Зміст
  • Богині відмовлено
  • Богиня приглядається
  • Богиня слабне і лютує
  • Богиня вихоплює слід
  • Богиня зазіхає на більше
  • Богиня отримує силу
  • Бог тренується бути богом
  • Богиня має право
  • Богиня платить за знання
  • Богиня перероджується
  • Богиня повертається
  • Богиня нажахана
  • Боги збурені
  • Богиня готується
  • Богиня обирає Бога
  • Бог позбавляється трону
  • Боги приймають виклик
  • Боги стрибають у прірву
  • Боги розвеселені
  • Богиня відчуває катарсис
  • Богиня повертає все на свої місця
  • Бог воскресає
  • Богиня насолоджується святістю
  • Бог випробовує волю
  • Бог прагне спокою
  • Богиня показує ікла
  • Бог пророкує зміни
  • Боги шукають реальне
  • Богиня розплутує вузол
  • Катарсис богів
  • Богиня множить знання
  • Богиня отримує відповідь
  • Богиню повернено до життя
  • Бог блазнює, Богиня лютує
  • Богів викрито
  • Кінець ери небожителів
  • Богиня здобуває Дім
  • Богиня зустрічає богинь Життя-Смерті-Життя
  • Поклоніння Богині
  • Бог відступає у тінь
  • Богиня хапається за нитку
  • Бог шукає союзників
  • Богиня затверджує угоду
  • Богиня налагоджує зв'язки
  • Богиня мімікрує
  • Боги борсаються в тенетах
  • Богиня хапається за нитку

    «Маленька богиня іноді дозволяє собі забути про наслідки. Інтуїція підказує, коли це безпечно.»

    Робін гортала одну з книг орендаторки, доки Каді домішувала тісто. Шоколадні кекси смачно їсти, а не готувати. Цілителька пробурмотіла рецепт зілля, потім ще двічі про себе, зрештою сфотографувала, щоб точно не забути.

    - Світанок почав кульгати позавчора – ніяк не розберу причину. – Робін запхала книгу на полицю й взяла нову.

    - Хто? – Каді розсунула двері кухні й стишила музику.

    - Кіт сусідки. Мати на зборах бовкнула: на кого я навчаюсь – і ось вже я не можу спокійно в ліфті проїхати. Робін-Робін, Робін-Робін..

    Звук, схожий на гарчання, потонув у подушках. Каді продовжила з кухні:

    - Ти не зобов’язана. Якщо їм потрібно, нехай приходять на прийом.

    - Та ми ж сусіди.

    - Тим паче не варто їх розбещувати. Ти можеш заробляти більше.

    - Як ти?

    - Якщо захочеш змінити профіль – я завжди до твоїх послуг.

    Останнім часом дохід Каді став непристойно великим, чого вона страшенно соромилась визнати навіть перед собою.

    Робін перебралась до кухні, заскочила на підвіконня й примружено розглядала подругу. Щоки Каді червоніли від жару духовки. Волосся звично скуйовджене, скільки б вона не витратила часу на укладку. Светр розтягнувся і прикриває шорти. Каді випросталась і запитально глянула у відповідь.

    - Як щодо маленького уроку? – Робін закотила очі й зчепила пальці, імітуючи роботу подруги.

    - Зараз? – Каді озирнулась на комод, де зберігала приладдя. – Тобто.. Кого?

    - Хороше питання. – Робін задумалась, а тоді з осяянням кинулась до подруги й схопила за руки, наче медіумка вже мала намір тікати. – Пана Хендерсона!

    - Тільки не його…

    За 10 хвилин все було готово. Каді з Робін підклали на плитки диванні подушки й зчепили руки довкруж імпровізованого вівтаря. Одна зі свічок ароматична, інша з дерев’яним гнітом. Запах і тріскіт занурювали у транс.

    - Пане Хендерсоне. – покликала Каді й причаїлась. Потім знов: – Пане Хендерсоне?

    Тінь зринула між диваном і книжковими полицями. Він надовго завис біля стелажів, тож бачити його під таким кутом Каді не могла.

    - Ох дідько! Він тут! – вигукнула Робін. Зілля тільки починало на неї діяти, але і цього ступеня достатньо, щоб здивувати новачка у баченні духів.

    - Пані Гербо, вам не личить лаятися. – Хендерсон підлетів до середини кімнати й важко зітхнув. – Хто б сумнівався: ти мене й з того світу дістала.

    - Пробачте, - Каді говорила винувато й тихо. – Присядете з нами?

    Бібліотекар гидливо оглянув підлогу. Сів на межі кухні й вітальні. Виглядав точнісінько так, як в їхній останній візит в бібліотеку. Цілителька не втрималась:

    - Як ви померли?

    - Робін… - медіумка гнівно стиснула її зап’ясток.

    - Гадаю це коректне питання, Каді. – пан Хендерсон почухав щетину, яка не могла йому колоти. – Я випив пігулки снодійного. Не раджу вам повторювати: Смерть прийме вас, коли б не прийшли, тож поспіх зайвий.

    - Чому ви це зробили? В «Синьому сяйві» нам вас бракує. – Робін потягнулась до пана Хендерсона, однак рука пройшла крізь нього.

    - Новий бібліотекар не хоче видавати старі книги. – Каді не помітила переляку подруги.

    Пан Хендерсон розсміявся. Реготав довго і розлого, як ніколи за життя. Подругам стало моторошно – переглянулися.

    - Мій наступник ще не знає, що ви, дівчатка, завжди отримуєте те, чого хочете.

    Це щиро. Каді розслабляється: можливо, бібліотекар не такий вже загрублий пеньок.

    - Це вже точно недоречно, - перепросила медіумка. – але чому ви наважилися? Яка причина?

    - Спокій. – пан Хендерсон вмить змінився. У глибоких зморшках, наче хтось спеціально порізав йому обличчя, відобразилась втома. Тягар, якого він не міг позбутися. – Чоловік, що був з обох боків, розповів мені як тихо за межею.

    «Зіндер» - Каді прошепотіла самими губами. Робін кивнула й знов заговорила до примари:

    - Пане Хендерсон, цей чоловік.. він надурив вас?

    - О ні, Робін. – обличчя розтягнулось від посмішки, а зморшки перетворились на подобу хвиль. – Усе правда: в чертозі Смерті тихо й спокійно, чого я завжди й прагнув. Там є безліч чаклунів, праці яких я особливо цінував за життя. Усіх так багато і водночас порожньо.

    - Як це можливо?

    Робін не могла стримати цікавості, тож Каді довірила їй бесіду. Пан Хендерсон довго роздумував, потім проговорив прямо їм в голови: «Уявіть себе в коридорі «Синього сяйва», пані Гербо. Там людно, чи не так? Проте ви можете зосередитися на подрузі, а решта існуватиме як шум. Тепер уявіть, пані Гербо, що ви дійсно можете не помічати їх усіх. Я можу бути в залі, переповненій душами й водночас на самоті. Усе декорація: зала, інші люди, я сам.». Робін кивала, намагаючись збагнути навіщо вилучати когось зі своєї свідомості. Залишитися на самоті в холодному й безкисневому чертозі Смерті здавалося їй мукою.

    - Пане Хендерсон, якщо ваша ласка, де ви бачилися з тим чоловіком? – Каді перевела розмову, аби не спокушатися.

    - У похоронному бюро.

    - Навіщо ви туди пішли?

    - Запрошення. Це було зібрання для примирення з собою.

    - Ви пам’ятаєте: де воно знаходиться? – Каді вибило дух, але вона мусила дізнатися. 50 смертей будуть на її совісті, якщо не зробить усього, що могла б.

    - Звісно, що так. – пан Хендерсон хмикнув. – Я пам’ятаю усі книги в бібліотеці, тож таку дрібницю…

    - Пане Хендерсон, будь ласка. Це дуже важливо. – медіумка насідала. Полум’я спалахнуло сильніше – Робін стискала її руку так палко, що зникла чутливість пальців.

    - Ні, Каді, це не має значення: щоразу місце інше. Тричі я приходив на запрошення незнайомця, який дивом мене знаходив. Мені й самому доручили покликати декого.

    Каді похилилась на шафку й притулилась лобом до холодної стільниці. Вогники потьмяніли. Робін метушливо оглянула кімнату й усміхнулась до бібліотекаря:

    - Дякую за розмову. Ми раді, що ви добре почуваєтеся на тім боці.

    - Ще трохи. – він здійняв догори покрученого пальця. – Я не ображаюсь на Алвара Стуму, що мене розкопав. І мені не шкода, що у тебе, Каді, забрали усі книги. Вони тобі дійсно зайві й повинні повернутися до бібліотеки. Це все.

    - Спочивайте, пане Хендерсон. – Каді розчепила руки.

    Силует розвіявся з повітрям. Аромат свічок більше не ховав запаху гару з духовки. Кекси згоріли, а Каді не мала сил навіть дотягнутися до ручки й вимкнути. Робін зробила це за неї, потім подала води й перетягла на диван. Не те щоб Каді не могла йти, просто на цім боці все стало заважким. Робін стиснула її плече, повертаючи чутливість.

    - Каді, ми спалимо покидька.

    Думки полинули до прірви, крутнулися довкола загадкових запрошень і зрештою спинилися на 50 невинних жертвах. Можливо, Розі помилилась і Зіндеру не потрібно збирати їх докупи: достатньо просто посилати одного за одним в обійми Смерті. Можливо, вже надто пізно.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.