Зміст
  • Богині відмовлено
  • Богиня приглядається
  • Богиня слабне і лютує
  • Богиня вихоплює слід
  • Богиня зазіхає на більше
  • Богиня отримує силу
  • Бог тренується бути богом
  • Богиня має право
  • Богиня платить за знання
  • Богиня перероджується
  • Богиня повертається
  • Богиня нажахана
  • Боги збурені
  • Богиня готується
  • Богиня обирає Бога
  • Бог позбавляється трону
  • Боги приймають виклик
  • Боги стрибають у прірву
  • Боги розвеселені
  • Богиня відчуває катарсис
  • Богиня повертає все на свої місця
  • Бог воскресає
  • Богиня насолоджується святістю
  • Бог випробовує волю
  • Бог прагне спокою
  • Богиня показує ікла
  • Бог пророкує зміни
  • Боги шукають реальне
  • Богиня розплутує вузол
  • Катарсис богів
  • Богиня множить знання
  • Богиня отримує відповідь
  • Богиню повернено до життя
  • Бог блазнює, Богиня лютує
  • Богів викрито
  • Кінець ери небожителів
  • Богиня здобуває Дім
  • Богиня зустрічає богинь Життя-Смерті-Життя
  • Поклоніння Богині
  • Бог відступає у тінь
  • Богиня хапається за нитку
  • Бог шукає союзників
  • Богиня затверджує угоду
  • Богиня налагоджує зв'язки
  • Богиня мімікрує
  • Боги борсаються в тенетах
  • Богиня налагоджує зв'язки

    «Маленька богиня скрупульозна. Спочатку перевірить кожну дрібницю, перш ніж робити висновки. Богиня Життя-Смерті-Життя ретельно виконує роботу, навіть якщо це приносить мало задоволення.»

    - Чудово! А колись він писав як отримувати задоволення? – буркнула Каді, згортаючи щоденник.

    Читати між сеансами – зовсім відмовитись від відпочинку, тож Каді виставила таймер на 10 хвилин і завалилась на диван відпочити. Розкидані по підлозі камінці бринять енергією. Коли час скінчився, медіумка повернулась до справи. Переглянула розрізнені нотатки, переписала на аркуш логічні зв’язки та хронологію подій. Щонайменше 10 зібрань в 5 різних локаціях, не всі самогубці знайомі між собою, але ними сумарно названо ще 30 осіб – хтозна живих чи мертвих.

    - Фей Зваба. – Каді промовила тричі, прокручуючи перстень. Відчула присутність, проте досі нікого не бачила. – Я б хотіла поговорити. Якщо ви не проти, присядьте на диван.

    Стогін. Простір на іншому краю дивана загустів. Пляма вбирала кольори ззовні, доки не перетворилась на жінку. Смаглява, темноволоса. Обличчя квадратне з виразними рисами. Очі безбарвно-сірі.

    - Ти шукаєш привида. – вимовила жінка. Каді не могла визначити її віку.

    - Ні, мені потрібен некромант. Зіндер Аламант. Знаєш, де його знайти?

    - Він привид і чародій. В секті застрягли всі мої рідні. Я хотіла піти, а він взявся нізвідки й знищив мене.

    - Як? – медіумка зробила полум’я свічок яскравішим. Фей гірко всміхнулась, хоч не відчувала тепла.

    - Я посивіла. Стала старшою на років п’ятдесят. Біль в спині та ногах, тремор, колотнеча в грудях – усе, що старі відчувають. – жінка обійняла себе за плечі. – Мені не залишалось нічого, окрім померти.

    - Мені шкода. – Каді говорила це вже з десяток разів тільки за сьогоднішній ранок. – Я нічого не можу зробити для тебе, проте хочу зупинити Зіндера, щоб цього не трапилося ні з ким більше. Де ви бачилися?

    4 місця – на щастя, усі знайомі. Фей перерахувала парафіян – Каді звірилась зі списком. Розповідала те саме, що й інші: молитви, проповідь про вічний спокій, святкові обіди, тримання за руки. В кінці спробувала покласти руку на коліно медіумки. Долоня не пройшла крізь, але й Каді нічого не відчула. Повторне «Мені шкода».

    - Запиши ще мою адресу. – Фей викрикнула це майже в розпачі. – Якщо батьки досі живі, вони можуть знати про зібрання. Тільки не говори, що ти проти привида, інакше батько вб’є тебе.

    - Дякую. Спочивай, Фей Зваба.

    Каді хотілось плакати, потім скаженіти й знов плакати від безсилля. Одного некроманта вона вже вполювала, тож сподівалась, що з Зіндером буде ще простіше. Зібрала камінці й відкрила провітрити з кухні. Цвинтар затуманений навіть у найсвітліший полудень – хоч десь стабільність!

    Від’єднала телефон від зарядки. Завібрував прямо в руці. На екрані чотири пропущені, і всі від Робін. Спочатку зі слухавки долинув вереск, потім сміх і лайка.

    «Ти й уявити не можеш, що щойно було! – радісно вигукувала Робін. – Ну як щойно, вже з пів години тому. Приєднуйся до кав’ярні навпроти «Синього сяйва».»

    - Усе гаразд? – Каді знервовано викинула з шафи светр і джинси, увімкнула гучномовець.

    «Я бачила ЇЇ! Ойрічікецат. Ту, що з татуюванням. – цокотіла Робін. Каді вже перевдяглась і вибігала з квартири. – Очманіти!»

    - Ти певна? Навіщо вона приходила? – медіумка хотіла б знати як подруга запам’ятала ім’я, проте таке питання здалося вторинним.

    «А, це я хотіла при зустрічі, - Робін відволіклась на сторонні звуки, потім знов заговорила у слухавку. – Чуєш? Добре, зараз скажу. Рорі вчора подарував мені кулон точнісінько як твій!»

    «Привіт, Каді..» - чоловічий викрик надто гучний, тож Каді примружилась і віддалила телефон від вуха.

    - Робін, я не буду вам заважати? – питала з ввічливості, бо, коли дійде, радше Рорі виявиться зайвим.

    «Ні, звісно. Ми тут не самі. – подруга засміялась. З фону почулось заперечне мугикання. – З нами Долан.»

    - Долан?

    Каді вповільнила кроки, хоча кав’ярня вже виднілась за пів кварталу.

    «Давай швидше. Чайник холоне. – Робін хихотіла. – А ще Рорі передає, що особисто відповідатиме за безпеку за нашим столиком. Нічого як на цвинтарі.»

    Дзвінок обірвався після здушеного писку. Каді пообіцяла собі піти, щойно впевниться, що з Робін точно все гаразд: просто туди й назад. Дійшла до кав’ярні, глянула крізь вітрину. На вулиці надто світло, щоб щось побачити. Доведеться зайти.

    Дзвоник сповістив про прихід клієнта. Бариста одразу здійняв руку у вітанні й викрикнув: «Вітаємо у Смарагдовому черв’яку!». Гордість, з якою він це вимовляв, потребувала особливої пошани. Каді знічено кивнула. Головне – зала.

    - Каді! Каді! – куток.

    Знизу визирають 3 пари ніг, однак за столом лише Робін, Рорі та розгорнута коробка пончиків. 18 штук – по 2 кожного виду! Цілителька засміялась і штурхнула простір поряд з собою – Долан вивалився зі сховку й глянув на Каді. Їй сподобалась розгубленість, з якою той чекав вердикту.

    - Ти шибеник, я стерво. Час обнулитися й спробувати наново. – медіумка кинула пальто на спинку стільця й простягнула долоню в рукавичці. – Привіт, я Каді.

    - Долан.

    Чорнокнижник боязко потиснув руку, чекаючи больового шоку, ляпаса чи нового підпалу. Потому медіумка обійнялась з Рорі та Робін. Цілителька знов повторила історію про Ойрічікецат – тепер Каді запам’ятала ім’я, принаймні хвилин на 20. Жінка прийшла до Робін в оранжерею, начебто на прийом, привітала з сестринством і просвітила: хто ж така Триєдина.

    - Вона уособлює все. – Робін провадила, коли юнаки вийшли на перекур. Вона не хотіла кпин чи зайвих вух для слів, які мала озвучити. – Минуле, теперішнє, майбутнє. Фази місяця. Саме життя. Дівчина, жінка і стара. Це цикл, що впорядковує сам себе. Каді, мені навіть важко пояснити, але ця жінка.. вона вразила мене!

    - То він подарував тобі кулон Розі? – Каді кивнула у бік виходу. Хлопці смалили за склом й намагалися пускати кільця, проте диму бракувало.

    - Так. Спочатку я зраділа, потім думала відмовити, а тепер.. Аж мурашки по шкірі, скажи? Доля, напевно.

    - Цікаво: в кого ще два? – Каді сьорбнула чаю й перемацала залишок пончиків, обираючи найбільш наповнений.

    - Я теж це спитала. – Робін заусміхалась і підсунула стілець ближче. – Інші кулони не діють, бо цикл замкнувся. Триєдина – тож зараз «в клубі» я, ти та Ойрічікецат. Якщо з кимось із нас щось станеться, активується інший.

    - Світ позбавлений логіки. – Каді закотила очі й вгризлась у тісто.

    Робін довго мовчала, позираючи на вулицю, потім ще тихіше промовила:

    - Долану дуже шкода за цвинтар. І взагалі за свою поведінку. Він розповів те саме, що й ти. Щоправда, з його слів, у тебе досі є почуття до Алвара?

    - Пшоу до біша. – чорнокнижник не вартував окремого від жування часу. – Долань вешелий, але тряшця такхий ідіот.

    - Як щодо Алвара?

    Робін примружено розглядала подругу. Якщо усе правда, вона це помітить. Каді підняла вгору вказівний палець, дожувала пончик, обтерла зі щоки малинове варення. Слова були зайвими, проте медіумка висловилась:

    - Зараз я допомагаю Алварові покінчити з Зіндером. Ти, Рорі та Долан також зайняті тим самим. Через когось з вас трьох мені було б значно простіше спілкуватися, проте я намагаюсь бути щирою і…

    - Доступною?

    - Я б це так не назвала. – Каді обдивилась нігті. – Словом, він некромант і поводитиметься так завжди. Можливо, за пів року, я дізналась його з іншого боку, ніж будь-хто з «Синього сяйва», проте чи кращий це бік? Аж ніяк.

    - Я завжди поруч. Сестро.

    Робін торкнулась зап’ястка подруги. Обидві відчули імпульс і перезирнулись.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.