Зміст
  • Богині відмовлено
  • Богиня приглядається
  • Богиня слабне і лютує
  • Богиня вихоплює слід
  • Богиня зазіхає на більше
  • Богиня отримує силу
  • Бог тренується бути богом
  • Богиня має право
  • Богиня платить за знання
  • Богиня перероджується
  • Богиня повертається
  • Богиня нажахана
  • Боги збурені
  • Богиня готується
  • Богиня обирає Бога
  • Бог позбавляється трону
  • Боги приймають виклик
  • Боги стрибають у прірву
  • Боги розвеселені
  • Богиня відчуває катарсис
  • Богиня повертає все на свої місця
  • Бог воскресає
  • Богиня насолоджується святістю
  • Бог випробовує волю
  • Бог прагне спокою
  • Богиня показує ікла
  • Бог пророкує зміни
  • Боги шукають реальне
  • Богиня розплутує вузол
  • Катарсис богів
  • Богиня множить знання
  • Богиня отримує відповідь
  • Богиню повернено до життя
  • Бог блазнює - Богиня лютує
  • Богів викрито
  • Кінець ери небожителів
  • Богиня здобуває дім
  • Богиня зустрічає собі подібних
  • Поклоніння Богині
  • Бог відступає у тінь
  • Богиня хапається за нитку
  • Бог шукає союзників
  • Богиня затверджує угоду
  • Богиня налагоджує зв'язки
  • Богиня мімікрує
  • Боги борсаються в тенетах
  • Боги сплутані
  • Бог пізнає Богиню
  • ***
  • Боги готують помсту
  • Боги також живуть у гніздах
  • Боги-коханці
  • Божественість затверджують кров'ю
  • Живі чи мертві, Боги існують
  • ПІСЛЯМОВА. Чи боги безсмертні?
  • Богиня налагоджує зв'язки

    «Маленька богиня скрупульозна. Спочатку перевірить кожну дрібницю, перш ніж робити висновки. Богиня Життя-Смерті-Життя ретельно виконує роботу, навіть якщо це приносить мало задоволення.»

    - Чудово! А колись він писав як отримувати задоволення? – бурчить Каді, згортаючи щоденник.

    Читати між сеансами – зовсім відмовитись від відпочинку, тож Каді виставляє таймер на 10 хвилин і завалюється на диван. Розкидані по підлозі камінці бринять енергією. Коли час скінчується, медіумка повертається до справи. Переглядає розрізнені нотатки, переписує на аркуш логічні зв’язки та хронологію подій. Щонайменше 10 зібрань в 5 різних локаціях, не всі самогубці знайомі між собою, але ними сумарно названо ще 30 осіб – хтозна живих чи мертвих.

    - Фей Зваба. – Каді промовляє тричі, прокручуючи перстень. Відчуває присутність, проте досі нікого не бачить. – Я б хотіла поговорити. Якщо ви не проти, присядьте на диван.

    Стогін. Простір на іншому краю дивана гусне. Пляма вбирає кольори ззовні, доки не перетворюється на жінку. Смаглява, темноволоса. Обличчя квадратне з виразними рисами. Очі безбарвно-сірі.

    - Ти шукаєш привида. – вимовляє жінка. Каді не може визначити її віку.

    - Мені потрібен некромант. Зіндер Аламант. Знаєш, де його знайти?

    - Він привид і чародій. В секті застрягли всі мої рідні. Я хотіла піти, а він взявся нізвідки й знищив мене.

    - Як? – медіумка робить полум’я свічок яскравішим. Фей гірко всміхається, хоч не відчуває тепла.

    - Я посивіла. Стала старшою на років п’ятдесят. Біль в спині та ногах, тремор, колотнеча в грудях. – жінка обіймає себе за плечі. – Мені не залишалось нічого, окрім померти.

    - Мені шкода. – Каді говорить це вже з десяток разів тільки за сьогоднішній ранок, але ніяк не навчиться звучати співчутливо. – Я нічого не можу зробити для тебе, проте хочу зупинити Зіндера, щоб цього не трапилося ні з ким більше. Де ви бачилися?

    4 місця – на щастя, усі знайомі. Фей перераховує парафіян – Каді звіряється зі списком. Дух розповідає те саме, що й інші: молитви, проповідь про вічний спокій, святкові обіди, тримання за руки. В кінці пробує покласти руку на коліно медіумки. Долоня не проходить крізь, але й Каді нічого не відчуває. Повторне «Мені шкода».

    - Запиши ще мою адресу. – Фей викрикує в розпачі. – Якщо батьки досі живі, вони можуть знати про зібрання. Тільки не говори, що ти проти привида, інакше батько вб’є тебе.

    - Дякую. – медіумка нашкрябує адресу. – Я спробую зупинити це божевілля. Спочивай, Фей Зваба.

    Каді хочеться плакати, скаженіти й знов плакати від безсилля. Одного некроманта вона вже вполювала, тож сподівається, що з Зіндером буде ще простіше. Збирає камінці й відкриває провітрити з кухні. Цвинтар затуманений навіть у найсвітліший полудень – хоч десь стабільність!

    Від’єднує телефон від зарядки. Вібрує прямо в руці. На екрані чотири пропущені, і всі від Робін. Спочатку зі слухавки долинає вереск, потім сміх і лайка.

    «Ти й уявити не можеш, що щойно було! – радісно вигукує Робін. – Ну як щойно, вже з пів години тому. Приєднуйся до кав’ярні навпроти «Синього сяйва». В отій дивній.»

    - Усе гаразд? – Каді знервовано викидає з шафи светр і джинси, вмикає гучномовець.

    «Я бачила ЇЇ! Ойрічікецат. Ту, що з татуюванням. – цокотить Робін. Каді вже вибігає з квартири. – Очманіти!»

    - Ти певна? Навіщо вона приходила? – медіумка хотіла б знати як подруга запам’ятала ім’я, проте таке питання здалося вторинним.

    «А, це я хотіла при зустрічі, - Робін відволікається на сторонні звуки, потім знов заговорює у слухавку. – Чуєш? Добре, зараз скажу. Рорі вчора подарував мені кулон точнісінько як твій!»

    «Привіт, Каді..» - чоловічий викрик надто гучний, тож Каді мружиться і віддаляє телефон від вуха.

    - Робін, я не буду вам заважати? – питає з ввічливості, бо, коли дійде, радше Рорі виявиться зайвим.

    «Ні, звісно. Ми тут не самі. – подруга сміється. З фону чується заперечне мугикання. – З нами Долан.»

    - Долан?

    Каді вповільнює кроки, хоча кав’ярня вже видніється за пів кварталу.

    «Давай швидше. Чайник холоне. – Робін хихоче. – А ще Рорі передає, що особисто відповідатиме за безпеку за нашим столиком. Нічого як на цвинтарі.»

    Дзвінок обривається після здушеного писку. Каді обіцяє собі піти, щойно впевниться, що з Робін точно все гаразд: просто туди й назад. Доходить до кав’ярні. На вулиці надто світло, щоб побачити крізь вітрину. Доведеться зайти.

    Дзвоник сповіщає про прихід клієнта. Бариста одразу здіймає руку у вітанні й викрикує: «Вітаємо у Жовтому черв’яку!». Гордість, з якою він це вимовляє у помаранчевій смугастій уніформі, потребує особливої пошани. Каді знічено киває. Головне – зала.

    - Каді! Каді! – куток.

    Знизу визирають 3 пари ніг, однак за столом лише Робін, Рорі та розгорнута коробка пончиків. 18 штук – по 2 кожного виду! Цілителька сміється і штурхає простір поряд з собою – Долан вивалюється зі сховку й дивиться на Каді. Розгубленість в його погляді приваблює.

    - Ти шибеник, я стерво. Час обнулитися й спробувати наново. – медіумка кидає пальто на спинку стільця й простягає долоню в рукавичці. – Привіт, я Каді. Не психічка. Каді.

    - Долан.

    Чорнокнижник боязко тисне руку, чекаючи больового шоку, ляпаса чи нового підпалу. Долоня Каді тепла й шерстка. Потому медіумка обіймається з Рорі та Робін. Цілителька знов повторює історію про Ойрічікецат – тепер Каді запам’ятовує ім’я, принаймні хвилин на 20. Жінка прийшла до Робін в оранжерею, начебто на прийом, привітала з сестринством і просвітила: хто ж така Триєдина.

    - Вона уособлює все. – Робін провадить, коли юнаки виходять на перекур: не хоче кпин чи зайвих вух для слів, які має озвучити. – Минуле, теперішнє, майбутнє. Дівчина, жінка і стара. Фази місяця. Саме життя. Це цикл, що впорядковує сам себе. Каді, мені навіть важко пояснити, але ця жінка.. вона вразила мене!

    - То він подарував тобі кулон Розі?

    Каді киває у бік виходу. Хлопці смалять за склом й намагаються пускати кільця, проте диму бракує. Робін шаріється.

    - Так. Спочатку я зраділа, потім думала відмовити, а тепер.. Аж мурашки по шкірі, скажи? Доля, напевно.

    - Цікаво: в кого ще два? – Каді сьорбає чаю й перемацує залишок пончиків, обираючи найбільш наповнений.

    - Я теж це спитала. – очі Робін звужуються від усмішки. Підсуває стілець ближче. – Інші кулони не діють, бо цикл замкнувся. Триєдина – тож зараз «в клубі» я, ти та Ойрічікецат. Якщо з кимось із нас щось станеться, активується інший.

    - Світ позбавлений логіки. – Каді закочує очі й вгризається у тісто.

    Робін довго мовчить, позираючи на вулицю, потім ще тихіше промовляє:

    - Долану дуже шкода за цвинтар. І взагалі за свою поведінку. Він розповів Рорі усе як було. Щоправда, з його слів у тебе досі є почуття до Алвара. Це правда?

    - Пшоу до біша. – чорнокнижник не вартує окремого від жування часу. – Долань вешелий, але тряшця такхий ідіот.

    - Як щодо Алвара?

    Робін примружено розглядає подругу. Якщо усе правда, вона це помітить. Каді піднімає вгору вказівний палець, дожовує пончик, обтирає зі щоки малинове варення. Слова зайвимі, проте медіумка вимовляє:

    - Зараз я допомагаю Алварові покінчити з Зіндером. Ти, Рорі та Долан також зайняті тим самим. Через когось з вас трьох мені було б значно простіше спілкуватися, проте я намагаюсь бути щирою і…

    - Доступною?

    - Я б це так не назвала. – Каді крутить серветку. – Словом, він некромант і поводитиметься так завжди. Можливо, за пів року, я дізналась його з іншого боку, ніж будь-хто з «Синього сяйва», проте чи кращий це бік? Аж ніяк.

    - Я завжди поруч. Сестро.

    Робін торкається зап’ястка подруги. Обидві відчувають імпульс: тепер це з ними до скону.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.