Зміст
  • Богині відмовлено
  • Богиня приглядається
  • Богиня слабне і лютує
  • Богиня вихоплює слід
  • Богиня зазіхає на більше
  • Богиня отримує силу
  • Бог тренується бути богом
  • Богиня має право
  • Богиня платить за знання
  • Богиня перероджується
  • Богиня повертається
  • Богиня нажахана
  • Боги збурені
  • Богиня готується
  • Богиня обирає Бога
  • Бог позбавляється трону
  • Боги приймають виклик
  • Боги стрибають у прірву
  • Боги розвеселені
  • Богиня відчуває катарсис
  • Богиня повертає все на свої місця
  • Бог воскресає
  • Богиня насолоджується святістю
  • Бог випробовує волю
  • Бог прагне спокою
  • Богиня показує ікла
  • Бог пророкує зміни
  • Боги шукають реальне
  • Богиня розплутує вузол
  • Катарсис богів
  • Богиня множить знання
  • Богиня отримує відповідь
  • Богиню повернено до життя
  • Бог блазнює, Богиня лютує
  • Богів викрито
  • Кінець ери небожителів
  • Богиня здобуває Дім
  • Богиня зустрічає богинь Життя-Смерті-Життя
  • Поклоніння Богині
  • Бог відступає у тінь
  • Богиня хапається за нитку
  • Бог шукає союзників
  • Богиня затверджує угоду
  • Богиня налагоджує зв'язки
  • Богиня мімікрує
  • Боги борсаються в тенетах
  • Бог блазнює, Богиня лютує

    Каді проспала 16 годин, що здалося Алвару полегшенням. Зіндер запропастився одразу після серйозної розмови – і весь вільний час юний некромант присвятив пану Хендерсону. Тіло бібліотекаря за всіма мірками можна було назвати стандартним: не надто довге чи коротке, широке чи худе. Навіть розкладався пан Хендерсон точнісінько, як звичайний труп, якщо не зважати на відмітки від мотузки, що й стала причиною смерті.

    Алвар ретельно оглянув тіло тричі, навіть зазирнув пилкою до черепа, однак пан Хендерсон не залишив жодних підказок передчасного відходу. Юнак продовжив пихтіти й кашляти, коли тіло пана Хендерсона знов знайшло спокій. Приміщення легше було б спалити, однак він провів повну дезінфекцію.

    У вітальні знесилено впав на диван і перевірив телефон: чотири пропущені від Рорі. Зі стогоном передзвонив.

    - Усе дуже погано. Батько… – Рорі шепотів і створював купу сторонніх звуків водночас.

    - Говори у слухавку. Я нічого не чую!

    - Батько спіймав мене в морзі, коли я шукав телефон Хендерсона.

    - Дідько, вибач… - Алвар взявся за голову.

    - Все гаразд. Я виявив велику цікавість до книг, тож.. – знов шуми. Рорі крикнув комусь «Це просто Робін! Йдемо гуляти.».

    - Робін?!

    - Щодо Хендерсона: батько думає, це не просто самогубство.

    - Я ж казав.

    - Так-так. В телефоні точно щось було – і тепер це справа поліції. Краще вам всім забратися з міста, бо підозрюють…

    - Кого? Зв’язок, Рорі. Говори гучніше!

    - До зустрічі, люба. Цілую.

    Від гудків Алвар готовий був викинути телефон у вікно. Натомість прийняв контрастний душ і вкотре спустився перекусити. У вітальні чекала примара. Напівпрозора кремова тканина струмила грудьми, на поясі обривалась джинсами безбарвно-блакитного відтінку, і вся істота загорнута в довгий тілесний плащ. Алвар сумнівався чи носять привиди штани, однак зблідле обличчя Каді не залишало інших припущень.

    - Я розповіла Зіндеру не все. – голос такий само скляний. – Але тобі можу.

    - Трясця, навіщо так лякати? Я міг би з несподіванки…

    - В мене більше немає страху до твоїх чар: серед привидів можна цілком інформативно провести вечір.

    - Поясни.

    Алвар всівся на стілець, ще з учора принесений дівчиною. Каді залишилась стояти на пів оберта до дверей. Обидві руки в кишенях – і юнакові краще б знати що там.

    - Зіндер планує вбивство.

    - Каді, ми некроманти. Нам властиво працювати з трупами. Не варто тобі так довірятися Розі. Колишня учениця могла наговорювати чи помилятися. Ти дуже здібна медіумка, однак може тобі взагалі це почулося? – Алвар був певен, що розмова триватиме швидко й закінчиться дівчиною в його обіймах.

    «Усе сказав? – голос вишкріб його навиворіт, самостійно шукаючи відповіді. – Зіндер планує вбивство у спільноті довірливих ідіотів. Шукає в інтернеті підхожих і тренується. Він уявив себе провідником Смерті й вказує кому й коли зробити самогубство. Я пройшла крізь стіну і…»

    - Привиди не ходять крізь стіни. Це розлюднює. Ти сама казала.

    «Дешево. Дуже. – Каді примружила очі й схилила на бік голову. – Я бачила повідомлення Зіндера до Тігріса: він так і сказав йому йти в чертог. Алваре, це станеться! Хочеш ти того чи ні. Я збожеволію, якщо дозволю Зіндеру вбити 50 людей. Допоможи!»

    - Немає чого обговорювати. Зіндер некромант і робить те, що усі нормальні некроманти – убиває. А я роблю те, що мусять учні – мовчу.

    «Я знаю, що тобі не байдуже. Будь ласка. Не варто миритися з цим.»

    - То хто тебе тримає? – Алвар випростався в повен зріст – Каді зробила крок до дверей. – Контракт розірвано. Ти своє отримала. Іди!

    - Чому ти це говориш? – мишачий шепіт.

    - А чому ти досі тут, Каді?! Це найцікавіше питання: якого біса вдова-медіумка стирчить з двома некромантами? Можливо, вона теж причетна до всього, що відбувається?

    - А ти причетний?

    - Я викопав Хендерсона.

    Алвар розвів руки, немов крила, й задер підборіддя. Скидалось на те, що він до біса пишається своїм вчинком, однак Каді бачила, що в його очах сльози.

    - Викопати та закопати – це різне.

    - А я і це зробив! Буквально.. – звірився з годинником і заусміхався. – Дві години тому. Знаєш: яка земля тверда взимку? Без долота не впораєшся.

    «Припини..» – Каді хитнула головою, знову повертаючись до тактики байдужості.

    - Нерозбірливі дівчата зустрічаються з хлопцями, що потім вбивають себе, але ким треба бути, щоб хотіти труп. Га, Каді?

    Двері грюкнули. Алвар знесилено впав на диван, затуляючи обличчя долонями. Сльози – лише побічний продукт подовженого існування. Якщо він хоче зробити все правильно, мусить діяти сам.

    І позбутися бісових почуттів.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.