Зміст
  • Богині відмовлено
  • Богиня приглядається
  • Богиня слабне і лютує
  • Богиня вихоплює слід
  • Богиня зазіхає на більше
  • Богиня отримує силу
  • Бог тренується бути богом
  • Богиня має право
  • Богиня платить за знання
  • Богиня перероджується
  • Богиня повертається
  • Богиня нажахана
  • Боги збурені
  • Богиня готується
  • Богиня обирає Бога
  • Бог позбавляється трону
  • Боги приймають виклик
  • Боги стрибають у прірву
  • Боги розвеселені
  • Богиня відчуває катарсис
  • Богиня повертає все на свої місця
  • Бог воскресає
  • Богиня насолоджується святістю
  • Бог випробовує волю
  • Бог прагне спокою
  • Богиня показує ікла
  • Бог пророкує зміни
  • Боги шукають реальне
  • Богиня розплутує вузол
  • Катарсис богів
  • Богиня множить знання
  • Богиня отримує відповідь
  • Богиню повернено до життя
  • Бог блазнює, Богиня лютує
  • Богів викрито
  • Кінець ери небожителів
  • Богиня здобуває Дім
  • Богиня зустрічає богинь Життя-Смерті-Життя
  • Поклоніння Богині
  • Бог відступає у тінь
  • Богиня хапається за нитку
  • Бог шукає союзників
  • Богиня затверджує угоду
  • Богиня налагоджує зв'язки
  • Богиня мімікрує
  • Боги борсаються в тенетах
  • Бог шукає союзників

    «Маленька богиня грайлива і небезпечна, як весняний вітер. Комусь може випадково знести дах, а інший прокинеться із застудою. Це не її провина: богиня не зобов’язана попереджати про наслідки.»

    Останні дні Алвар відчував потребу у вишуканому вбранні. Попервах навіть вважав це некромантською хворобою, однак відповідь простіша: не хотів померти в одязі хлопчиська. Щоразу під час приходу пекельних псів юнак чекав смерті, але не ставалось нічого аж надто драматичного. Прокидався, віддихувався, зрідка ставив крапельницю з фіз.розчином.

    Експериментально зрозумів, що в «Синьому сяйві» безпечніше. Вважав годину перед зібранням чорнокнижників найкращим часом у добі. Алвар вмощувався у їдальні під деревом, не зважаючи на табличку «обприскано хімікатами».

    Пройшло 37 хвилин, як раптом уїдливий звук перервав відпочинок, а кишеня двічі завібрувала. Востаннє він чув сигнал, коли Зіндер нагадував про справи. Алвар вихопив телефон й примружено вдивився в екран. Каді. Розгублено оглянув залу: о такій порі вона зазвичай приходить обідати. Дівчина справді сиділа за столиком разом з Робін. Настільки бридкий, що навіть підійти не хоче?

    Відкрив: «Гадаю, Зіндер досі в місті. Говорила з Хендерсоном: їх збирають у похоронному бюро. Сарафанне радіо. Бібліотекаря запрошували тричі. Щоразу інше місце. Інша особа. Дай імена інших самогубців. Я поговорю.»

    Глянув на столик. Робін вимахувала виделкою в повітрі. Каді уважно слухала й посміхалась. Розгледіти на відстані важко, проте Алвар і так пам’ятав її риси. Примружився й уявив золотаві кучері, смішні щічки, лупаті очі з довжелезними віями.

    Настрочив: «Ти диво». Стер. Знов відкрив: «Дякую. Спробую знайти інші імена.». Зиркнув на столик, засопів, дописав: «Зустрінемось поговорити про справу?». Палець сіпнувся над сенсорною кнопкою надсилання, хоча Алвар намірявся усе зачистити.

    Каді зреагувала миттєво. Проглянула повідомлення, потім довго дивилась на нього - Алвар тільки міг сподіватися, що з цікавістю. Знов два гудки: «Ні». Якби некромант піддавався всім поривам розбити телефон, довелося б купувати одноразки, як у шпіонських фільмах. Вистачило б на чотири дні.

    Четверо чорнокнижників вже приєдналися до обговорення. Алвар сів за столик і вдавав зацікавленість. Подумки планував звідки взяти список. Окремого кладовища для самогубців не було, тож доведеться через батька Рорі. Можливо, реєстр перейменувань похоронного бюро? Виключно фізична присутність Алвара стала такою помітною, що його чергу читання пропустили.

    - Все норм? – Рорі схилився і зашепотів, коли друг не зреагував на два штурхання ногою.

    - Зі мною?

    - Бляха, а мені знати?.. – чорнокнижник хмикнув. – Долан чеше, що йде сьогодні на побачення з Каді. Ти як до цього?

    - Він десятка. – Алвар стис краї книги, втупившись у розсип літер. – Рорі, як гадаєш, у твого батька може бути список самогубців? Маю дещо у справі перевірити.

    - Якщо у вас з Робін спільні справи, про які не знаю, тебе я придушу першим. – Рорі обурено засопів. Ніздрі роздулися, стали пропорційними до обличчя. – Вона дала мені те саме завдання!

    - Цить! – гримнув Долан, перервавши читання. Решта невдоволено загуділи.

    Алвар вибачально показав долоні, Рорі пантомімою закрив рот на замок і викинув ключ. Коли читання скінчилось, чорнокнижник ще наполегливіше штурхнув друга. Алвар мусив відповісти:

    - Усе пов’язане з Зіндером. Я маю дещо зробити, перш ніж повністю звільнюсь від смерті. Робін, напевно, попросила, бо так треба Каді. Я теж для неї питаю.

    - Спілкування з колишньою – це завжди помилка.

    Рорі побачив Каді, що виглядала когось з-за скляних дверей їдальні. Знаючи минулий досвід, він нічого не повідомив Алварові, тим паче коли до неї приєднався Долан і парочка завернула в коридор.

    - У нас з Каді партнерство. – Алвар мимохідь зиркнув на безіменний палець. – Було, принаймні.

    - Ти некромант – можеш підчепити будь-кого. Приведи додому, розважся. Не треба ставати монахом, щоб вирішувати справи!

    - Тільки не додому. – надовго застиг, пригадуючи останній укус. Тремор. Рука перестала труситися, щойно Рорі схопився за кисть.

    - Гей! Що там в біса коїться? Ми мусимо поговорити. Зараз.

    Алвар не заперечував, тільки не хотів виливати душу на тверезу.

    В «Чорній дірі» сіли за столик в кутку. Некромант міг бачити усе приміщення й аж надто добре барну стійку. Спогад про першу посмертну пиятику зринув першим, проте це не те. З чого почати? Вони ніколи не були більш ніж знайомими з гуртка. Принаймні тому, що Зіндер убив Розі.

    Рорі знав тільки те, що пан Хендерсон імовірно помер не з власної волі й Алвар хотів усе з’ясувати. Некромант витримав паузу чверті пляшки рому, потім почав з кінця. Пси, розставання з Каді, обшуки законників, справжня причина його самотності на Балу Богів, тіло Хендерсона і довга вервечка самогубців. Часом Алвар заговорювався про Каді: її реакції та власні домисли. Сам себе спиняв і продовжував сповідь, водночас подібну до вироку й оди.

    На завершення Рорі зовсім похнюпився. Здається, він сп’янів від самого сидіння поруч з налиганим некромантом. Думки кублилися в голові, та лише одна пульсувала чітко: «Він може помститися за сестру». Алвар продовжив розповідь чертогом: описував всіх, кого зустрів, вимальовував словами оздоблення господи Смерті, зі святобливістю шепотів про спокій. Думки Рорі видавалися голоснішими від усього, що чорнокнижник міг би засвоїти. Він схопив Алвара за загривок й розвернув до себе, мало не врізавшись лобом:

    - Я допоможу розібратися з Зіндером: помщуся за Розі. Гаразд?

    Алвар закивав і відчув таке полегшення, наче знов опинився у чертозі. Спокій заколисує. Некромант майже готовий втратити пильність, як в тріщині під стелею зблиснули сині вогники. Цього він вже не сказав Рорі. Понадіявся, що страждання в погляді достатньо красномовне.

    Від Смерті не втекти.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.