Зміст
  • Богині відмовлено
  • Богиня приглядається
  • Богиня слабне і лютує
  • Богиня вихоплює слід
  • Богиня зазіхає на більше
  • Богиня отримує силу
  • Бог тренується бути богом
  • Богиня має право
  • Богиня платить за знання
  • Богиня перероджується
  • Богиня повертається
  • Богиня нажахана
  • Боги збурені
  • Богиня готується
  • Богиня обирає Бога
  • Бог позбавляється трону
  • Боги приймають виклик
  • Боги стрибають у прірву
  • Боги розвеселені
  • Богиня відчуває катарсис
  • Богиня повертає все на свої місця
  • Бог воскресає
  • Богиня насолоджується святістю
  • Бог випробовує волю
  • Бог прагне спокою
  • Богиня показує ікла
  • Бог пророкує зміни
  • Боги шукають реальне
  • Богиня розплутує вузол
  • Катарсис богів
  • Богиня множить знання
  • Богиня отримує відповідь
  • Богиню повернено до життя
  • Бог блазнює, Богиня лютує
  • Богів викрито
  • Кінець ери небожителів
  • Богиня здобуває Дім
  • Богиня зустрічає богинь Життя-Смерті-Життя
  • Поклоніння Богині
  • Бог відступає у тінь
  • Богиня хапається за нитку
  • Бог шукає союзників
  • Богиня затверджує угоду
  • Богиня налагоджує зв'язки
  • Богиня мімікрує
  • Боги борсаються в тенетах
  • Богиня повертається

    Алвар виходив у коридор щоразу, коли душив кашель. Він не виспався на краю, змерз і був злий як чорт - і все заради того, щоб гостя сказала:

    - Спала добре, але подушка замала.

    Каді була в піжамі з оленями. Після пробудження волосся, зібране звечора в пучок, стирчало у різні боки. Незнятий макіяж відбився на подушці й змазався: блискітки розповзлись по щоках, туш струсилась на мішечки під очима, а самі очні яблука почервоніли від підводки. Воно й на краще! Якби Каді прокинулась наче кіноакторка, Алвару довелося б домовлятися з власним членом. А так хлопець спокійно випростався в Адамовому костюмі, накинув халат і прочимчикував у душ. А що? Це його дім. Гостя вдала, що нічого не трапилось, але треба буде уточнити мінімально допустиму кількість одягу.

    Збиралась Каді похапцем. Змила макіяж, трохи впокорила волосся й вдягла свіжий одяг. Вилетіла з дому навіть раніше, ніж Алвар вийшов з душу й запропонував підкинути. Якщо вскочить на автобус і всі світлофори милостиво підморгуватимуть зеленим, Каді встигне на заняття. Про сніданок і мова не йде.

    У п’ятницю в «Синьому сяйві» вельми людно, а від того повільно. Єдина метушлива постать – Робін. Подруга одразу підбігла до Каді й оглянула на нові синці, однак футболка і спідниця натякали лиш на те, що дівчина втратила глузд і готова замерзнути. Робін навіть намагалась намацати бандаж на ребрах.

    - Виглядаєш до біса добре. – підбила підсумок.

    - На жаль, тільки виглядаю. – Каді кисло всміхнулась, беручи подругу під руку й спрямовуючи в авдиторію.

    - Вони тебе зачепили?! Що ТАМ?!

    - У некроманта? – вона озвучила те, чого Робін остерігалась. – Трохи затишно, трохи моторошно. Зіндер, вчитель Алвара, доволі привітний і чемний. Якщо вдасться зробити кілька покращень, я планую там і лишитись.

    - Що в біса?! – кожен звук тонув у суцільному шумі, але Робін точно розчула слова подруги. Хіба злочин підштовхнути до смерті того, хто міриться стати некромантом?

    Впродовж трьох пар Каді переповіла усе, що з нею сталось, починаючи з приїзду Якима. Робін зіщулювалась, розпалювалась жаром і раз за разом відчувала себе безмірно дрібною. Життя чаклунки було помірним і розпланованим, хай яким водогоном поведе її ріка. Робін завжди прихилялась перед досвідом, що торкався безміру світу. Саме так вона почувалась поруч з Каді і саме тому несвідомо тягнулась до її проблемних низин.

    - Там цілком безпечно, Робін - Каді закінчила розповідь в їдальні за подвійною порцією м’яса.

    - ТАМ два некроманти, і один з них спить з тобою без, вибачте, трусів. – Робін подалась вперед і стишилась. – До тебе дух причепився. Ще й отой Зіндер може виявитись вбивцею. Ти точно не збилась з манівців?

    Каді закотила очі й похитала головою у сподіванні, що Робін заспокоїться.

    - Ходімо працювати.

    Подруги віднесли тарілки й попрямували до оранжереї. «Синє сяйво» не пробачає пропусків, тож сьогодні на них чекає надмір клієнтів. Каді вже схопилась за ручку парадних дверей, як нізвідки виникли Ектор з Міклаєм. Перший поцілувався з Робін – надто глибоко, як для «привіт». Другий похнюплено тупцяв на помірній відстані від Каді. Висмоктавши з коханої усе, наречений насмішкувато поглянув на її подругу.

    - І що, кістки стегна не натирають?

    - Екторе!.. – Робін слабо стукнула його в плече й відсахнулась. Каді зміряла поглядом обох хлопців – це все спланований хід.

    - Озвучуй вже весь набір: ти ж готувався. – вона звірилась з годинником. Часу мало, але чому б не послухати.

    - Власне.. – Ектор розгубився й зиркнув на Міклая, що почувався ще більш непевно. – Ти знехтувала почуттями мого друга і я намагаюсь зрозуміти чому. Ніколи не бачив, щоб ти навіть заговорювала до некроманта, а тут таке!

    - Робін, а твій хлопець кмітливий. Мені начхати на почуття. Хочу вседозволеності, як у тебе. Хіба це погано?

    - Тобто між вами нічого немає? – пискнув Міклай, дивлячись на неї щенячим поглядом.

    - І ти дуже кмітливий, але почуття я маю тільки до Робін, і то дружні.

    Подруга ледве могла стримувати переможне хихотіння. За законами світу Робін мала б обрати сторону чоловіка, хоч і майбутнього, та ніякі члени не дорожчі за відьомську дружбу.

    Задоволена собою Каді не помітила наближення Алвара й вирішила, що знервовані погляди хлопців означають її перемогу. Щойно підійшовши, чаклун взяв її кисть обома руками, нахилився вперед і притисся губами до шкіри з солоним присмаком спекотного дня. Каді витріщилась на нього: вчорашнє зілля трохи вповільнювало реакції, тож на ляпас чи вереск вона була неспроможна й мала трохи часу подумати.

    - Вітаю. – Алвар випростався й кивнув усім присутнім, що витріщались на нього, як на директора «Синього сяйва», коли той взув жовтогарячі черевики на Новорічну промову. – Можна тебе на хвилинку?

    Не чекаючи відповіді, Алвар взяв Каді під руку й повів довкруж оранжереї. Спинились вони уже в парковій зоні, звідки подруга та двоє вкрай розгублених молодиків не могли їх бачити.

    - Це було зайвим. – Каді демонстративно обтерла руку об спідницю, хоча на ній не було й сліду.

    - Цілком доречно: вони так напружились. – Алвар захихотів, копирсаючись в рюкзаку. – Обидва твої?

    - Ні. Той, що симпатичний, наречений Робін.

    - Так, Робін. – Алвар закивав, потім дістав з самого дна ключі й всучив Каді. – І як ти збиралась повернутись?

    - От дідько. А й правда забула. Дякую!

    - Гадаю, я надто переймаюсь. Провести?

    Каді закивала й взяла чоловіка під руку. Так вони й увійшли до оранжереї повз спантеличену Робін та двох розгублених молодиків. Уже перед кабінетом Алвар знов поліз в рюкзак. Цього разу дістав телефон.

    - Мене з Зіндером сьогодні не чекай. Може повернемось під ранок або вже тут побачимось. Якщо сусіди пристануть з зависоким газоном, посилай до біса. На всяк занотуй мій номер.

    Каді дістала телефон й додала кілька цифер до «Чоловік». В теорії номер для екстрених випадків, але фактично їй не варто ним користуватися. Її дзвінком Алвара потривожать хіба що з моргу або поліції.

    Значок батареї загрозливо світився червоним, а під кінець екран втратив яскравість.

    - Заряджай: раптом ти мені знадобишся. – Алвар хотів знов нахилитись до руки Каді, але та не дозволила себе впіймати.

    - На все добре.

    За мить дівчина вже зачиняла скляні дверцята й відчувала за спиною холодну присутність незримої істоти.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.