Зміст
  • КРОК ПЕРШИЙ, РАПТОВИЙ: ВБИВСТВО В ОПЕРІ. 1. Знайомство
  • І.2. Цікава пропозиція
  • І.3. Підозріла "мазда"
  • І.4. Знайдіть замовника
  • І.5. Аматорське стеження
  • І.6. Зустріч з вбивцею
  • І.7. Підтасовка
  • І.8. Їх там двоє!
  • І.9. План "Б"
  • І.10. У купецькому саді
  • І.11. Де я проколовся?!
  • І.12. Вечір в театрі
  • І.13. Вечір в театрі (продовження)
  • І.14. Ви впоралися
  • І.15. На кладовищі
  • І.16. Проблема вибору
  • КРОК ДРУГИЙ: ВИМУШЕНИЙ. ЗІРВАНА БАШНЯ ІІ.1. ПРОЛОГ. На кладовищі (продовження)
  • ІІ.2. Дохідний дім булочника Септера
  • ІІ.3. Василь Лесицький - сищик невдаха
  • ІІ.4. Хочеш пояснень?
  • ІІ.5. Пані Хана
  • ІІ.6. Небалакучий кочегар
  • ІІ.7. Ти мене пограбуєш!
  • ІІ.8. Будемо ловити на живця
  • ІІ.9. Як давно ви знаєте Посередника?
  • ІІ.10. Горе злодії
  • ІІ.11. Прикре фіаско
  • ІІ.12. Кондитерська Семадені
  • ІІ.13. Виграна партія
  • ІІ.14. Опівнічний візит
  • ІІ.15. Від першої особи
  • ІІ.16. День дурня
  • ІІ. 17. Зірвана башта
  • ІІ.18. Орден Святого Станіслава
  • ІІ.19. Епілог
  • КРОК ТРЕТІЙ: САМОСТІЙНИЙ. БІСОВА ТАЧКА. 1. Приходь, якщо зручно
  • ІІІ.2. Приємного апетиту!
  • ІІІ.3. Ромчик живчик
  • ІІІ.4. Гоп-стоп
  • ІІІ.5. Труп
  • ІІІ.6. Нахаба
  • ІІІ.7. Хлопчик-тригер
  • ІІІ.8. Альма-матір
  • ІІІ.9. Професор Моріарті
  • ІІІ.10. Стули пельку і розказуй!
  • ІІІ.11. Антидот і тачка
  • ІІІ.12. Полювання на маніяка
  • ІІІ.13. Дівчина
  • ІІІ.14. Мало тебе били!
  • ІІІ.15. Побачення
  • ІІІ.16. Навкруги — самі маніяки!
  • ІІІ.17. Якщо ти мітиш в її хлопці
  • ІІІ.18. Хай поговорять.
  • ІІІ.19. Він знає, що я знаю
  • ІІІ.20. Я помилився
  • ІІІ.21. Поїдемо на Осокорки.
  • ІІІ.22. На старих дачах забагато щурів
  • ІІІ.23.Що вас пов’язує з цим типом?!
  • ІІІ.24. Ну й дурень ти, Холмогоров!
  • ІІІ.25. Випадковість (від першої особи)
  • ІІІ.26. Кавалерія підтягнулася вчасно
  • КРОК ЧЕТВЕРТИЙ: ВИРІШАЛЬНИЙ. ПРИВИДИ МЕТРОПОЛІТЕНУ. 1. Як важко кинути палити.
  • IV.2. Проблема Посередника
  • IV.3.Я знайшов іншого
  • Iv.4. Ми домовимось!
  • IV.5. Стійте, де стоїте!
  • IV.6. Хеміш Хогс
  • IV.7. Будинок з привидом
  • IV.8. Неадеквати і реакції
  • IV.9. Вартовий висуває гіпотезу
  • IV.10. Небезпека для Хогса
  • IV.11. 221В
  • IV.12. І знову пані Хана
  • IV.13. Хтось когось тримає за дурня
  • IV.14. Все не так
  • Iv.15. А я вам казав!
  • IV.16. Полонений
  • IV.17. Хлопці, ви кумедні
  • IV.18. Постріл в пітьму
  • Iv.19. Сварка в підземеллі
  • IV.20. Це очевидно
  • IV.21. Сашко Вартовий (від першої особи)
  • IV.22. Вітальня на Бейкер-Стріт
  • IV.23. Чи впевнений ти?
  • Iv.24. Час бути
  • І.13. Вечір в театрі (продовження)

    Дорогу Богрову заступив жандарм.

    — Ваш квиток надірвано.

    — Так, але я… я… — Богров, наляканий, але рішучий в своєму прагненні потрапити всередину, шалено пітнів, руки трусилися. Дурень би не помітив, що з ним щось не так, а жандарм дурнем не був. Він вже потягся до зброї, але знову — невчасно, або навпаки, як подивитися — втрутився підполковник Кулябко:

    — Що тут? Та пропустіть вже його, це моя людина.

    Рука Богрова ковзнула по кишені, Кулябко проводив цей жест байдужим поглядом. Закладаюся, він знав, що у Богрова в кишені браунінг! І закладаюся, що чекав, коли на зміну цьому боягузу з’явиться та, друга персона, яка хоче утнути «щось екстравагантне». А може то я, сам того не бажаючи, підштовхнув Багрова до перевтілення?

    Спектакль тривав. Імператор і прем’єр-міністр розташувалися в першому ряду. З вісімнадцятого за ними уважно стежив Богров. А за Богровим спостерігали двоє — я і підполковник Кулябко.

    Закінчився другий акт. Імператор неквапом піднявся з місця, і я перехопив нетерплячий погляд, який він кинув на Кулябко. Та що ж тут в біса коїться?!

    Кулябко жестом підкликав Богрова до себе. Ще кілька тихих фраз, різкий жест підполковника.

    «Йдіть до дому!» — принаймні, я трактував це так. Невже друга персона сьогодні взяла вихідний, чим неабияк роздратувала Кулябко? Богров попрямував до виходу, і поки він йшов, спина його випрямлялася, а крок ставав все більш впевнений. Ні, дідько її забирай, не взяла!

    «Зараз», — прошепотів мені у вухо Посередник, ніби я сам не зрозумів!

    Кулябко з кимсь розмовляв, а Богров раптом різко розвернувся і майже бігом повертався до зали. Я кинувся йому навперейми. Він прямував до сцени, де стояв прем’єр, розмовляючи з поважними панами. Зовсім поряд стояв імператор. За кілька кроків до них, Богров рвучко опустив руку в кишеню. Я відкинув всякі умовності і припустив що є сили, нечемно розштовхуючи оточуючих. І зрозумів, що не встигаю.

    Браунінг, що позавчора дивився мені в груди, цього разу був наставлений на прем’єр-міністра. Той не ворушився. Рука вбивці не тремтіла. Я стрибнув.

    Все сталося одночасно: його постріл, мій стрибок і ледь помітний крок вбік Столипіна.

    Ми з Богровим покотилися по підлозі.

    — Я ж казав тобі не втручатися! — зашипів Богров, намагаючись скинути мене.

    — Та пішов ти! — нічого більш розумного в голову не прийшло.

    Але прем’єр, на диво, лишався на ногах.

    «А я казав, що історія нелінійна», — прошепотів Посередник.

    Дякую! Саме цієї інформації, і от саме зараз мені так не вистачало!

    — Я все ж таки вбив його, — Богров вивільнився. Його друга персона виявилася напрочуд сильною.

    Але Столипін продовжував стояти. Я завадив вбивці зробити влучний постріл, і куля влучила в орден на грудях прем’єра. Радіти? Мабуть, не варто. Він стікає кров’ю. Пуля зрикошетила і увійшла в правий бік грудей. Його поранено, і сильно.

    А Богров тим часом спокійно прямував до виходу.

    — Тримайте його! — роздався чийсь істеричний вигук.

    Натовп ринув за терористом.

    «Вбитий при спробі втечі», — промайнуло у мене в голові, коли якийсь високий жандармський чин замахнувся на нього шаблею. Але в цю мить інший охоронник збив Богрова з ніг і буквально перекинув його через бар’єр в оркестрову яму.

    Я стояв і дивився, як прем’єр-міністр повільно розстібає сюртук, під яким був зовсім скривавлений жилет. І яким розчарованим поглядом дивиться на затриманого Богрова підполковник Кулябко. А потім я підняв очі на самодержця і, витримавши секундну паузу, сказав Посереднику, що просто повинен був зараз стояти за моїм лівим плечем:

    — Я готовий назвати головного замовника замаху на прем’єр-міністра.

    — Впевнені, пане Холмс?

    — Так. Це його імператорська величність Микола Другий.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
    Валерія Малахова
    15.07.2021 13:19
    До частини "І.13. Вечір в театрі (продовження)"
    Так-так, це цілком логічно :) І добре, що ви не тягнули із цим, бо якщо хоча б частині читачів це очевидно, варто називати швидко, я абсолютно згодна з вами.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Avee Delmonico
    09.07.2021 15:07
    До частини "І.13. Вечір в театрі (продовження)"
    Ой. Ой ой. Я цього геть не чекала. Від сили взагалі. Оце так. Я б і не подумала. Ніт, я думала про терористів. Але щоб так...огоヽ༼⁰o⁰;༽ノ
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше