Зміст
  • Богині відмовлено
  • Богиня приглядається
  • Богиня слабне і лютує
  • Богиня вихоплює слід
  • Богиня зазіхає на більше
  • Богиня отримує силу
  • Бог тренується бути богом
  • Богиня має право
  • Богиня платить за знання
  • Богиня перероджується
  • Богиня повертається
  • Богиня нажахана
  • Боги збурені
  • Богиня готується
  • Богиня обирає Бога
  • Бог позбавляється трону
  • Боги приймають виклик
  • Боги стрибають у прірву
  • Боги розвеселені
  • Богиня відчуває катарсис
  • Богиня повертає все на свої місця
  • Бог воскресає
  • Богиня насолоджується святістю
  • Бог випробовує волю
  • Бог прагне спокою
  • Богиня показує ікла
  • Бог пророкує зміни
  • Боги шукають реальне
  • Богиня розплутує вузол
  • Катарсис богів
  • Богиня множить знання
  • Богиня отримує відповідь
  • Богиню повернено до життя
  • Бог блазнює - Богиня лютує
  • Богів викрито
  • Кінець ери небожителів
  • Богиня здобуває Дім
  • Богиня зустрічає собі подібних
  • Поклоніння Богині
  • Бог відступає у тінь
  • Богиня хапається за нитку
  • Бог шукає союзників
  • Богиня затверджує угоду
  • Богиня налагоджує зв'язки
  • Богиня мімікрує
  • Боги борсаються в тенетах
  • Богиня налагоджує зв'язки

    «Маленька богиня скрупульозна. Спочатку перевірить кожну дрібницю, перш ніж робити висновки. Богиня Життя-Смерті-Життя ретельно виконує роботу, навіть якщо це приносить мало задоволення.»

    - Чудово! А колись він писав як отримувати задоволення? – буркнула Каді, згортаючи щоденник.

    Читати між сеансами – зовсім відмовитись від відпочинку, тож Каді виставила таймер на 10 хвилин і завалилась на диван. Розкидані по підлозі камінці бриніли енергією. Коли час скінчився, медіумка повернулась до справи. Переглянула розрізнені нотатки, переписала на аркуш логічні зв’язки та хронологію подій. Щонайменше 10 зібрань в 5 різних локаціях, не всі самогубці знайомі між собою, але ними сумарно названо ще 30 осіб – хтозна живих чи мертвих.

    - Фей Зваба. – Каді промовила тричі, прокручуючи перстень. Відчула присутність, проте досі нікого не бачила. – Я б хотіла поговорити. Якщо ви не проти, присядьте на диван.

    Стогін. Простір на іншому краю дивана загустів. Пляма вбирала кольори ззовні, доки не перетворилась на жінку. Смаглява, темноволоса. Обличчя квадратне з виразними рисами. Очі безбарвно-сірі.

    - Ти шукаєш привида. – вимовила жінка. Каді не могла визначити її віку.

    - Ні, мені потрібен некромант. Зіндер Аламант. Знаєш, де його знайти?

    - Він привид і чародій. В секті застрягли всі мої рідні. Я хотіла піти, а він взявся нізвідки й знищив мене.

    - Як? – медіумка зробила полум’я свічок яскравішим. Фей гірко всміхнулась, хоч не відчувала тепла.

    - Я посивіла. Стала старшою на років п’ятдесят. Біль в спині та ногах, тремор, колотнеча в грудях – усе, що старі відчувають. – жінка обійняла себе за плечі. – Мені не залишалось нічого, окрім померти.

    - Мені шкода. – Каді говорила це вже з десяток разів тільки за сьогоднішній ранок, але ніяк не навчилась звучати співчутливо. – Я нічого не можу зробити для тебе, проте хочу зупинити Зіндера, щоб цього не трапилося ні з ким більше. Де ви бачилися?

    4 місця – на щастя, усі знайомі. Фей перерахувала парафіян – Каді звірилась зі списком. Розповідала те саме, що й інші: молитви, проповідь про вічний спокій, святкові обіди, тримання за руки. В кінці спробувала покласти руку на коліно медіумки. Долоня не пройшла крізь, але й Каді нічого не відчула. Повторне «Мені шкода».

    - Запиши ще мою адресу. – Фей викрикнула це майже в розпачі. – Якщо батьки досі живі, вони можуть знати про зібрання. Тільки не говори, що ти проти привида, інакше батько вб’є тебе.

    - Я спробую зупинити це божевілля. Спочивай, Фей Зваба.

    Каді хотілось плакати, потім скаженіти й знов плакати від безсилля. Одного некроманта вона вже вполювала, тож сподівалась, що з Зіндером буде ще простіше. Зібрала камінці й відкрила провітрити з кухні. Цвинтар затуманений навіть у найсвітліший полудень – хоч десь стабільність!

    Від’єднала телефон від зарядки. Завібрував прямо в руці. На екрані чотири пропущені, і всі від Робін. Спочатку зі слухавки долинув вереск, потім сміх і лайка.

    «Ти й уявити не можеш, що щойно було! – радісно вигукувала Робін. – Ну як щойно, вже з пів години тому. Приєднуйся до кав’ярні навпроти «Синього сяйва».»

    - Усе гаразд? – Каді знервовано викинула з шафи светр і джинси, увімкнула гучномовець.

    «Я бачила ЇЇ! Ойрічікецат. Ту, що з татуюванням. – цокотіла Робін. Каді вже перевдяглась і вибігала з квартири. – Очманіти!»

    - Ти певна? Навіщо вона приходила? – медіумка хотіла б знати як подруга запам’ятала ім’я, проте таке питання здалося вторинним.

    «А, це я хотіла при зустрічі, - Робін відволіклась на сторонні звуки, потім знов заговорила у слухавку. – Чуєш? Добре, зараз скажу. Рорі вчора подарував мені кулон точнісінько як твій!»

    «Привіт, Каді..» - чоловічий викрик надто гучний, тож Каді примружилась і віддалила телефон від вуха.

    - Робін, я не буду вам заважати? – питала з ввічливості, бо, коли дійде, радше Рорі виявиться зайвим.

    «Ні, звісно. Ми тут не самі. – подруга засміялась. З фону почулось заперечне мугикання. – З нами Долан.»

    - Долан?

    Каді вповільнила кроки, хоча кав’ярня вже виднілась за пів кварталу.

    «Давай швидше. Чайник холоне. – Робін хихотіла. – А ще Рорі передає, що особисто відповідатиме за безпеку за нашим столиком. Нічого як на цвинтарі.»

    Дзвінок обірвався після здушеного писку. Каді пообіцяла собі піти, щойно впевниться, що з Робін точно все гаразд: просто туди й назад. Дійшла до кав’ярні, глянула крізь вітрину. На вулиці надто світло, щоб щось побачити. Доведеться зайти.

    Дзвоник сповістив про прихід клієнта. Бариста одразу здійняв руку у вітанні й викрикнув: «Вітаємо у Жовтому черв’яку!». Гордість, з якою він це вимовляв у помаранчевій смугастій уніформі, потребувала особливої пошани. Каді знічено кивнула. Головне – зала.

    - Каді! Каді! – куток.

    Знизу визирають 3 пари ніг, однак за столом лише Робін, Рорі та розгорнута коробка пончиків. 18 штук – по 2 кожного виду! Цілителька засміялась і штурхнула простір поряд з собою – Долан вивалився зі сховку й глянув на Каді. Їй сподобалась розгубленість, з якою той чекав вердикту.

    - Ти шибеник, я стерво. Час обнулитися й спробувати наново. – медіумка кинула пальто на спинку стільця й простягнула долоню в рукавичці. – Привіт, я Каді.

    - Долан.

    Чорнокнижник боязко потиснув руку, чекаючи больового шоку, ляпаса чи нового підпалу. Долоня Каді тепла й шерстка. Потому медіумка обійнялась з Рорі та Робін. Цілителька знов повторила історію про Ойрічікецат – тепер Каді запам’ятала ім’я, принаймні хвилин на 20. Жінка прийшла до Робін в оранжерею, начебто на прийом, привітала з сестринством і просвітила: хто ж така Триєдина.

    - Вона уособлює все. – Робін провадила, коли юнаки вийшли на перекур. Вона не хотіла кпин чи зайвих вух для слів, які мала озвучити. – Минуле, теперішнє, майбутнє. Дівчина, жінка і стара. Фази місяця. Саме життя. Це цикл, що впорядковує сам себе. Каді, мені навіть важко пояснити, але ця жінка.. вона вразила мене!

    - То він подарував тобі кулон Розі? – Каді кивнула у бік виходу. Хлопці смалили за склом й намагалися пускати кільця, проте диму бракувало.

    - Так. Спочатку я зраділа, потім думала відмовити, а тепер.. Аж мурашки по шкірі, скажи? Доля, напевно.

    - Цікаво: в кого ще два? – Каді сьорбнула чаю й перемацала залишок пончиків, обираючи найбільш наповнений.

    - Я теж це спитала. – Робін заусміхалась і підсунула стілець ближче. – Інші кулони не діють, бо цикл замкнувся. Триєдина – тож зараз «в клубі» я, ти та Ойрічікецат. Якщо з кимось із нас щось станеться, активується інший.

    - Світ позбавлений логіки. – Каді закотила очі й вгризлась у тісто.

    Робін довго мовчала, позираючи на вулицю, потім ще тихіше промовила:

    - Долану дуже шкода за цвинтар. І взагалі за свою поведінку. Він розповів те саме, що й ти. Щоправда, з його слів, у тебе досі є почуття до Алвара?

    - Пшоу до біша. – чорнокнижник не вартував окремого від жування часу. – Долань вешелий, але тряшця такхий ідіот.

    - Як щодо Алвара?

    Робін примружено розглядала подругу. Якщо усе правда, вона це помітить. Каді підняла вгору вказівний палець, дожувала пончик, обтерла зі щоки малинове варення. Слова були зайвими, проте медіумка вимовила:

    - Зараз я допомагаю Алварові покінчити з Зіндером. Ти, Рорі та Долан також зайняті тим самим. Через когось з вас трьох мені було б значно простіше спілкуватися, проте я намагаюсь бути щирою і…

    - Доступною?

    - Я б це так не назвала. – Каді обдивилась нігті. – Словом, він некромант і поводитиметься так завжди. Можливо, за пів року, я дізналась його з іншого боку, ніж будь-хто з «Синього сяйва», проте чи кращий це бік? Аж ніяк.

    - Я завжди поруч. Сестро.

    Робін торкнулась зап’ястка подруги. Обидві відчули імпульс і перезирнулись.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.