то я хотіла втрутитись й вирвати язик цьому непорозумінню. Однією проблемою менше.)

Леві та Перрі увійшли та попрямували до своїх місць, адже часу вже майже не залишилось.

Над дверима аудиторії знаходиться магічний артефакт, він видає звук дзвону через певні проміжки часу, даючи студентам орієнтир початку  та кінця занять.

До моменту як вчитель увійде у клас, усі мають зайняти своє місце. 

[Пролунав дзвінок.]

Двері відкрились, всередину увійшла Шейла. Окинувши оком усіх присутніх, вона тихо фиркнула, однак за її спиною уже з'явилась викладачка.

Фіона:  Кхм. 

Е:  (Хмм? Новий викладач, це щось новеньке. Ми не знайомі, значить вона навіть не ходить до молодої крові. Ой…)

Ікнувши від страху вона одразу побігла займати місце. 

Залишивши свої книги разом із записники на столі, жінка почала урок.

Ф:  Вітаю всіх на моєму курсі присвяченому “Регенерації”. Я Фіона Р…

З місця зірвалась одна дівчина, перервавши своїми вигуками викладачку.

"Нас буде навчати бліднокровка*?! Що це за ганьба!"

В аудиторії було близько чорока дівчат, більша частина з яких зривалась зі своїх місць, тим часом інші продовжували сидіти як справжні леді, однак через такий гуг більшість прикрила вуха.

"Як таке взагалі можливо!!!"

"Підтримую попередніх ораторів!!!"

Е:  (Еххх ну от, перетворили урок на казна-що…)

В той час як половина дівчат сиділа мовчки, декілька особливо запальних почали травити викладачку лише за те, що вона не була дворянкою. Бліднокровка в академії для молодої та старшої  крові. 

Жінка нічого не відповідала, лише слухала потік зневаги.

Е:  (Бісять.)

Елісабет підвелась зі свого місця, й усі дівчата миттєво замовкли. Повернувши голову, вона подивилась на них з презирством, очі почали змінювати колір з пурпурного на бордовий, від чого погляд здавався порожнім.

По тілах дівчат пробігли мурахи, з'явився страх,  оскільки якщо вкласти трішки більше мани,  то можна легко викликати жахливий біль по всьому тілу жертви, а ще масову кровотечу в усіх органах разом.

Е:  Закінчили? Основне правило академії “У цих стінах всі рівні”, але що я бачу? Молода кров, яка ще недавно сама була на тому ж місці, зараз протестує найбільше. Чомусь ми, представники старшої крові, не бачимо ніяких проблем. Підбирати слова я не буду, тому кажу прямо - заткніться. 

Проковтнувши язики, вони сіли, а очі Елісабет почали повертати свій природний колір.

Е:  Будь ласка, продовжуйте.

Ф:  НА чому ми зупинились? Ах так.Я Фіона Рулді, як ви всі помітили - я бліднокровка. Довго ходити навкруги я не буду, тому одразу скажу - мене взяли на цю роботу не за красиве лице, чи по блату, а за мої досягнення в області регенерації. Якщо із цим усе зрозуміло, тоді почнемо.

Офіційно - урок розпочався…

----------

Примітка :

(У таких дужках записані думки персонажа), [а у таких записана додаткова інформація.]

У примітці автора на головній сторінці знаходиться посилання на карту світу.

Гонгон — монстр схожий на комок шерсті розміром із кота, його тримають у якості домашньої тварини, оскільки він невибагливий у догляді й здатен їсти практично усе.

Бліднокровні(найнижчий стан у суспільстві сангвіар) — складає основну масу населення (простий люд). Не мають давнього родового коріння чи титулів, однак за свої заслуги, чи щось інше, можуть отримати статус Молодої крові.

Молода кров(малі дворяни) — це роди або окремі особи, які вислужили свій статус, власне дворянське ім'я та титул завдяки особистим досягненням, багатству чи силі, піднявшись зі стану Бліднокровних.

Старша кров — вища правляча аристократія, представники найдавніших родів(але не обовязково). Підпорядковуються лише "Старійшинам".

© Демі Ньюбі, 2024-2026.