Зміст
  • КРОК ПЕРШИЙ, РАПТОВИЙ: ВБИВСТВО В ОПЕРІ. 1. Знайомство
  • І.2. Цікава пропозиція
  • І.3. Підозріла "мазда"
  • І.4. Знайдіть замовника
  • І.5. Аматорське стеження
  • І.6. Зустріч з вбивцею
  • І.7. Підтасовка
  • І.8. Їх там двоє!
  • І.9. План "Б"
  • І.10. У купецькому саді
  • І.11. Де я проколовся?!
  • І.12. Вечір в театрі
  • І.13. Вечір в театрі (продовження)
  • І.14. Ви впоралися
  • І.15. На кладовищі
  • І.16. Проблема вибору
  • КРОК ДРУГИЙ: ВИМУШЕНИЙ. ЗІРВАНА БАШНЯ ІІ.1. ПРОЛОГ. На кладовищі (продовження)
  • ІІ.2. Дохідний дім булочника Септера
  • ІІ.3. Василь Лесицький - сищик невдаха
  • ІІ.4. Хочеш пояснень?
  • ІІ.5. Пані Хана
  • ІІ.6. Небалакучий кочегар
  • ІІ.7. Ти мене пограбуєш!
  • ІІ.8. Будемо ловити на живця
  • ІІ.9. Як давно ви знаєте Посередника?
  • ІІ.10. Горе злодії
  • ІІ.11. Прикре фіаско
  • ІІ.12. Кондитерська Семадені
  • ІІ.13. Виграна партія
  • ІІ.14. Опівнічний візит
  • ІІ.15. Від першої особи
  • ІІ.16. День дурня
  • ІІ. 17. Зірвана башта
  • ІІ.18. Орден Святого Станіслава
  • ІІ.19. Епілог
  • КРОК ТРЕТІЙ: САМОСТІЙНИЙ. БІСОВА ТАЧКА. 1. Приходь, якщо зручно
  • ІІІ.2. Приємного апетиту!
  • ІІІ.3. Ромчик живчик
  • ІІІ.4. Гоп-стоп
  • ІІІ.5. Труп
  • ІІІ.6. Нахаба
  • ІІІ.7. Хлопчик-тригер
  • ІІІ.8. Альма-матір
  • ІІІ.9. Професор Моріарті
  • ІІІ.10. Стули пельку і розказуй!
  • ІІІ.11. Антидот і тачка
  • ІІІ.12. Полювання на маніяка
  • ІІІ.13. Дівчина
  • ІІІ.14. Мало тебе били!
  • ІІІ.15. Побачення
  • ІІІ.16. Навкруги — самі маніяки!
  • ІІІ.17. Якщо ти мітиш в її хлопці
  • ІІІ.18. Хай поговорять.
  • ІІІ.19. Він знає, що я знаю
  • ІІІ.20. Я помилився
  • ІІІ.21. Поїдемо на Осокорки.
  • ІІІ.22. На старих дачах забагато щурів
  • ІІІ.23.Що вас пов’язує з цим типом?!
  • ІІІ.24. Ну й дурень ти, Холмогоров!
  • ІІІ.25. Випадковість (від першої особи)
  • ІІІ.26. Кавалерія підтягнулася вчасно
  • КРОК ЧЕТВЕРТИЙ: ВИРІШАЛЬНИЙ. ПРИВИДИ МЕТРОПОЛІТЕНУ. 1. Як важко кинути палити.
  • IV.2. Проблема Посередника
  • IV.3.Я знайшов іншого
  • Iv.4. Ми домовимось!
  • IV.5. Стійте, де стоїте!
  • IV.6. Хеміш Хогс
  • IV.7. Будинок з привидом
  • IV.8. Неадеквати і реакції
  • IV.9. Вартовий висуває гіпотезу
  • IV.10. Небезпека для Хогса
  • IV.11. 221В
  • IV.12. І знову пані Хана
  • IV.13. Хтось когось тримає за дурня
  • IV.14. Все не так
  • Iv.15. А я вам казав!
  • IV.16. Полонений
  • IV.17. Хлопці, ви кумедні
  • IV.18. Постріл в пітьму
  • Iv.19. Сварка в підземеллі
  • IV.20. Це очевидно
  • IV.21. Сашко Вартовий (від першої особи)
  • IV.22. Вітальня на Бейкер-Стріт
  • IV.23. Чи впевнений ти?
  • Iv.24. Час бути
  • IV.18. Постріл в пітьму

    Детективи замовкли, але пропалювати один одного обуреними поглядами не припинили. Сашко подумки знову згадав незлим тихим словом Посередника, який підступно підкинув йому цей дитячий садок на прогулянці, і спитав:

    — Що будемо робити з цими двома? — він кивнув на Біллі і його старшого товариша.

    — Зв’яжемо, — не довго думаючи, відповів Хогс. — Вартуйте їх, а я піднімусь на гору і викличу поліцію. Ми тут гарненьку справу для них розкрили.

    — Ми?! — неабияк обурився Кирило. — Оце так маєш!

    Біллі розридався в голос, а волоцюга, обравши слушну мить, кинувся на Хогса, звалив його з ніг, та миттю зник в глибині тунелю.

    — Стій! — заволав Кирило, хапаючись за револьвер, але було пізню. — От бачите, що ви наробили, Хогсе! — обурився він. — Ви хоч щось можете зробити нормально?!

    Хогс піднявся, обтрусив одяг, та хмуро відповів:

    — Це через те, що ви весь час вихваляєтеся, Холмсе! А це неабияк нервує.

    — Ні, ти чув? — Кирило повернувся до Сашка. — Я його нервую, виявляється! А я вважав, що рятую.

    — Чув. Припиніть вже, обоє! — гарикнув Сашко. — Через ваші дурні сварки вся справа йде шкереберть! Свідка ви вже проґавили. То може відпустите і малого?

    — Особисто я — згодний, Кирило опустив зброю. — Я б його відпустив під три чорти! Пограбування відкладається на невизначений час, бо волоцюга точно попередить подільників. До речі, готовий укласти парі на пляшку гарного віскі, що той, хто за цим стоїть, працює на будівництві метрополітену на керівній посаді. Що скажете, Хогсе?

    — Приймаю парі, — жваво відгукнувся той. — Сам я вважаю, що банда грабіжників просто втерлася в довіру керівництву і найнялася звичайними робітниками.

    — І хто ж це? — поцікавився Сашко.

    — Гадки не маю! — одночасно відповіли обидва детективи.

    — Але я з’ясую! — додав Кирило.

    — Ні, я з’ясую першим, — заперечив Хогс.

    — Ви нестерпні! Обидва! — обурився Сашко.

    — Я можу йти? — боязко спитав Біллі.

    — Ти можеш бігти, поки я не навісив тобі копняків для швидкості, — розсердився Хогс.

    Хлопчина підхопився на ноги і теж зник у пітьмі тунелю. Кирило, Хогс і Сашко залишилися на самоті.

    — Ходімо, — кивнув Кирило. — Треба підніматися нагору, в будинок, і викликати нарешті поліцію. Думаю, офіційне розслідування «Скотланд Ярд» поставить крапку в нашому парі, Хогсе.

    — Підтримую, — кивнув той.

    Хогс, незадоволено потираючи потилицю, яка ще свербіла після невдалою спроби самотужки затримати банду грабіжників, пішов вперед.

    Кирило і Сашко йшли трохи позаду, тримаючи зброю напоготові.

    — Власне, — тихо сказав Сашко, — тут вже все зрозуміло, генію, чи не так?

    — Що саме тобі зрозуміло? — розсіяно відгукнувся Кирило.

    — Я маю на увазі, що цю справу розкрито, — Сашко трохи розсердився на таку демонстративну нетямущість.

    — Я б так не сказав! І я, і я Хогс, виказали декілька припущень. Деякі з них підтвердились, деякі — ще під питанням.

    — До речі, як ви прознали про сторожа музею Мадам Тюссо, Холмсе? — спитав Хогс, що мимоволі прислухався до їхньої розмови.

    — Постріл в пітьму! — Кирило був явно задоволений питанням. — Коли я почув про дивно одягненого привида, то логічно припустив, що одяг може бути театральним, або музейним, реквізитом. А коли почув про музей воскових фігур, який нещодавно переїхав на вашу вулицю…

    — Але чому саме — сторож?

    — Чесно кажучи, це перше, що спадає на думку. Це міг бути будь-який працівник музею. Але на такі авантюри зазвичай погоджуються люди низького соціального статусу — як отой ваш хлопчик Біллі…

    — Зрозуміло. Так би й сказали, що навмання!

    — Ні, то була дедукція.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.