Зміст
  • Богині відмовлено
  • Богиня приглядається
  • Богиня слабне і лютує
  • Богиня вихоплює слід
  • Богиня зазіхає на більше
  • Богиня отримує силу
  • Бог тренується бути богом
  • Богиня має право
  • Богиня платить за знання
  • Богиня перероджується
  • Богиня повертається
  • Богиня нажахана
  • Боги збурені
  • Богиня готується
  • Богиня обирає Бога
  • Бог позбавляється трону
  • Боги приймають виклик
  • Боги стрибають у прірву
  • Боги розвеселені
  • Богиня відчуває катарсис
  • Богиня повертає все на свої місця
  • Бог воскресає
  • Богиня насолоджується святістю
  • Бог випробовує волю
  • Бог прагне спокою
  • Богиня показує ікла
  • Бог пророкує зміни
  • Боги шукають реальне
  • Богиня розплутує вузол
  • Катарсис богів
  • Богиня множить знання
  • Богиня отримує відповідь
  • Богиню повернено до життя
  • Бог блазнює - Богиня лютує
  • Богів викрито
  • Кінець ери небожителів
  • Богиня здобуває дім
  • Богиня зустрічає собі подібних
  • Поклоніння Богині
  • Бог відступає у тінь
  • Богиня хапається за нитку
  • Бог шукає союзників
  • Богиня затверджує угоду
  • Богиня налагоджує зв'язки
  • Богиня мімікрує
  • Боги борсаються в тенетах
  • Боги сплутані
  • Бог пізнає Богиню
  • ***
  • Боги готують помсту
  • Боги також живуть у гніздах
  • Боги-коханці
  • Божественість затверджують кров'ю
  • Живі чи мертві, Боги існують
  • ПІСЛЯМОВА. Чи боги безсмертні?
  • Бог шукає союзників

    «Маленька богиня грайлива і небезпечна, як весняний вітер. Комусь може випадково знести дах, а інший прокинеться із застудою. Це не її провина: богиня не зобов’язана попереджати про наслідки.»

    Останні дні Алвар відчуває потребу у вишуканому вбранні. Попервах навіть вважав це некромантською хворобою, однак відповідь простіша: не хоче померти в одязі хлопчиська. Щоразу під час приходу пекельних псів юнак чекає смерті, але не стається нічого аж надто драматичного. Прокидається, віддихується, зрідка ставить крапельницю з фізрозчином.

    Експериментально зрозумів, що в «Синьому сяйві» безпечніше. Вважає годину перед зібранням чорнокнижників найкращим часом у добі. Алвар вмощується у їдальні під деревом, не зважаючи на табличку «обприскано хімікатами».

    Проходить 37 хвилин, як раптом уїдливий звук перериває відпочинок, а кишеня двічі вібрує. Востаннє він чув сигнал, коли Зіндер нагадував про справи. Алвар вихоплює телефон й примружено дивиться в екран. Каді. Розгублено оглядає залу: о такій порі вона зазвичай приходить обідати. Дівчина справді сидить за столиком разом з Робін. Настільки бридкий, що навіть підійти не хоче?

    Відкриває: «Гадаю, Зіндер досі в місті. Говорила з Хендерсоном: їх збирають у похоронному бюро. Сарафанне радіо. Бібліотекаря запрошували тричі. Щоразу інше місце. Інша особа. Дай імена всіх причетних (мертвих). Я поговорю.»

    Глипає на столик. Робін вимахує виделкою в повітрі. Каді уважно слухає й посміхається. Розгледіти на відстані важко, проте Алвар і так пам’ятає її риси. Примружується й уявляє золотаві кучері, смішні щічки, лупаті очі з довжелезними віями.

    Строчить: «Ти диво». Стирає. Знов відкриває: «Дякую. Спробую знайти інші імена.». Зиркає на столик, дописує: «Зустрінемось поговорити про справу?». Палець сіпається над сенсорною кнопкою надсилання, хоча Алвар намірявся усе зачистити.

    Каді реагує миттєво. Проглядає повідомлення, потім довго дивиться на нього - Алвар тільки може сподіватися, що з цікавістю. Знов два гудки: «Ні». Якби некромант піддавався всім поривам розбити телефон, довелося б купувати одноразки, як у шпіонських фільмах. Вистачило б на чотири дні.

    Четверо чорнокнижників вже приєдналися до обговорення. Алвар сідає за столик і вдає зацікавленість. Подумки планує звідки взяти список. Окремого кладовища для самогубців немає, тож доведеться через батька Рорі. Можливо, реєстр перейменувань похоронного бюро? Виключно фізична присутність Алвара стає такою помітною, що його чергу читання пропускають.

    - Все норм? – Рорі схиляється й шепоче, коли друг не реагує на два штурхання ногою.

    - Зі мною?

    - Бляха, а мені знати?.. – чорнокнижник хмикає. – Долан чеше, що йде сьогодні на побачення з Каді. Ти як до цього?

    - Він десятка. – Алвар стискає краї книги, втупившись у розсип літер. – Рорі, як гадаєш, у твого батька може бути список самогубців? Маю дещо у справі перевірити.

    - Якщо у вас з Робін спільні справи, про які не знаю, тебе я придушу першим. – Рорі обурено супиться. Ніздрі роздуваються, стають пропорційними до обличчя. – Вона дала мені те саме завдання!

    - Цить! – гримає Долан, перервавши читання. Решта невдоволено гудять.

    Алвар вибачально показує долоні, Рорі пантомімою закриває рот на замок і викидає ключ. Коли читання закінчується, чорнокнижник ще наполегливіше штурхає друга. Алвар вимушений відповісти:

    - Усе пов’язане з Зіндером. Я маю дещо зробити, перш ніж повністю звільнюсь від смерті. Робін, напевно, попросила, бо так треба Каді. Я теж для неї питаю.

    - Спілкування з колишньою – це завжди помилка.

    Рорі дивиться на Каді, що виглядає когось з-за скляних дверей їдальні. Знаючи минулий досвід, він нічого не повідомляє Алварові, тим паче коли до неї приєднується Долан і парочка завертає в коридор.

    - У нас з Каді партнерство. – Алвар мимохідь зиркає на безіменний палець. – Було, принаймні.

    - Ти некромант – можеш підчепити будь-кого. Приведи додому, розважся. Не треба ставати монахом, щоб вирішувати справи!

    - Тільки не додому. – надовго застигає, пригадуючи останній укус. Тремор. Рука перестає труситися, щойно Рорі хапає за кисть.

    - Гей! Що там в біса коїться? Ми мусимо поговорити. Зараз.

    Алвар не заперечує, тільки не хоче виливати душу на тверезу.

    В «Чорній дірі» сідають за столик в кутку. Некромант може бачити усе приміщення й аж надто добре барну стійку. Спогад про посмертну пиятику з Зіндером зринає першим, проте це не те. З чого почати? Вони ніколи не були більш ніж знайомими з гуртка. Принаймні тому, що Зіндер убив Розі.

    Рорі знає тільки те, що пан Хендерсон імовірно помер не з власної волі й Алвар хоче усе з’ясувати. Некромант витримує паузу чверті пляшки рому, потім починає з кінця. Пси, розставання з Каді, обшуки законників, справжня причина його самотності на Балу Богів, тіло Хендерсона і довга вервечка самогубців. Часом Алвар заговорюється про Каді: її реакції та власні домисли. Сам себе спиняє і продовжує сповідь, водночас подібну до вироку й оди.

    На завершення Рорі зовсім хнюпиться. Здається, він сп’янів від самого сидіння поруч з налиганим некромантом. Думки кубляться в голові, та лише одна пульсує чітко: «Він може помститися за сестру». Алвар продовжує розповідь чертогом: описує всіх, кого зустрів, вимальовує словами оздоблення господи Смерті, зі святобливістю шепоче про спокій. Думки Рорі видаються голоснішими від усього, що чорнокнижник міг би засвоїти. Він хапає Алвара за загривок й розвертає до себе, мало не врізавшись лобом:

    - Я в ділі: нарешті помщуся. Гаразд?

    Алвар киває і відчуває таке полегшення, наче знов опинився у чертозі. Спокій заколисує. Некромант майже готовий втратити пильність, як в тріщині під стелею зблискують сині вогники. Цього він вже не доповідає Рорі: страждання в погляді достатньо красномовне.

    Від Смерті не втекти.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.