Бонус: Ро.
Відьма пробила груди ельфа, з його уст злетів лише короткий стогін "Ґхх".
Ро одразу почав використовувати магію зцілення "Не...встигаю!".
Тіло переставало його слухатись, керувати маною ставало все складніше з кожною секундою, "Цей час так швидко настав...", свідомість все глибше пірнала у пітьму й врешті його очі заплющились.
---
Перед його лицем стоїть дівчина, її силует чітко видно, однак лице неможливо роздивитись. Вона протягує невеличкий подарунок.
Селіна: Брате, я вирушаю у Терра-дею.
Ро: Ні-ні зажди!
Він був немов під водною товщею, кожне його слово проходило повз й дівчина ніяк не реагувала.
С: Я буду тобі часто писати.
Ро: Селіна, зачекай!
С: Все, маю йти, корабель не буде мене чекати.
Ро: Сестра!
Ро почав бігти за нею, докладаючи усіх зусиль, але з кожним кроком вона все сильніше віддалялась, а він немов би загрузнув у болоті й не наблизився ні на крок.
Дівчина повернулась на останок, перед тим як піднятися на борт. Вона щось говорила, але її голос був немов на іншому кінці світу.
С: Отямся... Отямся...
В цей момент йому стало фізично боляче.
---
Д: Давай, отямся вже. (~~Ляскання~~)
Дем’ян ще раз вдарив непритомного ельфа по лицю, намагаючись привести того до тями й на решті йому це вдалось, поранений почав повільно відкривати очі. Його свідомість поступово почала повертатись й він метушливо кліпав очима.
Ро: (Що трапилось? Все лице болить, немов по ньому декілька разів проїхались каретою.)
Відкривши очі та сфокусувавшись, він помітив як ним трусив хлопець який їх найняв.
Ро: (Що ти твориш, відпусти мене... [Через декілька секунд його свідомість почала працювати майже як і до цього]. Чому у роті така неймовірна солодка гіркота? Зараз мене вирве. Він напевне дав мені декілька різних зіль й це викликало спотворення присмаку.) Стій.
Д: Оооо, живий!
Ро: Якщо... будеш і далі... так.
Д: Що-що?
Ро: Якщо будеш і далі мене так трусити, то витрусиш останні каплі крові.
Д: ТОЧНО, ВИБАЧ!!!
Ро: (Який він крикливий...)
Д: Тримайся, я зараз сильніше перев’яжу рану.
Поки хлопець сильніше притискав рану з обох боків, Ро почав використовувати магію зцілення й рана почала затягуватись на очах, правда це лише тимчасова "латка". У такому стані він не здатен відновити навіть половини, лише закрити рани та зупинити кровотечу, легеню це назад не поверне.
На відновлення артерій мани піде велика кількість часу, тому поки це не станеться, його легеня не буде повноцінно функціонувати, значить деякий час йому необхідно буде посидіти дома.
Зараз Мія б’ється з тою, хто на них напав, Стів відбивається від големів, а Дем’ян допомагає Ро, поки у того є вільна хвилинка, він занурився у спогади які виринули на волосині від смерті.
Ро: (Сестра. Вона так давно покинула дім та відправилась у "Святу раїну", що я уже не пам’ятаю як вона виглядає. Деякий час вона надсилала нам листи, однак з часом усе припинилось.)
Здалека чутно звуки роздробленого каменя та хвилі від зіткнення магії з мечем “Карґ”, проте усе це зараз залишається для Ро дуже далеким й не важливим, адже мало на що він зможе зараз вплинути.
Ро: (Коли я відправився на пошуки сестри, мене затаврували як "зрадника", адже я покинув свою батьківщину без поважної підстави, ХА! Без поважної підстави! Зникнення моєї сестри не є поважною причиною, зате дипломатичні відрядження чи щось подібне — запросто. Мені не дали взяти із собою власних речей, як і портрет сестри. Пройшло стільки років, тепер я навіть не можу пригадати як вона виглядала.)
Коли битва завершилась, плід було отримано й команда відправилась назад до ШанЧенгу, Ро все ще роздумував над своїми цілями.
Потрапити в Терра-дею досить складно, захист там настільки високий, що нелегально перетнути кордон практично не можливо. Найкращим шансом потрапити туди, це приєднатись до авантюристів S рангу та потрапити туди під час "обміну досвідом" чи чогось подібного. Щоправда, буває це не так часто, але життя ельфа довге...
Ро: (Надіюсь я зможу знайти там хоч щось про неї. Надіюсь я зможу знайти того, кого навіть описати не в змозі...)
Дивлячись на просторі поля, коливання пшениці, згадуючи дітей з ШанЧенгу які бігали вулицями... Неймовірно сильна гіркота у роті від великої кількості різних зілль та сильний біль у грудях, не були здатні перекрити його душевні страждання.
© Демі Ньюбі, 2024.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!