Зміст
  • Богині відмовлено
  • Богиня приглядається
  • Богиня слабне і лютує
  • Богиня вихоплює слід
  • Богиня зазіхає на більше
  • Богиня отримує силу
  • Бог тренується бути богом
  • Богиня має право
  • Богиня платить за знання
  • Богиня перероджується
  • Богиня повертається
  • Богиня нажахана
  • Боги збурені
  • Богиня готується
  • Богиня обирає Бога
  • Бог позбавляється трону
  • Боги приймають виклик
  • Боги стрибають у прірву
  • Боги розвеселені
  • Богиня відчуває катарсис
  • Богиня повертає все на свої місця
  • Бог воскресає
  • Богиня насолоджується святістю
  • Бог випробовує волю
  • Бог прагне спокою
  • Богиня показує ікла
  • Бог пророкує зміни
  • Боги шукають реальне
  • Богиня розплутує вузол
  • Катарсис богів
  • Богиня множить знання
  • Богиня отримує відповідь
  • Богиню повернено до життя
  • Бог блазнює, Богиня лютує
  • Богів викрито
  • Кінець ери небожителів
  • Богиня здобуває Дім
  • Богиня зустрічає богинь Життя-Смерті-Життя
  • Поклоніння Богині
  • Бог відступає у тінь
  • Богиня хапається за нитку
  • Бог шукає союзників
  • Богиня затверджує угоду
  • Богиня налагоджує зв'язки
  • Богиня мімікрує
  • Боги борсаються в тенетах
  • Богиня здобуває Дім

    Робін запивала тістечко трав’яним заспокійливим чаєм за компанію з Каді й намагалась завести розмову на невимушену тему. Як щодо кухонних заклинань? Подруга втупилась у телефон і заклопотано шукала житло, доки цілителька не притиснула руку до столу, немов муху. На обох затемнені окуляри в сірий зимовий ранок.

    - Сьогодні нічого не вполюєш. Треба залягти. – Робін повела бровою, що ледь помітно за оправою на пів обличчя.

    - Мені так незручно. – протягнула Каді й опустила лоба на руку подруги. – Я в тебе вже два дні.

    - Дрібниця. Батьки все одно поїхали пращурів навідати.

    - Та, що я тобі вранці показала, доволі непогана. Так, ліжко розкладне, підвал, зате близько до центра.

    - 40 хвилин для тебе близько?

    Робін невтішно захитала головою і запхала залишок тістечка до рота. За сусіднім столиком обговорювали, що чаклунів приструнити, як в старі часи, бо й на вулицю страшно вийти. Каді більше насунула на носа окуляри, хоча в цьому і не було потреби. У позавчорашньому повідомленні поліції фігурувало лише ім’я Зіндера Аламанта Свідкам поки дали спокій.

    Досі жуючи Робін почала видавати крикливі нерозбірливі звуки й сіпати подругу за рукав. Щойно вона оновила сайт оренди й тицьнула Каді межи очі.

    - Що таке? Стривай. Дай глянути.

    Медіумка зняла безглузді окуляри й вихопила телефон. Мружилась, щоб побачити нічого. Ті самі одноманітні іконки дешевих квартир з обмеженнями від хазяїв.

    - Поглянь фото. – Робін прикрила рота, але крихта все ж потрапила на долоню. Ковтнула й продовжила. – Це вже не ті, пробач, обісцяні квартирки, що ти обирала у чорта на болоті. Обирай яка до вподоби.

    - Розіграш якийсь…

    Каді відкрила першу ліпшу вкладку. Пристойні апартаменти з розділеною вітальнею і кухнею, верхні поверхи, 20 хвилин автобусом до центру. Наступне. Двокімнатна квартира з високими стелями, ліпниною та дзеркалами у старому районі. Робін висмикнула телефон назад і собі погортала між оголошеннями.

    - Знаєш скільки містян наразі? – Робін діловито поглянула на подругу, не даючи часу на відповідь. – Чотири мільйони. А скільки чаклунів? Не більш як чотири тисячі. А скільки з них займаються орендою квартир? Врахуй, що деякі живуть трохи довше за нас з тобою і краще зберігають сімейні реліквії. То скільки? Правильна відповідь: більше, ніж нам потрібно.

    - Робін, я не розумію.

    - Ринок обвалився. – цілителька нахилилась вперед і стишилась. – Люди не хочуть орендувати житло у чаклунів, от і почали масово з’їжджати. Нові пропозиції – старі ціни. Треба брати! Хоча, якщо зачекати ще тиждень, хтозна як буде.

    - Давай зараз. Я навіть дешевше зніму.

    Каді занурилась в телефон і заусміхалась, однак її копирсання в «смітті» перервав суворий голос Робін.

    - Ні! Ти візьмеш за ті ж гроші, але кращу: ближче до центру, з розкішним меблюванням, де на кухні є мармурова стільниця і на підлозі плитка, щоб розважатися з вогнем. Тебе лякає життя біля цвинтаря?

    - Завжди про це мріяла. – промимрила Каді, свідомістю вже входячи в нове помешкання.

    За три години вони вже заносили речі. Господарка, старезна сіра відьма, прискіпливо оглянула Каді й потримала за руку, перш ніж віддати ключі.

    - Від тебе віє Смертю й темрявою, але руки чисті. Чи не з чертогу тебе прислали? Можливо, ти сама Першородна?

    - Я забруднилась від некроманта… і ще деяких речей. – затнулась від стусана у бік.

    Оренда на цьому могла б скінчитися, але стара вклала в руку дівчини ключ і взяла оплату за два місяці, ще й залог за магічні збитки. Це були всі збереження Каді за останні місяці роботи в «Синьому Сяйві». Ще трохи в запасі на тиждень, а далі ночуватиме голодна, якщо не заробить достатньо чайових у «Синьому Сяйві». Робін кахикнула й спробувала підбадьорити посмішкою.

    Руки тремтіли, коли провертала ключ, смикала ручку, відтягувала двері. Це її. На оплачені два місяці, але все одно це більше, ніж вона колись мала! Коридорчик у зелених тонах з круглим дзеркальцем, що мало бронзову раму, більшу за люстро. Каді ступила на дубові відполіровані дошки й одразу роззулась. Наново зробила крок босоніж, відчуваючи пальцями поверхню. Речі повісили в шафу й перейшли до зали. Багряна штора відділяла спальню від вітальні. Каді одразу оглянула ліжко й кинула згори жовту подушку.

    - А це непогано! – Робін провалилась у м’якість дивану й закинула ноги на столик. Щойно побачила гнівний погляд нової власниці, прибрала.

    Єдине вікно не давали достатньо світла кімнатці, тим паче вже вечоріло. Смикнули за шнурок торшера – й Каді зітхнула оргазмічно. На місці обіцяного в оголошенні другого вікна стояла різьблена етажерка з десятками книг у подертих палітурках. Медіумка спрагло кинулась до полиць. Нічого надто цінного чи забороненого. Приворотні зілля, лікувальні відвари й чаклунський літопис міста в 15 томах.

    Робін прослизнула на кухню й через вузьке віконце, подібне до бійниці, оглянула вид на цвинтар. Центральне кладовище губилося серед висотних будівель, хоча більшості містян і здавалося, що своїми туманно-моховими щупальцями воно наповзало на сусідні хмарочоси.

    - Ти задоволена?

    - Я безмежно-безмежно-безмежно вдячна тобі за це!

    - Облиш. – Робін опинилась у рвучких обіймах. – Що будемо робити?

    - Вибач. – вдячність різко змінилась винуватим виразом. – Я б воліла побути на самоті. В мене ніколи не було такої можливості. Щоб я була сама у своєму… Не ображайся.

    - Ну звісно, Каді. – Робін підхопила сумочку й пригорнула подругу до себе. – За описом у тебе тепер є ванна, тож перевір сьогодні напір води в душі. Поділишся відчуттями.

    - Трясця.

    Каді розчервонілась. Відблиск штори зробив одну щоку зовсім багряною. Робін захихотіла. Хвилина й Каді опинилась на самоті. Вона б розридалась від щастя, аби це було їй притаманно, а так просто замугикала стару пісню й розклала речі до комода й шафи. Місця тут для неї однієї навіть забагато, тож треба подумати, як наповнити його собою.

    Запалила свічку, що орендаторка лишила у ванній як подарунок, і розкрила щоденник. Ввечері треба закупити продуктів та всяких інших дрібниць для дому, а поки:

    «Маленька богиня послідовна. Вона знає, що зробити й чого уникнути. Коли приходить біда, Богиня Життя-Смерті-Життя готова дати відсіч, бо передбачила це власним єством. Іноді залягти й вичікувати – найкращий вихід, тож Маленька Богиня опанувала і його, коли в цьому виникла необхідність.»

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.