Зміст
  • Богині відмовлено
  • Богиня приглядається
  • Богиня слабне і лютує
  • Богиня вихоплює слід
  • Богиня зазіхає на більше
  • Богиня отримує силу
  • Бог тренується бути богом
  • Богиня має право
  • Богиня платить за знання
  • Богиня перероджується
  • Богиня повертається
  • Богиня нажахана
  • Боги збурені
  • Богиня готується
  • Богиня обирає Бога
  • Бог позбавляється трону
  • Боги приймають виклик
  • Боги стрибають у прірву
  • Боги розвеселені
  • Богиня відчуває катарсис
  • Богиня повертає все на свої місця
  • Бог воскресає
  • Богиня насолоджується святістю
  • Бог випробовує волю
  • Бог прагне спокою
  • Богиня показує ікла
  • Бог пророкує зміни
  • Боги шукають реальне
  • Богиня розплутує вузол
  • Катарсис богів
  • Богиня множить знання
  • Богиня отримує відповідь
  • Богиню повернено до життя
  • Бог блазнює - Богиня лютує
  • Богів викрито
  • Кінець ери небожителів
  • Богиня здобуває дім
  • Богиня зустрічає собі подібних
  • Поклоніння Богині
  • Бог відступає у тінь
  • Богиня хапається за нитку
  • Бог шукає союзників
  • Богиня затверджує угоду
  • Богиня налагоджує зв'язки
  • Богиня мімікрує
  • Боги борсаються в тенетах
  • Боги сплутані
  • Бог пізнає Богиню
  • ***
  • Боги готують помсту
  • Боги також живуть у гніздах
  • Боги-коханці
  • Божественість затверджують кров'ю
  • Живі чи мертві, Боги існують
  • ПІСЛЯМОВА. Чи боги безсмертні?
  • Кінець ери небожителів

    Дім по-справжньому збіднів без магії. Забрали й кілька простих побутових речей: увесь мотлох Зіндера, сокиру Каді, Алварову глину. Без ліпки юнак не може заспокоїтися й уже до ранку знаходить альтернативу: скульптура з каменю.

    Постукування будить Каді. Спочатку медіумка невдоволено дивиться, потім стає цікаво. Алвар носиться довкола каменюки й облуплює шматки. Кусні залишають слід на підлозі. Каді б заверещала на нього, якби було не байдуже. Прихисток останніх місяців зруйновано, тож дошки – це зовсім дрібниця.

    - Я з’їжджаю. – Алвар не озираєтья. Тільки плечі сіпаються. – Винайму квартиру на околиці. Переїду як тільки знайду.

    - Я міг би докинути, щоб зняла кращу… і безпечнішу. – Пів оберта. Губи зібгані у смужку. – Все ж я винен, що ти багато чого втратила – хочу компенсувати.

    - Мені не вперше.

    - Як знаєш.

    «Мінімальна цікавість – молодець, Алваре! Добре тримаєшся» - некромант промовляє сам до себе, активніше відколюючи шматки. Тремтіти від праці – не те саме, що від почуттів.

    Каді пише Робін. Сухо і без деталей. Закінчує «Гадаю, що час настав. З’їжджаю». Відповідь за хвилину: «Мудило» і смайлик чорта. Каді усміхається за обіднім столом. Ложка вже хвилину зависає між ротом і тарілкою з пластівцями. Перемикає телефон на додаток оренди. Завантажує чотири за ранок і переглядає по параметрах: верхні поверхи, однокімнатна, можна студію, краще з диваном, нова кухня, без тарганів – принаймні, небагато.

    Алвар сопе, проходячи повз. Добре, що його це зачіпає. Можливо, наступній пощастить зустрічатися з геть іншим некромантом. Каді обирає кілька квартир, що пасують по ціні-якості й встигає написати одній рієлторці, коли з вулиці чується шум. Спочатку - автомобільний гудок, потім - лайка, зрештою - двигтіння гальм.

    Обоє кидаються до дверей і визирають. Плечем до плеча. Робін грюкає дверцятами й вже крокує підмерзлою доріжкою з пустою дорожньою сумкою на плечі. Вона намагається бути граційною, але постійно ковзає.

    - Ти! – вигукує чаклунка, тицяючи пальцем в груди Алвара, коли опиняється на ґанку. Від люті й прищуру гетерохромія майже зникає й обидва ока здаються темно-карими. – Я так і знала, що з тобою не так усе!

    - Як це розуміти? – некромант ступає вглиб коридора й глипає на розвеселене обличчя колишньої.

    - Пішов на хрін, Алваре Стума. Тепер я все про тебе знаю. Пішов. На. Хрін.

    Робін скидає пальто й черевики, не зупиняючи потік усіх слів, які тільки знає. Насамкінець хапає подругу під руку й задирає підборіддя до стелі, в напрямку східців.

    - Каді, ходімо пакувати валізи.

    Гучно сказано, адже без магічних брязкалець, книг та камінців збирати зовсім небагато. Поки складаються, Каді розповідає усю ситуацію. Намагається шепотіти, однак скеля, яку Алвар невтомно длубає у вітальні, перекриває усі звуки.

    - Це погано, Каді. Страшенно. – Робін сідає перепочити. – Якщо вони дізнаються, що ти знала, то станеш співучасницею. Про Алвара я навіть мовчу. Бідний пан Хендерсон!.. А я? Мені у в’язницю ніяк не можна.

    - Спокійно. Законники тільки вдають, що розбираються. Їхня функція – привернути увагу чаклунів, а решта – саме складеться. Тепер Зіндера приберуть. Якщо не ми з тобою, то точно хтось інший.

    - Ще скажи, що..

    Каді бере подругу за обидві руки й підморгує. Посмішка гірка, але все ж присутня.

    - Саме так. Після смерті батька законники забрали усе, але переселилися ми зовсім не через них. Чаклунів обурила наша присутність.

    Робін деякий час роздивляється нігті. Слова вислизають з голови - усі, крім «несправедливо» - але всоте не хоче повторюватися. Подруги обіймаються й цілителька відчуває імпульс.

    - Що це?

    Ніколи ще Каді так нахабно не лапали за груди й не лізли під светр. Робін підчеплює ланцюжок і дістає кулон триєдиної богині. Прикраса бряжчить в руках і відповідає на магію цілительки.

    - Не забрали?!

    - Пропустили. Або недооцінили.

    - Значить з тобою все буде добре, Каді.

    Робін усміхається, відпускаючи прикрасу. Каді стенає плечима: краще б залишила один з перснів. З ними хоч на медіумку схожа. Подруга знов перебирає одіж. Сумка напівпорожня, однак Робін обирає кілька речей і змушує Каді перевдягтися.

    - Не можна йти від колишнього, наче це він тебе кинув! Май гідність.

    Усе здається безглуздям, однак Каді й сама хоче поставити знак оклику.

    Працює! Алвар відкладає інструменти й уважно дивиться, як вечірня богиня пропливає вітальнею, взувається, накидає пальто й випурхує на ґанок. По правді, некромант не менше б дивився, якби Каді була у своїй піжамі з оленями.

    Майже від’їхали – знов метушня. Медіумка ще раз заскакує, гупає у взутті через вітальню й хапає подушку.

    - Побачимось в «Синьому сяйві», якщо нікого з нас не виключать.

    - Для мене було честю стати частиною «плану».

    - Це було.. цікаво.

    Алвар знімає вдаваного капелюха. Каді неочікувано підходить потиснути руки. Одразу після біжить назад під автомобільний гудок. Некромант розвертається до творіння й примружено згадує риси прототипа скульптури.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.