Вижити у забутому світі.

Біжучи по головній вулиці Вульграну, Дем’ян спостерігав як з обох боків розходились будинки та вузькі провулки між ними.

Білі будинки з солом'яними дашками та округлими вікнами, хоча усі вони були схожі один на одного, проте кожен мешканець старався зробити свій будиночок бодай чимось та все ж унікальним.

Так от у літньої жінки котру звали Надія, на будинку біля котрого щойно пробіг хлопчик, навколо входу були зображені досить красиві різноманітні квіти притаманні для їхньої провінції, це було також не спроста, тому що вона була Травницею. Оскільки в Вульграні не було людей що володіли навичками "зцілення", вона була єдиною хто міг допомогти людям. Ще у неї є учениця та добра подруга Дем’яна котру звати Роксолана.

Пробігши через ціле поселення він досяг кінцевої точки маршруту. 

Микола, котрий також відомий як "Тихий відчайдух", був авантюристом у молоді роки та прославився у своїй провінції як дуже тиха людина котра старається зайвий раз не привертати до себе уваги, але при цьому він був професіоналом своєї справи, виконуючи досить складні завдання. Після того як його батьки померли, батько від старості,  мати невдовзі після нього, але через "Психогенний-мана синдром"*. Ще деякий час він побув авантюристом, після чого повернувся у свої краї, коли йому вже виповнилось п'ятдесять вісім, в батьківську хату. 

Зараз завдяки своєму життю авантюриста, він ділиться знаннями із дітьми, та дорослими у Вульграні, при необхідності може захистити від нападу бродячих монстрів низького рангу, хоча вони не з’являються у таких місцях через низьку концентрацію мани.

З моменту його повернення у рідний дім, пройшло вже шість років, та не потрібно списувати цього чоловіка з рахунків! 

Дем'ян: Дядьку Микола. Дядьку ви тут?

Пройшовши в глибину подвір’я запитав хлопчик. 

Микола: Так я тут, хто мене питає?

Чоловік виглянув з заднього двору.

М: А це ти Дем’ян, яким вітром тебе сюди принесло так рано?" 

Д: Добридень дядьку, я прийшов до вас трішки потренуватись у магії, а також хоті в би вас розпитати про дещо, перед тим як ми почнемо практикуватись. Чи не могли б ви мені, будь ласка, роз’яснити що таке Артерії-мани?

Не приховуючи свого захвату та цікавості він чекав на відповідь від дядька з вогнем в очах. 

М: Артерії значить. Нумо тоді присядемо ось тут. 

Присівши на лавку перед будинком котра була зроблена з підручних матеріалів, а саме двох пеньків та звичайного розпиленої колоди яку розпиляли навпіл, чоловік продовжив : 

М: Артерії-мани — це потоки, що пронизують наш світ, їх можна прирівняти до коріння, хоча є декілька відмінностей. Перша з них це те що, артерії не мають фізичної форми; друга відмінність полягає у, тому що, артерії знаходяться постійно у русі дуже глибоко під землею.

Д: ОГО, невже в нашому світі є й таке. А чи пов'язана наша мана з артеріями-мани?

М: Я розумію хід твоїх думок, оскільки і силу яку ми використовуємо у повсякденному житті звуть маною й артерії теж мають частину “мана".... Це досить складна концепція котру на жаль пояснити повністю я не зможу, тільки вчені й інженери можуть докладно таке роз’яснити. Хоча дещо мені все ж відомо, а саме те що завдяки артеріям-мани наш світ живиться природною маною без якої більшість живих створінь та рослин в нашому світі просто не буде існувати.

Д: Сьогодні мати сказала "Хоч ми і живемо біля лісу, через нерегулярний потік Артерій-мани у землі, дикі тварини тут майже відсутні". Можете пояснити?

М: Біля нашого поселення потік артерій є, але він нерегулярний. Для рослин це не критично оскільки вони можуть досить довгий час зберігати у собі ту природну ману що вбирають напряму із землі. А от тварини це інша справа, вони дуже чутливі до таких змін і послуговуючись своїми інстинктами вибирають місця з постійними потоками артерій. О то ж бо, у тебе є ще якісь запитання чи перейдемо до практичних завдань?

З ледве помітною теплою усмішкою подивився Микола на хлопчика

Д: Запитань у мене більше немає, нумо практикуватись.

Вони удвох встали та почали тренування до якого через деякий час приєднались інші діти з поселення.

Микола вчив дітей правильно розподіляти ману під час використання навичок, а також пояснював як використовувати інші елементи стихій. Хоча батьки можуть і самі навчити своїх дітей ,але тут у Дядька Миколи їм подобається проводити час разом, та й у батьків з’являється більше часу для інших справ.

Дорослі були дуже вдячні чоловікові за те, що він виділяє час для дітей, тому постійно йому помагали по господарству або просили своїх дітей, якщо у самих уже не було часу.

----

Через деякий час після початку тренування чоловік промовив :

М: Діти, прошу трішки вашої уваги

Всі діти в цей момент зупинились і уважно почали слухати.

М: Як ви могли помітити людина може використовувати майже усі стихії, що є у нашому світі. Проте є нюанс, який я б хотів вам сьогодні розказати. Полягає він у тому наскільки ви сумісні з якоюсь зі стихій. Хоча ви можете використовувати фактично будь яку із них, але з деякими у людей є більша сумісність чим з іншими, це впливає на багато факторів такі як : сила "навички", затрати мани, складність в освоюванні. Відповідно чим більша сумісність у вас зі стихією, тим сильніше ваші навички, менше мани затрачається, а також ви швидше можете все освоїти та на оборот.

-А як тоді дізнатись які стихії нам більше підходять?-

Запитала дівчинка дванадцяти років, дочка місцевого коваля. Оскільки допомагає батьку у ковальні то й статура у неї уже досить розвинена, але не зважаючи на це вона досить симпатична та жіночна.  

М: Хороше питання Олеся. Скажу правду, в нашому випадку — майже ніяк. Для того, щоб дізнатись до якої стихії в тебе більша схильність потрібно звернутись до Гільдії авантюристів, або до Школи Магів Імперії Індомія. У нашому ж випадку таке просто неможливо. Але є один спосіб, хоча він забере досить багато часу. Потрібно використовувати послідовно різні стихії і намагатись відчути різницю у витратах мани. 

В цей момент діти похнюпились оскільки в черговий раз помітили різницю між людьми в Столиці, та звичайними простими людьми на окраїні Імперії, чому так сталось, коли ж діти стали такими усвідомленими? Просто уже не одноразово вони чули від Миколи схожі слова "в нашому випадку" або "тільки в Столиці".

Микола трішки розгубився оскільки не очікував настільки серйозної реакції зі сторони дітей. Тому швидко придумав як виправити цю ситуацію. 

М: Так-так! А ну! Що це ви похнюпились? Так, ми не можемо зараз дізнатись у кого які схильності до стихій, але нам це і не потрібно.

-Непотрібно?- Запитавінший учень.

М: Дійсно не потрібно. Так звана "оптимізація" необхідна виключно в армії, а також авантюристам або інженерам, котрі займаються розробкою нових артефактів*. Усе це для того, щоб ефективно виконувати поставлені перед тобою задачі, інакше замість тридцять навичок котрі ти міг би застосувати під ряд, ти зможеш застосувати лишень п'ятнадцять, а це вже зменшує твої шанси коли ти у бою. Оскільки ми фермери, ковалі чи інші люди зі звичайного класу, для нас це не проблема.

Хоча він намагався втішити дітей, та у результаті сам розблокував ті спогади зі свого життя які за часу роботи авантюристом досить часто помічав.

М: (Соціальна нерівність, хабарі, корумпованість, работоргівля - усе це частина звичного життя людей за межами таких віддалених, нікому не потрібних "поселень". Сенат та відомства що їм підпорядковуються борються з корупцією та іншою несправедливістю, однак поки ухвалять якесь рішення можуть пройти роки, всі вони сковані різними процедурами, актами та іншими папірцями. У нас імперія - це значить, що вся влада в Імператора, але на жаль це не більше чим фікція*, реальна влада в руках Сенату та корумпованих чиновників. На жаль, але тут уже нічого не вдіяти.)

М: І так діти, давайте на сьогодні завершимо наше тренування, якщо хочете можете попрактикуватись дома, але лише за наглядом батьків. Я не хочу, щоб мене звинуватили у причетності до підпалу чийогось дому.

Діти подякували дядькові Миколі за те що він їх навчає та порозбігались хто куди. 

Надворі хоч і було трішки хмарно зате яскраво світило сонце, весна була у самому розпалі і на щастя цього року вона була досить теплою.

----

Дем’ян повільно повертався додому як ось до нього гукнула дівчинка. 

Роксолана: Дем’яне зачекай будь-ласка! Дівчина вигукувала на бігу. 

Д: Роксолана, щось трапилось?

Р: А? Ні нічого... Я хотіла спитати, чи не хотів би ти - піти зі мною прогулятись у наш ліс? Мені потрібно зібрати деякі трави.

Д: Прогулянка до лісу і збір трав? Хмммм.

Оскільки наближався обід, хлопцеві необхідно було повернутись додому та можливо допомогти своїм батькам, тому він задумався.

Д: Точно я тобі не скажу, зараз на обід я повертаюсь додому і запитаю у батьків, якщо вони будуть не проти ,тоді підемо разом.

Р: Тоді зайди до мене якщо твої батьки дадуть згоду, домовились?

Д: Домовились.

На цій ноті друзі розійшлись по своїм домівкам на обід. 

--------

Психогенний-мана синдром — через дуже сильні переживання або страждання, Мана в тілі починає дуже сильно коливатись(кількість мани у певних частинах тіла перетинає природній максимум ,що негативно відбивається на органах), у молодих людей переходить у легкій формі оскільки тіло більш витривале, а от у старших людей може призвести до летальних наслідків. 

Артефакти — це спеціальні предмети магічні провідники. Вони через своє ядро здатні проводити ману, а конструкція котра оточує(використовуються різні матеріали з різною провідністю; різне зачарування та руни) ядро відповідає за те як буде застосовуватись мана котра в нього поступає .Поділяються на різні типи : для домашнього використання(лампи); промислового(для полів, у кузнях);воєнного(різноманітна зброя, наприклад далекобійні мана-бомби )(приведені приклади у дужках не є єдиними варіантами). 

Фікція (від лат. fictio) — що не відповідає дійсності, та не збігається з реальними явищами та процесами, має значну відмінність від оригіналу та оригінальної інформації.

© Демі Ньюбі, 2024.