Зміст
  • Богині відмовлено
  • Богиня приглядається
  • Богиня слабне і лютує
  • Богиня вихоплює слід
  • Богиня зазіхає на більше
  • Богиня отримує силу
  • Бог тренується бути богом
  • Богиня має право
  • Богиня платить за знання
  • Богиня перероджується
  • Богиня повертається
  • Богиня нажахана
  • Боги збурені
  • Богиня готується
  • Богиня обирає Бога
  • Бог позбавляється трону
  • Боги приймають виклик
  • Боги стрибають у прірву
  • Боги розвеселені
  • Богиня відчуває катарсис
  • Богиня повертає все на свої місця
  • Бог воскресає
  • Богиня насолоджується святістю
  • Бог випробовує волю
  • Бог прагне спокою
  • Богиня показує ікла
  • Бог пророкує зміни
  • Боги шукають реальне
  • Богиня розплутує вузол
  • Катарсис богів
  • Богиня множить знання
  • Богиня отримує відповідь
  • Богиню повернено до життя
  • Бог блазнює - Богиня лютує
  • Богів викрито
  • Кінець ери небожителів
  • Богиня здобуває дім
  • Богиня зустрічає собі подібних
  • Поклоніння Богині
  • Бог відступає у тінь
  • Богиня хапається за нитку
  • Бог шукає союзників
  • Богиня затверджує угоду
  • Богиня налагоджує зв'язки
  • Богиня мімікрує
  • Боги борсаються в тенетах
  • Боги сплутані
  • Бог пізнає Богиню
  • ***
  • Боги готують помсту
  • Боги також живуть у гніздах
  • Боги-коханці
  • Божественість затверджують кров'ю
  • Живі чи мертві, Боги існують
  • ПІСЛЯМОВА. Чи боги безсмертні?
  • Богиня здобуває дім

    Робін запиває тістечко трав’яним заспокійливим чаєм за компанію з Каді й намагається завести розмову. Як щодо кухонних заклинань? Подруга втуплюється у телефон і заклопотано шукає житло, доки цілителька не притискає руку до столу, немов муху. На обох затемнені окуляри в сірий зимовий ранок.

    - Сьогодні нічого не вполюєш. Треба залягти. – Робін веде бровою, що ледь помітно за оправою на пів обличчя.

    - Мені так незручно. – тягне медіумка й опускає лоба на руку подруги. – Я в тебе вже два дні.

    - Дрібниця! Батьки поїхали пращурів навідати, та й як повернуться – ти ж моя найліпша подруга, Каді.

    - Та, що я тобі вранці показала, доволі непогана. Так, ліжко розкладне, підвал, зате близько до центру.

    - 40 хвилин для тебе близько?

    Робін невтішно хитає головою і пхає залишок тістечка до рота. За сусіднім столиком обговорюють, що чаклунів пора приструнити, як в старі часи, бо й на вулицю страшно вийти. Каді більше насуває на носа окуляри, хоча в цьому немає потреби. У позавчорашньому повідомленні законників фігурує лише ім’я Зіндера Аламанта. Свідкам поки дали спокій.

    Досі жуючи Робін видає крикливі нерозбірливі звуки й сіпає подругу за рукав. Щойно вона оновила сайт оренди й тицяє Каді межи очі.

    - Що таке? Стривай. Дай глянути.

    Медіумка знімає безглузді окуляри й вихоплює телефон. Мружиться, щоб побачити нічого. Ті самі одноманітні іконки дешевих квартир з обмеженнями від хазяїв.

    - Поглянь фото. – Робін прикриває рота, але крихта все ж потрапляє на долоню. Ковтає й продовжує: – Це вже не ті, пробач, обісцяні квартирки, що ти обирала у чорта на болоті. Яка до вподоби?

    - Розіграш якийсь…

    Каді відкриває першу вкладку: пристойні апартаменти з розділеною вітальнею і кухнею, верхні поверхи, 20 хвилин автобусом до центру. Наступне: двокімнатна квартира з високими стелями, ліпниною та дзеркалами у старому районі. Робін висмикує телефон назад і собі гортає між оголошеннями.

    - Знаєш скільки наразі містян? – Робін діловито дивиться на подругу, не даючи часу на відповідь. – Чотири мільйони. А скільки чаклунів? Не більш як сто тисяч. А скільки з них займаються орендою квартир? Врахуй, що деякі живуть трохи довше за нас з тобою і краще зберігають сімейні реліквії. То скільки? Правильна відповідь: більше, ніж нам потрібно.

    - Робін, я не розумію.

    - Ринок обвалився. – цілителька нахиляється вперед і стишується. – Люди не хочуть орендувати житло у чаклунів, от і почали масово з’їжджати. Нові пропозиції – старі ціни. Треба брати! Хоча, якщо зачекати ще тиждень, хтозна як буде.

    - Давай зараз. Я навіть дешевше зніму.

    Каді занурюється в телефон і усміхається, однак її копирсання в «смітті» перериває суворий голос Робін.

    - Ні! Ти візьмеш за ті ж гроші, але кращу: ближче до центру, з розкішним меблюванням, де на кухні є мармурова стільниця і на підлозі плитка, щоб розважатися з вогнем. Тебе лякає життя біля цвинтаря?

    - Завжди про це мріяла. – мимрить Каді, свідомістю вже входячи в нове помешкання.

    За три години вони вже заносять речі. Господарка, старезна сіра відьма, прискіпливо оглядає Каді й тримає за руку, перш ніж віддати ключі.

    - Від тебе віє Смертю й темрявою, але руки чисті. Чи не з чертогу тебе прислали? Можливо, ти сама Першородна?

    - Я забруднилась від некроманта… і ще деяких речей. – затинається від стусана у бік.

    Оренда на цьому могла б скінчитися, але стара вкладає в руку дівчини ключ і бере оплату за два місяці, ще й заставу за магічні збитки. Це всі збереження Каді. Ще трохи в запасі на тиждень, а далі ночуватиме голодна, якщо не заробить достатньо чайових. Робін кахикає й пробує підбадьорити посмішкою.

    Руки тремтять, коли провертає ключ, смикає ручку, відтягує двері. Це її. На оплачені два місяці, але все одно це більше, ніж вона колись мала! Коридорчик у зелених тонах з круглим дзеркальцем, що має бронзову раму, більшу за люстро. Каді ступає на дубові дошки й одразу роззувається. Наново робить крок босоніж, відчуваючи стопами поверхню. Нові відчуття притираються до спогадів. Вона таки мала щось подібне, але ше за часів, як боги ліпили людину. Речі вішають в шафу й переходять до зали. Багряна штора відділяє спальню від вітальні. Каді одразу оглядає ліжко й кидає згори смарагдову подушку.

    - А це непогано! – Робін провалюється у м’якість дивану й закидає ноги на столик. Прибирає, щойно бачить гнівний погляд подруги.

    Єдине вікно не дає достатньо світла кімнатці, тим паче вже вечоріє. Каді смикає за шнурок торшера й оргазмічно зітхає. На місці обіцяного в оголошенні другого вікна стоїть різьблена етажерка з десятками книг у подертих палітурках. Медіумка спрагло кидається до полиць. Нічого надто цінного чи забороненого: приворотні зілля, лікувальні відвари й чаклунський літопис міста в 15 томах.

    Робін прослизає на кухню й через вузьке віконце, подібне до бійниці, оглядає вид на цвинтар. Центральне кладовище губиться серед висотних будівель, хоча більшості містян і здається, що своїми туманно-моховими щупальцями воно наповзає на сусідні хмарочоси.

    - Ти задоволена?

    - Я безмежно-безмежно-безмежно вдячна тобі за це!

    - Облиш. – Робін опиняється у рвучких обіймах. – Що будемо робити?

    - Вибач. – вдячність різко змінюється винуватим виразом. – Я б воліла побути на самоті. В мене ніколи не було такої можливості. Щоб я була сама у своєму… Не ображайся.

    - Ну звісно, Каді. – Робін підхоплює сумочку й пригортає подругу до себе. – За описом у тебе тепер є ванна, тож перевір сьогодні напір води в душі. Поділишся відчуттями.

    - Трясця.

    Каді червоніє: перебування в центрі надто занурило її в дитинство. Відблиск штори робить одну щоку зовсім багряною. Робін хихоче й залишає її на самоті. Медіумка мугикає стару пісню й розкладає речі до комода й шафи. Запах дерева, як у її дитячій: усе тільки натуральне. Місця тут навіть забагато, тож треба подумати, як наповнити його собою.

    Запалює свічку, що орендаторка лишила у ванній як подарунок, і розкриває щоденник. Ввечері треба закупити продуктів та всяких інших дрібниць для дому, а поки:

    «Маленька богиня послідовна. Вона знає, що зробити й чого уникнути. Коли приходить біда, Богиня Життя-Смерті-Життя готова дати відсіч, бо передбачила це власним єством. Іноді залягти й вичікувати – найкращий вихід, тож Маленька Богиня опанувала і його, коли в цьому виникла необхідність.»

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.