Зміст
  • Богині відмовлено
  • Богиня приглядається
  • Богиня слабне і лютує
  • Богиня вихоплює слід
  • Богиня зазіхає на більше
  • Богиня отримує силу
  • Бог тренується бути богом
  • Богиня має право
  • Богиня платить за знання
  • Богиня перероджується
  • Богиня повертається
  • Богиня нажахана
  • Боги збурені
  • Богиня готується
  • Богиня обирає Бога
  • Бог позбавляється трону
  • Боги приймають виклик
  • Боги стрибають у прірву
  • Боги розвеселені
  • Богиня відчуває катарсис
  • Богиня повертає все на свої місця
  • Бог воскресає
  • Богиня насолоджується святістю
  • Бог випробовує волю
  • Бог прагне спокою
  • Богиня показує ікла
  • Бог пророкує зміни
  • Боги шукають реальне
  • Богиня розплутує вузол
  • Катарсис богів
  • Богиня множить знання
  • Богиня отримує відповідь
  • Богиню повернено до життя
  • Бог блазнює, Богиня лютує
  • Богів викрито
  • Кінець ери небожителів
  • Богиня здобуває Дім
  • Богиня зустрічає богинь Життя-Смерті-Життя
  • Поклоніння Богині
  • Бог відступає у тінь
  • Богиня хапається за нитку
  • Бог шукає союзників
  • Богиня затверджує угоду
  • Богиня налагоджує зв'язки
  • Богиня мімікрує
  • Боги борсаються в тенетах
  • Богів викрито

    Каді блукала мерзлими вуличками. За комір падав сніг і миттєво танув, від чого шовк намокав і прилипав до спини. Думки розгубилися за третім поворотом, тому вона просто брела і розглядала як порошинки розрізають світлі острівці від ліхтарів.

    Робін колись говорила, що в передмісті небезпечно, тому вони з батьками переїхали в один з хмарочосів біля «Синього сяйва». Каді знала, що її колишня окраїна набагато жаскіша, а тут і перспектива стати жертвою пограбування здавалась трохи розкішною.

    Сьогодні медіумка почувалась суцільним «недо-», тому навіть на увагу грабіжників не розраховувала. Пройшлась пів години до магазинчика й замовила кави. Смак схожий на жовану підошву, але Каді привітно усміхнулась манірній продавчині й взяла на додачу «унікальні вироби з листового тіста». Хрусткі прямокутники з простим плетивом ззовні та вишневою начинкою всередині. Смакота! Аби ще теплі були.

    Коли повернулась в маєток, там знов панувала тиша й сирість з легким флером Смерті. Алвар заснув на дивані з книгою – після докорів сумління Каді з жалю жбурнула на нього ковдру.

    Заснула й прокинулась на самоті. Будинок, що зазвичай видавав побічні звуки, мовчав. Каді прослухала другий поверх, постукала в душову, побродила першим. Алвара й Зіндера ніде не було. Найкращий ранок у світі!

    Дівчина посмажила яєчню, вдягла найсвятковіший зимовий светр та сіла читати. Магія грала в пальцях. В блокноті Каді нотувала корисні сторінки, а то й переписувала цілі шматки тексту. «Зіллємося, привиде, для спільної мети й задоволення потреби вашого компаньйона/партнера/кого-б-то-не-було» - звучало пафосно і довго, однак не виключено, що це кращий варіант, ніж «Увійди в мене».

    Скло завібрувало так, що Каді не могла не озирнутися. Чоловіки в шоломах з пластиковими ріжками та в бронежилетах майнули під вікном злагодженою шеренгою. Зарипіло в коридорі. Каді пішла на звук. На ганку вовтузіння й перешіптування.

    - Привітик. – промовила одночасно з тим, як відчинила двері.

    Троє стволів спрямувались на неї, однак медіумку здивували брязкальця на шиях законників. Кожен мав щонайменше 6 амулетів, з яких деякі нівелювали одне одного. Одразу видно: профі!

    - Доброго дня, пані..? – чоловік з широкою щелепою подивився за спину дівчини, потім уважніше на неї.

    - Каді Бестіс.

    - Мене звати Хару Нікс. Пані Бестіс, чи тут проживає Зіндер Аламант?

    - Щодо прізвища я не певна, але одного Зіндера знаю. Це сталося?

    - Ми підозрюємо, що Зіндер Аламант може бути причетний.. Стривайте, як ви сказали?

    - Питаю: чи зробив він щось некромантське і протизаконне?

    У розмову втрутився один з тих, що стояли за ним. Спочатку він голосно угукав у навушник, потім виступив вперед.

    - Хару, тобто старший інспекторе Нікс, є інформація про Каді Бестіс. Судимостей немає. Відмовилась від свідчень у справі матері..

    - Викриття секретних знань та розповсюдження обмеженої у праві власності літературі. – Каді схрестила руки на грудях і насупилась. – Я сама могла це розповісти, аби ви спитали.

    - Пробачте. – інспектор сердито глянув на підлеглого і жестом показав стулитися. – Пані Бестіс, маємо ордер на огляд будинку та арешт Зіндера Аламанта. Ви самі?

    - Дивлячись що ви вкладаєте в це слово. – Каді теж озирнулась на будинок. Ознак самовільного життя ніде не було.

    - Дозвольте під час огляду ми вдягнемо вам це. У рамках співпраці з законом.

    Інспектор Нікс витяг з кишені сталевий браслет, схожий на половинку наручника. Каді не пручалась: чаклувати сьогодні охоти немає.

    - Я поставлю вам кілька запитань, пані Бестіс.

    - Бажаєте чаю? Чогось міцнішого? Просто води?

    - Не сердьтесь, мушу відмовити.

    Каді розуміюче закивала і пропустила чотирьох законників обшукувати будинок. Інспектор пішов за нею до вітальні.

    - Скільки людей тут проживає?

    - Троє, якщо вважати живих і мертвих. Я, Алвар та Зіндер.

    - Алвар – це..

    - Учень Зіндера. Він місяць чи трохи більше тому став некромантом. Це не заборонено. – Каді спокійно розглядала власні руки: кільця блякли під впливом браслета.

    - І ваш чоловік, чи не так?

    - Фактично колишній. – Каді поглянула на двох дивакуватих інспекторів, які зазирали під кожну маску на стінах. – Шлюб тривав 2,5 місяці. Він отримав вільний час від залицяльниць, я – доступ до книжок. Серед людей жінці поки легше пробитися, хоча всюди ідіотів вистачає. Ну ви знаєте.

    Присіли на диван. Каді спеціально обрала край з пружиною і жовтою подушкою: більш засліджений Зіндером. Інспектор вичавив посмішку, наче намагався їй сподобатися.

    - Пробачте, я дечого не розумію. Після смерті Алвара ви продовжили жити з двома некромантами?

    - Це особисте і не стосується теми вашого візиту.

    - Якщо тільки ви не спільниця.

    - А в чому саме обвинувачення?

    - Планування масового вбивства й заплутування слідства.

    - Не думала, що Зіндер настільки розумний. – Каді стенула плечима.

    - Що мається?

    - Він п’яниця. І єдине, що йому цікаво, длубатися на цвинтарі. Це законно, якщо трупу більше двох тижнів.

    - Так, вірно, пані Бестіс. Маєте гострий розум, підвішений язик і, на мою скромну думку, доволі привабливі.

    - Ваша думка недоречна.

    Каді презирливо звела очі на інспектора. Законник приклав руку до грудей і схилив голову, потім знов поглянув на дівчину з сірими як стіна очима - найгірший тип.

    - Ви б підійшли на роль спільниці?

    - Живі мене не цікавлять.

    - А як щодо Алвара? Він би міг допомагати Зіндеру Аламанту?

    - У нього зовсім інші цілі стати некромантом.

    - Просвітите мене?

    - Краще з перших вуст. Я можу його набрати.

    - Прошу. Тільки без згадок нас, інакше…

    - Це буде протидія слідству.

    Каді закивала й дістала телефон. Гудки тривали довше, ніж сам дзвінок. Короткого «Я хочу тебе бачити» було достатньо, щоб за пів години з’явився Алвар. Він припаркував автівку за огорожею і спантеличено пройшов повз пару законників, які виносили килими.

    Перший поверх виглядав геть порожнім: ні людей, ні речей. Короткого погляду на кухонні шафки вистачило, щоб збагнути: їх випатрали й покинули. На стінах залишилась тільки купка гвіздків. Шафа біля вікна перекинулась від вітру, позбавлена книг, що тримали її в рівновазі. Диван наче підмінили: за численними покривалами Алвар ніколи не бачив його справжнього вигляду. Жовту подушку лишили, хоча краще б позбулися її в першу чергу.

    Перестрибував сходинки по дві. Збив з ніг законника з кіпою роздруківок. Де їх тільки взяли?! З додаткової кімнати Зіндера ще двоє тягли комп’ютер. Хоча б ванну не винесли!

    - Що тут відбувається?! – заволав раніше, ніж побачив перемовника. Його вирізняла балакучість і загальна зверхність.

    - Алвар Стума? – чоловік заусміхався, хоча приводів для радості годі й шукати. – Мене звати Хару Нікс. Пані Бестіс уже дала свідчення, але я маю ще кілька запитань до вас.

    - Хто?

    Алвар роззирнувся у власній кімнаті. Каді стояла біля ліжка й з кам’яним виразом дивилась, як прикраси, артефакти, книги скидають в чорний мішок. П’ять хвилин тому вона пояснювала необхідність мати сокиру в шафі. Тупість й безжальність законників зовсім зламали її.

    - Каді, як ти? – Алвар боявся торкнутися її, тому обмацував повітря довкола. – Все буде добре, чуєш? Я все владнаю.

    Медіумка глянула на нього розчавленим поглядом, потім опустила погляд на пальці, позбавлені перснів. Забрали все. Заберуть ще більше.

    - Пане Стума, ходімо вниз. Я маю кілька запитань. Впевнений, пані Бестіс зачекає на вас.

    Інспектор м’яко відвів некроманта до вітальні. Так само м’яко запропонував вдягнути браслет. Уже по тому розмова продовжилась.

    - Ви давно знайомі з Зіндером Аламантом?

    - Рік чи близько того.

    - Яка він людина?

    - Не розумію питання.

    - Який Зіндер за характером? Що він любить? Чи легко злиться? Будь-що примітне.

    Алвар схилився вперед, спершись ліктями в коліня. В голові знов і знов зринав розщеплений образ Каді. В її погляді ніколи не було стільки розпачу й ненависті – і друге без сумніву адресоване йому.

    - За що ви так? – Алвар поглянув на мішок, що пронесли повз нього до машини. – Каді майже моя випадкова гостя. Негайно поверніть їй усе майно!

    - Вам відомо, що це неможливо. – доброзичливість інспектора скидалась на насмішку. – Конфіскація усіх сумнівних засобів впливу поширюється на весь будинок. Ми маємо ордер.

    - Який ордер?

    - На обшук і конфіскацію. – терпляче повторив інспектор. – Ми маємо докази, що Зіндер Аламант вербує містян до секти та планує масове вбивство.

    - Що казала Каді?

    - Пані Бестіс свідчила окремо. Мені цікаві саме ваші відповіді. Хто користувався комп’ютером?

    - Тільки Зіндер. Ми, некроманти, не любимо ділити особисті речі й простір.

    - Ви щось шукали на тому комп’ютері? Можливо, ваша колишня?

    - Ні.

    - Гаразд. Для чого Зіндер Аламант його використовував? З мого досвіду некроманти намагаються відмовитися від усіх благ живих.

    - Гадки не маю. Ніхто й ніколи туди не заглядав.

    Інспектор перегукнувся з рештою законників, підвівся і витер долоні об штани. Заусміхався ще ясніше.

    - Останнє питання: чи змогла б пані Бестіс підставити вас обох у цій справі та провернути таку аферу, не викликаючи підозр?

    - Хто завгодно, тільки не вона.

    Алвар захитав головою й глянув на інспектора, наче на навіженого. Некромант хотів продовжити: розповісти, як Каді піклувалась про нього й духів, як палко хоче протидіяти злу, скільки зусиль докладає до переконування його впертості. Усе це означало б для законника лише визнання власної провини, тому Алвар закінчив інакше:

    - Вірте чи ні: тільки вона мене тримає на цім боці. І, звісно, якби щось подібне вигадала Каді, все було б набагато якісніше й ви ніколи не дізналися б.

    - Дякую за розмову і вибачте за незручності: робота. До побачення, пане Стума. Пані Бестіс!.. Якщо щось знадобиться, ми зможемо вас знайти.

    Інспектор кивнув до сходів й закрив двері за усіма стерв’ятниками, так тепер їх бачила Каді, як і багато років тому по смерті батька. Алвар поглянув вгору на медіумку. Дівчина потирала зап’ясток і повільно кивала, приймаючи нову реальність.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.