50.1
Полювання в Альдегарі – дивовижне явище. Тамтешні вампіри втричі швидше сородичів, у них з Володарем Вічності особлива домовленість. Люди, що живуть на кордоні, в усі часи були нахабними – інакше не вижили б поруч з нежитю. Вони б і раді напасти, та постійні навали кровопивць відбивають це бажання. Зазвичай альдегаровці нападають на мандрівників, яких у селах вдосталь, проте, якщо хтось із місцевих забуде надворі дитину чи не зажене худобу у стійло, це все теж піде на поживу.
Чейнс очолював їх багато століть, лише поважна причина могла змусити градоправителя покинути підданих і пропустити усі веселощі. Тієї ночі така причина нагрянула, про що вампір миттєво написав у столицю. Перед ним був непростий вибір, подумавши, альдегаровець відправив листа правительці, щось підказувало, що без неї справа не обійшлася.
«Королева Андегур, прийміть мої вітання, якщо ви все ще лишаєтеся дружиною правителя і не втрапили у пастку Раззака. Якщо ваші слова правдиві, то мої слуги, в цілому, як і кожна нежива істота у Змертвілому лісі, знаходяться під вашою опікою, то розберіться з Лицарем Смерті!
Так на кордоні Імперії кличуть вашого батька, усім відома його осбистість. Це чудовисько лишає по собі тельбухи, трупи та кров, не даючи моїм вампірам полювати! Ми б і самі знищили б покійного короля, та його жодна зброя не бере.
Під кінець хотілося б сказати кілька слів про вашого друга. Мої вірні діти – найкращі розвідники Альдегару – розповідають про посланців, засланих до інших правителів. Мені ніяких листів не надходило, а от тим, хто не вважає Раззака гнилою почварою, негідної правління, були відправлені конверти з особистою печаткою головного радника. Я боюся, що він таки задумав переворот. Якщо не вдалося знищити вас, то тепер треба виставити Седігу недієздатним, аби його накази разом з вашими повноваженнями втратили силу. Знаючи характер зомбі, я не здивуюся такому повороту.
Нехай подарує вам Володар Вічності довгих років та славетних перемог, та не забувайте, хто допомагав вам позбутися ворогів.
Чейнс Андегур
Можливо, Різа не була найкращім вампіром, та з того стада, що лишилося у Союзі, тільки їй та ще двом він міг довіряти. Усілякі там зомбі з мізками примітивних упирів, слабкі духи... Новоявлена правителька Бухти Кісток, жива! Хвала Вічності, Седіга не допустив її до посту градоправительки, світ ще не зовсім з'їхав з глузду.
Вже за два тижні він отримав відповідь, у вигляді плітків та чуток, певна річ. На землях Імперії таке сталося, що на виведення літер та відсилання воронів часу не лишилося. Йому навіть сумно стало – як так, на захоплення Соколиного Ока покликали, а на такий ритуал – ні. Ну нічого, скоро буде нова війна, у ній Чейнс або зустріне кінцеву смерть, або стане одним з палачів.
***
Є такі речі, що легко дадуться іншим, та ти маєш сам їх зробити. Так само у світі існують ситуації, які варто було б вирішити самому, а доводиться шукати підтримки.
Дочка Ворона переступила поріг храму, швидкими кроками рушила до джерела, бо некроманти завжди носили з собою отруту як талісман на вдачу чи для непередбачуваних ситуацій, що тут такого? Вона ж не раз так робила, до того ж це треба для справи і все має бути...
- Різа! – Пересиливши себе, дівчина обернулася, трохи схиливши голову. Володар Вічності особисто явився, до того ж у своїй напівворонячій подобі, отже, щось піде не так.
- Доброго вам ранку. – Не знаючи, що ще сказати, мовила воїтелька.
- Який же він добрий? Паладією розгулює корин, сім'я тіней зростає на святій землі янголів, попереду нас чекають криваві світанки, і то не десятки – сотні.
- Нічого від вас не приховати, усе знаєте. – Вона не сумнівалася, що і про Раззака знав, та не втручався, для нього ті розбірки були дрібними чварами. Сама королева вірила, що вчиняє правильно, та як воно було насправді? Може, правителька перетворилися на чудовисько і навіть не помітила?
- Я знаю, що ти відчуваєш жалість до земного батька, хочеш допомогти, а от Люксиліна стверджує, що у тобі говорить спадкоємиця Долини Верб. То хто ж ти врешті решт? Моя дочка, слуга Вічності, володарка Змертвілого лісу, чи старша сестра короля Імперії, благородна лицарша, що бездумно пішла за коханням і шкодує про це десь у глибині душі?
- Скажіть самі, чи стала б принцеса Конзекрейт ризикувати життям, виступаючи проти своїх підданих за чужого правителя? – Тремтячими губами прошепотіла дівчина. Їй було боляче це чути. Вона відмовилася від родини, від свого призначення, не раз боронила землю мертвих, розвивала новий напрям некромантії. І після усього цього сумніватися у її вірності, та ще коли Раззак готує переворот, це все одно що вліпити ляпаса.
- Сама відповіси, я лише дам підказку. – Посмішка натякала на те, що будь-яка відповідь Володаря Вічності влаштує, може, вони з богинею заклалися? – Конзекрейт захищатиме родину, Імперію, Андегур – баланс, як це робить мій син. Там, де ходить тіло Георга, рано чи пізно з'явиться Юріан, яблуко від яблуні. І яким би способом ви не впокоїли старого правителя, новий побачить у цьому кощунство. Коли регенство завершиться, король збере усі сили і піде священим походом на Змертвілий ліс, заручившись допомогою чудиськ та стімів. Юний та палкий, він не побоїться використати серце світла і освятити мої володіння, усе, окрім храму. Станете як чудиська – народом без землі, а тоді рештки некромантів спалять на вогнищі.
- Це вже невперше мої предки намагаються освятити територію некромантів, навіть досвідченим королям того не вдавалося, чого б це шістнадцятирічний хлопчик зміг? – Здивувалася воїтелька.
- Обставини, союзники, випадковості – причин багато. Якщо не хочеш втратити дім та коханого, зроби так, аби нога Юріана сюди не ступала.
Чоловік-Ворон зник, лишивши відчуття незавершеності. От вже ці розмови з вищіми силами, ніколи не знайдуть часу договорити до кінця! Різа набрала побільше води з джерела – на випадок, якщо хтось вкраде або розіб'є флакон. Коли дівчина вийшла з храму змусила себе всміхнутися коханому – похід буде довгим, хай хоч він не сумує.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!