Зміст
  • Частина 1. Розділ 1.
  • Розділ 2.
  • Розділ 3.
  • Розділ 4.
  • Розділ 5.
  • Розділ 6.
  • Розділ 7.
  • Розділ 8.
  • Розділ 9.
  • Розділ 10.
  • Розділ 11.
  • Розділ 12
  • Розділ 13.
  • Частина 2. Розділ 14.
  • Розділ 15.
  • Розділ 16.
  • Розділ 17.
  • Розділ 18.
  • Розділ 19.
  • Розділ 20.
  • Розділ 21.
  • Розділ 22.
  • Розділ 23.
  • Частина 3. Розділ 24.
  • Розділ 25.
  • Розділ 26.
  • Розділ 27.
  • Розділ 28.
  • Розділ 29.
  • Розділ 30.
  • Розділ 31.
  • Розділ 32.
  • Розділ 33.
  • Розділ 34.
  • Розділ 35.
  • Розділ 36.
  • Частина 4. Розділ 37.
  • Розділ 38.
  • Розділ 39.
  • Розділ 40.
  • Розділ 41.
  • Розділ 42.
  • Розділ 43.
  • Розділ 44.
  • Розділ 45.
  • Розділ 46.
  • Розділ 47.
  • Частина 5. Розділ 48.
  • Розділ 49.
  • Розділ 50.
  • Розділ 51.
  • Розділ 52.
  • Розділ 53.
  • Розділ 54.
  • Розділ 55.
  • Розділ 56.
  • Розділ 57.
  • Розділ 58.
  • Розділ 59.
  • Розділ 60.
  • Розділ 61.
  • Розділ 62.
  • Розділ 63.
  • Розділ 64.
  • Розділ 65.
  • Частина 6. Розділ 66.
  • Розділ 67.
  • Розділ 68.
  • Розділ 69.
  • Розділ 70.
  • Розділ 71.
  • Розділ 72.
  • Розділ 73.
  • Розділ 74.
  • Розділ 75.
  • Розділ 76.
  • Частина 7. Розділ 77.
  • Розділ 78.
  • Розділ 79.
  • Розділ 80.
  • Розділ 81.
  • Розділ 82.
  • Розділ 83.
  • Розділ 84.
  • Розділ 85.
  • Розділ 86.
  • Розділ 87.
  • Розділ 88.
  • Розділ 89.
  • Частина 8. Розділ 90.
  • Розділ 91.
  • Розділ 92.
  • Розділ 93.
  • Розділ 94.
  • Розділ 95.
  • Розділ 96.
  • Розділ 97.
  • Розділ 98.
  • Розділ 99.
  • Частина 9. Розділ 100.
  • Розділ 101.
  • Розділ 102.
  • Розділ 103.
  • Розділ 104.
  • Розділ 105.
  • Розділ 106.
  • Розділ 107.
  • Розділ 108.
  • Розділ 109.
  • Розділ 110.
  • Розділ 111.
  • Розділ 112.
  • Частина 10. Розділ 113.
  • Розділ 114.
  • Розділ 115.
  • Розділ 116.
  • Розділ 117.
  • Розділ 118.
  • Розділ 119.
  • Розділ 120.
  • Розділ 121.
  • Розділ 122.
  • Розділ 123.
  • Розділ 124.
  • Розділ 125.
  • Розділ 126.
  • Частина 11. Розділ 127.
  • Розділ 128.
  • Розділ 129.
  • Розділ 130.
  • Розділ 131.
  • Розділ 132.
  • Розділ 133.
  • Розділ 134.
  • Розділ 135.
  • Розділ 136.
  • Розділ 137.
  • Розділ 138.
  • Розділ 139.
  • Розділ 140.
  • Розділ 141.
  • Частина 12. Розділ 142.
  • Розділ 143.
  • Розділ 144.
  • Розділ 145.
  • Розділ 146.
  • Розділ 147.
  • Розділ 148.
  • Розділ 149.
  • Розділ 150.
  • Розділ 151.
  • Розділ 152.
  • Розділ 153.
  • Розділ 154.
  • Розділ 155.
  • Частина 13. Розділ 156.
  • Розділ 157.
  • Розділ 158.
  • Розділ 159.
  • Розділ 160.
  • Розділ 161.
  • Розділ 162.
  • Розділ 163.
  • Розділ 164.
  • Розділ 165.
  • Розділ 166.
  • Розділ 167.
  • Розділ 168.
  • Розділ 169.
  • Розділ 170.
  • Розділ 171.
  • Частина 14. Розділ 172.
  • Розділ 173.
  • Розділ 174.
  • Розділ 175.
  • Розділ 176.
  • Розділ 177.
  • Розділ 178.
  • Розділ 179.
  • Розділ 180.
  • Розділ 181.
  • Розділ 182.
  • Розділ 183.
  • Розділ 184.
  • Розділ 185.
  • Розділ 186.
  • Епілог
  • Від Автора.
  • Розділ 95.

    Друга сіра зона горіла. Горіла по справжньому. Темну ніч освітило спалахами полум'я. Фавелли горіли. Ми не стали спускатись. Там точилась бійня. Замість бігти по сходах вниз до фавел, ми засіли вгорі. Заховались за уламки давно спаленої машини.

    - Що може піти не так?! — перепитав Цепеша. — Як тобі ЦЕ?!

    - Може просто воюють між собою? — припустив Влад.

    Ми виглянули якраз вчасно, щоб побачити, як один з будинків злетів у повітря від вибухової хвилі. Вогонь набув дивного зеленого вітінку. На війну за територію це не тягнуло. Виглядало, як повномасштабна зачистка. Я придивився і звірився з місцем бою по пам'яті. Горіла територія плутонців, зі сторони шабашу. Але самих шабашівців ж вибили.

    - Ми ж не підемо туди? — запитав Цепеша.

    - Ні, Оресте, — заперечно похитав головою Цепеш. — Не підемо. На біса воно нам?

    Подзвонив телефон. Дисплей висвітлив номер Гери.

    - Так?

    - Сиди, де сидиш! — прошипіла в слухавку.

    - Звідки ти знаєш, де я?

    - Бачу в приціл.

    - В темряві?!

    - В мене теплова зйомка. І дрон пролітав над тобою...

    Ми з Цепешом одночасно поглянули вгору, але нічого не побачили.

    - Що там відбувається? — запитав у неї.

    Відлуння криків, пострілів та спалахів вогню доносились до нас. По дахах носились перевертні. Інфанти поливали усе вогнем. А з протилежного боку на них сипався град куль. Бійня поволі переходила на території інших банд. Крики обривались так само раптово, як і починались. Сьогодні ніхто полонених не брав.

    - Арсен дав прямий наказ відкривати вогонь по Цепешу. Тож йому краще не висовувати свою вампірську голову.

    - А як, щодо мене?

    Мовчання.

    - Як, щодо мене, Геро?! — я повторив запитання. — Був наказ?

    - Нічого особистого, Оресте, — тихо прошепотіла вона.

    Все, що я відчув, це суміш розчарування. Міг би й сам здогадатись.

    - Тоді навіщо ти попередила мене?!

    - Подякуєш Валерію.

    - Подякую, не сумнівайся. Варги тепер з Пророком?

    - Це він тепер з нами.

    - Я б не був таким впевненим. Він небезпечний.

    - Тільки для чудовиськ.

    - Це зараз так. Він хоче почати бійню.

    - Не він один, Оресте. Час повернути людям сірі зони!

    - Але якою ціною?!

    - Оресте, компанія Цепеша погано впливає на тебе! — прошипіла Гера. — Ти став слабким. Забув, для чого тебе готували! Пророк був правим: ти зрадив людей!

    - Якщо й так, — я не збирався мовчати. — Нехай мене судять тоді. Я не підкоряюсь ні Пророку, ні Арсену! Я підпорядковуюсь законам людським. На зеленій зоні. Є питання — приходьте всім кодлом та подавайте позов. Заодно розкажете в суді, перед людьми, що змусило вас порушити всі домовленості. Цікаво буде послухати!

    Гера промовчала. Я думав, вона покладе слухавку, але помилився.

    - Ми на одному боці, Оресте. Я знаю тебе. Ти зробиш все, заради людей. Так нас з тобою тренували...

    - Перестань, Геро! — я різко перебив її. — Я не бачу, як різня допоможе захистити людство. У вас не солдати, а шмаркачі. Невже тебе влаштовує та кількість жертв, що готові принести ті двоє? Нехай ви виграєте сьогодні, але скільки побратимів ти ховатимеш завтра? Воно того варте?!

    Знову тиша. Цепеш обережно виглянув, якраз, щоб побачити, котрий будинок знову вибухнув. Стрільба не припинялась. Іноді її переривало чиїмось криком. Плач тепер був звичний для цього місця.

    - Просто йди геть, Оресте. І Цепеш нехай теж іде. Не змушуй мене передумувати! Це не ваше поле бою. Сьогодні я відпущу вас, але, наступного разу, я виконаю наказ без вагань. Бувай, мисливцю.

    Тепер Гера остаточно кинула слухавку. Ми з Цепешем залишились вдвох.

    - То що будемо робити?! — запитав Влад.

    Я обережно виглянув. Гера могла бути будь-де. І гарантій, що вона не вистрілить в спину немає. Вона могла. Проте і залишатись тут ми не могли.

    Я знову набрав номер Ілая.

    - Друже, ти трохи невчасно! — Ілай марно намагався перекричати постріли та крики.

    Дивно, що мережа все ще ловила.

    - Я помітив. Пропозиція все ще в силі.

    Зі слухавки доносились постріли. Ілай щось волав, віддаючи накази.

    - Та що ти?! Не міг попередити?!

    - Якби знав сам, то попередив би. То як, ми домовились?

    - Будь по твоєму, я голими руками відірву голову Пророку. Впевнений, що його військо впаде?

    - Більш ніж.

    - Тоді чекай новин.

    - Ще одне, поки зв'язок не перервався. Дайте відповідь на ті мої запитання!

    - Запитуй.

    - Що стало справжньою причиною розлому? Звідки він знав про чудовиськ за десять років до того, як ті напали? Як ви стали носферату, будучи людиною?

    Скільки б світла це пролило для людей...

    - Обійдешся, мисливцю! Але якщо подумати...

    - Ну?!

    - Відповідь знайдеш, пройшовши всю третю сіру зону. Тоді дізнаєшся.

    - Серйозно?! Та щоб вас, Ілаю!

    Ілай зареготав прямо в в слухавку.

    - До зустрічі! Скоро принесу тобі ту голову в каптурі.

    Ми з Цепешом сиділи доки бійня не віддалилась від нас. Сутички з нашого місця вже не виглядали такими лютими, як на самому початку. Влад з кимось переписувався. Я ж іноді виглядав з-за машини.

    Тепер бої велись позиціонно. Видно обидві сторони зрозуміли, що їх ряди прорідились. Десь лунали поодинокі постріли. Іноді черги. Перевертні з інфантами вже не носились по дахах і вулицях. Вони вичікували.

    Арсен чекав світанку, оскільки тоді вампіри не зможуть продовжувати бій. Я розумів його тактику. Скориставшись відступом чудовиськ, його люди почали мінувати всі вулиці, котрі доведеться віддати. Чудовиська ж збирались з силами. Вони сподівались на підтримку червоної зони. Думаю, обидва мери вже спілкуються в онлайн режимі, запевняючи одне одного, що з їхнього боку такої ініціативи не було. Така вже політика.

    - То, що ми робитимемо? — тепер я запитав Цепеша.

    Цепеш тихо вилаявся.

    - Нам ніхто не допоможе, — він врешті відволікся від телефону. — По новинах передали невелике загострення конфлікту між бандами. Уряди визнали чинну дійсність мирного договору.

    - Тобто всі чекатимуть, чим завершиться ось ця бійня, — я зробив заключення.

    - Так, мисливцю. Нікому не потрібні суперечки через другу сіру. Нам варто йти, доки не закрили ворота на червону та зелену зони. Ти ж не хочеш залишитись тут з розлюченими сектантами Пророка?

    - Ти залишиш своїх тут? — запитав я.

    - Які вони, в біса, "свої", Оресте?! Я їх знати не знаю. І ти, як я зрозумів, не друг нікому тут. Навіть людям. Та дівчинка варг права: це не твоя війна. І не моя. Тож ходімо. Нема чого в героїв гратись.

    Я ще раз подивився на палаючі руїни будинків внизу. Що я міг тоді вдіяти? Як воювати, коли обидві сторони не твої союзники? Нехай Ілай тепер розбирається з Пророком...

    Самотужки.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.