Вижити у забутому світі.

Жахлива ніч закінчилась, вертячись у ліжку до самого, Дем’ян роздумував над змістом свого життя та над майбутнім яке у нього поступово відбирали. Сонце світило у вікно, пора вставати. 

Піднявши важке тіло, він розпочав приводити себе до порядку, голова була не інакше як – квадратна, у вухах злегка гуділо.  

---

Д:  (Де ж воно.)  

Хлопець завзято щось шукав у своїй шафці напроти ліжка. 

Д:  (Де ти... [Перебираючи свої речі] Де, а. Знайшов.)  

Взявши баночку з настойкою у середині, він кривлячись випив трішки, ця настойка доступна в усіх магазинах, має тонізувальний та легкий ефект відновлення. Поки настойка почне діяти, пройде ще десь хвилин з десять, тому зібравшись він вирушив у гільдію, щоб взяти своє перше завдання на монстрів. 

Йдучи повільно, він глибоко дихав, аби  мозок отримав більше кисню, серце почало битись активніше, тим самим пришвидшуючи поширення настойки по усьому тілу. Дійшовши до дверей, його лице уже виглядало набагато краще, хоча було помітно втому. 

У середині гільдії, Дем’ян побачив декількох авантюристів, за усі дні свого перебування тут, він ні різу не зустрічав інших авантюристів. Здалеку доносилась їхня розмова з Євою, вони взяли завдання та не звертаючи уваги на хлопця, покинули приміщення.

Дем’ян:  Добрий день, а хто це щойно був? 

Єва:  Ці двоє - авантюристи А рангу, вони сьогодні повернулись з попереднього завдання й знову взялись за нове. 

Д:  Сьогодні я уперше когось тут помітив, окрім вас звичайно. 

Є:  Все, тому що більшість місцевих авантюристів зайняті завданнями у різних частинах провінції. Хммм, здається уже зовсім скоро більша частина повинна повернутись так що, ти з ними скоро познайомишся. 

Д:  Ага... (Не те щоб я горів бажанням заводити тут друзів, скоро мені потрібно буде відправитись далі.) 

Перебігаючи очима та шукаючи замовлення пов’язані з монстрами, він вибрав найпростіше. 

Д:  (Думаю краще для початку взятись за щось простеньке, за одно й зможу оцінити наскільки мені складно у реальному бою.) 

Завдання прийнято, настав час відправлятись на його виконання. Ціль знаходиться за декілька годин від міста, у невеличкому поселенні серед лісу. Розпитуючи людей котрі виїжджають, хлопцеві вдалось знайти того, хто відправляється саме цьому напрямку, оплативши незначну суму за проїзд, він відправився на своє перше бойове завдання : “Знайти і знищити лігво Рукків*”. 

Приблизно через дві години, Дем’ян прибув на місце.  

Д:  Напевно потрібно буде порозпитувати місцевих? 

У оточенні лісу було невелике поселення, де розводити різноманітних тварин й вирощували городину на продаж. Поспілкувавшись із старостою поселення, було отримано нову інформацію, та деякі деталі справи, разом із можливим місцеперебування лігва. 

Виявляється Рукки влаштували своє лігво десь неподалік й прийнялись нападати на місцевих тварин й затоптувати поля. У кожному поселенні є свій захисник, обов’язком якого як нескладно здогадатись є - захист поселення від монстрів, однак він не може покинути** поселення й відправитись на пошуки лігва, бо тоді поселення буде без захисту й такі хитрі монстри як Рукки можуть скористатись його відсутністю.  

Вивідавши можливе місце лігва, він відправився на його пошуки. Щоб не заблукати у лісі, зазвичай відправляли провідника, який знайомий із цією місцевістю, тому разом із Дем’яном відправили місцевого хлопчину, дванадцяти років. 

У глибині лісу виявилось лігво Рукків, ці монстри хитрі, однак з якихось причин вони ніколи не маскують свої лігва. Лігво являти собою шалаш з гілок, метром у висоту та три метри в ширину. 

Д:  Я піду у перед та почну розбиратись з ними, а ти зачекай мене тут. 

Хлопець:  Угу. Заховавшись у кущах неподалік, він став чекати коли авантюрист завершить свою роботу. 

Навколо багато гілок, що опали з дерев, тож непомітно не підійти. Усе ж, потихеньку рухаючись у перед з мечем у руці, він майже досягнув цілі. У якийсь момент одна з гілок під його ногами тріснула гучніше, чим усі інші, тоді ж з лігва на нього вирячились десять пар червоних очей.  

З середини вибігло десять Рукків, кожен розміром з собаку, їхні очі наповнюються маною, саме тому вони світяться немов ті ліхтарі, щоправда, світяться червоним. Вишикувавшись перед своїм домом по діагоналі, вони усі встали в стійку готуючись до нападу.  

З інформації яку надала Єва перед завданням, Дем’ян знав : Рукки одні з найслабших монстрів, зазвичай вони не вступають у бій, а використовують різноманітні хитрощі, однак це не належить до нападу на лігво. 

В атаку перейшов Рукк, що стояв попереду усіх. Пригнувши в сторону Дем’яна, він засичав й замахнувшись гострими кігтями, зробив спочатку удар зверху в низ правою, після чого одразу лівою, у результаті вийшов удар у формі букви Х.  

Д:  [Шепочучи : ] Швидко, але не більше, я встигну відступити.  [Зробив декілька кроків назад.]  

Випад не влучив, після цього Дем’ян замахнувся мечем по горизонталі в момент коли Рукк приземлився перед ним, на відміну від опонента, його удар влучив по цілі й голова Рукка злетіла з його плечей, паралельно заливаючи усе навколо великою кількістю крові. Кров з голови трішки порснула, а от та що з тулуба бризкала немовби це був фонтан, тепер частина правої штанини, а також чоботі - були багряні від крові. 

Д:  Тц. (Про це я не подумав... Що це вони роблять?) 

Рукки що спостерігали за усім, встигли оцінити небезпеку від свого противника, тепер вони змінили свій стрій та розбились на групи по двоє, виставивши перед собою того, хто залишився без партнера, оскільки тому щойно знесли голову. 

Д:  (Будуть нападати по двоє?) 

Памс:  (Власнику, індивіди перед вами швидко підлаштовуються та змінюють тактику. Для зменшення ризиків, рекомендую : якомога швидше розібратись із усіма, не затримуючись.)  

Перший Рукк виступав як  жертва, його не дуже героїчна смерть надала іншим монстрам інформацію про ворога, але вони не атакують. Вибравши позицію “очікування”, вони спостерігають за кожним рухом. 

Д:  (Нападати тепер вони точно не будуть, значить потрібно мені. Звичайно корисно подихати лісовим повітрям, але...) 

Вцупившись у меч, хлопець ринув у перед, монстри теж зарухались. Першим в бій відправився той монстр, що був без напарника, (~Хіііііі~) Сичачи він атакував хлопця який біг йому на зустріч, однак на відміну від свого попередника, цей вибрав іншу тактику. Відстрибнувши у бік дерева, Рукк вчепився у нього кігтями, після чого кинувся на свою ціль під кутом.  

Д:  Серйозно?  

(~Хрусь~) 

Монстр мертвий, меч перерізав шию і майже відрубав голову, однак у цього монстра на диво міцний скелет. Меч застряг десь посередині шиї, в результаті чого тіло залишилось прикріплене до меча в той час, як не до рублена голова гойдалась знизу. 

Д:  (Я зараз буду блювати! Яка гидота!).  

(~Ббббууууууееее~) 

П:   (/////) ...   

Д:  (Вбивши першого, я якось не звернув уваги, бо дивився на зграю, але це огидно.) 

П:  (Адміністратор “▇▇▇” з Руут-правами  отримав доступ.) 

Д:  (Ох, Памс ти щось казав? Можеш допомогти з магією зараз?) 

П:  (Ви отримали...) 

Не втрачаючи моменту, поки Дем’ян був виведений з рівноваги, двоє монстрів уже мчались у його сторону. Один стрибнув на хлопця з розкритою на повну мордою, в той ж час як інший атакував ноги. 

Дем’ян вчасно опанував себе й встигнув помітити атаку, але було вже пізно. Перший монстр що стрибнув уже був занадто близько і йому вдалось вкусити за вільну ліву руку, від чого хлопець крикнув від болів . 

Д:  ААААА!  Що б тебе, чим я взагалі тут займаюсь!  

На землі прийнявся атакувати уже його приятель, однак Дем’ян швидко проткнув його хребет після чого пересвідчившись, що інші не атакують – добив все ще висячого на своїй лівій руці Рукка. 

Д:  (ЧОРТ,ЧОРТ,ЧОТР! Що я взагалі тут забув?! Чим я займаюсь посеред лісу, хто небудь скажіть... ВОНО МЕНІ ТРЕБА?!Та пішло воно все!) 

З криком у душі, він кинувся на тих монстрів, що уже було готувались його атакувати. Присмак жовчі у роті, біль в лівій руці, залитий кров’ю одяг, все це не давало йому спокою, тому він вирішив просто порубати їх на шматки. 

Залишилось шість Рукків, які разом кинулись в атаку. 

Д:  (Здохніть вже.) 

Вбиваючи одного за іншим, він різко скоротив їхню кількість, ось не залишилось ні одного. Кисть лівої руки стала немов би дерев’яна, хоча рана не глибока, однак крові за цей раз вийшло більше, чим за все життя хлопця. Розбиваючи лігво, він повернувся до свого провідника й по дорозі назад перемотав руку. На щастя він підготувався до непередбачуваних обставин й у сумочці мав бинт та трав’яні настойки для : зупинки кровотечі, відновлення мани, пришвидшення регенерації і ще декілька. 

Д:  Перше завдання пройшло просто жахливо... 

Повернувшись в гільдію, він доповів про усе Єві. 

Єва:  Шкода... Але не переживайте, усі новачки проходять через подібне. Як би усі могли робити усе ідеально, сиб жили у набагато кращому світі. А! Ви ж поранили руку так? Можете звернутись до нашого цілителя, він знаходиться на другому поверсі гільдії. 

Д:  Тут навіть цілитель є, а це звичайно зручно. 

Є:  Лишень прошу вас врахувати, такі легкі пошкодження як у вас, а також : порізи, забоїни – лікуються безплатно. За складніші випадки, цілитель бере оплату. 

Д:  А чому такий розподіл? 

Є:  Цілителі повинні довго навчатись й багато практикуватись, про ціни за навчання я взагалі змовчу. Легкі поранення лікуються буквально базовими знаннями, тому й в гільдії це безплатно. Але прошу відмітити, лише в гільдії, у інших місцях з вас навіть за подряпину здеруть  гроші. 

Д:  Он воно як значить. А в гільдії значить є багато переваг, окрім мита за в’їзд... 

Є:  Як ви бачите, переваг дійсно багато. Але це не може переважити недоліки, навіть сьогодні ви впевнились, що не все так просто. 

Д:  Дорогою сюди я розмірковував над своїми помилками, тож думаю у майбутньому подібного уже не буде. 

Є:  Не переживайте, з часом наберетесь досвіду! Ось ваша оплата. 

Д:  (Що не кажи, а платять дійсно непогано. За це просте замовлення я отримав як за три дні роботи в магазині...) Дякую.  

Піднявшись на другий поверх до цілителя, Дем’ян зцілив руку, після чого та одразу перестала нити. Також розпитавши про ціни за кожну рану, хлопець впав у ступор. Невже це так дорого? Хоча якщо вірити словам цього дядька-цілителя “У нас ціна набагато нижче, оскільки ми отримуємо підтримку від Імперії”.  

Д:  (Скільки ж тоді отримують інші цілителі?!) 

Після відпочинку у своїй кімнатці та нарешті нормального сну, з ранку Дем’ян відправився на тренування мечників у гільдію. Як сказала Єва, майданчик для тренувань знаходиться неподалік від гільдії, Памс в цей ж час відмітив необхідне місце на карті, тепер на віртуальній карті є не лише відмітка Домівки(кімната хлопця) та деяких магазинів.  

Адріан як завжди тренувався на майданчику для мечників, паралельно йому був розміщений майданчик для магів. Із мечників був лише Адріан та Дем’ян який прийшов, щоб попрактикуватись, а ось на майданчику для магів було досить людяно.  

Дем’ян :  Вітаю вас. 

Адріан:  А? О ти... Дем’ян правильно? Прийшов практикуватись? 

Д:  Вірно, на своєму першому завданні я отримав незначну травму й побачив, що мені потрібно покращити свої уміння й увагу. 

А:  Добре, тоді почнемо. Для початку зроби сто змахів мечем, [вказавши пальцем на місце] встань ось тут. 

Д:  Добре... (А це не забагато?) 

Один...три...десять... двадцять п’ять. 

Д:  (Хух я вже цілий мокрий.) 

Тридцять три... сорок. 

Памс:  (Власнику, зафіксовано аномальне серцебиття та підвищення артеріального тиску. Рекомендовано...) 

Д:  (Памс мовчи. О боги, мої руки не відпадуть після такого? Я майже їх не відчуваю.) 

П’ятдесят чотири. 

Д:  Хух-хух. (Ні це вже край. Все більше не можу.) 

Лице хлопця почервоніло, кров вдарила у голову. З лиця піт стікав струмком й здавалось під ним скоро утвориться озеро. 

А: Хмммм? Так мало.  

Д:  Вибачте, але я уже більше не в змозі махати мечем. 

А:  Не біда, коли доходиш до свого ліміту, перемикайся на щось наступне. Тепер присідання, теж сто разів. 

Д:  (І на що я підписався?!) 

Раз-два...двадцять...тридцять п’яяяяяятьььььь. 

Д:  (Жах, присісти я зміг менше. Можливо все тому, що я досить часто вичавлював сік з інгредієнтів, тому в руках сили більше?)  Вибачте Адріане... Я вже все... 

А:  Тоді на сьогодні думаю цього вистачить. Хоча формально це не було тренування... На мить задумавшись, згодом він додав. 

Д:  (Та він жартує?)   

А:  Тобі необхідно потренуватись кожен день, відточуючи для початку змахи мечем та присідання. Пізніше коли уже зможеш зробити рівно по сто того та іншого, тоді прийди сюди і ми розпочнемо справжнє тренування. 

Д:  (Скажіть чесно, ви смерті моєї хочете?) Праве око хлопця сіпнулось. 

---

Впавши на своє ліжко без сил, Дем’ян майже відключився, однак його потурбували. 

П:  (Власнику, враховуючи ваш стан, запропоновано ввести додатковий режим : Тренування. У цьому режимі Памс не буде вас турбувати.) 

Д:  (Чудово, додай його чи що там.)  

Сили остаточно покинули його тіло, через фізичну втому на нього найшов сонний параліч, у результаті він пролежав так приблизно годину.  

На наступний день від ледве піднявся на ноги, руки стали такими важкими, що навіть поїсти тепер було проблемно. Усе ж якось справившись, він вирішив відпочити.  

Наступний місяць він тренувався на задньому дворику трактиру у якому жив, настав третій місяць весни. Паралельно тренуванням за можливості, він брав замовлення на збір трав та слабких монстрів, тим самим дійшовши до наступного рангу D. 

Підвищення рангу проходило так само як і попереднє, Адріан перевірив його навички у бою й відмітив, що загалом той став сильнішим й витривалішим.  

Д:  (Хвала богам! НІ СТОП-СТОП!!!! Яким ще богам, тьху ти. Сказав не подумавши... Але це добре, що я став трішки сильнішим.)  

Підійшовши до Єви, хлопець обновив свою маг-карту гільдії. 

Д:  Єва, а скажіть, будь ласка, що значать ці символи якими позначають ранги? F, E, D і т.д 

Є:  Ви перший хто мене це спитав...  

Д:  Виходить ви не знаєте? 

Є:  Звичайно ж знаю, ми проходили це в академії. Просто я ніколи не думала, що ця інформація мені знадобиться. 

Д:  Он воно як.  

Є:  Якщо сказати просто, то ці символи дістались нам від Бога Мудрості - Актола. Він передав ці знання у давнину, ще до “Війни за виживання”. 

Д:  (Передав значить? А я думаю йому просто не було чим себе зайняти, судячи по його сестрі Феолі...) 

-----

Примітка:

*Рукки — лисоподібні монстри. Одні з найслабіших монстрів, тому в основному живуть зграями. 

** Чому б тоді не знайти декілька захисників? Це непопулярна професія, тому простіше найняти авантюриста. Навчати місцевих бойовим навичкам не ефективно, оскільки у них не стільки вільного часу - необхідно доглядати за тваринами, готуватись до зими й таке інше.

*Руут (на англ Root)  —  це привілейований користувач з правами Суперадміністратора, який може вносити будь-які зміни у системі, навіть якщо вони йдуть на шкоду.

© Демі Ньюбі, 2024.