Зміст
  • Розділ 1.1. Цей жорстокий чарівний світ
  • 1.2
  • 1.3
  • Розділ 2.1. Правда, що не має значення
  • 2.2
  • 2.3
  • Розділ 3.1. Без шансу на порозуміння
  • 3.2
  • 3.3
  • Розділ 4.1. Нові слова і старі обличчя
  • 4.2
  • 4.3
  • Розділ 5.1. Провал на всіх фронтах
  • 5.2
  • 5.3
  • Розділ 6.1, Знайомий незнайомець
  • 6.2
  • 6.3
  • Розділ 7.1. Через ліжко до знань
  • 7.2
  • 7.3
  • Розділ 8.1. Що не вбиває, робить дивнішим
  • 8.2
  • 8.3
  • Розділ 9.1. Гра на роздягання
  • 9.3
  • 9.2
  • Розділ 10.1. Доросле кіно
  • 10.2
  • 10.3
  • Розділ 11.1. Обіцяна принцу
  • 11.2
  • 11.3
  • Розділ 12.1. Грізний і закоханий
  • 12.2
  • 12.3
  • Розділ 13.1. Знайомство з батьками
  • 13.2
  • 13.3
  • Розділ 14.1. Ще один монстр
  • 14.2
  • 14.3
  • Розділ 15.1. Ідеальний чоловік
  • 15.2
  • 15.3
  • Розділ 16.1. Неприємні питання, марні відповіді
  • 16.2
  • 16.3
  • Розділ 17.1. Обійми великої політики
  • 17.2
  • 17.3
  • Розділ 18.1. Влада, кохання і розплата
  • 18.2
  • 18.3
  • Розділ 19.1. Свобода вибору
  • 19.2
  • 19.3
  • Розділ 20.1. Мрія
  • 20.2
  • 20.3
  • Розділ 21.1. Торг без права на помилку
  • 21.2
  • 21.3
  • Розділ 22.1. Принади дикої природи
  • 22.2
  • 22.3
  • Розділ 23.1. Батьки, діти й помилки
  • 23.2
  • 23.3
  • Розділ 24.1. Брехня заради правди
  • 24.2
  • 24.3
  • Розділ 25.1. Дурість ціною в життя
  • 25.2
  • 25.3
  • Розділ 26.1. Урок історії для юної леді
  • 26.2
  • 26.3
  • Розділ 27.1. Чудеса і сумніви
  • 27.2
  • 27.3
  • Розділ 28.1. Прості радощі складних людей
  • 28.2
  • 28.3
  • Розділ 29.1. Обов’язки, можливості і бажання
  • 29.2
  • 29.3
  • Розділ 3.1. Без шансу на порозуміння

    /Зі щоденника Аріни Керейри/

    Вітаю, татусю, ти – абсолютний лузер! Розхвалена «Опальна принцеса» провалилася навіть без моєї допомоги. Необхідні технічні вдосконалення, так? Гвинт белькоче цю маячню, а ти тільки киваєш з розумним виглядом.

    Ви всі невдахи! Ти купив надсекретне лайно, яке взагалі нічого не варте. Його і на добу не вистачило! Щоправда, я награлася вдосталь, але ти ж хотів світ завойовувати, а не розважати свою безправну доньку.

    Розкидайся грошима, розкидайся… Не допоможе! Якщо сторона Х дізнається про експерименти, тобі кінець.

    Відчуй, як це – бути на межі. Думаєш, посіпаки тебе виручать? Старий осел – паяц, фанатичка не в курсі справ, твоя підстилка мріє про королівське ліжко, а Патрік… Патрік буде моїм, тату. Обіцяю.

    ***

    /Долінея/

    – Леді, це найбезглуздіше виправдання, яке будь-коли звучало в цьому кабінеті! – гаркнув шаєрон.

    – Я не брешу!

    Як же йому пояснити, що принцу заманулося показати характер якраз у той час, коли я усвідомила, що не спостерігаю, а є головною дійовою особою? Що, на відміну від уявної Айри, Анюту-юриста не виховували в покорі і не готували до долі проданої іграшки! Що через недавню сесію у мене нерви здають! Що Ендер не вартий і нігтя чоловіка моєї мрії, із романтичної зустрічі з яким я потрапила до цього абсурдного світу! І що бісова свічка справді підпалила принца зовсім випадково!

    Я хотіла поговорити з ним по-людськи й переконати, що куплена ним Айра Керейра – це хтось інший. Співпрацю пропонувала!

    Так, учора, після поїздки в екіпажі й забобонних настанов покоївки, мені здавалося, що про прогрес тут і не чули, тому моїх знань вистачило б на крихітну технічну революцію.

    На жаль, Ендера цікавила «кицюня», а не принцип роботи парового двигуна. Воно й зрозуміло: у них, я бачу, навіть полімери використовують. Але хіба це привід бити мене нагайкою?

    Гаразд, замахуватись. Буду чесна: в плани принца начебто входили тільки загрози, а не реальне насилля.

    Айру демонстрація сили позбавила волі до боротьби. Видавши заплутану тираду на кшталт: «Ні, пане, я не така, але ви настільки приголомшливі, що моє серце роздирають суперечливі почуття. Будьте наполегливішим, тому що переможців не судять, і одного разу тіло обов’язково мене зрадить», вона розтанула в уявному ароматі ванілі.

    Тобто зникла з голови. Думаю, відключилася, щоб поринути у спостереження, не беручи особистої участі в сцені підкорення переляканої дворянки. Айра насолоджувалась тим, що відбувається, але вважала за краще, аби удари діставалися комусь іншому.

    Мені, еге ж.

    Я побажала, щоб тіло зраджувало її щоразу, коли їй закортить в туалет, і залишилася наодинці з дурнуватим принцом. Зопалу переказала теорію Дарвіна про еволюцію, пообіцяла відкрити цьому світу секрет виробництва бензину і терміново пригадати все, що вчила в школі про двигун внутрішнього згоряння.

    Мудрування дало плоди: Ендеру стало нудно, і він попередив, що я починаю його розчаровувати. Впевнена, розповідь про каучук і гуму остаточно збила б принца з романтичного настрою, проте Ендер підійшов впритул і…

    Айра не помилилася. Схоже, ця маніпуляторка добре знала таємниці жіночої душі.

    Як вона і передбачала, мене зрадило тіло.

    Так, зрадило! Клянусь, я не збиралась ні на кого нападати! Хотіла порозумітися цивілізованими методами, але рука сама взяла свічку і піднесла її до тонкої сорочки Ендера. Винятково в освітніх цілях, бо ж на краю свідомості якраз крутилися спогади про статтю щодо вогнетривкої тканини, яку я читала минулого тижня.

    Світу, де бояться драконів, таке нововведення не зашкодило б. Принцу треба було не сипати цитатами з місцевого аналога посібника «Ази домінування для початківців», а прислухатися до моїх слів!

    Решта – вина вінценосного телепня. Чому цей… Єдиний, здається? Так, чому Єдиний не дав йому трохи більше мізків або хоча б витримки? Ендер запанікував, влаштував собі невелике самоспалення і…

    І його миттю врятували, а я вибираю між розстрілом і двадцятьма роками колонії. Де в цьому житті справедливість?

    – Що ж, вражає. – Дізнавач вислухав мої сумбурні слова, не моргнувши оком. – Які одкровення… Таке скласти – талант потрібен.

    – Ви мені вірите?! – На жаль, це скидалося на глузування, а не на розуміння.

    Він скрививсь, однак припинив нависати наді мною і сів у крісло.

    – Мушу визнати, Ластонія мене розчарувала, – кинув гордовито. – У неї величезний потенціал, але її агенти неповноцінні.

    – Я не з Ластонії!

    – Ну так, звичайно. Не бійтеся, леді Керейро, в Долінеї не страчують недієздатних осіб. Щойно лікарі підтвердять вашу неосудність, ви підете в стару добру Душогубку. До речі, ваші джерела невірно вас інформували. Душогубкою прозвали не річку, а вельми респектабельний заклад закритого типу біля її витоків. Вам там сподобається. Чи бажаєте припинити ігри і написати зізнання?

    Задзвонив телефон. Ні, я не могла помилитися – пролунало оглушливе деренчання, зовсім як у антикварних апаратів.

    Рука Вікарда пірнула під стільницю і витягла масивну металеву слухавку на товстому закрученому шнурі.

    – Біля апарату. Ось як… Точний час?.. Свідки?.. Докази?.. Ясно. Ні, цей паяц Рендал мені нецікавий, так само як і його повії. Продовжуйте опитування, скоро буду.

    «Принца Ендера вбили», – напрошувався висновок.

    Якщо так, то напевно знову звинуватять мене. Я ж ластонська шпигунка, кілерка і вселенське зло одночасно.

    Шаєрон натиснув якийсь важіль, розташований на нижній частині слухавки, і жбурнув її на стіл.

    – Хто ваш куратор, леді? – запитав майже мирно. – Жако Лей? Чи Уштер Отт? Самі знаєте, Лей спробує вас врятувати, а Отт допоможе розпрощатися з цим світом.

    «Отт відправить мене додому?» – я не відразу зрозуміла, про яке «прощання» йшлося.

    – Мовчите? – Дізнавач по-своєму трактував затримку. – Добре, не руйнуватиму ваші ілюзії. Вірте й далі, що Ластонія оцінить вашу жертву. Кано! – адресувалося секретарю, який чекав за порогом. – Не проведете леді Керейру до її затишної кімнати з чудовим краєвидом на катівню?

    Я підвелася, не чекаючи, коли мене витягнуть із кабінету силоміць. Нерозумно було сподіватися на зв’язний діалог. Вікард ріє Нордес настільки впевнений у своїй правоті, що просто не сприймає інші точки зору.

    – Вас навіть корона не бентежить? – Оскільки моя доля вже визначилась, я більше не дбала про дипломатію. – По-вашому, вона входить у комплект спорядження ластонських агентів? Чи її презентував мені принц на знак вдячності за полум’яну ніч? А, може, вона – бонус до диби?

    Ледь відчутний протяг підказав, що двері прочинились. Я повернулася, щоб іти за секретарем, однак важкий голос шаєрона мене зупинив:

    – Кано, залиште нас.

    «Тобто треба було вдавати, ніби у мене на голові нічого немає?» – я невпевнено відступила до виходу.

    – Що ви знаєте про крадіжку корони, леді?

    Мені спало на думку, що досі дізнавач не вів допит із пристрастю, а виконував рутинну, з його погляду – нестерпно нудну роботу. Вона вимагала, щоб він говорив із неприємною особою, – от він і розмовляв. Однак зараз все змінилось. Я стала загрозою.

    – Про яку ще крадіжку?! – Я мимоволі позадкувала до дверей. – Корона ось. – Швидкий дотик до легкого обідка з гострими зубцями показав, що нікуди вона не ділася. – Як тільки зможу її зняти, відразу ж віддам.

    «Але ти краще забрав би її разом із моєю головою», – я встигла багато разів пошкодувати про поспішне зізнання.

    Зізнання в тому, що бачили абсолютно всі, повз кого я йшла! Ну чи не абсурд?!

    Вікард зловив мене на порозі. Я заплющила очі, не в змозі дивитися в його спотворене люттю обличчя. Встигла помітити, як він простягнув руку, щоб схопити моє волосся (або розтрощити мою голову об стіну, але я воліла не ховати себе завчасно), і…

    На щоку впала тягуча крапля.

    Кров.

    Не моя.

    Шаєрона, який опустив долоню прямо на гострі зубці.

    – Що це значить, леді? – Він тицьнув покалічену руку мені під ніс.

    – Те, що корона і не знімається, і невидима? – тихо припустила я. – Що я не з Ластонії і що гадки не маю, якого біса тут у вас діється? Що вам потрібна медична допомога, а мені – умивальник? І що… Стривайте! Не викликайте охорону! Я безпечна! Я просто хочу поговорити!

    Наче мої бажання мали значення…

    Справедливості заради маю зауважити, що знешкоджували мене не кийком по голові, а вкрай цивілізовано – шокером.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.