Майбутнє відбувається сьогодні

Перше, що зробили студенти дев'ятого, восьмого та сьомого курсів повним складом щойно завершився святковий обід — зникли серед заплутаних коридорів і чкурнули в свою таємну печеру.

— Як же я скучила за цим місцем, — першою озвучила спільну думку Дикограй.

За літо стіл та інші меблі припали рівним шаром пилу, проте не втратили свого затишку. Марко клацнув пальцями й кожнісіньку порошинку здмухнув магічний вітер. Під дружні оплески й сміх весь гурт зайняв місця у кріслах навколо столу.

Декілька хвилин панував затишний спокій, який завершився різким ляскотом, з яким блокнот Самійла впав на стіл.

— Годі тягнути! Я хочу знати, що у тій скрині, — гучно заявив він і наполегливо поглянув на Меланку.

Вона ж похитала головою і повільно потяглася за власною сумкою під пильними поглядами усіх присутних. Лише після того, як перед її очима опинилася потрібна нотатка, Меланка заговорила:

— Я не маю певності, чи варто відкривати скриню. І не можу вважати, що знайшла усі потрібні для перевірки заклинання.

— Та все ж, — втрутився Максиміліан. — Це цікаво, і я не бачу причин не спробувати.

— А от я бачу. І одразу декілька, — гмикнув Орест. — Чи часто ви згадували про неї влітку?

Самійло стенув плечима, чим підтвердив здогадку Северина. Натомість Макс вимогливо наполіг на детальнішому поясненні.

— Вас ніби вабить загадка скрині, і тим більше, чим ви до неї ближче, — випередила Ореста Орися, а він додав:

— Я б не радив втрачати обережність, проте перевірити таки доведеться.

— Не віриш у нашу стриманість? — в'їдливо уточнив Самійло.

— Кожна стриманість має межу, — заперечив той i зазирнув до Меланкового переліку заклинань перевірки. — Можу додати ще два. Для виключення впливу на магію.

— Мене ця позначка непокоїть, — гукнув друзів Кіндрат. — Це застереження, але я й гадки не маю, про що.

Кислий вираз Самійлового обличчя змінила дослідницька цікавість. Його очі блищали, а голос перетворився на змовницький шепіт, коли він перебирав можливі види магії, де Кіндрат міг зустрічати той символ.

— Тобі не сподобається моя відповідь.

— Чого ж? — розгубився молодший Мінливець?

— Бо такі символи говорять про наслідки або розплату за використання неприродної магії. Тож ваш задум вкрай небезпечний і його втілення несе великий ризик.

— Та ти ж зможеш перевірити? — не відступився Самійло. — Якщо ми хоча б знатимемо галузь магії...

— Я спробую, — здався Пробудець, проте Орися чула невдоволення у голосі друга.

— Краще обговоримо нову Маркіянову ідею, — запропонувала вона зміну теми. — Кому пощастило шпигувати за мною?

В її очах спалахнули жаринки насмішки.

— Мені, звісно, — демонстративно скривилася Мальва. — Не уявляю, яким чином вся ця анкета повинна викрити темних магів, але нахіба мені знати твою улюблену страву чи частоту відвідин бібліотеки.

— Ну щодо останнього — сенс є, — протягнув Орест задумливо. — Та без нашої допомоги вам ніколи стане навчатися.

І він без жодних питань простяг руку до Дмитра:

— Діставай анкету.

— Звідки знаєш, що вона y мене? — здивувався Перекидайло.

— Його логіка доволі очевидна. Це міг бути лише ти або Павло. Інше — здогадка.

Коли ж Дмитро з'ясував, що їм з Марком доведеться стежити за двома однокурсниками, роздратовано скривився. Натомість Цвітана не втримала задоволеної посмішки, бо вперше її самотність на курсі обернулася на перевагу.

Її розмірені думки перервав тривалий гуркіт просто згори. Всі одностайно підвелися й прислухались до відголосків чиєїсь сварки.

— Хто б це міг бути? — зацікавилася Раїса.

Самійло вже хотів котом прошмигнути надвір, але брат спинив його. Очі Макса гостро пронизали темну стелю, щойно звук нібито стих. Перевертні не зговорювалися й змінили людську форму на тваринну. Сім пар очей блищали в напівсутіні та сім пар нашорошених вух ворушилися в надії перехопити чийсь голос.

— Старші курси зчинили галас через Здолайвітрові забаганки, — розчаровано впав у крісло Макс, щойно прослухав гнівну викладацьку промову. — Я чогось вважав, що випускників ця дурість не зачепить.

— Смієшся? Там на три курси самі наші сестри і стихійники.

— Цікаво, хто за ким там має стежити, — гмикнув Павло. — Я б радше других остерігався.

Марко весело розсміявся й роздмухав невеличкий вир у центрі столу.

— Не бешкетуй, — з награною чемністю звернувся до друга Левко. — Бо доведеться один за одним шпигувати.

— І оце "відповідальний студент", — підхопив жарт Самійло. — Ти ж маєш стати для нас прикладом, світочем відповідального чарування.

Марко не втримав магію, і вир розлетівся дрібками туману, що пахнув чогось волошками.

— В усякому разі ми матимемо менш дикий рік, ніж інші, — додала Раїса й простягла анкету Меланці.

Засиділися допізна, тож поверненням до спалень традиційно знехтували. І дізналися деталі вчорашнього гармидеру вже за сніданком.

Перш, ніж всі вони увійшли до їдальні, аби поснідати й дізнатися всі новини, Кіндрат наполіг на поверненні до кімнат і майже негайно виволік звідкілясь стару запилюжену книгу.

— Що то? — поцікавилась Орися.

— Краще було б дати її тобі, бо часу обмаль. Та менталістам небезпечно до неї торкатися.

Тож він простягнув її Самійлові.

— "Пробудження похмурих застережень"? — прочитав молодший Мінливець.

— Розділ з третього по восьмий, — замість відповіді проказав Пробудець. — Доки не прочитаєш і не розберешся з тим символом, до скрині не наближайся.

— Не наказуй моєму братові, — прогарчав Макс, заглядаючи йому через плече. — Що то за книга?

— Фамільний записник, — буркнув Кіндрат і вийшов з кімнати перш, ніж його знов про щось запитали.

— Він виказав тобі велику довіру, просто показавши цю книгу, — наголосив Орест. — Це найповніший перелік проклять, здатних занапастити чародіїв.

Самійло кивнув і обережно заховав книгу до сумки.

Гурт ледве не спізнився на сніданок і увірвався до обідньої зали під дзвін виделок і тихий гомін у відлунні вчорашньої суперечки.

Одного погляду вистачило, аби усе зрозуміти. Артем і Лука сиділи якомога далі один від одного в той час, як Марічка з Ружою зайняли місця просто навпроти і старанно відводили погляди.

Орися гмикнула:

— Цікаво, про яке стеження може йти мова, якщо вже в кінці цього тижня старшокурсники повернуться у домівки до своїх родин? Нісенітниця.

— Як і більшість подібних ідей, — тихо погодився з нею Орест і прискіпливо оглянув стіл у пошуках сніданку.

Інші студенти не менш розгублено роззиралися, та бачили лише заледве підсмажені тости та кілька мисочок з повидлом. Натомість за сусіднім столом для навчених відьом їжі було вдосталь.

— Що сталося? — сумно протягнув Павло.

Ніби у відповідь на його запитання, слово взяла пані Директорка. Її голос звучав трохи втомлено, однак повнився незвично в'їдливими інтонаціями.

— Всі ви знаєте, що вчора сталося неподалік від кухні, — Орися з іншими лише перезирнулися, проте розрізнені думки що вирували в залі, складалися в доволі епічну бійку. — Тож я вирішила продемонструвати наслідки всьому факультетові вроджених магів.

— Але ж ми не брали участі у бійці! — обурено висловився Дмитро. — Том це несправедливо.

— Тим не менш, — розвела вона руками, — ваші старші співучні дозволили собі знехтувати правилами і зіпсувати майже триденний запас їжі.

Більшість поглядів зосередились на чотирьох поблідлих обличчях, і лише Орися продовжувала сердито хитати головою. Помітивши це, Орест стиха запитав:

— Ти зрозуміла хоч щось, що тут відбувається?

— Не зовсім. Проте мені не подобається, до чого пані Директорка хилить.

13.10.2023