Зміст
  • КРОК ПЕРШИЙ, РАПТОВИЙ: ВБИВСТВО В ОПЕРІ. 1. Знайомство
  • І.2. Цікава пропозиція
  • І.3. Підозріла "мазда"
  • І.4. Знайдіть замовника
  • І.5. Аматорське стеження
  • І.6. Зустріч з вбивцею
  • І.7. Підтасовка
  • І.8. Їх там двоє!
  • І.9. План "Б"
  • І.10. У купецькому саді
  • І.11. Де я проколовся?!
  • І.12. Вечір в театрі
  • І.13. Вечір в театрі (продовження)
  • І.14. Ви впоралися
  • І.15. На кладовищі
  • І.16. Проблема вибору
  • КРОК ДРУГИЙ: ВИМУШЕНИЙ. ЗІРВАНА БАШНЯ ІІ.1. ПРОЛОГ. На кладовищі (продовження)
  • ІІ.2. Дохідний дім булочника Септера
  • ІІ.3. Василь Лесицький - сищик невдаха
  • ІІ.4. Хочеш пояснень?
  • ІІ.5. Пані Хана
  • ІІ.6. Небалакучий кочегар
  • ІІ.7. Ти мене пограбуєш!
  • ІІ.8. Будемо ловити на живця
  • ІІ.9. Як давно ви знаєте Посередника?
  • ІІ.10. Горе злодії
  • ІІ.11. Прикре фіаско
  • ІІ.12. Кондитерська Семадені
  • ІІ.13. Виграна партія
  • ІІ.14. Опівнічний візит
  • ІІ.15. Від першої особи
  • ІІ.16. День дурня
  • ІІ. 17. Зірвана башта
  • ІІ.18. Орден Святого Станіслава
  • ІІ.19. Епілог
  • КРОК ТРЕТІЙ: САМОСТІЙНИЙ. БІСОВА ТАЧКА. 1. Приходь, якщо зручно
  • ІІІ.2. Приємного апетиту!
  • ІІІ.3. Ромчик живчик
  • ІІІ.4. Гоп-стоп
  • ІІІ.5. Труп
  • ІІІ.6. Нахаба
  • ІІІ.7. Хлопчик-тригер
  • ІІІ.8. Альма-матір
  • ІІІ.9. Професор Моріарті
  • ІІІ.10. Стули пельку і розказуй!
  • ІІІ.11. Антидот і тачка
  • ІІІ.12. Полювання на маніяка
  • ІІІ.13. Дівчина
  • ІІІ.14. Мало тебе били!
  • ІІІ.15. Побачення
  • ІІІ.16. Навкруги — самі маніяки!
  • ІІІ.17. Якщо ти мітиш в її хлопці
  • ІІІ.18. Хай поговорять.
  • ІІІ.19. Він знає, що я знаю
  • ІІІ.20. Я помилився
  • ІІІ.21. Поїдемо на Осокорки.
  • ІІІ.22. На старих дачах забагато щурів
  • ІІІ.23.Що вас пов’язує з цим типом?!
  • ІІІ.24. Ну й дурень ти, Холмогоров!
  • ІІІ.25. Випадковість (від першої особи)
  • ІІІ.26. Кавалерія підтягнулася вчасно
  • КРОК ЧЕТВЕРТИЙ: ВИРІШАЛЬНИЙ. ПРИВИДИ МЕТРОПОЛІТЕНУ. 1. Як важко кинути палити.
  • IV.2. Проблема Посередника
  • IV.3.Я знайшов іншого
  • Iv.4. Ми домовимось!
  • IV.5. Стійте, де стоїте!
  • IV.6. Хеміш Хогс
  • IV.7. Будинок з привидом
  • IV.8. Неадеквати і реакції
  • IV.9. Вартовий висуває гіпотезу
  • IV.10. Небезпека для Хогса
  • IV.11. 221В
  • IV.12. І знову пані Хана
  • IV.13. Хтось когось тримає за дурня
  • IV.14. Все не так
  • Iv.15. А я вам казав!
  • IV.16. Полонений
  • IV.17. Хлопці, ви кумедні
  • IV.18. Постріл в пітьму
  • Iv.19. Сварка в підземеллі
  • IV.20. Це очевидно
  • IV.21. Сашко Вартовий (від першої особи)
  • IV.22. Вітальня на Бейкер-Стріт
  • IV.23. Чи впевнений ти?
  • Iv.24. Час бути
  • ІІ.2. Дохідний дім булочника Септера

    Київ 1908 рік. Дохідний дім булочника Септера

    — Так, — зосереджено промовив Посередник, зупинившись перед високим чотириповерховим будинком.

    Вже деякий час вони мовчки йшли по місту. Посередник попереду, Кирило й Сашко, який недовірливо витріщався на Київ початку двадцятого сторіччя, позаду. Більш досвідчений у таких подорожах Холмогоров простував мовчки. Його довжелезна постать, як ліхтарний стовп, височіла над вулицею.

    — Тут ви будете мешкати деякий час, — Посередник кивнув на будинок. — Я орендував трикімнатну квартиру на третьому поверсі на ім’я пана Кирила.

    — Навіщо — трикімнатну? — здивувався Сашко.

    — Дві спальні й вітальня. Щось не так?

    — Ми що, проведемо тут багато часу? — Кирило, як і завжди, вхопив саму суть.

    — Це від вас залежить, панове. До вас прийде людина з поліції та надасть всі необхідні матеріали. Прохання до вас, пане Холмс, — Посередник підняв руку, попереджаючи заперечення, — не гнобіть його дуже сильно.

    Кирило гнівно струснув головою.

    — І не збирався!

    — Авжеж, — пробурмотів Посередник.

    — Я простежу за ним, — втрутився Сашко.

    — Дякую, пане… Ватсон, — посміхнувся Посередник.

    — Облиште ваші дурні ігри! Що це взагалі за прізвиська?!

    — Ви не знаєте? — невинно спитав Посередник. — Не читали пана Конана Дойля?

    — Я читав, але до чого тут ці постійні натяки? — Сашко скоса подивився на Кирила, який стояв з незворушним обличчям, і тільки рукою махнув. — Бачу, дехто вже погодився.

    — Не сперечайся з ним, це марно, — порадив Кирило. І повернувся до Посередника: — Що це за будинок? Вулицю я, здається, впізнаю.

    — Вулиця Бульварно-Кудрявська, дохідний дім булочника Септера. Я взяв на себе сміливість…

    — Булочника?! — майже простогнав Сашко. — Ні, що ви, ніяких натяків, ніяких алегорій! Як вас там…

    — Звіть мене, як і ваш товариш, Посередником, — ввічливо нагадав той. — Якщо у вас виникли деякі алюзії…

    — Та ні, чого б це?!

    — …то даремно, — Посередник, насунув капелюха поглибше на ідеально круглу макітру. — Всі збіги та співпадіння — випадкові.

    Кирило нервово розсміявся. Сашко обурено подивився тепер вже на нього.

    — Чого іржеш, детективе? Цей тип знущається з нас!

    — Можливо, — легко погодився Кирило. — Але я вже, знаєш, звик. І мені цікаво…

    «Цікаво» було безперечно зайвим, бо Вартовий аж підскочив від обурення:

    — Цікаво?! Ми вештаємося майже за півтора сторіччя від дому, а йому, ти бачиш, цікаво! Що ти за людина така, Холмогоров?!

    — Облиш, — відмахнувся Кирило. — Якщо вже так вийшло, що ми вскочили в пригоду, спробуємо хоч задоволення отримати.

    — Слушно, — кивнув Посередник. — Отже, хлопці, сьогодні до вас завітає поліцейський детектив, справи якого кепські. Місто тероризує банда грабіжників. Серед потерпілих — багато поважних громадян. Детектив на грані відчаю й звільнення, і готовий будь на що, аби отримати допомогу. Як розкриєте справу, повернемося до моєї пропозиції і нашої угоди. Це зрозуміло? Олександре, Кириле?

    — Так, звичайно, — Кирило був просто вишукано іронічним, — Мав вже з вами одну угоду, красно дякую!

    — Клянуся! — палко заперечив Посередник, — Я мав і маю лише чесні наміри відносно вас, пане детектив! Але ж ви ніяк не визначитеся! — тут він гірко хитнув головою, ніби не вірячи, що таке відбувається саме з ним. — Крім того ваш приятель… — багатозначний погляд на Сашка.

    — До чого тут взагалі я?! — не забарився з обуренням той.

    — Ще не знаю, але обіцяю з’ясувати найближчим часом, — Посередник сердито набурмосився, — бо я дуже не люблю — не знати.

    Сашко відкрив було рота, але Кирило встиг першим:

    — Хотів би я почути, чим розплатився з вами за допомогу той поліцейський детектив! Чи його розплата ще попереду?

    — Дозвольте мені не ділитися своїми професійними секретами, — Посередник був сама стриманість і скромність.

    — Ясно, — Кирило повернувся до Сашка: — Тож ходімо обживати нашу нову квартиру… Ватсоне?

    — Ходімо… Холмсе, — в тон йому відповів Сашко.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.