Зміст
  • Богині відмовлено
  • Богиня приглядається
  • Богиня слабне і лютує
  • Богиня вихоплює слід
  • Богиня зазіхає на більше
  • Богиня отримує силу
  • Бог тренується бути богом
  • Богиня має право
  • Богиня платить за знання
  • Богиня перероджується
  • Богиня повертається
  • Богиня нажахана
  • Боги збурені
  • Богиня готується
  • Богиня обирає Бога
  • Бог позбавляється трону
  • Боги приймають виклик
  • Боги стрибають у прірву
  • Боги розвеселені
  • Богиня відчуває катарсис
  • Богиня повертає все на свої місця
  • Бог воскресає
  • Богиня насолоджується святістю
  • Бог випробовує волю
  • Бог прагне спокою
  • Богиня показує ікла
  • Бог пророкує зміни
  • Боги шукають реальне
  • Богиня розплутує вузол
  • Катарсис богів
  • Богиня множить знання
  • Богиня отримує відповідь
  • Богиню повернено до життя
  • Бог блазнює, Богиня лютує
  • Богів викрито
  • Кінець ери небожителів
  • Богиня здобуває Дім
  • Богиня зустрічає богинь Життя-Смерті-Життя
  • Поклоніння Богині
  • Бог відступає у тінь
  • Богиня хапається за нитку
  • Бог шукає союзників
  • Богиня затверджує угоду
  • Богиня налагоджує зв'язки
  • Богиня мімікрує
  • Боги борсаються в тенетах
  • Богиня множить знання

    Каді прокинулась від калатання серця, потім пригадала причину: уві сні Алвар штовхнув її в безодню, звідки нема вороття. Наука свідчить, що коли в тебе надто вповільнюється серцебиття, свідомість будить падінням, бо думає, що ти помираєш. Саме видиво – хаотичні імпульси між нейронами.

    Медіумка повернулась до сплячого Алвара й поклала руку на спину. Якби не знала про його температурні особливості, вирішила б, що схопив лихоманку. Холодні пальці змусили юнака розвернутися й примружено глянути на джерело садизму.

    - Добрий ранок, хмаринко. – скуйовджене волосся – усе що поки проглядалось проти вікна.

    - Так, добрий. – Каді поцілувала щетинисту щоку й вилізла з-під ковдри. – Я сьогодні маю заняття у Синьому Сяйві. Ти будеш?

    - Збирався, але напиши мені, якщо побачиш там Долана. Мені наснилось, що я зламаю йому ногу і якось не хотілося б робити це сьогодні.

    - Віриш у сни? Смішний.

    Каді захихотіла й зі скрипом виборола у шафи одяг. Прослизнула в коридор. Коли повернулась після чищення зубів й розчісування, Алвар підскочив і стиснув в обіймах. Лункий сміх міг би розбудити Зіндера, але останнім часом будинок цілком належав їм двом. Некромант заходив на кілька годин, зачинявся в кімнатці з комп’ютером, а потім знов зникав на добу чи дві.

    Алвар підігрів сніданок. Сіль, яку купував виключно для Каді, швидко закінчувалась за викликанням духів. Воно й на краще: від прісної їжі живіт перестав нити й скручуватися. Дівчина нахилилась через стіл і торкнулась руки хлопця:

    - Повечеряємо сьогодні? Можливо, десь не вдома? – Алвар зиркнув на подругу з-під лоба.

    - Післязавтра Бал Богів. Гадаю, ми там розважимось.

    - Мені вже набридло епатувати публіку. – Каді скривилась, агресивніше наштрикуючи макаронини.

    - Ти була лишень раз. – Алвар пхинькнув, скидаючи посуд в раковину. – Ми пропустили вже два через моє перетворення і твоє небажання. Цього разу точно мусимо: ти ж хочеш мати статус серед медіумів.

    - Маячня.

    Швидко вдягнула куртку, взулась, підхопила рюкзак. Двері грюкнули сильніше, ніж їй хотілося, але й Алварові варто було припнути язика!

    В автобусі не могла дочекатися приїзду й виговорити усю лють Робін. Цілителька мріяла, щоб її покликали на Бал Богів, але заради дружби мусила ховати роздратування.

    - Гадаю, він сам хоче соціального визнання, от і мене приплітає. – підсумувала Каді, припасовуючи кільця перед сеансом.

    - Зазвичай в парі заведено йти на поступки та робити те, що для другого важливо. – Робін обійняла подругу за плечі.

    - Навіщо робити усе жахливе разом? Чому б не отримувати задоволення нарізно, а тоді ділитися досвідом?

    - Навіть не знаю.. – подруга наблизилась до вуха Каді й прошепотіла: - От я, наприклад, згодилась на вбивство.

    Дзвоники на дверях перервали розмову. Скло задріботіло, а на листочках кімнатного саду пожовкли кінчики. Спочатку кімната просякла вогким туманом, потім увійшла жінка з оберемком в руках.

    - Вітаю! Моє ім’я Каді. Чим можу допомогти?

    - Я Найда. Мені повідомили, що ти сильніша за інших в цьому недорозвиненому кодлі. – жінка скривилась і описала зчорнілим пальцем коло в повітрі. – Зрештою, всі знайомі мені медіуми мертві.

    Робін знаками попрощалась з Каді й чимдуж вискочила за двері. Медіумка жестом запросила гостю присісти, хоча бажання працювати відпало миттєво. Найда прослизнула на стілець, ніяк не взаємодіючи. Її треба було б бути екстремально худою, щоб втиснутися між спинкою і столом, але Каді за допитливість не платять. Пакунок відьма жбурнула на стіл. Запахло смертю.

    - Поясните: що там?

    - Оболонка.

    - Для чого? Чи кого? – Каді потирала руки, намагаючись втримати енергію на достатньому рівні.

    - Для мого демона, звісно. – Найда розтягувала слова, чекаючи розуміння. – Він образився і втік, а я хочу знов ним володіти.

    - Закон забороняє утримувати створінь, сильніших за власника. – стаття з кодексу, який усі учні «Синього сяйва» зазубрювали на курсах трудового доброчестя.

    - Закон забороняє спати з мертвими й практикувати більш як один вид магії, але ж… - Найда хвацько перехопила кисть медіумки й розвернула долонею горілиць. Пучки пальців поволі змінювали забарвлення з чорного на природне рожевувате.

    - Ім’я?

    Каді вдихнула востаннє за сеанс, принаймні так їй здалося, бо повітря усе загусло від туману відьми. Оболонка лежала між зчепленими руками чаклунок. Вони водночас проказували ім’я, доки полум’я не охопила увесь стіл, обпікаючи лікті. Найда перекинулась з демоном кількома фразами, пообіцяла нагороду – істота зникла в оберемку. Доки відьма пестила демона, Каді скинула з себе кофту й обдивилась підсмалені руки. Почервоніння, пухирці – класика, якщо маєш справу з вогняним чудовиськом.

    - Я не реєструвалась, тож усе твоє.

    Найда поклала на стіл картку й папірець з кодом. Навряд чи це її власна. Каді змірила її поглядом і докинула, хоч і обіцяла собі не базікати багато:

    - Якщо ви не зможете його втримати, воно прийде по мене.

    - Мати ручного демона – розкіш в наш час.

    - Я відпущу його – і дарма старались. Просто знайте.

    Найда засміялась: «Відпустити демона – та це дитя нічого не тямить в житті!». Каді викликала Робін. Годину витратили на зцілення. Подруга лаялась і кашляла від туману, що аж надто відчувався її незаплямованою натурою. Опісля медіумка ублагала подругу віднести картку у відділок, а сама прийняла ще двох клієнтів. Жінка, що постійно радиться з матір’ю, і детектив, що розслідував зникнення чоловіка та хотів переконатися, що той не мертвий. Був ще й третій відвідувач, але втік, щойно відчув демона. Запах залишився на кофті, яку тепер доведеться викинути.

    Каді зібрала речі й хотіла вже піти, як у дверях знов замайоріла Робін. Цього разу з коробкою пончиків.

    - Хіба ти не маєш бут?.. Навіть не знаю. Розважатися з Рорі? – медіумка потерла скроні й глянула на дах оранжереї. Темніло, значить близько четвертої.

    - Коли приходила відьма, я дещо згадала. Найдою звали бабусину собаку. То була нестерпна звірюга: слухала тільки хазяйку, а на решту кидалась з вищиром. Сліпа на одне око, куций хвіст, патлата, ікла стирчали в різні боки – дуже бридка!

    - Не думаю, що є зв’язок. – Каді прикрила рот, щоб не летіли крихти.

    - Звісно, що є. Коли померла бабуся, Найда сказилась – довелось приспати. У мене навіть є шрам на гомілці. Той, через який я не носила спідниць в середній школі. – Робін задерла ногу на стіл і продемонструвала рельєфний укус, ніяк не помітний через товсті колготи. Тільки стіл забруднила! – Ще не второпала? У всіх Найд має бути хазяїн. Якщо ні, то ця дуже небезпечна жінка. Я б сказала: шалена.

    - Скоріше вона жертва. Демони дуже хитрі створіння. Якось я використала одного. – Каді сіла на стільницю. Якщо вже там є відбиток чобота, то і її грім не вб’є за зневагу.

    - Ти зараз серйозно?!

    Робін обійшла довкруж столу: робила так щоразу, коли Каді говорила нісенітницю, що потім виявлялась правдою. Пудра з пончика заляпала чорну спідницю й стілець медіумки. Зрештою цілителька теж вмостилась на столі.

    - Це було не так давно. Я хотіла забрати з дому речі, але не приплітати Алвара. Він після смерті став зовсім недружнім. Принаймні перші тижні. – Каді заправила пасмо за вухо й усміхнулась: поганий знак. – Я збиралась прийти до них, тому розпитала сусідів. Відтоді, як я пішла, Яким не ходив у свої кляті походи, тож шансу зайти попри його присутність в мене не було. Я скористалась заклинанням тіні. Демон, що мені трапився, був дуже люб’язним, але ціну звично називати в кінці, тому я не надто розслаблялась.

    Каді зупинилась на жуванні й зі здивуванням показала начинку Робін.

    - О-о, малина. – Робін обтерла кутики губ, закінчуючи з солодким. – Пробач, я казала її не класти.

    - Та ні, навпаки: мені подобається. – медіумка заусміхалась й глянула на безіменний палець. Ніяких розпізнавальних знаків, але ж шлюб тривав аж два з половиною місяці!

    - То тінь з демоном спрацювала?

    - Ще б пак! Яким схопився за пульт: хотів жбурнути, а демон йому басом: «Сядь!». Зблід і килимок, як пес. – Каді розмахувала руками, оживляючи сцену в пам’яті. – Мама з трубкою на дивані завмерла. Важко сказати, чи впізнала. В моїй кімнаті все догори дриґом, але сяк-так склалась. Уже хотіла йти, як на порозі Алвар.

    - Демона побачив?

    - В тому й річ: тінь миттєво щезла без команди. Гадаю, воно відчуло сум’яття чи хвилювання. Навіть не знаю, що відчула в той момент.

    - По-джентельменськи. – захихотіла Робін.

    - Не надто. Демон прийшов за платою, щойно я повернулась з поїздки – ну ти знаєш. Вимагав кулон з триєдиною. Ось цей. – Каді відтягнула від себе ланцюжок з нечищеним срібним брязкальцем. – Зійшлися на двох кільцях, дуже навіть перспективних.

    - А цей що робить? – цілителька нахилилась поглянути на крихітну підвіску з двома протилежно напрямленими півмісяцями та повнею між ними. В колі ще й рельєф жіночого тіла, як його зображали в старих ліпленнях: без голови й рук.

    - Гадки не маю, але якщо він зацікавив демона, значить, щось вартісне.

    Каді підморгнула подрузі - засміялись в один голос. Кулон пірнув між грудей медіумки, приховуючи магію від сторонніх очей.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.