Зміст
  • 1 Перевищення допустимої самооборони?
  • 2 Старий дім в новому колі, старе коло в новому домі
  • 3 Прохання позбавлене чемності
  • 4 Вкрадений страх
  • 5 Зачарована бібліотекою
  • 6 Помста вдалася?
  • 7 Занепокоєння друзів
  • 8 Знання пробудилося
  • 9 Покарання та бійка
  • 10 Неспогади про майбутнє
  • 11 План дій
  • 12 Зимові канікули
  • 13 Артефакт втраченого майбуття
  • 14 Нова схованка
  • 15 Знайомство з медальйоном
  • 16 Один день
  • 17 Розмова під пагорбом
  • 18 Недовіра
  • 19 Причини цікавості
  • 20 Листівки
  • 21 Що в посланні?
  • 22 Потайні думки
  • 23 У передчутті літа
  • 24 Іспит для перевертня
  • 25 Літні канікули
  • 26 Чари і наслідки
  • 27 Гостинність Мінливців
  • 28 Привіт, друзі!
  • 29 Секретний провулок
  • 30 Трохи минулого, трохи майбутнього
  • 31 Дружній турнір
  • 32 Дружній турнір (частина 2)
  • 33 Зачаїтися у лісі
  • 34 Підслухані розмови
  • 35 Суд
  • 36 Вдома?
  • 37 Ранок нового дня
  • 38 Погляд у невідомість
  • 39 Непорозуміння та кіт
  • 40 Некотячі пригоди
  • 41 "Книга відповідей"
  • 42 Мозковий штурм
  • 43 Стримуване несприйняття
  • 44 Все добре?
  • 45 Хиткі перемовини
  • 46 Кінець літа
  • 47 Щось тут не те, чи не так?
  • 48 Пробудницька магія
  • 49 Пастка на Мінливця
  • 50 Дорогами позамежжям
  • 51 "Не та сама Василина"
  • 52 Невідповідності та упередження
  • 53 Дід
  • 20 Листівки

    Проте знайомство Цвітани з товариством довелося відкласти, як і самі зустрічі під пагорбом.

    Недалекоглядність Максиміліана та хибність його ідеї з бійкою створили багато проблем для восьмикурсників.

    Весь тиждень їм не лише довелося провести в шаленому темпі виконання безлічі домашніх завдань, а й відвідувати додаткові заняття в якості покарання за зниження активності на лекціях останнім часом. Та, більш того, щовечора забіякуваті восьмикурсники засиджувались на виховних лекціях пані директорки.

    І це звело нанівець всі шанси зібратися в таємній печері цього тижня.

    Вершиною всього стала субота.

    Так, керуючись своєю жорстокою логікою, викладачі обрали найдивніший спосіб покарання: вони змусили всіх сімох учасників дуелі прикрашати залу святкувань до дня закоханих.

    — Нащо взагалі нам це робити? — похмуро обізвався Кіндрат.

    — Для того, щоб цілком красивий інтер'єр перетворився на рожевий хаос, — гмикнула Меланка й витрусила на стіл паперову гірлянду з сердечками.

    — Який несмак, — скривився Максиміліан.

    Тієї миті до залу увійшла усміхнена пані директорка, і діти мовчки обернулися до неї.

    — Як чудово, що ви надумали влаштувати бійку саме цього тижня, — весело зазначила вона. — Тепер ви зможете долучитися до прекрасного, замість заготівлі продуктів чи ліків.

    — Так, пані, — відчайдушно стримуючи сміх на оте "прекрасне", відповіли вони.

    — Гадаю, кожен з вас має додати щось своє до атмосфери свята. Я впевнена, що спільними зусиллями ви зможете значно ліпше впоратись із цим.

    І вона зникла за дверима швидше, ніж хтось зміг вимовити хоч слово.

    — Вона знущається? — простогнав Орест.

    — Та це ж чудово! — насмішкувато вишкірився Дмитро. — Ми фактично отримали дозвіл на втілення власних ідей.

    Наступні кілька годин минули у відносному спокої. Вони ретельно лагодили прикраси та робили нові. Від монотонного вирізання сердечок їм вже зводило пальці.

    Меланка наполягла на тому, що потрібно перефарбувати кожне сердечко у різні кольори, чим негайно і зайнялася.

    — Ти просто не хотіла вирізати, — Макс виставив уперед долоню, на якій повільно з'являвся мозоль.

    Дикограй на це звинувачення не відповіла, проте Северин мовчки виклав на стіл коробочку з маззю.

    Час тягнувся довго, а вести бесіду в недалекій присутності кількох викладачів ніхто не наважився.

    Павло сплів з паперових смужок щось на кшталт величезної кулі, й на пару з Дмитром та Максом зачаклували повільно дрейфувати від краю до краю святкової зали та розкидати конфеті у формі сердечок.

    — Досить бридка ідея, — похвалив Орест, витрушуючи блискітки з волосся.

    Вдвох із Кіндратом вони зачарували стіни плетивом візерунків та вважали свій внесок у свято достатнім.

    Орися ж з іншими не сміялася. Вона різала й різала ті нескінченні сердечки. Десять, п'ятдесят, сотня, дві... папір все не закінчувався. Як і думки.

    Щороку на один єдиний день всі в Академії шаленіли. Для світу, в якому існувала така дисципліна, як любовна магія, людям, як не дивно, все ж була несила обійтися без цього дивного святкування.

    Рішуче потрусивши головою, Орися помітила, як різнокольорові сердечки підхопила магія та зібрала у трохи прим'яту троянду.

    Орест почухав за вухом і озирнувся на Кіндрата. Той стенув плечима, і Читенко зраділа, що хлопці не надумали прикрашати зал квітами.

    Хоч цю непомітно заховала до внутрішньої кишені.

    — Що думаєте? — голосно запитав Макс та поклав до кулі яскравий шматок паперу.

    Куля повільно розкрутилася і пожбурила згорнуту листівку просто в голову Дмитра.

    — Цікаво, — реготнув Орест.

    — Треба знизити швидкість і налаштувати вибір адресата.

    Максиміліан замислено роздивився символи на плетиві різнобарвних папірців, що утворювали кулю, а тоді радісно домалював кілька нових.

    Наступна демонстрація привернула увагу і викладачів. Хоч дехто з них і виглядав скептично й неприродньо серед усіх цих бантиків та сердечок, однак вони задоволено привітали ідею Макса. Тим часом листівка до Меланки трохи покружляла в повітрі та опустилася просто перед нею на стіл.

    До завершення покарання зосередились на вирізанні сердечок і повернулися до кімнат, коли всі вже поснули.

    А на світанку Орися прокинулась раніше за інших дівчат та непомітно прошмигнула до ванної. Але вже за десять хвилин на порозі кімнати її зустріла насуплена Цвітана.

    Виснажений вигляд дівчинки вказав Орисі на те, що та чекала на неї до глибокої ночі.

    — Гадаєш, я не дотримаю обіцянки? — пошепки, щоб не розбудити інших, поцікавилась Читенко.

    Здивована такою прямотою, Вернидуб лише коротко кивнула і після хвилини мовчання додала:

    — Я розумію, що моя цікавість нав'язлива. Проте, відступатися не хочу.

    Орися кинула короткий погляд на дівчат, які досі спали, і сказала наступне:

    — Тобі дозволили долучитися до нашого гурту, проте не всі з цим згодні. Я покличу тебе на наступне зібрання, якщо це буде доречно.

    Те, як очі дівчинки засяяли вмить від почутого, Орися помітила одразу. Навіть часткова незгода спільноти не змогла загасити в ній надію знайти друзів.

    Орисі від того стало сумно.

    Звісно, на недільну вечірку на честь дня закоханих нікому з них іти зовсім не хотілося. Проте, зникнення кількох курсів на святі викликало б зайві підозри. Тому свята вони не уникнули.

    Однак, сама вечірка минула доволі добре, особливо, танці. Лише Самійло з друзями пішов зі свята раніше. Макс і Дмитро, навпаки, танцювали з Меланкою і Мальвою ледь не до опівночі.

    Тож, коли, втомлені та щедро присипані блискітками, всі вони плелися до кімнати відпочинку, єдине, про що кожен міг думати, — це про м'яку подушку та міцний сон.

    Тим не менше, переступивши поріг спальні хлопців, Макс наштовхнувся поглядом на Самійла та його друзів. Всі троє мовчки сиділи навпроти входу і явно чекали на них.

    Мінливець запитав брата про причини його кислої мармизи, проте швидко став дуже серйозним. Самійло з кам'яним обличчям простягнув йому записку на гербовому папері:

    "Кузене! Запрошуємо тебе на недільний обід в оселі мого чоловіка. Маємо честь зустрічати шанованого гостя".

    Максиміліан зблід.

    17.02.2023

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.