Зміст
  • Богині відмовлено
  • Богиня приглядається
  • Богиня слабне і лютує
  • Богиня вихоплює слід
  • Богиня зазіхає на більше
  • Богиня отримує силу
  • Бог тренується бути богом
  • Богиня має право
  • Богиня платить за знання
  • Богиня перероджується
  • Богиня повертається
  • Богиня нажахана
  • Боги збурені
  • Богиня готується
  • Богиня обирає Бога
  • Бог позбавляється трону
  • Боги приймають виклик
  • Боги стрибають у прірву
  • Боги розвеселені
  • Богиня відчуває катарсис
  • Богиня повертає все на свої місця
  • Бог воскресає
  • Богиня насолоджується святістю
  • Бог випробовує волю
  • Бог прагне спокою
  • Богиня показує ікла
  • Бог пророкує зміни
  • Боги шукають реальне
  • Богиня розплутує вузол
  • Катарсис богів
  • Богиня множить знання
  • Богиня отримує відповідь
  • Богиню повернено до життя
  • Бог блазнює - Богиня лютує
  • Богів викрито
  • Кінець ери небожителів
  • Богиня здобуває Дім
  • Богиня зустрічає собі подібних
  • Поклоніння Богині
  • Бог відступає у тінь
  • Богиня хапається за нитку
  • Бог шукає союзників
  • Богиня затверджує угоду
  • Богиня налагоджує зв'язки
  • Богиня мімікрує
  • Боги борсаються в тенетах
  • Богиня повертає все на свої місця

    «Маленька богиня щира у сумі, радості й люті. Вона не боїться образити: найближчі попри все залишаться поруч, а на решту світу начхати. Богиня Життя-Смерті-Життя не дарує пробачення даремно. Той, хто зневажив її хоч раз, отримає покарання. Справедливе і рівноцінне нанесеним збитками. Ні, богиня не злопам’ятна, але їй личить винагороджувати всіх настільки, наскільки заслуговують.»

    Зіндер ще ніколи не проводив маніпуляцій під таким пильним наглядом, навіть коли навчався у свого майстра. Голова тріщала від спиртного й трави. Перед очима чи не троїлось, але він мусив продовжувати.

    Робін лежала на підлозі у глибокому сні, але досі періодично здригалась від сміху. Доки ще була при пам’яті, реготала без упину. Весела дівка. Не те що ця пришиблена. Зіндер зиркнув на набурмосену Каді, потім на учня. Тут вже копанням не відбудеться, шмаркач!

    Каді пильнувала так зосереджено, що пропустила кілька питань Алвара. Чаю? Бутерброди? Що в біса, як тут подрузі пришивають нову кінцівку! Каді з жахом пригадала їх повернення. Кабанисько Зіндер розвалився в кріслі й хропів, а Робін сопіла на ліжку. З лівого плеча подруги звішувалось довге липке щупальце з присосками. Воно пульсувало і билось на підлозі. Хочеться блювати.

    - Це не її рука! – Каді різко крикнула. В некроманта майже повипадали інструменти. – Ти що, манікюру не бачиш?

    - Звісно, що не її. – пхинькнув, зиркаючи на холодильну камеру. – За її руку ми виміняли в кракена щупальце.

    - Поверни як було!

    - От дурна. Там і кісточки не лишилось. – Зіндер підсунув ближче світло. – А тут і шкіра майже в тон. Два солярії – і буде як новенька. Я влаштую.

    - Нічого ти вже не влаштуєш! Ні-чо-го!

    - Каді..

    Рука Алвара з силою була скинута з плеча, неначе це все його провина. Почасти, звісно, так, але насправді всі зміни – воля самої Робін. Дівчина злякалась, коли її розбудили з щупальцем, а потім розреготалась і почала переповідати пригоду. Каді жалкувала, що своїм прикладом недостатньо відбила в подруги охоту до всього небезпечного.

    Ще пів години й Зіндер пішов відлити. Алвар подався за хазяїном: житло і навчання йому ще потрібні. Каді залишилась на самоті з Робін. Потерпілу вже перенесли нагору й уклали відпочити. Рука в гіпсі, але пальці ворушаться. Дівчина повільно приходила до тями, і в Каді було години зо дві, щоб подрімати.

    - Каді! – вигукнула Робін й несамовиту засміялась до хрипу.

    - Що ти коїш? – Каді пригорнула її до себе й довго не відпускала.

    - Я хотіла вибачитись.. за страхопуда і вдову Смерті. Зіндер мені все розказав.

    Притрушена, Робін оглядала кімнату. Усе старе. Охайно, крім зіжмаканої плівки в кутку. На стіні зібрання страхітливих витворів мистецтва.

    - А де Алвар? Я маю дещо сказати йому.

    - Ні, Робін. - Каді захитала головою й підіпхнула ковдру під боки подруги. – Це я мала б краще дбати про нашу дружбу.

    - Це однозначно, але я хотіла похвалити ці маски. Якщо колись захочеться виліпити щось досконале, можу позувати.

    Сміх до сліз і обійми. Каді здмухнула свічку, бо сонце вже достатньо проникало в кімнату.

    Зі стелі з шипінням спустилась змія. Медіумка хотіла спалити гадину, але Робін вчасно перепросила й забрала телефон. Майже розрядився від дзвінків і 107 повідомлень. «Ми розходимось» писалось тричі, Робін визначила це як остаточний кінець.

    - Чи нормально, що я нічого не відчуваю? – ще хвилину тому наречена показала переписку подрузі й втупилась в маски. Око на глиняному обличчі підморгнуло: ще не відійшла.

    - Гадаю, я забагато пропустила, щоб сказати точно. – Каді скривилась, потім настрочила повідомлення Алвару й відклала гаджети на комод. – Але я знаю як все надолужити.

    - Між нами більше ніяких секретів?

    «І хлопців.» - Каді дістала книгу вогняних заклять і мовчки розгорнула перед Робін. Подруга зацікавлено розглядала примітки й вичитувала послання, вражена, що все адресовано до неї! Каді не забула, просто ретельно готувалась до розмови. На середині зайшов Алвар - пригрозив розлютованим Зіндером і лишив піднос зі сніданком і кавою. Робін презирливо змірила його поглядом, а наодинці зізналася Каді у замилуванні.

    «Так, Алвар уміє милити очі. Як виявилось, він ще той підлабузник. Як воно? Згадала: кишеньковий хлопчик.»

    «Грубіянка! - Робін захихотіла й повернулась до книги. – Тож ти таки наважишся вбити Зіндера?»

    «Ми. Тобто я б цього хотіла, але розумію, якщо відмовиш.»

    «Я цілителька і більше не маю зв’язків з білими, але не певна чи він такий лихий. Ми непогано розважилися у міжсвітті.» - дівчина сьорбнула кави й поворушила пальцями, роздивляючись манікюр. Жахлвиий несмак, але в цьому щось є.

    «Робін! 50 невинних жертв. Скоро це точно станеться. - Каді зібрала усі потуги й викликала в подруги образ, навіяний Розі. Дівчина тільки поморщилась: надивилась всякого за цю ніч. – Хочу знати від тебе: чи я не схибила.»

    Медіумка благально дивилась на Робін. Немов винувате щеня просить дозволу догризти капець.

    «Підсмажимо покидька!»

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.