С2: Розділ 7 - "Руїни 67: Нова глибина. Частина 1"
Через тиждень дослідження руїн продовжилось.
Робоча група змогла забезпечити стабільність підземелля наскільки це можливо. Останній тиждень вони у поті чола вкладали опорні балки, встановлювали артефакти для вентиляції тощо.
Дем'ян: Цілий тиждень чекав на цей момент, не терпиться спуститись.
Мія: Нічого собі, від кого від кого, а від тебе не очікувала такого ентузіазму. Зазвичай ти досить тихий.
Д: Справді? Можливо…
Стів: За увесь цей час ти дуже мало говорив, зазвичай щось запитував.
Даян: Коли я тебе вперше побачила, то подумала що ти якийсь переляканий, але згодом зрозуміла, що ти просто занадто напружений та невпевнений. Добре що тебе відпустило.
Д: Вибачте якщо вам було важко зі мною. Просто у мене в житті було досить багато змін, не все вдавалось…
----
[Того ж вечора, після повернення до міста.]
Карета приїхала до своєї першої зупинки. З середини кулею вилетіла Даян та побігла по своїм справам.
Д: (Цікаво куди вона так погнала.)
На наступній зупинці недалеко від парку вийшов Ро та Стів, вони обидва живуть в орендованому будинку неподалік.
Їдучи у кареті, Дем'ян мимохідь косив поглядом на Мію, яка задумливо дивилась у далечінь через вікно карети. Хлопцеві здалось, що Мія трішки кокетувала, оскільки вона подивилась на нього скоса, її погляд пробігся від верху до низу, після чого вона різко відвела очі, немов усвідомивши помилку.
М: (Очей з мене не зводить, хоче щось мені сказати? Можливо він просто втомився? Аййййй, яка різниця. Хммм, простенький у нього одяг, треба буде потім купити щось на вихід.)
Нарешті вони під'їхали до готелю у якому проживає дівчина.
Вона піднялась, почала виходити після чого зупинилась у дверях.
Мія: Ходи зі мною.
Д: Я?
М: Так ти, чи тут є ще хтось?
Д: Можна дізнатись навіщо?
М: Зараз уже вечір(щось у горлі пересохло), кхм, тобі необхідно донести знайдене кільце у М.А.Ш. Від готелю у якому я зупинилась, до нього ближче за все. Не забувай, що ти проживаєш у простому домі який легко пограбувати, а за нами можуть стежити.
Д: Добре...
М: От і чудово, ходімо.
Д: (Де я буду спати?... Ми будемо в одному номері?)
Думки хлопця почали гуляти зі сторони в сторону, на щоках з'явився рум'янець.
Д: (Стоп-стоп, про що це я почав думати. Тримай себе в руках, тримай себе в руках… Але вона так на мене подивилась, потім іще ця пауза коли виходила.)
Зайшовши у зал, хлопець закляк. Всередині було дуже красиво, раніше він не бачив нічого подібного, дорогі люстри, різьблені столики та. Звичайно готель не зрівняється із замком Імператора, але там це очікувано.
Мія підійшла до портьє за стійкою.
М: О це ти Лео, нічна зміна?
Лео: Вітаю вас пані Мія. Як бачите. А хто це з вами?
М: Це новачок у моїй команді, завтра у нього неподалік справи. Якщо я правильно пам'ятаю у вас повинні бути вільні місця.
Л: Так у нас є декілька номерів. Хвильку… [перевіряючи книгу записів]. Так є вільні номери, вам на скільки?
М: Йому на одну ніч, гроші за номер знімеш з мого рахунку.
Л: Зрозуміло. Тримайте ключ.
Взявши ключ вона закликала Дем'яна, а потім подала сигнал рукою консьєржу який стояв неподалік.
М: Вибачте, можете провести мого друга до його номера? Він тут вперше.
Консьєрж: Звісно, який номер?
М: Сорок чотири.
К: Зрозуміло, йдіть за мною.
Коли двері номера закрились, хлопець опинився у своїй кімнаті, він скинув сумки на комод, зітхнув та додав.
Д: Не такого я очікував... Сам винен, не треба було роздувати з мухи дракона...
[Ранком наступного дня.]
Памс: Власнику, зафіксовані зміни в організмі викликані плодом "Експі". Ваші фізичні показники підвищились на 5%.
Д: А?
П: Ви забули. Нагадую: фізична чи магічна активність стимулює плід Експі, який пришвидшує ваш розвиток. Зміни відбуваються поки ви спите.
Д: Точно, згадав!
----
Спустившись нижче чим минулого разу, група опинилась у приміщенні яке сильно відрізнялось від попередніх своїм плануванням.
Увійшовши на цей рівень вони були майже упритул до дверей, що були аж до стелі.
Одразу на вході стояло два сторожі, точніше те що від них залишилось.
М: Ці значить виготовлялись зі звичайного металу.
Ро: Ти щось сказала?
М: Просто думки вголос.
Д: Оце так двері, ми взагалі зможемо їх відчинити не пошкодивши тут нічого?
Ро: Зможемо. Мія виторгувала в Імператора артефакт котрий здатен створити отвір через який можна пройти.
М: Торгувати там не було чим, я просто поставила його перед фактом або так, або нехай самі тут усе обнюхають.
Даян: Дивно чому такі артефакти не дають одразу, це б значно пришвидшило дослідження руїн. Стільки часу йде на те, щоб розколупати подібні двері й не залишитись похованими під завалами.
Ро: Зрозуміло ж чому, бо такий артефакт потребує неймовірної кількості запасу мани того хто буде його використовувати. Не у всіх магів є такі великі запаси як у мене чи Мії.
Да: Точно-точно, ти ж дід.
Ро: ...
Артефакт прорізав вхід приблизно хвилин п’ять, постійно витягуючи ману Мії. Коли все було готово, створився сильний потік повітря, всередину приміщення на шаленій швидкості засмоктувало усе навколо, а через декілька секунд все вщухло.
Да: Що це було.
С: Всередині не було повітря, коли ми відкрили прохід, його просто туди засмоктало.
Д: (Значить всередині щось могло зберегтись. Чудово.)
Через виріз у дверях мало що можна було роздивитись, тому вони всі разом увійшли. Перед ними відкрилось приміщення яке було розміром з цілий рівень.
При вході було достатньо вільного місця, а далі...
М: (Це локальний сервер? Сервера, все в серверах. Але такі приміщення зазвичай...)
Перед очима хлопця з усіх боків почали вискакувати знаки оклику у жовтих трикутниках. Разом з ними вигулькнув Памс.
Памс: Увага! Увага! Увага! Зафіксовано запуск системи безпеки типу "Арахнід". Усьому пе;^сон@лу негайно покинути секцію %*ʘ‴»„ через а⁈°▨ний вихід.
-------
© Демі Ньюбі, 2024.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!