Зміст
  • 1 Перевищення допустимої самооборони?
  • 2 Старий дім в новому колі, старе коло в новому домі
  • 3 Прохання позбавлене чемності
  • 4 Вкрадений страх
  • 5 Зачарована бібліотекою
  • 6 Помста вдалася?
  • 7 Занепокоєння друзів
  • 8 Знання пробудилося
  • 9 Покарання та бійка
  • 10 Неспогади про майбутнє
  • 11 План дій
  • 12 Зимові канікули
  • 13 Артефакт втраченого майбуття
  • 14 Нова схованка
  • 15 Знайомство з медальйоном
  • 16 Один день
  • 17 Розмова під пагорбом
  • 18 Недовіра
  • 19 Причини цікавості
  • 20 Листівки
  • 21 Що в посланні?
  • 22 Потайні думки
  • 23 У передчутті літа
  • 24 Іспит для перевертня
  • 25 Літні канікули
  • 26 Чари і наслідки
  • 27 Гостинність Мінливців
  • 28 Привіт, друзі!
  • 29 Секретний провулок
  • 30 Трохи минулого, трохи майбутнього
  • 31 Дружній турнір
  • 32 Дружній турнір (частина 2)
  • 33 Зачаїтися у лісі
  • 34 Підслухані розмови
  • 35 Суд
  • 36 Вдома?
  • 37 Ранок нового дня
  • 38 Погляд у невідомість
  • 39 Непорозуміння та кіт
  • 40 Некотячі пригоди
  • 41 "Книга відповідей"
  • 42 Мозковий штурм
  • 43 Стримуване несприйняття
  • 44 Все добре?
  • 45 Хиткі перемовини
  • 46 Кінець літа
  • 47 Щось тут не те, чи не так?
  • 48 Пробудницька магія
  • 49 Пастка на Мінливця
  • 50 Дорогами позамежжям
  • 51 "Не та сама Василина"
  • 52 Невідповідності та упередження
  • 53 Дід
  • 4 Вкрадений страх

    — Чи знаєте ви власний страх в обличчя?

    Голос викладача прошелестів авдиторією ще до того, як він сам з'явився перед принишклими студентами. Наче нізвідки, з повітря чи небуття, вистрибнув перед викладацьким столом і обережно встановив на ньому картонну коробку. Звичайнісіньку.

    Хитаючи головами, студенти не зводили очей з невеличкого предмета, ніби будь-якої миті зсередини могло вирватися невідоме чудовисько. Натомість викладач витяг звідти глиняний глек, вкритий плетивом подряпин та орнаменту.

    — Глек страху, — здогадався Кіндрат.

    Та не він один. Меланка намагалася роздивитися орнамент, Мальва робила замітки на полях конспекту, а Дмитро з Максиміліаном беззвучно вирушили губами.

    — Ми пірнатимемо у вимір страхів? — наважився спитати Перекидайло.

    — В цьому глеку — порожнеча, наповнена фобіями, — Орися змірила однокурсника здивованим поглядом. — Чого ти туди так рвешся?

    — Цікаво, — буркнув Дмитро.

    — Людина з потужною уявою може втратити розум, якщо пробуде там надто довго, — застеріг Кіндрат.

    Та незважаючи на всі подальші пояснення, одразу після заняття Макс із Дмитром скористалися шансом і стягли таємничий артефакт, підмінивши його нетривкою ілюзією.

    Швидко чкурнули до найближчого закинутого класу і схилилися над глеком. Дмитро вперто наполіг на тому, щоб випробувати його на собі.

    За десять хвилин подорожі страхами він встиг впасти з висоти і боляче підвернути ногу. Та, коли Макс його витяг, Дмитро був цілий та неушкоджений, тому і не поставився до витівки серйозно.

    — Невже тобі страшно? — гмикнув, коли не побачив у другові свого ентузіазму.

    І Макс взяв глек. Та саме тієї миті зарипіли двері й увійшов Орест. Він негайно помітив вкрадений артефакт в руках у Макса і вже хотів щось сказати, але хлопець спрямував глек на нього.

    Так Орест опинився у пастці власних кошмарів.

    ― І що нам тепер робити? ― покрутив у руках злощасний глек.

    ― Нащо ти взагалі його туди запхав? ― обурився Дмитро.

    ― Це випадково вийшло, ― Макс задумливо почухав за вухом. ― То ми будемо його витягати? Чи тут залишимо?

    ― Скоро відбій. Ходімо до спальні.

    ― А там витягнемо і скажемо, що йому все наснилося.

    ― Тільки глек заховаємо десь.

    В апартаментах хлопчиків було велелюдно, тож глек довелося заховати під ліжко. Лише вранці, коли всі пішли на сніданок, Макс витяг злощасний артефакт та поставив на ліжко однокурсника.

    Коли хлопець з’явився перед ними, вони не одразу його навіть упізнали. Блідий, з покусаними губами та збитим волоссям. Одяг мав не менш неохайний вигляд, а за чорними пасмами заледве ховалися почервонілі очі.

    Дмитро з Максом застигли, не в змозі зібрати думки докупи. Сам Орест також не зрушив з місця. Тільки судомний трем час від часу прокочувався його тілом.

    ― Ми цього не хотіли, ― в один голос проказали хлопці і щезли за дверима, лишивши Ореста самого.

    Вони не бачили, як він знесилено впав на ліжко, ледве не розбивши той глек. А кинувши на нього оком, болісно і доволі істерично розреготався. Якщо він принесе артефакт викладачеві чи директору, в крадіжці звинуватять саме його. Навіть Мальва вважатиме, що він просто хоче підставити хоробрих і веселих однокурсників через звичайнісіньку заздрість.

    Виходило, що найменш фатальні наслідки має той варіант розвитку подій, де Орест іде до викладача і каже, ніби це він взяв глек, щоб роздивитися, і провалився в його псевдовимір.

    Ці роздуми відволікли та допомогли зосередитись, тож Орест міцно сховав пережиті жахіття та підніс до очей глиняне різьблення глека, яке спочатку сприйняв за декор. Насправді всю поверхню вкривали руни та письмена латиною, грецькою та ще кількома мовами.

    Витягнув чистий листок і кілька простих олівців з подертої сумки та заходився ретельно копіювати малюнок з глини. Тиснення було достатньо фактурним, тож гравюри вдавалися якісними та легко читабельними.

    Коли все було завершене і пронумероване, він ще близько години водив паличкою над артефактом і занотовував отримані результати. Ще кілька дослідів відняли не одну годину, і виснажений організм хлопця запротестував запамороченням.

    Справедливо вважаючи, що після зізнання спокійного обіду йому сподіватися не варто, Орест сховав глек до сумки і, привівши себе до більш-менш пристойного вигляду, рушив до обідньої зали.

    ― Пане Северин, затримайтеся на хвилину, ― пролунав знайомий голос.

    Орест зціпив зуби, маючи жахливе передчуття.

    ― Вас не було сьогодні на заняттях, а коли я запитував інших студентів, з’ясувалося, що ви не ночували у власному ліжку.

    ― Це не зовсім так, ― озвався Орест до підлоги. ― Я не порушував комендантської години.

    ― Чого ж вас ніхто не бачив?

    ― Через дурну витівку. Я від учора перебував усередині цього глека, ― витягнувши артефакт, передав учителю. ― Пробачте. Саме ніс, щоб повернути його вам.

    ― Ви ж розумієте, що матимете покарання?

    ― Звісно.

    ― Тиждень перевірятимете контрольні роботи молодших курсів. І на наступному занятті розкажете всьому класу, навіщо такий розумний юнак скоїв мерзенну крадіжку. Завтра після обіду чекаю на вас у третій авдиторії.

    Подумки проклявши Макса та Дмитра всіма відомими закляттями, Орест непомітно прошмигнув до обідньої зали. Сівши на лаву між Кіндратом та Орисею, спіймав на собі аж декілька поглядів. Занепокоєно оглянувши його зеленкувато-бліде обличчя, Орися прошепотіла:

    ― Що з тобою трапилося?

    ― Якщо не боїшся, що тебе виверне, подивись сама. Я відкрию тобі шлях.

    ― І навіщо ти отих вигороджуєш? ― за кілька хвилин зло прошипіла вона, кидаючи на Макса та Дмитра люті погляди.

    ― Ти бачила мої міркування.

    ― Глупство це все! Ти ж заохочуєш їх на гірші вчинки.

    ― Сама подумай, ― сердито вгризся він у пиріг з м’ясом. ― Як це виглядатиме зі сторони? Глек у мене, уроки пропустив я, моє слово проти їхнього. Навіть Мальва…

    ― То он воно що! Вважаєш кращим виходом постати перед нею злочинцем.

    ― Тим, ким вона і так мене вважає.

    ― Отож. Ти підживлюєш її погані думки про себе.

    Весь обід вони обмінювалися цими репліками, а потім разом пішли до бібліотеки. Кіндрат зміг зацікавити їх дискусією про фольклорні особливості озерних та річкових русалок, тож лише за півтори години Орест передав другові малюнки з глека.

    ― Дуже цікаві написи. Хочеш відтворити?

    ― Не зовсім. Спочатку маю зрозуміти принцип магічної дії, а тоді подумаю про застосування.

    ― Отже, створиш заклинання? Точніше, закляття.

    ― Можливо. Ти зможеш перекласти?

    ― Без проблем. Давай зошит.

    Поки Кіндрат ретельно записував переклад, Орися тихо переказувала те, що було на лекціях.

    Орест слухав її, але подумки вже творив свою щиру помсту.

    28.10.2022

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.