Сезон -2: Розділ 3 "Тест." Частина 3.
Елісабет: (Одноманітний лабіринт, за відчуттями ми уже рухаємось декілька хвилин, у все навколо таке саме як і сто метрів тому. Хіба що розвилки та підвищення якось розбавляють цю монотонність.)
Освітлюючи шлях за допомогою магії “світляк”, дівчата шукали місце де був би магічний камінь, його потрібно знайти та принести у центральну частину.
Перрі: А чому ми використовуємо звичайну магію? Можна ж підсилити свій зір магією крові та добре бачити у темряві.
Е: (А можна йти у тиші? Ох.) Не забувай, що ми тут не самі. Правила не забороняли відібрати у когось іншого камінь, це значить що якщо на нас нападуть, а ми у цей час будемо використовувати “нічне бачення”, то ми будемо осліплені й прийдеться відбиватись орієнтуючись виключно на відчуття, що досить складно як для таких аматорів як ми.
П: (Мені навіть додати нічого, відчуваю себе просто ходячим куском м'яса. Ось що означає сидіти дома та не вилазити з-за меж усяких світських зустрічей. Тьху.) Що ж, я очікувала “битву на арені”, чи можливо якесь “виживання у пустелі” як це було декілька десятиліть тому.
Е: (Якщо логічно подумати…) Цей тест не такий і простий.
П: Що ти маєш на увазі?
Е: (Хто мене тягнув за язика? Могла б просто змовчати, в тепер маю ще й щось пояснювати.). Якщо коротко, то він розрахований на використання нами усіх відчуттів, слух, нюх і т.д. А щодо сутичок - думаю їх не уникнути.
П: Справді…
Навколо лише одноманітні кам'яні стіни, розвилки у різні сторони, переходи, підвищення.
Періодично з'являються кімнати, частина з яких була пуста, в інших же були скинуте каміння, ящики і тому подібне.
Щоб перевірити чи є там щось цінне, потрібно було розбивати валуни які перекривали вхід чи частину кімнати.
Е: (Пройшли ми не так багато, якщо підрахувати кімнати й повороти, то ми фактично на тому ж місці з якого почали, лише піднялись на декілька поверхів. Тц[прикусивши собі язик], це ж треба було витратити стільки магії на цю конструкцію. Можливо просто йти напролом і пробивати стіни? Хоча думаю це було враховано під час створення, якщо спробувати це зробити, щось відбудеться. Спрощення - це перший варіант який відвідає будь-яку голову...)
Попереду були чергові двері.
Елісабет підійшла до них й уже простягнула руку аби їх відчинити, але вчасно зупинилась.
П: Що там таке?
Е: Підійди ближче й сама подивись.
Перрі підійшла та почала вдивлятись.
Е: Бачиш?
П: Еееее, здається ні.
Е: Придивись, ось тут [вказавши рукою на конкретне місце]. Тепер бачиш?
П: ААААААА! Магічна пастка…
Е: Не впевнена чи там є те, шо ми шукаємо, але можна спробувати. Правда це “пастка сили”, тому краще тобі відкрити двері.
П: (Навіть не знаю як краще це інтерпретувати. Це вона так натякнула що я слабка, чи просто хоче з моєю допомогою зекономити нам час? Хоча я не бачила, щоб вона якось погано ставилась до інших через їхню силу.)
Погодившись вона відкрила двері, одибві дівчини увійшли й за ними одразу піднявся бар'єр.
В центрі кімнати з’явився магічний круг з якого поступово вилазив кам’яний голем.
Е: (“Пастка сили” - магія яка створює завчасно підготовленого ворога, який отримує силу рівну тому, хто активував пастку. Оскільки я об'єктивно сильніше за Перрі, то цей противник не забере багато часу.)
З магічного кола почав здійматись голем, його форма була більш гуманоїдною, усе його тіло було немов закуте у броні.
П: Вони навіть розмістили тут просунуту магію… Бідні бліднокровні, їх напевне заганяли як монстрів.
Е: …
П: [Хмикнувши собі під ніс]. Я очікувала чогось більшого чим просто бездушна лялька…(Лялька лялькою, але щоб її розбити мені потрібно було використати майже вдвічі більше мани, еххххх. Добре що у мене великий запас, тому майже не відчутно що щось пішло. Проте це тривожний знак.)
Е: Можливо далі буде щось інше, але огляньмо, що у цій кімнаті...
Обійшовши все, вони не знайшли те за чим прийшли.
Е: Шкода.
П: Нууу, було б надто просто, якби камінь розмістили саме тут.
Рухаючись далі, вони наткнулись на них…
Одна дівчина лежала лицем в землю, немов та дошка яку просто неакуратно скинули, а інша була підвішена у повітрі. Вона висіла й стікала кров'ю, пробита великою кількістю металевих шипів, які проходили через кожну частину її тіла окрім голови, по декілька шипів на кожну кінцівку. Поворухнутись було неможливо, тому вона очікувала коли є її напарниця прокинеться.
Е: (А це часом не ті дівчата які сильніше інших здіймали галас на уроці?)
Елісабет лише кинула погляд на це непорозуміння й продовжила рух, а тим часом Перрі роздивлялась чи є тут щось схоже на магічний камінь, хоча здавалось ніби вона розглядала одногрупниць.
Рамула: На що дивишся?
Перрі лише посміхнулась собі й пішла далі.
П: (Як добре, що в Академії не потрібно дотримуватись жорсткого етикету, а ще можна ігнорувати соціальний статус.)
Р: Тцццц. Це ж треба було потрапити у пастку. Ейййй, ти там вже відійшла?
“Огоймдааа.”
Р: Що ти там булькаєш?
“Яорюені.”
Р: (Це ж треба було так влипнути, ця отруїлась, а я хотіла пробити стіну й мене одразу прикололо. Тьху, хто придумав цей тест, що за несмак? Я тепер маю всю свою магію тратити на регенерацію, інакше буду неспроможна продовжити тест, після втрати великої кількості крові… Тепер розумію чому було заборонено брати пакети із кров'ю. Дідькооооо!)
Е: (Отрута саламандри… Хто б міг подумати, що ще є сангвіари які не можуть захиститись від нього. З іншого боку, можливо у мене завищені очікування? Все ж нашу сім'ю звичайною не назвати, навіть за мірками сангвіар. Тааааак. Що у нас тут?)
Перед дівчатами відкрився прохід у приміщення з п'єдесталом у центрі, а на ньому зверху лежав магічний камінь зеленого кольору, той самий який необхідний для тесту.
Вони почали розглядати всі поверхні навколо.
П: Дивно, я не бачу пасток. Невже нам ось так просто дадуть камінь?
Е: Перевіримо?
П: Давай. Хто перший?
Е: Ідемо разом.
Повільним кроком вони прямували у центр кімнати. Навколо дійсно не було пасток, але їх очікувало дещо інше.
Е: Бар'єр…
П: Ех, у чому у чому, а ось в бар’єрах я не сильна.
Е: …
П: Ой. (Актола* мені у глотку! Я надто розслабилась.)
Зрозумівши яку дурницю вона утнула, то одразу прикрила свій рот рукою.
Е: Не переживай, я нічого не скажу.
П: А ха-ха. Ха. Вдячна…(Пронесло.)
Е: У такому випадку його зніму я, а ти поки приглянь, щоб ніхто не втрутився.
П: Обіцяю, навіть тінь не прошмигне!
Елісабет доторкнулась рукою до бар’єра й намагалась зрозуміти* його магічну структуру, потім вона прокусила свій вказівний палець та почала малювати руни*.
Послідовно з'явилися символи.
Після завершення написання рун, бар’єр яскраво засвітився й розлетівся немов уламки скла, які з часом розсіялись у повітрі.
Е: Готово, тепер можна рухатись до центру.
П: Ухххх. Все тільки починається.
-------
Примітка :
(У таких дужках записані думки персонажа), [а у таких записана додаткова інформація.]
У примітці автора на головній сторінці знаходиться посилання на карту світу.
Актол — Бог мудрості та магіії.
Руни — магічні символи які несуть у собі певну силу. Кожна руна належить до певного елементу або закону магії(і не тільки).
Руйнування бар'єру — щоб зруйнувати бар'єр потрібно зрозуміти його природу, як його створили, скільки мани було вкладено і таке інше. Для цього потрібно зосередитись на ньому й орієнтуватись на відчуття(на те який відгук ти будеш відчувати від контакту прямого/непрямого), залежно від цього потрібно підібрати правильні руни, які втрутяться у побудову барєру та зруйнують магічні зв'язки у середині.
© Демі Ньюбі, 2024-2026.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!