Майбутнє відбувається сьогодні

Третій (і останній) етап турніру складався лише з двох поєдинків.

Спочатку до бою стали ті четверо, котрі програли минулого разу. Дмитро, Мальва, Самійло та Кіндрат занадто швидко розділилися на дві, цілком різні пари дуелянтів. В той час, як Мальва та Дмитро кидалися пломенистими сяючими сферами магії, Кіндрат та Самійло вичікували помилку супротивників з-за потужних щитів. Зрештою, Пробудець із Мінливцем спільно перемогли Дмитра та Мальву, однак так і завершили протистояння двобоєм рівних.

Наступними до бою стали четверо переможців другого етапу. Макс, Меланка, Орися та Левко зайняли місця на рівній відстані один від одного і здійняли палички. Дочекавшись команди, вступили в поєдинок.

Першої миті кожен підняв щити. Наступної — одночасно кинулися в атаку, намагаючись при цьому не надто підставитись.

Далі Левко трохи випав з поєдинку, накрився потужним щитом, доки Макс атакував Меланку та Орисю.

Він досить швидко сконцентрував більшість зусиль на протистоянні з Дикограй і зміг-таки її знеззброїти.

Майже миттєво почав жбурляти закляття в Читенко. Вона намагалася тримати оборону від потужного тиску його магії, проте короротке жалюче закляття, підступно кинуте Войовнюком, зачепило її лікоть.

Орися відскочила від лінії вогню та, все ж, змогла дістати Макса безмовним закляттям непритомності.

Проте тієї ж миті атакував Левко. Орися змушена була зосередитися на глухому захисті, який доволі швидко завершився потужним закляттям, що із силою пожбурило її просто до стіни.

— Поєдинок завершився перемогою Левка Войовнюка! — проголосив Свирид.

Піднімалися з тренувального підвалу гучною ватагою. Левко гордовито розправив плечі і широко посміхався, прислухаючись до обговорень. І хоч пообіді Свирид не мав наміру тримати молодь на лекції, розходитися вони не поспішали.

Старші Мінливці досить швидко завершили обід і залишили їх самих, оскільки мали нагальні справи.

Поступово гурт підлітків перемістився до малої вітальні, а під вечір з Максиміліаном, Самійлом та Орестом зосталися лише Кіндрат з Орисею.

Хлопці грали в дуже заплутану й повільну карткову гру, а Орися безуспішно намагалася розібратися в її правилах, випитуючи деталі у друзів та розважаючи цим Макса.

Він явно отримував більше задоволення від розмови, аніж від гри, тому і не надто переймався власним розгромним програшем.

Та не встигли вони визначити переможця, як двері з гуркотом прочинилися. На порозі в напівоберт застигли дві постаті. Остап Мінливець випередив Маркіяна Здолайвітра і першим увійшов до власної вітальні. Миттю зкомандував синам та їхнім друзям покинути кімнату, і хлопці мовчки вийшли, навіть не глянувши на Маркіяна.

"Знайди спосіб лишитись", — увірвався до Орисиних думок грізний Остапів голос.

Проте, хоч він і звучав різко, повнився здебільшого не наказовими, а нервовими нотами.

Орися ледве торкнулася Орестового ліктя й одразу прошмигнула в тісний закут за шафою, де її приховала важка портьєра.

Підібравшись Орися причаїлися і зосередилася на думках двох чоловіків. Розмова їхня, сповнена розлюченого сичання й облудних натяків, точилася навколо Ореста. Точніше, мова йшла про використання ним невідомої магії зцілення.

— Використання вигаданих чарів до внесення їх до відповідного реєстру — злочин, — наполягав Здолайвітер.

— Не існує жодного мага, хто б знав увесь реєстр, — насмішка Остапа ще більше роздратувала опонента.

— Крім того, ми досі чекаємо виправдань щодо нападу на пана Соколенка, — змістив увагу Здолайвітер.

— До якого пан Северин не має жодного стосунку, — відрізав Остап й гидливо скривився, спостерігаючи впевнену посмішку небажаного гостя.

Тим часом Орися боляче стискала зуби й не помічала цього, доки ретельно блукала Маркіяновими думками. Його наміри оприявнились перед нею в усій свої безсовісній простоті. Він та його команда створять стільки брехні, скільки знадобиться, щоб очорнити Северина і на правду їм начхати. Орест для кожного з них — лиш інструмент, а втручання у його справу Мінливців та Читенка — приємний бонус.

Орися боляче закусила нижню губу, щоб не зойкнути, коли перехопила план Маркіяна щодо її батька.

Заледве дочекалася завершення суперечки двох роздратованих магів, коли Маркіян люто зиркнув на Остапа і зник посеред чергової репліки.

Мінливець повільно звірився з круглим амулетом на шиї і лише тоді сказав:

— Щось з'ясували, панно Читенко?

Орисю його слова заскочили посеред обмірковування плану, який їй і самій здавався вкрай недолугим, проте абсолютно необхідним.

— Що вам у жодному разі не можна застосовувати батькових здібностей для порятунку Ореста. Це не лише не допоможе, а й зашкодить всім нам.

Орися схилила голову, аби не показати власного погляду.

І не викрити брехню.

Декілька наступних днів друзі помічали дедалі більшу замисленість та занепокоєність Орисі, однак запитати прямо так і не наважились.

Тим паче, час невблаганно прискорювався. І от, до Ореста звернувся Остап з такими словами:

— Завтра відбудеться твоє слухання, тож нам час підготувати твій виступ. Зайди до мого кабінету після обіду.

Северин, який саме ішов до їдальні, спантеличено застиг, але вмить кивнув головою.

Йшов до кабінету досить повільно, підсвідомо відтягуючи розмову про суд. Тож ще за декілька кроків почув різкі голоси за дверима.

— То є не твоя справа, брате, — голос Свирида Орест упізнав одразу та хотів уже постукати, щоб означити свою присутність, коли почув:

— Зоряна, вона...

Тут хлопець не зміг не прислухатись.

— Хай там як, але це все в минулому.

— Тобто, — повільно промовив Степан, — якщо ви зустрінетесь на суді... а навіть вона не настільки байдужа, щоб пропустити судилище над власним сином.

— Не говори про неї так! — прогарчав Свирид.

— І ти ще кажеш, що все в минулому, — гмикнув Степан.

— Годі, — коротко озвався Остап. — Ви обидва потрібні мені на суді. Крім того, хлопець скоро буде тут. Завтра і без ваших сварок дуже непростий день.

— Здолайвітер стоїть на своєму? — поцікавився Степан, радий змінити тему.

— Він намагатиметься наполягати на темній магії, тобто будує на ній звинувачення.

На цих словах Северин наважився постукати у двері.

Його привітав Остап з дещо надмірним ентузіазмом, і наступні дві години промайнули непомітно за ретельною підготовкою до суду.

Коли ж він, нарешті, повернувся до малої вітальні, ані Орисі, ані Кіндрата там не було. Як і братів Мінливців.

Орест знав, що хвилювання не дозволить йому заснути, тож занурився в читання одного з найзаплутаніших і складних підручників, який зміг відшукати серед залишених на столі книжок.

"Побутує думка, що пророцтва майбутнього справджуються лише тоді, коли вірити в їхню правдивість. Проте, вона, якщо і не хибна, то доволі обмежена. Причина значно тривіальніша. Небезпечним є саме знання майбутнього, бо воно обмежує варіанти вибору".

Книга вислизнула із враз заслаблих пальців, але Орест цього не помітив. Прошепотів ледве чутно:

— "Обмежує варіанти вибору".

2.06.2023